Рішення від 09.06.2025 по справі 240/10640/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року м. Житомир справа № 240/10640/24

категорія 112040201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські шляхи" про стягнення санкцій та пені,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські шляхи", в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські шляхи" на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 222039,71 грн.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на адміністративний позов.

Відповідачу надіслана ухвала про відкриття провадження, та доставлена в електронний кабінет 11.06.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (на звороті а.с.14).

Відповідач відзив на адміністративний позов не надав, про причини неподання відзиву не повідомив, тому суд, у відповідності до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що перевіркою поданої до відділення Фонду державної звітності Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, спеціалістами сектору забезпечення зайнятості та соціального захисту осіб з інвалідністю виявлена заборгованість зі сплаті адміністративно-господарських санкцій Товариством з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські шляхи" перед відділенням Фонду, у розмірі 217771,32 грн за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві у 2023 році, термін сплати яких минув 15.04.2024 та 4268,39 грн пені станом на 16.04.2024, яка обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Так, згідно з розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу працюючих у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські шляхи" за 2023 рік склала 40 осіб (а.с.4).

Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02), одиниць - 1 особа (а.с.4).

Отже, відповідач із числа середньооблікової кількості штатних працівників, що склала 40 осіб, повинен був працевлаштувати 2 (дві) особи з інвалідністю - штатного працівника облікового складу за рік, тоді як фактично не працевлаштував особи з інвалідністю, тобто встановлений Законом норматив не виконав у кількості двох робочих місць для працевлаштування особи з інвалідністю.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські шляхи" норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - штатних працівників облікового складу за 2023 рік, передбачений частиною 1 статті 19 Закону не виконало у кількості 2 (двох) робочих місць для працевлаштування особи з інвалідністю.

Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягали сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік згідно з квитанцією від 07.03.2024 був розміщений в електронному кабінеті роботодавця (а.с.5).

Порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені на суму заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати (частина 2 статті 20 Закону України від 21.03.1991 №875-XII Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі - Закон №875-ХІІ).

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські шляхи" не сплатило адміністративно-господарські санкції до 15.04.2024, Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів на підставі наведеної норми нарахувало пеню у розмірі 4268,39грн (а.с.6).

У визначені законом строки Товариство з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські шляхи" адміністративно-господарські санкції та пеню не сплатило, що спонукало Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернутись з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

За змістом статті 18 Закону №875-XII відповідач, як фізична особа-підприємець, яка використовує найману працю, зобов`язана виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, частиною 2 статті 19 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 1 статті 20 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 цього Закону №875-XII. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону №875-ХІІ.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Відповідно до отриманої від Пенсійного фонду України інформації, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону №875-ХІІ.

Розрахунок адміністративно-господарських санкцій виконується в автоматизованому режимі без втручання працівників Фонду, для усіх роботодавців, що дозволяє здійснювати аналіз реалізації вимог законодавства щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Розрахунок адміністративно-господарських санкцій у вигляді РDF-файлу за електронним підписом керівника (заступника керівника) територіального відділення Фонду надсилається до електронного кабінету роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (п.4 Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 №14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 №17, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №456/39512).

Наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 №827-22, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за №565/37901 затверджено Порядок подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Цей Порядок визначає механізм подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Разом з тим, як встановлено судом, відповідач протягом 2023 року не подавав жодного звіту за формою №3-ПН про створення робочих місць для осіб з інвалідністю. Тобто не створював робочих місць для осіб з інвалідністю.

Отже, наявні всі підстави для застосування до відповідача передбаченої відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій за не виділення та не створення робочих місць для осіб з інвалідністю, тобто за не виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості двох робочих місць.

Фонд оплати праці штатних працівників у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські шляхи" за 2023 рік склав 8710852,94 грн, а середньорічна заробітна плата одного штатного працівника на підприємстві склала 217771,32 грн (8710852,94 грн : 40 чол. = 217771,32 грн).

Суд зазначає, що розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві та становить - 217771,32 грн, половина середньої річної заробітної плати одного штатного працівника на підприємстві складає 217771,32 грн, яку відповідач до 15.04.2024 повинен був самостійно сплатити, що підтверджується розрахунком суми адміністративно-господарських санкцій, пред`явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю (а.с.4), яку відповідач зобов`язаний був самостійно, в указаний Законом №875-ХІІ термін перерахувати до Державного бюджету.

Відповідач не сплатив адміністративно-господарських санкцій до 15.04.2024, а тому, починаючи із 16.04.2024 до 03.06.2024 була нарахована пеня у розмірі 4268,39 грн за 49 днів прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій (розрахунок пені а.с.6).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з урахуванням пені складає 222039,71 грн, яка є адміністративно-господарською санкцією за невиконання встановленого Законом №875-ХІІ нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Доказів погашення відповідачем вказаної заборгованості в установлений Законом строк суду не надано.

У постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі №240/9464/24 суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з iнвaлiднicтю якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність таких осіб, відмови від працевлаштування на підприємстві, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 07.02.2018 у справі №811/693/17, від 06.03.2018 у справі №825/695/17, від 21.05.2020 у справі №520/3919/19, від 03.08.2023 у справі №120/4975/22.

У свою чергу у спірних правовідносинах відповідач жодних доказів щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування державної служби зайнятості щодо наявності вільних робочих місць для працевлаштування таких не надав, чим, фактично, позбавив уповноважені органи можливості скерувати таких осіб для подальшого працевлаштування.

Отже з урахуванням викладеного, суд вважає правильним проведений Фондом розрахунок адміністративно-господарських санкцій, застосованих до відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити адміністративний позов Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул.Домбровського, 38, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, код ЄДРПОУ 37976485) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські шляхи" (вул.Рівненська, 29, с.Майстрів, Звягельський район, Житомирська область, 11740, код ЄДРПОУ 03580179) про стягнення санкцій та пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоград-Волинські шляхи" на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 222039,71 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

09.06.25