Рішення від 09.06.2025 по справі 502/961/25

Справа № 502/961/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М.В.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

про

визнання права власності на спадщину,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась доКілійського районногосуду Одеськоїобласті зпозовом довідповідача Кілійськоїміської ради Ізмаїльськогорайону Одеськоїобласті про визнання права власності на спадщину.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала в АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.12.2021 року, свідоцтвом про народження. За життя, спадкодавець заповідала все своє майно позивачу.

Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке складається з: земельної ділянки площею 2,8284 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області ( кадастровий номер 5122310100:01:001:0796), належної спадкодавцю відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 493261 від 18.10.2001 року.

Після смерті ОСОБА_2 вищевказане нерухоме майно успадкував позивач відповідно до заповіту, оскільки він звернувся на протязі 6-місяців з моменту відкриття спадщини до приватного нотаріуса Юрченко М.Є. з заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого була відкрита спадкова справа № 24/2022 від 08.02.2022 року. Між тим, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки правовстановлюючі документи на нерухоме майно відсутні.

На підставі вищезазначеного, позивач просить суд:

-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на земельну ділянку площею 2,8284 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області (кадастровий номер 5122310100:01:001:0796), відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №493261 від 18.10.2001 року в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явися.

Представник позивача ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність .

Представник відповідача, Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, в підготовче судове засідання не з`явився, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін, ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні у зв`язку з визнанням відповідачем позову та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 200, 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 29.03.1975 року м. Кілія р/о ЗАГС Кілійського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , актовий запис № 101 від 29.03.1975 року.

Згідно заповіту від 30.06.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області за реєстровим № 929, 930 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 усвідомлюючи природу цього правочину та значення своїх дій, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, діючи добровільно, за відсутності будь якого примусу, як фізичного, та і психологічного, володіючи українською мовою в достатньому обсязі для розуміння змісту заповіту, на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося, та взагалі все те, що на день її смерті буде їй належати та на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 493261, виданого 18.10.2001 року Кілійською міською радою Одеської області вбачається, що ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Кілійської міської Ради народних депутатів Кілійського району Одеської області від 19.07.2001 року № 159, передано у приватну власність земельну власність земельну ділянку площею 2,83 гектарів в межах згідно з планом, кадастровий номер : 5122310100:01:001:0796, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 3126.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 705 від 08.12.2021 року.

Відповідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстру № 68429850 від 08.02.2022 року, вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрита спадкова справа № 24/2022.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 81224013 від 19.05.2025 року вбачається, що заповіт посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області за реєстровим № 929, 930 є чинним.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 9 вересня 2013 року № 537 втратила чинність Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджена наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, якою було врегульовано, серед іншого, питання видачі нового державного акта взамін зіпсованого.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост.263ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що в зв`язку з тим, що позивачне має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність оригіналу правовстановлюючого документи, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, відповідно її право на спадщину підлягають судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. ст.12,81,207, 259, 263, 315 ЦПК України, ст. ст. 16, 1233, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на земельну ділянку площею 2,8284 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області (кадастровий номер 5122310100:01:001:0796), відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №493261 від 18.10.2001 року в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан