Ухвала
від 06.05.2025 по справі 761/10911/21
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Резюме судової справи

Для доступу до отримання резюме судової справи необхідно зареєструватися або увійти в систему.

Реєстрація

Справа № 761/10911/21

Провадження № 2-др/761/115/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Тихій П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про відібрання дитини, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та за позовом третьої особи малолітнього ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та заборону змінювати її місце проживання,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 11.11.2024 р. залишено без розгляду позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації, про відібрання дитини, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою від 10.03.2025 р. закрито провадження у справі за позовом третьої особи малолітнього ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Шевченківська районна в м.Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м.Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та заборону змінювати її місце проживання.

17.03.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій зазначає, що у зв`язку із залишенням первісного позову без розгляду та подальшим закриттям провадження у справі за позовом третьої особи, з ОСОБА_2 на його користь підлягають стягненню понесені під час розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу у сумі 18200,00 грн.

Заявник в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла письмова заява його представника, зі змісту якої вбачається, що останній заявлені вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути заяву за його відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_2 судове засідання не з`явилась, однак на адресу суду надійшли її письмові заперечення, зі змісту яких вбачається, що остання проти заявлених вимог заперечила, просили суд відмовити у їх задоволенні.

Враховуючи, що інші заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглянути заяву за їх відсутності

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, крім інших, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з ч.12 ст. 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача. Таким чином, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, відповідачу необхідно довести саме необґрунтованість дій позивача.

Суд враховує, що ЦПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав.

Водночас обов`язком сторін у цивільному процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже відповідачу слід було довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача чи третьої особи; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26.09.2018 р. у справі № 148/312/16-ц дійшов висновку, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. На необхідності доведення та встановлення саме необґрунтованих дій позивача для застосування ч.5 ст. 142 ЦПК України вказано також в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 464/104/16-ц, в додатковій ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.07.2021 р. у справі № 910/13025/19, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.01.2022 р. у справі № 613/436/20.

Поряд з цим, обґрунтувань жодної із наведених вище обставин заява ОСОБА_1 не містить, зокрема не містить доводів і доказів необґрунтованості дій ОСОБА_2 .

Так, суд звертає увагу, що витрати на професійну правничу допомогу, відомості про які наявні у матеріалах справи, були здійснені ОСОБА_1 виключно з причин заявлення ОСОБА_2 позову, тобто у зв`язку з використанням останньою права на звернення до суду.

При цьому, саме по собі залишення позову без розгляду з причини подання позивачем відповідної заяви до початку розгляду справи по суті, не є необґрунтованими діями ОСОБА_2 , так як подання заяви про залишення позову без розгляду є правом, передбаченим нормами ЦПК України.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема ч.1 ст. 55 Конституції України, п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч.1 ст. 4 ЦПК України.

Звертаючись до суду ОСОБА_2 обґрунтувала у позовній заяві свої вимоги та виклала обставини, на підставі яких заявила вказані нею позовні вимоги.

Зокрема ОСОБА_2 користувалась належними та гарантованими правами на звернення до суду, подана нею позовна заява відповідала ст.ст. 175, 177 ЦПК України, тому такі дії не є необґрунтованими та понесені у зв`язку з ними витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу не є такими, що здійснені внаслідок необґрунтованих дій ОСОБА_2 .

Враховуючи, що заявником не наведено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про свідомі недобросовісні дії ОСОБА_2 , що мали б ознаки зловживання процесуальними правами, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч.5 ст. 142 ЦПК України, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 141, 142, 246, 259-261, 270, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про відібрання дитини, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та за позовом третьої особи малолітнього ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та заборону змінювати її місце проживання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя:

СудШевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення06.05.2025
Оприлюднено11.06.2025
Номер документу127982506
СудочинствоЦивільне
КатегоріяЗаява про ухвалення додаткового рішення

Судовий реєстр по справі —761/10911/21

Ухвала від 06.05.2025

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Савицький О. А.

Ухвала від 10.03.2025

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Савицький О. А.

Ухвала від 10.03.2025

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Савицький О. А.

Ухвала від 11.11.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Савицький О. А.

Ухвала від 11.11.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Савицький О. А.

Ухвала від 11.11.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Савицький О. А.

Ухвала від 11.11.2024

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Савицький О. А.

Ухвала від 20.11.2023

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Савицький О. А.

Ухвала від 16.12.2021

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Савицький О. А.

Ухвала від 16.12.2021

Цивільне

Шевченківський районний суд міста Києва

Савицький О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні