Рішення від 09.06.2025 по справі 640/39232/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 червня 2025 року (15:00)Справа № 640/39232/21 ЗП/280/975/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Зароліз» (03110, м.Київ, вул. Солом`янська, буд. 5; код ЄДРПОУ 42508509) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Cпец-Авто-Запчастина» (далі позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач), у якій позивач просить: визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку від 05.11.2021 №131399, від 17.11.2021 №136182; зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позову посилається на протиправність оскаржуваних рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ,» але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

09.04.2025 матеріали адміністративної справи №640/39232/21 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Калашник Ю.В.

Ухвалою суду від 11.04.2025 прийнято справу №640/39232/21 (ЗП/280/975/25) до свого провадження та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 09.06.2025 замінено найменування позивача у справі №640/39232/21 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Cпец-Авто-Запчастина» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Зароліз», а також місцезнаходження юридичної особи: 03110, м.Київ, вул. Солом`янська, буд. 5.

20.05.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№25021), в якому зазначає, 06.03.2025 комісією прийнято рішення №97231 про невідповідність позивача критеріям ризиковості, а тому, відповідно до приписів п. 8 ст. 238 КАС України просить закрити провадження у справі.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням від 05.11.2021 №131399 позивача включено до переліку ризикових платників за критерієм: п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

В подальшому, відповідачем прийнято рішення від 17.11.2021 №136182 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від позивача інформації та копій документів від 10.11.2021 №1 на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку (використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ«СПЕЦ-АВТО-ЗАПЧАСТИНА» (42508509), в процесі якого встановлено, що підприємством сформовано ПК (ліміт) від СГ, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТOB «МЕРАКСА» (44124216), ТОВ «АТЛ-СИСТЕМИ» (43219998), TOB«ДЕРЖІНВЕСТБУД», ТОВ «РОЗІСТОУН» (44149487), TOB «АТЛ-СИСТЕМИ» (43219998), ТОВ «ДЕРЖІНВЕСТБУД» (37236240), TOB (37236240), ТОВ «МАЛОНТ» (42616904), TOB «ЕНТЕРБУД-ЮГ» (43274561), TOB «ДИЗЕЛЬ-КИТАЙ» (40540687), ТОВ«АРТАН УНІВЕРС» (43675688), TOB «ЄМС-ЗАПЧАСТИНА» (39551774), TOB(«АВТОДЕТАЛЬТРЕЙД» (43570049), ТОВ «ТЕКСІМ ГРУП» (40419543), ТОВ«ГРОДЕС ПЛЮС» (437644847), ТОВ «ІНТЕРА СОФТ» (43156074), ТОВ «ЛОНАКС КРАФТ» (43549950).

Не погодившись із вказаними рішеннями позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту «а» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до абзацу першого п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно із п.201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно із абзацом першим п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня (абзац другий цієї ж норми).

Відповідно до абзацу третього п.6 Порядку №1165, у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Абзацом четвертим цієї ж норми встановлено, що включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (абзац п`ятий п.6 Порядку №1165).

Згідно із абзацом шостим п.6 Порядку №1165 у рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абзацу сьомого цієї ж норми у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Як передбачено абзацом десятим п.6 Порядку №1165 у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац одинадцятий п.6 Порядку №1165).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци 14-20 п.6 Порядку №1165).

Відповідно до абзацу двадцять другого п.6 Порядку №1165 за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку (абзац двадцять восьмий п.6 Порядку №1165).

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами проведеного моніторингу бази даних та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку із отриманням інформації у процесі поточної діяльності відповідачем було встановлено здійснення позивачем ризикових фінансово-господарських операцій, що відповідає п.8 критеріїв ризиковості платника податку.

Такою інформацією, на думку контролюючого органу, є те, що позивачем здійснювалось придбання товарів у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТOB «МЕРАКСА» (44124216), ТОВ «АТЛ-СИСТЕМИ» (43219998), TOB«ДЕРЖІНВЕСТБУД», ТОВ «РОЗІСТОУН» (44149487), TOB «АТЛ-СИСТЕМИ» (43219998), ТОВ «ДЕРЖІНВЕСТБУД» (37236240), TOB (37236240), ТОВ «МАЛОНТ» (42616904), TOB «ЕНТЕРБУД-ЮГ» (43274561), TOB «ДИЗЕЛЬ-КИТАЙ» (40540687), ТОВ«АРТАН УНІВЕРС» (43675688), TOB «ЄМС-ЗАПЧАСТИНА» (39551774), TOB(«АВТОДЕТАЛЬТРЕЙД» (43570049), ТОВ «ТЕКСІМ ГРУП» (40419543), ТОВ«ГРОДЕС ПЛЮС» (437644847), ТОВ «ІНТЕРА СОФТ» (43156074), ТОВ «ЛОНАКС КРАФТ» (43549950).

При цьому, суд звертає увагу, що в самих оскаржених рішеннях податковим органом не зазначено жодних господарських взаємозв`язків позивача із такими суб`єктами господарської діяльності.

У них лише міститься покликання на п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Варто наголосити на тому, що Порядком №1165 передбачений чіткий перелік умов, за яких Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може віднести підприємство до категорії ризикових.

Вирішенню Комісією питання щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку має передувати складання та направлення цим платником податкової накладної/розрахунку коригування для їхньої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Лише за наявності цієї умови контролюючим органом проводиться перевірка поданих податкової накладної/ розрахунку коригування та, як наслідок, моніторинг платника податку в цілому.

При цьому, у даному випадку позивачем не направлялись для реєстрації контролюючому органу жодні податкові накладі чи розрахунки коригування.

Вказане також сторонами не заперечуються.

Іншими словами, з оскаржуваних рішень вбачається, що вони прийняті комісією регіонального рівня не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що має передувати його моніторингу контролюючим органом як платника податку, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних Державної податкової служби.

Зазначене вказує на те, що оскаржувані рішення не містить жодних мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Водночас, відповідач не надав суду жодних документальних доказів наявності у ГУДПС у м. Києві податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником (позивачем), які стали підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Також відповідачем не було надано доказів проведення та фіксування результатів засідання комісії регіонального рівня, на яких були прийняті оскаржувані рішення.

Окрім того, у постанові від 30.11.2021 у справі №340/1098/20 Верховний Суд дійшов висновків, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

У постанові від 06.02.2024 року у справі №320/13271/20 Верховний Суд зазначив наступне: «відповідачем 1 у рядку «В даному випадку формування контролюючим органом висновку про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку призвело до безпосередніх негативних наслідків для позивача у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

Податкова інформація всупереч вимогам Порядку №1165 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, тобто оскаржувані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття, такий акт не може вважатися правомірним».

Враховуючи встановлені обставини, а також згадані висновки Верховного Суду, суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування оскаржуваних рішень є підставними та обґрунтованими.

Як наслідок, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог про виключення позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, то у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.03.2025 №97231 відповідачем прийнято рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Відтак, на момент розгляду справи позивач не відповідає критеріям ризиковості, а тому у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В той же час, прийняття відповідачем рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості від 06.03.2025 не є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки рішення від 05.11.2021 №131399, від 17.11.2021 №136182, які оскаржуються позивачем, є чинними, а тому повне відновлення порушених прав позивача - не відбулось.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку не відповідають критеріям правомірності, передбачених п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Понесені позивачем судові витрати, підтверджені платіжним дорученням №3 від 24.12.2021 у розмірі 6810,00 грн про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовною заявою, підлягають частковому стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зароліз» (03110, м.Київ, вул. Солом`янська, буд. 5; код ЄДРПОУ 42508509) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 05.11.2021 №131399, від 17.11.2021 №136182 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-АВТО-ЗАПЧАСТИНА» критеріям ризиковості платника податку.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зароліз» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3405,00 грн. (три тисячі чотириста п`ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.06.2025.

Суддя Ю.В. Калашник