Рішення

від 10.06.2025 по справі 443/310/25

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/310/25

Провадження №2/443/360/25

РІШЕННЯ

іменем України

10 червня 2025 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади села Сулятичі в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Яременко І.О. подав до суду позовну заяву до територіальної громади села Сулятичі в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (відповідач), в якій просить:

встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сулятичі Жидачівського району Львівської області, Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 3299 від 25.04.1997, зареєстрованого на ім`я ОСОБА_3 ;

визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) на території Сидорівської сільської ради, площею 2,29 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №3299 від 25.04.1997, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №248 від 21.04.1997 та зареєстрованого в Книзі реєстрації Сертифікатів на право на середню частку (пай), що видаються Жидачівською РДА по Сидорівській сільській раді за №169.

В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки по материній лінії ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого, входило право на земельну частку (пай) на території Сидорівської сільської ради, площею 2,29 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку пай серії ЛВ № 3299 від 25.04.1997 року. ОСОБА_2 на випадок своєї смерті залишила заповіт від 18.02.1995 в користь позивачки. На момент смерті ОСОБА_2 спадкоємцями першої черги спадкування за законом були матір позивачки і відповідно дочка покійної ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також інша дочка покійної ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Чоловік покійної ОСОБА_6 помер значно швидше, а саме у 1972 році. Позивачка вступила в управління та володіння спадковим майном в шестимісячний термін з дня смерті бабусі, а згодом звернулася в Жидачівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого нотаріусом у 1995 році заведено спадкову справу, а 22.11.1995 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом відносно житлового будинку і господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Позивачка 11.02.2025 звернулася в Жидачівську державну нотаріальну контору з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на зазначену земельну частку (пай), однак нотаріус відмовив через відсутність у неї оригіналу правовстановлюючого документу на цю земельну частку (пай), що належала померлій і є спадковим майном. Право позивачки на спадкове майно не визнається, оскільки вона не може пред`явити оригінал правовстановлюючого документа через те, що такий втрачено. Окрім того, наявні певні розбіжності у правовстановлюючих документах та свідоцтві про смерть спадкодавця « ОСОБА_7 ».

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання заявлених вимог в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Окрім цього у заяві зазначив про відсутність на час розгляду даної справи у суді інформації, яка була б підставою щодо заперечення стосовно предмету даної заяви.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано клопотання про витребування доказів (а.с.24), заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності його та позивача і призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.45), заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, підтримання заявлених вимог в повному обсязі (а.с.51).

Представником відповідача подано заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.23).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 11.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.17-18).

Ухвалою підготовчого засідання від 04.04.2025 витребувано докази та оголошено перерву у підготовчому засіданні (а.с.25-26).

Ухвалою підготовчого засідання від 09.05.2025 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.46).

Ухвалою судового засідання від 10.06.2025 постановлено проводити розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.53).

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, врахувавши позицію сторони відповідача, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до заповіту, складеного 18.02.1995 у с. Сулятичі, та зареєстрованого у реєстрі за №9, ОСОБА_2 заповіла все належне їй майно ОСОБА_1 (а.с. 40).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сулятичі Жидачівського району Львівської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Стрий Львівської області, що стверджується свідоцтвами про смерть від 13.03.1995 та 08.05.2012 (а.с.9, 11).

ОСОБА_1 звернулася із заявою в Жидачівську державну нотаріальну контору про в видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 і ІНФОРМАЦІЯ_4 на її ім`я видано відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване у реєстрі за №1977 (а.с.10, 36, 44).

Відповідно до довідки відділу №5 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 19.06.2024 року, згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Сидорівській сільській раді відсутній запис про реєстрацію сертифіката, належного ОСОБА_3 Проте на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 21.04.1997 № 248, за ОСОБА_3 зареєстровано право на земельну частку (пай) розміром 2,29 умовних кадастрових гектарів на території Сидорівської сільської ради. Сертифікат серії ЛВ № 3299 зареєстрований 25.04.1997 року за №169 (а.с.12).

Постановою завідувача Жидачівського ДНК від 11.02.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті баби ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай), що є спадковим майном (а.с.14).

За змістом довідки Журавненської селищної ради №68 від 16.05.2025 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сулятичі Жидачівського району Львівської області та ОСОБА_3 , на яку зареєстровано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЛВ №3299 від 25.04.1997, одна і та ж сама особа (а.с.52).

Зміст правовідносин.

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неоднаковим записом у правовстановлюючому документі та документі, який посвідчує особу, власного імені спадкодавця, що ставить під сумнів належність їй цього правовстановлюючого документа та створює перешкоди позивачу в юридичному оформленні спадщини у позасудовому порядку.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на майно у порядку спадкування за заповітом та перешкоди у належному юридичному оформленні цього права у позасудовому порядку через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд.

До правовідносин, які стосуються встановлення факту, що має юридичне значення, і які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Так, відповідно до приписів пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Також, суд зважає на роз`яснення, викладені у пунктах 1, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР (далі ЦК УРСР) та Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Нормою частини 1 статті 534 ЦК УРСР передбачено, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Приписами статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Також, суд застосував норми статті 5 та пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Крім цього, суд зважає на роз`яснення, викладені у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що на ім`я ОСОБА_3 зареєстровано право на земельну частку (пай), розміром 2,29 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка розташована на території Сидорівської сільської ради, на підставі сертифіката серії ЛВ №3299, зареєстрованого 25.04.1997 за №169.

За життя ОСОБА_2 зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті, склавши заповіт, яким все належне їй на день смерті майно заповіла ОСОБА_1 , яка після смерті ОСОБА_2 звернулися до нотаріуса з метою належного оформлення спадкових прав та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. Однак, щодо згаданої земельної частки (паю) отримала відмову у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на це спадкове майно.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Щодо наявності підстав для встановлення факту, що має юридичне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , на ім`я якої видано правовстановлюючий документ, а саме: Сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЛВ №3299, зареєстрований 25.04.1997 за №169, та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сулятичі Жидачівського району Львівської області, є однією і тією ж особою. Ці обставини повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом письмовим доказом, зокрема довідкою Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області №68 від 16.05.2025, яка узгоджується з іншими дослідженими судом доказами, не викликає сумнівів у своїй належності, допустимості, достовірності та, на переконання суду, є достатнім доказом для встановлення факту належності ОСОБА_2 зазначеного правовстановлюючого документа.

Суд зазначає, що встановлення вказаного факту породжує дляпозивача юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди у реалізації нею права на спадкування.

Щодо наявності підстав для визнання за позивачем права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом.

Суд зауважує, що з огляду на час смерті ОСОБА_2 спадкування відбулося за правилами, встановленими ЦК УРСР. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, визначеним у заповіті, та такою, яка придбала спадщину після смерті ОСОБА_2 , подавши державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини та отримавши відповідне свідоцтво про право на спадщину. Ці обставини повністю підтверджуються безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, зокрема матеріалами спадкової справи, які узгоджуються з іншими наявними у справі доказами, і сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають. Доказів, які б спростовували викладені обставини або породжували обґрунтовані сумніви у їх достовірності, матеріали справи не містять.

Наведені обставини дозволяють суду виснувати, що позивач ОСОБА_1 має обґрунтоване право на зазначену земельну частку (пай), яке набула у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , однак позбавлена можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв`язку з чим її представник і звернувся до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 524, 525, 534, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, статті 5 та пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до територіальної громади села Сулятичі в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, Селище Журавно, площа С.Бандери, 2, ідентифікаційний номер юридичної особи 04374890) про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Сулятичі Жидачівського району Львівської області, правовстановлюючого документа Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛВ №3299, зареєстрованого 25.04.1997 за №169, виданого на ім`я « ОСОБА_3 ».

Визнати за ОСОБА_1 право в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельну частку (пай) розміром 2,29 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Сидорівської сільської ради, згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №3299, зареєстрованого 25.04.1997 за №169, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 21.04.1997 №248.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення 10 червня 2025 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів