Постанова

від 09.06.2025 по справі 320/43352/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/43352/24 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича компанія "Марля клуб "Калита" до Київської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-Виробнича компанія "Марля клуб "Калита" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці в якому просило визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2024/000306 від 13.08.2024.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що основним видом господарської діяльності ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Марля Клуб «Калита» є оптова торгівля фармацевтичними товарами.

Позивач перебуває на загальній системі оподаткування та зареєстрований платником ПДВ, про що свідчить витяг із реєстру платників податку на додану вартість № 1826594501261.

На підставі зовнішньоекономічного контракту від 6 квітня 2023 року № EX-2, укладеного з виробником ТОВ «Alitex» (він же Продавець), позивач ввозить на митну територію товар - медичну марлю вибілену бавовнопаперову (тканина полотняного переплетіння) в рулонах (надалі - Товар).

Найменування Товару зазначається в Специфікаціях до Контракту, а його якість підтверджується сертифікатами якості виробника.

З метою ідентифікації інструментів, апаратів, приладів, пристроїв, матеріалів або інших виробів, що належать до медичних виробів, в Україні діє національний класифікатор медичних виробів. Поточна редакція класифікатора - НК 024:2023 «Класифікатор медичних виробів» - затверджена наказом Міністерства економіки України від 24.05.2023 № 4139.

У Класифікаторі медичних виробів за кодом 48126 зазначено «Рулон марлевий, нестерильний», що визначений як нестерильний виріб у формі довгої смужки тканого матеріалу, що розтягується та вбирає вологу (наприклад, бавовна, целюлоза), згорнутого в рулон. Він розроблений для використання як первинна пов`язка на рану або бандаж для утримання на місці марлевої подушечки чи іншої пов`язки на тілі пацієнта. Призначений для забезпечення компресії без стягування; виріб може бути самоклейким (залишається на місці при мінімальному використанні клейкої стрічки). Це виріб одноразового використання.

Отже, товар, який ввозить позивач на митну територію України, - медична марля вибілена бавовнопаперова (тканина полотняного переплетіння) в рулонах - є медичним виробом.

Київською митницею (відділ митного оформлення № 3 митного посту «Західний») 13 серпня 2024 року було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100160/2024/000306 (далі - Картка відмови).

Цим рішенням відповідача було відмовлено позивачу у митному оформленні (випуску) за електронною митною декларацією 24UA100160537022U0 від 13.08.2024 року товару - медичної марлі вибіленої бавовнопаперової (тканина полотняного переплетення) в рулонах, код УКТ ЗЕД 52082110.

Причиною відмови у митному оформленні товару зазначено нібито невірне визначення імпортером ставки ПДВ. На думку відповідача, операції із ввезення на митну територію медичної марлі мають оподатковуватися податком на додану вартість за ставкою 20%, а не 7%, як це було зазначено у згаданій митній декларації.

Не погоджуючись з рішенням митного органу, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України вбачається, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Відповідно до приписів ч. ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

За приписами ч. 1, 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Судом встановлено, що рішенням відповідача було відмовлено позивачу у митному оформленні (випуску) за електронною митною декларацією 24UA100160537022U0 від 13.08.2024 року товару - медичної марлі вибіленої бавовнопаперової (тканина полотняного переплетення) в рулонах, код УКТ ЗЕД 52082110. Причиною відмови у митному оформленні товару зазначено нібито невірне визначення імпортером ставки ПДВ. На думку відповідача, операції із ввезення на митну територію медичної марлі мають оподатковуватися податком на додану вартість за ставкою 20%, а не 7%, як це було зазначено у згаданій митній декларації, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 2 та 3 пп. «в» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, ставка ПДВ у розмірі 7% встановлена по операціях, зокрема, з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні; постачання на митній території в Україні та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та /або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

З аналізу викладеного вбачається, що операції з постачання на митній території України та /або ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та виробів медичного призначення підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7% відповідно до пп. «в» п. 193,1 ст. 193 ПК України, за умови, що такі лікарські засоби:

- дозволені для виробництва і застосування в Україні;

- внесені до Державного реєстру лікарських засобів;

медичні вироби:

-дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію i застосування в Україні;

-внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

При цьому, у разі, якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів /медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, передбачених абз. 2 та 3 пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК такі операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем при поданні електронної митної декларації було також надано Декларацію про відповідність згідно до процедури оцінки відповідності, передбаченої Технічним регламентом, затвердженим постановою КМУ №753 від 02.10.2013.

Таким чином, митному органу були надані всі документи, що підтверджують відповідність товару критеріям до медичних виробів.

У класифікаторі медичних виробів НК 024:2023, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку i торгівлі України від 24.05.2023 №4139, наявний та визначений «Рулон марлевий, нестерильний (код 48126)» - нестерильний виріб у формі довгої смужки тканого матеріалу, що розтягується та вбирає (бавовни, целюлози), згорнутого в рулон, розроблений для використання в якості первинної пов`язки на рану або бандажа для утримання на місці марлевої подушечки або іншої пов`язки на тілі пацієнта. Призначено для забезпечення компресії без стягування; виріб може бути самоклейким (залишатися на місці при мінімальному використанні клейкої стрічки). Це вироби для одноразового використання. НК 024:2023 призначений для ідентифікації інструментів, апаратів, приладів, пристроїв, матеріалів або інших виробів, що належать до медичних виробів.

Отже, оскільки у класифікаторі медичних виробів НК 024:2023, наявний та визначений «Рулон марлевий, нестерильний (код 48126)», останній належить до медичних виробів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що застосування позивачем 7% ставки ПДВ по операції з ввезення на митну територію України тканини бавовняної полотняного переплетення цілком відповідає вимогам пп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК України.

При цьому роз`яснення Міністерства охорони здоров`я, викладені у листі від 07.03.2024 №24-04/10300/2-24, суд вважає безпідставними, оскільки останнє має виключно рекомендаційний характер, та не є нормативно-правовим актом.

Беручи до уваги, що ввезений позивачем на митну територію України товар підпадає під визначення медичних виробів, а позивачем було надано декларацію про відповідність, передбаченої Технічним регламентом, а також повну відповідність умовам оподаткування за ставкою 7%, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100160/2024/000306 від 13.08.2024 є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк