Ухвала від 09.06.2025 по справі 320/16782/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 червня 2025 року м. Київ справа № 320/16782/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Київській області до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у Київській області з позовом до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" в якому просило :

Стягнути з ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (ЄДРПОУ 20572069) прострочену заборгованість перед бюджетом України в сумі 11 229 335,30 грн (одинадцять мільйонів двісті двадцять дев`ять тисяч триста тридцять п`ять гривень тридцять копійок) на рахунок, відкритий у Державній казначейській службі України за зазначеними в поданнях реквізитами.

Ухвалою суду від 02.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

В цій ухвалі зазначено недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення, який у відповідності до ч. 2 ст. 169 КАС України не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, представником позивача надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що податковий орган звільняється від сплати судового збору у питаннях, пов`язаних зі стягненням сум узгоджених грошових зобов`язань платників податку.

Розглянувши зазначену заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення простроченої заборгованості у сумі 11 229 335,30 грн., внаслідок невиконання позичальником зобов`язань за Субкредитною угодою. Отже, такий предмет спору не може бути ототожнений з вимогами про стягнення податкового боргу.

Відповідно до ч.4 ст. 5 КАС України з урахуванням пп.19-1.1.38 ст.19-1 Кодексу №2755 контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню в порядку, визначеному цим Кодексом або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Коригування, передбачені пунктом 140.2 Кодексу №2755, не здійснюються щодо суми процентів, що нараховані на користь міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетом за кредитами (позиками), отриманими суб`єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями. Підрозділ 4 розділу XX доповнений пунктом 36 згідно із Законом № 702-VIII від 17.09.2015. Відповідно до п.1 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 2719-IX від 03.11.2022 погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Відповідно до п. 14.1.175 пп. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс №2755) податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексу №2755. Сфера дії Податкового кодексу України визначена у ст.1 Кодексу №2755.

Відповідно до п.14.1.159 пп.14.1 ст.14 Кодексу №2755 положення абзацу щодо суми всіх кредитів (позик) не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії.

Варто зазначити, що термін «податковий борг» для мети звільнення від сплати судового збору не є тотожним терміну «боргові зобов`язання» та механізму стягнення «простроченої заборгованості» суб`єктів господарювання у порядку, визначеному главою 9 розділу II Кодексу №2755.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд зазначає, що пункт 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" має чітку вказівку на звільнення податкового органу від сплати судового збору саме за подання позову про стягнення сум податкового боргу, а не в частині стягнення простроченої заборгованості перед бюджетом України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №460/12170/23, в якій суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" податкові органи звільнені від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом виключно про стягнення податкового боргу, а інші позовні вимоги підлягають обкладенню судовим збором за встановленими ставками.

Відтак, стягнення простроченої заборгованості перед бюджетом України, внаслідок невиконання зобов`язань, не є тотожним стягненню податкового боргу, а тому, в розумінні п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", податковий орган не звільнений від сплати судового збору за пред`явлення до суду позову з такою вимогою.

Посилання заявника на правовий висновок Верховного Суду наведений у постанові від 16.01.2025 у справі №160/4973/24 суд вважає недоцільними у спірному випадку, адже у цій справі був інший предмет позову.

За таких обставин, Головне управління ДПС в Київській області не звільняється від сплати судового збору за подання позову із вимогами іншого характеру (відмінного від стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування).

Станом на 09.06.2025 не надходило інших документів на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02.05.2025. Також від позивача не надходило до суду заяв та клопотань про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.

Оскільки, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02.05.2025 позивачем не виконано, зокрема, не надано до суду доказів сплати судового збору, а тому на підставі п.1 ч.4 ст. 169 КАС України позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Згідно з ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в п. 35 рішення від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") зазначив, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За таких обставин, позовна заява з усіма доданими до неї матеріалами підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Головного управління ДПС у Київській області до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про стягнення заборгованості - повернути позивачу.

2. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Діска А.Б.