Ухвала від 09.06.2025 по справі 580/5480/25

УХВАЛА

09 червня 2025 рокуСправа № 580/5480/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., перевіривши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 18.01.2025 №ЦО300 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІ групи.

Ухвалою суду від 21.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами.

05.06.2025 суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в він якій просить зупинити дію рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №ЦО300 від 18.01.2025 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю II групи, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 580/5480/25.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 25.04.2025 №2300-0404-8/34092, у зв`язку із надходженням інформації від ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗУ», з 01.05.2025 призупинено виплату пенсії позивачу та запропоновано за період з 11.02.2014 до 30.04.2025 повернути суму переплати пенсії в розмірі 992221,08 грн. Призупинення виплати пенсії з 01.05.2025, вимога повернення суми переплати пенсії, знищення пенсійного посвідчення позивачу з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача. За таких обставин, в разі відкриття виконавчого провадження ДВС та примусового стягнення зазначених коштів, може призвести до арешту рахунків позивача та значних фінансових ризиків безпідставно значного погіршення матеріального становища позивача.

Також зазначено, що позивач має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 2 частини 1 статті 23 Закону України №3543-XII, як особа визнана в установленому порядку особою з інвалідністю (копія тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 додається), строком до завершення мобілізації. Скасування відстрочки позивача від призову на військову службу під час мобілізації та у разі проведення щодо позивача мобілізаційних заходів, набуття ним статусу військовослужбовця до набрання законної сили судовим рішенням, унеможливить реалізацію права на відстрочку, оскільки її надання особі, яка вже є військовослужбовцем, не передбачено законом.

У зв`язку із викладеним заявник, просить застосувати вищевказані заходи забезпечення позову.

Ч.1 ст.154 КАС України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на відсутність клопотання заявника про розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні, суд вирішив здійснити її розгляд у письмовому провадженні.

Ознайомившись із заявою і доданими доказами, оцінивши доводи, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1-2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

На підставі ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

забороною відповідачу вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частинами 4, 5 ст.154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню, ці підстави є оціночними. Тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд встановив, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 18.01.2025 №ЦО300 встановлено, що 2 група інвалідності позивачу встановлена необґрунтовано та не відповідає чинному законодавству. У зв`язку із цим, скасовано рішення про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності.

Суд зазначає, що суду не надано жодного доказу вчинення органом Пенсійного фонду дій, направлених на примусове стягнення з позивача переплати пенсії в розмірі 992221,08 грн.

Крім того, відковідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Стосовно доводів позивача про можливість його мобілізації у зв`язку із скасуванням інвалідності, суд зазначає таке.

Пунктом 6 Порядку № 560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Відтак, умовою призову на військову службу по мобілізації є факт встановлення за наслідками проходження ВЛК придатності військовозобов`язаного до військової служби за станом здоров`я.

При цьому, суду не надано доказів проходження позивачем ВЛК та визнання його придатним до військової служби.

Крім того, позивач не надав суду жодного доказу вчинення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки дій, направлених на призов позивача на військову службу.

Таким чином, судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у судового рішення.

Отже, суду не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або неможливість подальшого захисту прав чи докладання значних зусиль і витрат на їх відновлення без вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до висновків Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 у справі №380/930/20 вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо «очевидності» ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Очевидних ознак протиправності спірного рішення на час звернення із заявою судом не встановлено.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16509/18.

З огляду на викладене, заява не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 150-154, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 04.06.2025 (вх. від 05.06.2025 №28686/25) про забезпечення позову.

2. Копії ухвали направити учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ