Рішення

від 09.06.2025 по справі 500/498/25

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/498/25

09 червня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.11.2024 №068036.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.11.2024 року поштовим зв`язком у відділенні Укрпошти позивачкою отримано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №068036 від 19.11.2024. Зі змісту вказаного документу слідує, що ОСОБА_1 , як фізичну особу, притягнуто до відповідальності та застосовано відносно неї адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн, а саме за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 нього Закону.

Проте позивач вказує, що ОСОБА_1 передала для керування транспортний засіб марки Камаз державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності чоловіку ОСОБА_2 . В, який здійснював перевезення вантажу (піску) в кількості необхідній для власних потреб, на некомерційній основі.

Ухвалою судді від 05.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Також даною ухвалою залучено до участі у справі, в якості другого відповідача Державну службу України з безпеки на транспорті.

12.02.2025 до суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що 15.10.2024 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки КАМАЗ н.з. НОМЕР_2 свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 . Відповідно до інформації з свідоцтва реєстрації транспортного засобу власником є ОСОБА_1 .

Під час перевірки встановлено що у водія відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, що перевірявся.

Наведене слугувало підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 14.10.2024 та направлення на рейдову перевірку №005644 від 14.10.2024 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а.д. М-19 км 319 Тернопільська область.

15.10.2024 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки КАМАЗ н.з. НОМЕР_2 свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , власником якого є ОСОБА_1 .

Відповідно до накладної №154 від 15.10.2024 ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу (пісок).

Під час перевірки встановлено що у водія відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, що перевірявся.

Зважаючи на виявлене порушення, а саме при перевезенні вантажу на момент перевірки відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №051601 від 15.10.2024.

В акті зафіксовано порушення вимог абз.3 ч.1 ст. 60 ЗУ "Про автомобільний транспорт", а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону.

У поясненнях водія про причини порушень зазначено: "Не згідний з протоколом".

Водій від підпису відмовився, ні зауважень, ні заперечень не надав.

Повідомлення про дату та час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №051601 від 15.10.2024 позивач отримав 29.10.2024, що підтверджується трекінгом відправлення з офіційного сайту Укрпошти.

Під час розгляду акта №051601 від 15.10.2024 та матеріалів справи встановлено, що позивачем допущено порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

За результатами розгляду акта №051601 від 15.10.2024, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області було винесено постанову №068036 від 19.11.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ОСОБА_1 , у сумі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Підпунктом 1 пункту 4 Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

У відповідності до абзацу першого пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2021 року №1579-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області.

Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до абзацу 1 пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За приписами пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Згідно абзацом 2 пункту 27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".

Згідно частини першої статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

За положеннями статті 35 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі - Закон №3353-XII) транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №137 від 30 січня 2012 року, порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Згідно пункту 3 Порядку періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить: для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.

Таким чином транспортний засіб марки КАМАЗ н.з. НОМЕР_2 свідоцтво реєстрації т/з ТЕА№021896, який належить позивачу відноситься до категорії вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонн, та який відповідно до статті 35 "Про дорожній рух", пункту 3 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137, підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю щороку, а тому при його перевірці уповноваженими особами має бути пред`явлений протокол технічного стану відповідно до чинного законодавства.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на відсутність у неї статусу фізичної-особи підприємця та здійснення перевезення вантажів для власних потреб.

Поряд із цим суд зауважує, що автомобільний перевізник це насамперед особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами, натомість наявність статусу юридичної особи/суб`єкта господарювання необхідно при здійсненні лише певних видів перевезень.

Зокрема, відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Таким чином, фізична особа яка здійснює за власний кошт перевезення вантажів транспортним засобом теж є автомобільним перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

Так, щоб визнати особу автомобільним перевізником, необхідно встановити такі обставини:

-у власності/користуванні особи є транспортний засіб;

-цей транспортний засіб перевозить вантаж або пасажирів;

-процес перевезення вантажу або пасажирів відбувається на оплатній основі або за власний кошт;

- автомобільний перевізник порушив законодавство про автомобільний транспорт.

Підставою для реалізації Укртрансбезпекою своїх повноважень є порушення особою як автомобільним перевізником, у тому числі фізичною особою, яка здійснює перевезення пасажирів/вантажів на договірних умовах чи для власних потреб, вимог законодавства про автомобільний транспорт, наприклад, за перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтями 39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також, відсутність в особи статусу суб`єкта господарювання на момент вирішення питання про притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт не може бути обґрунтованою підставою для скасування постанови у разі доведення, що автомобільним перевізником здійснювались вантажні чи пасажирські перевезення з порушенням законодавства про автомобільний транспорт.

Таким чином, за змістом статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначення особи автомобільним перевізником не ставиться у залежність від наявності чи відсутності в особи статусу суб`єкта господарювання, а сама по собі відсутність статусу суб`єкта господарювання не може бути єдиною підставою для звільнення від штрафу, передбаченого статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, якщо під час рейдової перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки було достовірно встановлено таке порушення.

Суд зауважує, що позивач не спростовує того що у водія транспортного засобу під час здійснення перевезення був відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу марки КАМАЗ н.з. НОМЕР_2 .

При цьому, відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про автомобільний транспорт" контроль технічного стану транспортних засобів включає зокрема обов`язковий технічний контроль транспортних засобів.

Так, в ході проведення рейдової перевірки водієм транспортного засобу було надано для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу відповідно до якого власником вантажного транспортного засобу є ОСОБА_1 , накладну відповідно до якої здійснювалися вантажні перевезення та протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, що був чинний до 05.10.2024 (перевірка проводилася 15.10.2024).

Тому, виходячи з встановлених обставин у цій справі, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.11.2024 №068036.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На думку суду відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 09 червня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач:

- Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46027, код ЄДРПОУ 39816845);

Головуючий суддяБаб`юк П.М.