Ухвала від 06.06.2025 по справі 466/5283/25

Справа № 466/5283/25

У Х В А Л А

про відмову у видачі судового наказу

06 червня року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Невойт П.С. ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В :

03 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» звернулося до суду через систему «Електронний суд» із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 3210,16 грн. за період з 01.07.2020 по 01.04.2025.

Розглянувши надані матеріали, приходжу до висновку, що слід відмовити у видачі судового наказу виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги (п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

Пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачено, що питання наявності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Заявником до заяви про видачу судового наказу долучено розрахунок основного боргу за електроенергію за період з 01 липня 2020 року по 01 квітня 2025 року. З вказаного розрахунку вбачається, що за вказаний вище період сума заборгованості становить 3210,16 грн. З цього вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу поза межами строків позовної давності.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право є підставою для відмови у відкритті провадження за заявою про видачу судового наказу, якщо з доданих документів вбачається пропуск позовної давності; така вимога може бути розглянута тільки у позовному провадженні.

У пункті 10 вищевказаної Постанови зазначено, що норми ЦПК України не передбачають можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки, він видається лише за умови безспірності вимог.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Відповідно до ч.3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

А тому, у зв`язку з тим, що з наданих заявником документів вбачається пропуск позовної давності, вимога щодо стягнення заборгованості, яка зазначена у заяві про видачу судового наказу не може бути визнана судом безспірною та як наслідок цього, не підлягає розгляду у порядку наказаного провадження.

За таких обставин, суддя вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу, та роз`яснити заявникові, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. ст.163, 165, 166 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою ж заявою. У цьому випадку заявник має право має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Копію ухвали направити заявнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» на адресу, зазначену у заяві про видачу судового наказу.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) через Шевченківський районний суд м. Львова.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Суддя П. С. Невойт