Ухвала від 01.04.2025 по справі 362/275/25

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙСУД КИЇВСЬКОЇОБЛАСТІ

Справа № 362/275/25

Провадження 2/362/1405/25

У х в а л а

"01" квітня 2025 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Глевахівської селищної ради, Феодосіївської територіальної громади Обухівського району Київської області, Київської міської ради, третя особа П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності та визнання незаконними і скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до суду через систему «Електронний суд» в порядку цивільного судочинства з позовом в якому просить: 1. визнати незаконним та скасувати рішення Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області серія та номер : 1009-XLVIII-VII, видане 07.08.2020, про надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 3221487301:01:034:0187 площею 0.12 га, розташованої в АДРЕСА_1 ; 2. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 54493536 від 09.10.2020 р. Глевахівської селищної ради Васильківського району, Київської області відносно рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 1009-XLVIII-VII, видане 07.08.2020, Рославичівською сільською радою Васильківського району Київської області про надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 3221487301:01:034:0187 прощею 0.12 га, розташованої в АДРЕСА_1 . Визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3221487301:01:034:0187 площею 0,12 га, розташовану в АДРЕСА_1 . Зобов`язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 3221487301:01:034:0187 площею 0,12 га, розташовану в АДРЕСА_1 ; Стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4844 грн 80 коп..

Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідатистатті 175 ЦПК України, а також вимогамстатті 177 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам статтями 175-177 ЦПК України.

В порушенням вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено: - відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковийдосудовийпорядокурегулювання спору;- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; - щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з п. 3 ч. 3ст.175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Представником позивача зазначено ціну позову 120 000 грн., однак не надано документальних підтверджень дійсної вартості спірного майна на час подання позовної заяви до суду, не зазначено також про те, що вказана в позові вартість майна, визначена за погодженням між сторонами.

Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивача, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимогЗакону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

У зв`язку з чим, позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.

Таким чином, позивачу необхідно зазначити у позовній заяві ціну позову, виходячи з оцінки майна станом на час подання позову та надати до судудокази вартості майна станом на час подання позову, на яке позивач просить визнати право власності.

Частиною 2ст. 6 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Але як вбачається із поданих до позовної заяви матеріалів справи до позовної заяви додано квитанцію від 13.11.2024 року про сплату судового збору в розмірі 4844, 80 грн.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 16 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд. Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Згідно ізст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028 грн. 00 коп.

Згідно з п. 1 п.1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З метою забезпечення повного захисту прав та інтересів позивача, суд пропонує останньому усунути вищезазначені недоліки позовної заяви, а саме: визначити відповідну ціну позову, та сплатити судовий збір у розмірі 1% ціни позову, відповідно дост. 4 ЗУ «Про судовий збір», але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.

У разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна, у такому разі слід вважати встановленим судом, що належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 15 140,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру» У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено три вимогинемайнового характеру та одну вимоги майнового характеру, однак до матеріалів справи не долучено квитанцію про сплату судового збору за три позовні вимогу немайнового характеру та докази такої оплати додати суду (1211, 20 грн із врахуванням поданої позовної заяви через систему «Електронний суд).

А тому заявнику потрібно доплатити судовий збір ще за три вимоги немайнового характеру із розміру 1 211,20 грн. з врахуванням «Електронний суд» і надати до суду підтверджуючі документи про доплату судового збору, разом із визначенням відповідної ціни позовної заяви, та сплатити судовий збір у розмірі 1% ціни позову, відповідно дост. 4 ЗУ «Про судовий збір»,але неменше 1211,20грн.та небільше 15140,00грн або у разі неможливості надати до суду належні докази на підтвердження визначеної позивачем ціни позову стосовно спірного майна, у такому разі належить до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті в сумі 15 140,00 грн. із врахуванням сплаченого ним судового збору у розмірі 4844, 80 грн.

Крім того, згідно до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Враховуючи вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Згідно висновку ВС від 20.10.2020 по справі № 756/671/19 (№ в ЄДРСР 92335060), «Відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В порушення зазначених вимог, позивачем та її представником не додано до позовної заяви копій паспортних даних позивача ОСОБА_1 .Також, позивачем не надано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджує місцезнаходження відповідачів та третьої особи, яке зазначене в позовній заяві та що відповідачі є дійсно юридичними особами. Також не додано оскаржуваних рішень Рославичівської сільської ради Васильківського району Київської області серія та номер: 1009-XLVIII-VII, видане 07.08.2020, про надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 3221487301:01:034:0187 площею 0.12 га, розташованої в АДРЕСА_1 та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 54493536 від 09.10.2020 р. Глевахівської селищної ради Васильківського району, Київської області відносно рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 1009-XLVIII-VII, видане 07.08.2020, які просить скасувати.

Згідно з вимогами ч.1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст.175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яті днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на наведене, дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки вказані недоліки перешкоджають суду відкрити провадження у справі.

У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

по с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Глевахівської селищної ради, Феодосіївської територіальної громади Обухівського району Київської області, Київської міської ради, третя особа П`ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності та визнання незаконними і скасування рішень -залишити без рухута надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищуватип`яти днівз дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко