Рішення від 09.06.2025 по справі 502/815/25

Справа № 502/815/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М. В.

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

про

встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до Кілійської міської ради Ізмаїльського районуОдеської області про встановлення факту та визнання права власності за спадкове майно.

В обгрунтовання поданого позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 2,83 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер 5122310100:01:003:0294 та кадастровий номер 5122310100:01:003:0295, яка знаходиться на території Кілійської міської ради Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА№ 296421, виданий 13.06.2005 року.

Позивач, відповідно до ст. 1264 ЦК України є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 та прийняв спадщину фактично, відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки проживав з останніми не менше 5 років на момент відкриття спадщини.

Позивач, як спадкоємець за законом, звернувся до нотаріальної контори за оформленням спадщини після померлого ОСОБА_2 та йому нотаріусом було надано усне роз`яснення, що через відсутність всіх належних правовстановлюючих документів на земельну ділянку, в тому числі і відсутність підтвердження факту родинних відносин зі спадкодавцем, оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку неможливо та рекомендовано звернутися до суду за вирішенням цього питання, що і стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав.

В зв`язку з зазначеним позивач просить суд:

- встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , більше п`яти років на момент відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку загальною площею 2,83 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер 5122310100:01:003:0294 та кадастровий номер 5122310100:01:003:0295, яка знаходиться на території Кілійської міської ради Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА№ 296421, виданого 13.06.2005 року, в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву відповідно до якої просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги визнав у повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 200, 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 27.02.2024 року Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 90 від 27.02.2024 року, /а. с. 6/.

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 296421, виданого 13.06.2005 року головою Кілійської районної державної адміністрації вбачається, що ОСОБА_2 , який проживає в м. Кілія, на підставі розпорядження Кілійської районної державної адміністрації Одеської області від 22 листопада 2004 року № 699, є власником земельної ділянки площею 2,83 гектарів, в межах згідно з планом, кадастровий номер: 5122310100:01:003:0294 та кадастровий номер 5122310100:01:003:0295, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010552200591, /а. с. 7/.

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 09.06.2025 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 5122310100:01:003:0294,площею 1,6402 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району на праві власності належить ОСОБА_2 , номер запису про право (в державному реєстрі прав). №9575443, /а.с.21/.

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 09.06.2025 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 5122310100:01:003:0295,площею 1,1899 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району на праві власності належить ОСОБА_2 , номер запису про право (в державному реєстрі прав). №9575116, /а.с.22/.

Згідно повідомлення Ренійської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. № 449/01-16 від 14.05.2025 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилась та свідоцтва про право на спадщину не видавались, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81150627 від 13.05.2025 року. Та згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 81150623 від 13.05.2025 року інформація в Спадковому реєстрі, відносно ОСОБА_2 , 1963 року народження, як заповідача - відсутня., /а.с.16-18/.

Згідно акту про встановлення фактів від 15.04.2025 року, складеного депутатом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на момент смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав разом з ним однією сім`єю та одним побутом, більше п`яти років до моменту відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, доглядав та утримував померлого, а після смерті ОСОБА_2 , здійснював його поховання. Інших спадкоємців померлий не має, про що додатково засвідчують сусіди, /а.с.20/.

Стосовно встановлення юридичного факту, суд виходить з наступного:

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 № 5, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються в судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567цс18) зазначено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чиним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Пунктом 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»передбачено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовляє в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 21 Пленуму Верховного Суду Українивід 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другоїстатті 3 СК Українипро те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Зважаючи на встановлені з досліджених доказів обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, щодо встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , більше п`яти років на момент відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 , беручи до уваги, що в позасудовому порядку неможливо встановити відповідний юридичний факт, задовольняє зазначену вимогу.

Стосовно визнання права власності за ОСОБА_1 суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідност. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом нормистатті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положеньстатті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно дост.1264 ЦК Україниу четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставіст.1264 ЦК Українинеобхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути що найменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як зазначено в п. п. 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що в зв`язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв`язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.16 ЦК України, ст. ст. ст.12,81,207, 259, 315 ЦПК України, ст. ст. 16, 1264, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити повністю.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , більше п`яти років на момент відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку загальною площею 2,83 га, в межах згідно з планом, кадастровий номер 5122310100:01:003:0294 та кадастровий номер 5122310100:01:003:0295, яка знаходиться на території Кілійської міської ради Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА№ 296421, виданого 13.06.2005 року, в порядку спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку доапеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан