Ухвала від 09.06.2025 по справі 280/4562/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ЩОДО ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ

09 червня 2025 року Справа № 280/4562/25 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного знаходження: ДУ «Кам`янська ВК № 101» 70050 Запорізька область, Запорізький район, смт Кам`яне, вул. Зелена, 32, РНОКПП 3041525012) до Головного Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради (Фтизіопульмонологічна МСЕК КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи ЗОР) (69033, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10А, ЄДРПОУ 05498909), третя особа Філія центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України в Запорізькій області (медична частина № 101) (м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, 26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду від Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради (Фтизіопульмонологічна МСЕК КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» ЗОР) (далі відповідач), третя особа Філія центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України в Запорізькій області (медична частина № 101)» (далі третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Фтизіопульмонологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради, викладеного у довідці форми № 167/о від 18.12.2024 про невизнання інвалідом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати філію центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України в Запорізькій області оформити електронне направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на розгляд експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим стаття 160, 161, 172 КАС України.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява містить клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору. На обґрунтування свого клопотання позивачем вказано, що він не має особистих грошей за даними ДУ «Кам`янська ВК № 101», а отже відповідно до п. 17. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має бути звільнений від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання позивача суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗакон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

В силу приписів абз. 2 ч. 1ст. 3 Закону № 3674позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються, зокрема, у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено на 2025 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 01.01.2025 3 028,00 грн.

Тобто, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову з однією вимогою немайнового характеру становить 1 211,20 грн.

Відповідно позивач мав сплатити за подання даної позовної заяви судовий збір у сумі 1 211,20 грн.

За правилами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно достатті 537Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

Тобто, в п. 17 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» законодавець чітко визначив коло справ під час розгляду яких засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту звільняються від сплати судового збору - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно достатті 537Кримінального процесуального кодексу України (1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 2-1) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби; 3) про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 7-1) про застосування до засуджених примусового годування; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно дочастини п`ятоїстатті 53,частини третьоїстатті 57,частини першоїстатті 58,частини першоїстатті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74Кримінального кодексу України; 13-1)про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; 13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); 13-3) про зміну обов`язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; 13-4) про звільнення від відбування покарання у зв`язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.)

Таким чином, оскільки предмет даної справи не стосується виконання вироку відповідно до статті 537Кримінального процесуального кодексу України у суду відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 17 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд вважає за необхідне зауважити, що судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається.

Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якимизаконпов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Також слід зазначити, що норми частини 1 та 2статті 8 Закону України «Про судовий збір»є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 160/26929/21.

Суд зазначає, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей73,74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень частини 1статті 133 КАС Україниповинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Верховний Суд в ухвалі від 07.02.2022 у справі № 120/4764/21-а зазначив, щоЗакон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Вказане узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 25.10.2022 у справі № 640/10720/21.

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Суд наголошує, щоЗаконом України «Про судовий збір»чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Позивач, звертаючись із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, зокрема надав до суду фінансову довідку ДУ «Кам`янська ВК № 101» згідно якої за обліковими даними у позивача наявні зароблені в УВП 401,93грн.

Згідно Порядку обліку особистих грошей, цінностей і речей осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, а також виданого їм речового майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 23.08.2013 № 1782/5, фінансова довідка складається з метою обліку коштів, що наявні у засудженого у відповідний період, в даному випадку під час переведення до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», та не підтверджує реальний майновий стан позивача (в тому числі поза межами установи виконання покарань) і неможливість сплати судового збору в установленому законом розмірі.

Доказів наявності інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» позивачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не надано доказів скрутного майнового стану позивача, відповідно суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 132, 133, 241,248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного знаходження: ДУ «Кам`янська ВК № 101» 70050 Запорізька область, Запорізький район, смт Кам`яне, вул. Зелена, 32, РНОКПП 3041525012) до Головного Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради (Фтизіопульмонологічна МСЕК КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи ЗОР) (69033, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10А, ЄДРПОУ 05498909), третя особа Філія центру охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України в Запорізькій області (медична частина № 101) (м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, 26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 292-297 КАС України.

Ухвала виготовлена та підписана 09 червня 2025 року.

СуддяО.О. Артоуз