Ухвала від 06.06.2025 по справі 487/3817/25

Справа № 487/3817/25

Провадження № 1-кс/487/2831/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2025 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 19.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020000622, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 19.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152020000622, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, в якому просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 45 420 гривень.

У разі внесення застави, покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України: з`являтися до слідчого та прокурора за першим викликом; не відлучатися за межі міста Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування у будь-який спосіб за допомогою будь-яких засобів або через третіх осіб з іншими підозрюваними, а також свідками у вказаному кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення, його підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України повністю обґрунтовано та є всі підстави вважати, що на даний час наявний ризик того, що перебуваючи на волі, він буде переховується від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчинені нетяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може зникнути з місця проживання. За таких обставин ОСОБА_5 розуміючи неминучість притягнення його до кримінальної відповідальності та безальтернативність позбавлення волі як покарання за вчинене, може здійснити виїзд до іншої країни або на непідконтрольну Україні територію. Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Крім того, наявний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час триває досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, існує вірогідність того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати виготовити або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи під загрозою суворості покарання, маючи всі необхідні засоби та можливості, достовірно знаючи про тяжкість вчиненого злочину та невідворотність покарання може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні та які наразі не допитані. Наявний ризик вчинення інших кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки ОСОБА_5 може продовжити свою злочинну діяльність, використовуючи більше конспіративних заходів та залучивши інших осіб. Крім того встановлено, що на даний час ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України є не судимим, але раніше неодноразово притягувався до відповідальності та був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, а саме: 22.07.2015 року Заводським районним судом міста Миколаєва, за ч. 1 ст. 204 КК України, до покарання у вигляді штрафу розміром 17000 гривень та 05.07.2019 року Заводським районним судом міста Миколаєва, за ч. 1 ст. 204 КК України, до покарання у вигляді штрафу розміром 17000 гривень. Що підтверджує, що підозрюваний не стає на шлях виправлення та продовжує вчиняти злочини у вказаній сфері. Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, беззаперечного підтвердження наявних ризиків, стосовно ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді застави. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб складає 3028 гривень. У зв`язку з чим, розміром застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків є 15 (п`ятнадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45420 гривень.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував та просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з огляду на дані про його особу та наявність міцних соціальних зв`язків. Наголосив на недоведеності ризиків, зазначених у клопотанні, відсутності в матеріалах клопотання належних та достатніх доказів на підтвердження вини підозрюваного.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12025152020000622 від 19.05.2025, за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ст. 57 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право знати свої права і обов`язки; закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом; ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом; усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом; ст. 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Положеннями ст.ст. 1, 3, 16, 62 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року № 3817-IX, визначено що: алкогольний напій - напій, одержаний шляхом спиртового бродіння крохмалевмісної чи цукровмісної сільськогосподарської продукції або вироблений на основі спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або іншого алкогольного напою, з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об., який відповідає товарним позиціям 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 % об. та більше, що відповідає товарній підкатегорії 2103 90 30 00 та товарній підпозиції 2106 90 згідно з УКТЗЕД; незаконне виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального - виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, а також вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини без ліцензії на провадження відповідного виду господарської діяльності, з використанням необлікованої сировини або відпуск чи реалізація необлікованої готової продукції; незаконний обіг спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального - ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, транспортування, зберігання, торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним з порушенням вимог законодавства, що регулює відповідні питання; фальсифікація спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального - умисне з корисливою метою виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального з порушенням технології або з копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, іншим неправомірним відтворенням товару (продукції) іншої особи. Не вважається фальсифікацією добросовісне тривале використання двома і більше суб`єктами господарювання - резидентами або суб`єктами господарювання, що є їхніми правонаступниками, торговельних марок для позначення однорідних товарів, права на які засвідчені свідоцтвом України на торговельну марку, одержаним до введення в дію пункту 4 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", якщо таке використання розпочалося до державної реєстрації таких торговельних марок; маркування алкогольних напоїв (крім товарів (продукції), зазначених у статті 63 цього Закону), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, та має містити таку інформацію: загальна назва алкогольного напою або офіційна назва спиртного напою, власна назва товару (продукції); найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за надання інформації про алкогольний напій, а для алкогольних напоїв, ввезених на митну територію України, - найменування та місцезнаходження імпортера; торговельна марка (за рішенням оператора ринку харчових продуктів (виробника); країна походження або місце походження - у випадках, передбачених Законом України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів"; вміст спирту (% об. спирту етилового); місткість посуду; вміст цукру (для алкогольних напоїв, вироблених в Україні для внутрішнього споживання, вимога щодо зазначення вмісту цукру в яких передбачена спеціальною нормативною та технологічною документацією виробника); наявність ароматизаторів, барвників (у разі їх використання); рік врожаю винограду, з якого вироблено марочне вино (крім алкогольних напоїв, ввезених на митну територію України); місце роздрібної торгівлі - місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках - із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів. Торговельна площа місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім пива та/або сидру і перрі (без додавання спирту), та/або збродженими напоями, одержаними виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об. (без додавання спирту) має становити не менше 20 метрів квадратних; виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу здійснюється суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію: на право виробництва спирту етилового, на право виробництва спиртових дистилятів, на право виробництва біоетанолу.

Виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу та алкогольних напоїв, для виробництва яких використовуються спирт етиловий та/або спиртові дистиляти, здійснюється за умови внесення місць зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу до Єдиного реєстру місць зберігання; розлив алкогольних напоїв, крім товарів (продукції), зазначених у частинах дев`ятнадцятій - двадцять першій цієї статті, здійснюється у вироблену з матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями, скляну тару, металеву тару, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки; роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування; оптова торгівля алкогольними напоями - діяльність з реалізації власно вироблених, ввезених або придбаних алкогольних напоїв іншим суб`єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями, іншим суб`єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі алкогольними напоями та використовують їх для виробничих потреб; оптова торгівля спиртом етиловим - діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного спирту етилового іншим суб`єктам господарювання, що мають ліцензію на право оптової торгівлі спиртом етиловим, або суб`єктам господарювання, які не мають ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим та використовують його для виробничих потреб або для особистого некомерційного використання, або суб`єктам господарювання, що мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв; оптова торгівля спиртовими дистилятами - діяльність з реалізації власно виробленого, ввезеного або придбаного спиртового дистиляту іншим суб`єктам господарювання для подальшого використання відповідно до вимог цього Закону; спирт етиловий - спирт, що класифікується в товарних позиціях 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та вироблений із сільськогосподарської продукції або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями; спиртний напій - алкогольний напій, призначений для споживання людиною, міцністю від 15 % об. (включно із спиртними напоями категорії "яєчний лікер" міцністю від 14 % об.), отриманий в один із таких способів або шляхом їх поєднання: дистиляція отриманих шляхом природного спиртового бродіння продуктів із сільськогосподарської продукції з додаванням або без додавання ароматизаторів чи ароматичних харчових продуктів; мацерація або подібна обробка рослинної сировини у спирті етиловому із сільськогосподарської продукції та/або спиртовому дистиляті із сільськогосподарської продукції, та/або спиртному напої; додавання (окремо або в поєднанні) ароматизаторів, ароматичних харчових продуктів, барвників, підсолоджувачів та/або іншої сільськогосподарської продукції, та/або харчових продуктів, інших інгредієнтів, використання яких у виробництві спиртних напоїв дозволено законодавством, до спирту етилового та/або спиртового дистиляту, та/або спиртного напою. Якщо для виробництва спиртного напою додається вода питна (у тому числі демінералізована, пом`якшена, оброблена за допомогою зворотного осмосу), вміст спирту у спиртному напої після додавання води повинен відповідати вмісту спирту за об`ємом, встановленому для відповідної категорії спиртних напоїв. Не вважаються спиртними напоями алкогольні напої, що класифікуються у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 та 2207 згідно з УКТЗЕД. Для виробництва спиртних напоїв використовуються спирт етиловий (товарна підкатегорія 2207 10 00 90 згідно з УКТЗЕД) та спиртові дистиляти (товарна позиція 2208 згідно з УКТЗЕД), отримані виключно із сільськогосподарської продукції; згідно з п. 215.1. ст. 215 Податкового кодексу України до підакцизних товарів, крім іншого, відносяться: спирт етиловий, спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння).

ОСОБА_5 , всупереч вищевказаним нормам Конституції України, вимогам Податкового кодексу України, якими передбачено обов`язок зі сплати акцизного податку при торгівлі підакцизними товарами; обов`язкова реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності, що займаються оптовою та роздрібною торгівлею підакцизними товарами; а також порядок обов`язкового ліцензування зазначених видів діяльності, встановлених Податковим кодексом України, Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», не будучи зареєстрованим в якості суб`єкта підприємницької діяльності в органах державної влади та не маючи відповідної державної ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету особистого незаконного збагачення шляхом вчинення кримінального правопорушення, переслідуючи злочинний намір, спрямований на незаконне виготовлення спирту етилового, алкогольних напоїв, їх зберігання, у невстановлений органом досудового розслідування період часу, але не пізніше 22 лютого 2025 року, здійснив незаконне виготовлення алкогольних напоїв під виглядом горілки шляхом змішування спирту етилового з водою, у спеціально підготовленому для цих цілей місці, а саме в гаражних приміщеннях, які знаходяться у місці, що має координати: 46°57'28.5"N 32°04'40.0"E, та розташовані в дальньому правому куті від в`їзду до території ТОВ «Будівельно-монтажне Управління 22 «Миколаївводбуд», код ЄРДПОУ 01035302, котре розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 34В, де в подальшому зберігав виготовлене, до часу його виявлення та вилучення працівниками правоохоронних органів.

Так, 22.02.2025 в ході проведення санкціонованого обшуку гаражних приміщень, які знаходяться у місці, що має координати: 46°57'28.5"N 32°04'40.0"E, та розташовані в дальньому правому куті від в`їзду до території ТОВ «Будівельно-монтажне Управління 22 «Миколаївводбуд», код ЄРДПОУ 01035302, котре розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 34В, працівниками поліції виявлено та вилучено: шість насосів для перекачування рідини з комплектуючими деталями; 5 пластикових бочок об`ємом 200 літрів, в яких міститься прозора рідина із запахом спирту.

Вказана прозора рідина із запахом спирту містить етиловий спирт та є спиртом етиловим ректифікованим, міцністю відповідно 96,6 % об.

Вказані рідина за органолептичними показниками (наявність сторонніх включень), та за такими фізико-хімічними показниками, як проба на чистоту - не відповідає вимогам діючого державного стандарту на даний вид алкогольної продукції ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікованим. Технічні умови». Вказана рідина непридатна для споживання відповідно до вимог ДСТУ 7130.

5 паперових коробок в яких знаходиться по 20 пластикових пляшок об`ємом 0,5 літрів, в яких міститься прозора рідина із запахом спирту та 13 пластикових пляшок об`ємом 5 літрів, в яких міститься прозора рідина із запахом спирту.

Вказана прозора рідина із запахом спирту містить етиловий спирт та є водно-спиртовими сумішами з об`ємною часткою етилового спирту до 36,7% та 37,2% об`ємних. Вказані рідини за органолептичними показниками та за такими фізико-хімічними показниками, не відповідає вимогам діючого державного стандарту на даний вид алкогольної продукції ДСТУ 4256:2021 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови».

Згідно вимог ДСТУ 7130:2009 «Спирт етиловий, горілки, напої лікеро-горілчані. Критерії оцінювання справжності», не придатні для споживання (п. 4.11 «У разі перевищення норми вмісту хоча б одного мікрокомпонета, в горілках особливих, а або невідповідності їх ДСТУ 4257 продукцію бракують і вважать непридатною до споживання»). Вказана рідина непридатна для споживання відповідно до вимог ДСТУ 7130.

5 пластикових пляшок об`ємом 5 літрів, в яких міститься рідина бурого кольору із запахом спирту та 80 пластикових пляшок об`ємом 5 літрів, в яких міститься рідина бурого кольору із запахом спирту.

Вказана коричнева рідина з запахом спирту містить етиловий спирт - тобто є спиртовмісною сумішшю, що фальсифікована під алкогольний напій коньяк шляхом додавання ароматизаторів та барвників з вмістом етилового спирту - 36,7 % об`ємних та 37,7 % об`ємних.

Рідина за органолептичними та фізико-хімічними показниками не відповідає вимогам ДСТУ 4257:2021 "Напої лікеро-горілчані. Технічні умови" та ДСТУ 4700:2006 "Коньяки України. Технічні умови".

Згідно вимог ДСТУ 7130:2009 «Спирт етиловий, горілки, напої лікеро-горілчані. Критерії оцінювання справжності», вважаються непридатними для споживання (п.4.12 «У разі перевищення норми вмісту хоча б одного мікрокомпонета, в лікеро-горілчаних напоях, або невідповідності ДСТУ 4257 продукцію бракують і вважать непридатною до споживання»). Вказана рідина непридатна для споживання відповідно до вимог ДСТУ 7130.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, без отримання дозвільних документів (ліцензій) на оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями, транспортування, зберігання, реалізував свій злочинний намір, незаконно виготовивши спирт етиловий, алкогольні напої в гаражних приміщеннях, які знаходяться у місці, що має координати: 46°57'28.5"N 32°04'40.0"E, та розташовані в дальньому правому куті від в`їзду до території ТОВ «Будівельно-монтажне Управління 22 «Миколаївводбуд», код ЄРДПОУ 01035302, котре розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 34В, де став незаконно зберігати з метою подальшого незаконного збуту - незаконно виготовлені алкогольні напої, в загальній кількості близько 540 літрів спиртовмісних напоїв, та незаконно виготовлений спирту етиловий в загальній кількості близько 1000 літрів.

В результаті вищевказаних дій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, а саме: в незаконному виготовленні спирту етилового, алкогольних напоїв.

03.06.2025 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України ОСОБА_5 .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Обґрунтованість підозривідносно ОСОБА_5 підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема: рапортом оперуповноваженого ВКП Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 07.02.2025; протоколами обшуків від 22.02.2025; протоколом огляду речей від. 13.03.2025; висновками експертиз матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.7 «Дослідження спиртовмісних сумішей».

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Згідно ч. 2 ст. 204 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення.

Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 2 ст. 204 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Доведено, також, наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки на даний час триває досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, існує вірогідність того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати виготовити або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Також прокурором у судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений пунктом 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Крім того, доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 може продовжити свою злочинну діяльність, використовуючи більше конспіративних заходів та залучивши інших осіб. Крім того встановлено, що на даний час ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України є не судимим, але раніше неодноразово притягувався до відповідальності та був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, а саме: 22.07.2015 року Заводським районним судом міста Миколаєва, за ч. 1 ст. 204 КК України, до покарання у вигляді штрафу розміром 17000 гривень та 05.07.2019 року Заводським районним судом міста Миколаєва, за ч. 1 ст. 204 КК України, до покарання у вигляді штрафу розміром 17000 гривень. Що підтверджує, що підозрюваний не стає на шлях виправлення та продовжує вчиняти злочини у вказаній сфері.

Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання підозрюваного винуватим йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , який народився у 1985 році; на обліку за станом здоров`я не перебуває, є інвалідом ІІІ групи. Крім того, слідчим суддею враховуються: міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_5 , одружений, має дітей 2012 та 2014 року народження, має вищу освіту, постійне місце мешкання, за яким проживає з дружиною та дітьми, офіційне джерело доходу є фізичною особою-підприємцем, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, повідомлень про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення не має.

Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Отже, згідно норм ч. 8 ст. 194 КПК України, обрання відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж застава, є неможливим.

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням обов`язків, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового слідства з дати повідомлення про підозру (03.06.2025 року).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір застави, з одного боку, повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обв`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Нормами ч. 5 ст. 182 КПК України також передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно лише щодо осіб, які підозрюються у вчиненні тяжкого (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України) або особливо тяжкого злочину (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України).

З урахуванням конкретних обставин даного кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_5 , даних про його особу та встановлених під час розгляду клопотання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для визначення застави у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього, оскільки застава у меншому розмірі враховуючи характер та специфіку інкримінованих діянь, за якими ОСОБА_5 оголошено про підозру, не здатна забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 309, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 45420 (сорок п`ять тисяч чотириста двадцять) гривень.

Зобов`язати ОСОБА_5 строком до 03.08.2025 року включно виконувати наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Роз`яснити, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Роз`яснити, що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити застоводавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років з конфіскацією та знищенням незаконно вироблених або придбаних товарів, знарядь виробництва, сировини для їх виготовлення. У разі внесення застави, на заставодавця покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 10.06.2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1