Постанова від 09.06.2025 по справі 580/12029/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/12029/24 Головуючий у І інстанції - Рідзель О.А.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Бужак Н.П., Собківа Я.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати п. 3 наказу Начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 26.09.2024 № 2075 «Про застосування дисциплінарних стягнень», яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 1 пункту 7, аб. 1 п. 11 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, ч. 1 ст. 15, аб. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» та п. 1 розділу ІV Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, яким до Заступника начальника відділу міграційної поліції ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність;

- визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу Начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.11.2024 № 140дск «Про застосування дисциплінарних стягнень відносно окремих поліцейських ГУНП», яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, п. 3, 26 ч. 1 ст. 23, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 37 Закону України «Про дорожній рух», п. 1, 6 ч. 3 ст. 1, п. 7 ч. 1 ст. 3, ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 1, 2 п. 7 розділу ІV Порядку проведення службових розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, п.п. 1 п. 6 Розділу І Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, аб. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», аб. 1 п. 2 аб 2, 4, 5 п. 2 п. 5 розділу ХХІ Інструкції з організації оперативно-розшукової діяльності та негласної роботи оперативними підрозділами Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 05.05.2016 № 07, п. 2, 3, 12, 28, 29 розділу «Завдання та обов`язки» Посадової інструкції заступника начальника відділу міграційної поліції ГУНП, до Заступника начальника відділу міграційної поліції ГУНП в Черкаській області полковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.11.2024 № 423 о/с, яким полковника поліції ОСОБА_1 , відстороненого від виконання службових обов`язків (посади) Заступника начальника відділу міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, 20.11.2024 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити полковника поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді Заступника начальника відділу міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 21.11.2024;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 21.11.2024 до моменту винесення рішення у справі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року позовну заяву в частині позовних вимог щодо оскарження наказу від 26.09.2024 № 2075 «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині застосування до Заступника начальника відділу міграційної поліції ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, повернуто Позивачу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 траня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року - скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п. 2 наказу Начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області «Про застосування дисциплінарних стягнень відносно окремих поліцейських ГУНП» від 18.11.2024 № 140дск, яким до Заступника начальника відділу міграційної поліції ГУНП в Черкаській області полковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнано протиправним та скасовано наказ Начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.11.2024 № 423 о/с, яким полковника поліції ОСОБА_1 , відстороненого від виконання службових обов`язків (посади) Заступника начальника відділу міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, 20.11.2024 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

Поновлено полковника поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді Заступника начальника відділу міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 21.11.2024.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 57, код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 21 листопада 2024 року по 28 травня 2025 року в сумі 481 199 (чотириста вісімдесят одна тисяча сто дев`яносто дев`ять) грн 67 коп. без урахування обов`язкових податків та зборів.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді Заступника начальника відділу міграційної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 21 листопада 2024 року.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 57, код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) суму грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 78833,93 грн (сімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять три гривні 93 копійки) без урахування обов`язкових податків та зборів.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн, які він зазнав у зв`язку зі зверненням до суду першої інстанції; та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1453,44 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, які він зазнав у зв`язку з апеляційним переглядом справи.

Відповідачу було надіслано на їх офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі через систему «Електронний суд» лист, яким повідомлено про розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній адміністративній справі.

Відповідачем подано заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови по справі № 580/12029/24, в якій просив у задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови в частині вирішення питання про судові витрати у справі № 580/12029/24 відмовити.

Позивачем було подано додаткові пояснення, в яких він просив приєднати вказані письмові пояснення та врахувати викладені у них доводи при ухваленні додаткової постанови у справі.

Розглянувши зазначену заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 статті 143 КАС України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 5 статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною 6 статті 139 КАС України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В матеріалах справи наявна квитанція про сплату від 03 грудня 2024 року № 1478-7819-6891-1856 (т. 1, а.с. 108), яка підтверджує оплату Позивачем судового збору в розмірі 1937,92 грн за подання адміністративного позову.

Як вже було зазначено раніше, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року позовну заяву в частині позовних вимог щодо оскарження наказу від 26.09.2024 № 2075 «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині застосування до Заступника начальника відділу міграційної поліції ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, повернуто Позивачу.

Зазначену ухвалу Позивачем в апеляційному порядку оскаржено не було.

Таким чином, Позивач в заяві про ухвалення додаткової постанови просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 968,96 грн (1937,92 грн:2).

Також, в матеріалах справи наявна квитанція від 11 березня 2025 року № 3377-5579-9608-9649 (т. 3, а.с. 32), яка підтверджує оплату Позивачем судового збору за подання апеляційної скарги в загальному розмірі 1453,44 грн.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, факт задоволення апеляційної скарги Позивача та задоволення адміністративного позову ( за виключенням позовної вимоги про скасування наказу від 26.09.2024 № 2075 «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині застосування до Заступника начальника відділу міграційної поліції ГУНП полковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність), колегія суддів приходить до висновку, що заява Позивача підлягає задоволенню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в загальному розмірі 2422,40 грн (968,96 грн + 1453,44 грн).

Щодо заяви ОСОБА_1 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, п. 1 частини 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до пункту 1 частини 3 вказаної статті для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частинами 4, 5 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До суду, Позивачем, для підтвердження витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, було подано: договір про надання правничої допомоги від 21.11.2024 № 21/11/2024; додаткову угоду від 21.11.2024 № 1 до договору про надання правничої допомоги від 21.11.2024 № 21/11/2024, згідно з якою вартість послуг (гонорару) з надання правничої допомоги Клієнту щодо звернення до суду з позовом становить 20 000,00 грн; рахунок-фактуру № 1 від 21.11.2024, наданий Позивачу на суму 20 000 грн; платіжну інструкцію про сплати Позивачем на банківський рахунок адвоката гонорару у розмірі 20 000 грн; акт приймання-передачі наданих послуг від 25.02.2025 № 1 на суму 20 000 грн; детальний опис робіт (наданих послуг), здійснених адвокатом на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 21.11.2024 № 21/11/2024.

Також, Позивачем, для підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, було подано: договір про надання правничої допомоги від 21.11.2024 № 21/11/2024; додаткову угоду від 25.02.2025 № 2 до договору про надання правничої допомоги від 21.11.2024 № 21/11/2024, згідно з якою вартість послуг (гонорару) з надання правової допомоги Клієнту щодо звернення з апеляційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі № 580/12029/24 становить 10 000,00 грн; рахунок-фактуру № 2 від 25.02.2025, наданий Позивачу на суму 10 000 грн; платіжну інструкцію про сплати Позивачем на банківський рахунок адвоката гонорару у розмірі 10 000 грн; акт приймання-передачі наданих послуг від 11.03.2025 № 2 на суму 10 000 грн; детальний опис робіт (наданих послуг), здійснених адвокатом на виконання умов договору про надання правничої допомоги від 21.11.2024 № 21/11/2024.

За правилами ч.ч. 1, 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідачем до Шостого апеляційного адміністративного суду подано заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови по справі № 580/12029/24, в якій просив у задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови в частині вирішення питання про судові витрати у справі № 580/12029/24 відмовити.

Як на підставу зазначеного Відповідач посилався на те, що адвокатом та Позивачем документально не доведено факт понесення витрат на професійну правову (правничу) допомогу.

Позивачем було подано додаткові пояснення, в яких він просив приєднати вказані письмові пояснення та врахувати викладені у них доводи при ухваленні додаткової постанови у справі.

Позивачем зокрема було зазначено, що наведеними вище документами повною мірою підтверджено факт надання правничої допомоги, її зміст, вартість і порядок обчислення гонорару адвоката та фактичне понесення Позивачем цих витрат шляхом сплати гонорару на банківський рахунок адвоката.

Також Позивачем наголошено, що у даній справі Відповідачем не подано до суду клопотання саме про зменшення витрат на правничу допомогу, не долучено доказів на підтвердження неспівмірності заявлених витрат.

Подане Відповідачем заперечення не є клопотанням про зменшення заявлених витрат, тому за відсутності такого клопотання, заявлені витрати підлягають стягненню за рахунок Відповідача повністю.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), (частина сьома статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Вказане правило при вирішені питання про співмірність заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу сформульовано Верховним Судом у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовуюсь при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, п. 30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції У справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постанові від 05 травня 2018 року у справі № 821/1594/17.

Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 803/1032/18 підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`ємом наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Також, Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 580/3324/19 дійшов висновку, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, Верховним Судом у додатковій постанові від 17 квітня 2025 року у справі № 320/22094/23 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.

Колегія суддів при вирішенні питання витрат на професійну правничу допомогу вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в судах першої та апеляційної інстанцій у загальному розмірі 30 000,00 грн не є співмірним із складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом. Таким чином, колегія суддів вважає за потрібне присудити понесені Позивачем витрати на правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій в сумі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241, 242, 243, 252, 308, 311, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 57, код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в судах першої та апеляційної в загальній сумі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 57, код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій в загальній сумі 10 000,00 (десять тисяч) грн.

В іншій частині заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.П. Бужак

Я.М. Собків