Постанова

від 20.05.2025 по справі 910/13237/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2025 р. Справа№ 910/13237/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Сибіги О.М.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.05.2025,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 (повний текст рішення складено 12.02.2025)

у справі №910/13237/24 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олтекс»

про стягнення неустойки у загальному розмірі 1 599 975,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2024 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" про стягнення неустойки у загальному розмірі 1 599 975,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Олтекс" строків виконання свого зобов`язання з постачання товару за договором №181/ВЗЗ-2022 від 10.05.2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі № 910/13237/24 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 15 999,75 грн та судовий збір у розмірі 2 395,96 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з встановлених обставин справи про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" та Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України акцептували нові терміни поставки товару двома рівними партіями по 5 000 штук після настання форс-мажорних обставин - до 30.10.2022 і до 30.11.2022. Саме ці дати в розумінні умов Договору та законодавства, на думку суду, є погодженим між сторонами строком виконання зобов`язання із поставки товару після настання форс-мажорних обставин.

Судом також встановлено, що відповідач не виконав свого зобов`язання з поставки товару у кількості 5 000 штук (вартістю 6 399 900,00 грн) до 30.10.2022, а листом вих. №1384 від 14.11.2022 повідомив Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, що ним було отримано тканину для виготовлення курток костюма утеплювача в кількості 4 000 штук, а решта тканини для виготовлення курток костюма утеплювача в кількості 6 000 штук відсутня і не буде поставлена відповідачу. З огляду на наведене Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" просило Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України внести зміни в Договір в частині зменшення обсягів продукції по договору до 4 000 штук.

Листом вих. №78/8/2-2183/2 від 16.11.2022 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, пославшись на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Олтекс" свого обов`язку з поставки продукції до 30.09.2022, повідомила відповідача про розірвання Договору в односторонньому порядку з 26.11.2022, що, на думку суду, відповідає п. 8.4 Договору, оскільки форс-мажорні обставини для відповідача тривали більше 1 місяця.

За вказаних обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що прострочення Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" за обов`язком з поставки товару у кількості 5 000 штук (вартістю 6 399 900,00 грн) тривало з 31.10.2022 по 26.11.2022, а з поставки іншої партії товару у кількості 5 000 штук (вартістю 6 399 900,00 грн) - не наступило через припинення обов`язку з поставки товару внаслідок одностороннього розірвання позивачем Договору.

Крім того суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені, що підлягає до стягнення на 90%.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі № 910/13237/24 в частині відмови в стягненні з відповідача 1 583 975,25 грн, ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що згідно з п. 11.3 Договору усі зміни і доповнення до Договору оформлюються додатковою угодою, яка підписується сторонами і має однакову юридичну силу. Лист відповідача № 560 від 27.07.2022 не є додатковою угодою до Договору щодо зміни строків поставки Товару, інших додаткових угод з даного приводу сторонами не укладалось. При цьому, відсутність заперечень з боку позивача на лист відповідача № 560 від 27.07.2022 не свідчить про погодження з його умовами, оскільки в випадку погодження, позивачем би було складено нову заявку з новими строками поставки Товару.

Таким чином, позивач вважає, що судом не вірно трактовано умови Договору та прийняті не правильні висновки щодо встановлення нових строків поставки товару на підставі листа відповідача № 560 від 27.07.2022.

Апелянт також не погоджується з висновками суду щодо зменшення розміру пені.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Олтекс» просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - без задоволення, наголошуючи на тому, що, з огляду на наявність форс-мажорних обставин, прострочення відповідача за обов`язком з поставки товару у кількості 5 000 штук (вартістю 6 399 900,00 грн) тривало з 31.10.2022 по 26.11.2022, а з поставки іншої партії товару у кількості 5 000 штук (вартістю 6 399 900,00 грн) - не наступило через припинення обов`язку з поставки товару внаслідок одностороннього розірвання позивачем Договору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/13237/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/13237/24 залишено без руху, запропоновано апелянту усунути недоліки, надавши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

14.03.2025 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на адресу Північного апеляційного господарського суду електронною поштою надійшла заява про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/13237/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 поновлено Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі №910/13237/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі № 910/13237/24, розгляд справи призначено на 02.04.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 розгляд справи відкладено на 20.05.2025.

У судове засідання 20.05.2025 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно з частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як підтверджено матеріалами справи, 10.05.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олтекс" (учасник) укладено Договір №181/ВЗЗ-2022 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого учасник зобов`язався поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (Додаток №1), а замовник прийняти і оплатити такі товари.

Умовами договору також погоджено наступне:

- найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена у Додатку №1 до цього договору. Код ДК 021:2015 - 18110000-3 - Формений одяг (п. 1.2.);

- ціна договору складає 12 799 800,00 грн, у тому числі ПДВ (п. 3.1.):

- розрахунки за товар, що поставляється, замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів з дати прийняття товару на склад замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб учасника та замовника на відповідній видатковій накладній (п. 4.1.);

- дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, сканкопія якої надсилається замовником з його офіційної електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту учасника olteksinfo@gmail.com, вказану у розділі 13 цього договору. Учасник зобов`язаний засобами телефонного зв`язку підтвердити замовнику (його уповноваженій особі) отримання заявки. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару (п. 5.1.);

- передача (приймання - здача) товару здійснюється в пункті відвантаження замовника за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , м. Одеса, АДРЕСА_3 та інші міста згідно заявок замовника (п. 5.2.);

- право власності на товар переходить від учасника до замовника після прийняття товару на склад замовника, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб учасника та замовника на відповідній видатковій накладній (п. 5.6.);

- за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів чи ненадання товарно-супровідних документів у термін, визначений у пункті 5.7 договору, замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору (п. 7.3.);

- сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, інша небезпечна подія) (п. 8.1.);

- сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 8.2.);

- доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами (п. 8.3.);

- строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на час, протягом якого діють обставини непереборної сили. Якщо обставини непереборної сили будуть діяти впродовж 1 місяця, то кожна із сторін може припинити дію даного договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 8.4.);

- Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, але не довше ніж до 31.12.2022 (п. 10.1.);

- усі зміни і доповнення до Договору оформлюються додатковою угодою, яка підписується обома сторонами і має однакову юридичну силу (п. 11.3.);

- згідно з пунктом 11.5. дія договору припиняється у разі:

закінчення строку, на який він був укладений;

достроково за згодою сторін або за рішенням суду;

в односторонньому порядку згідно пунктів 5.7., 7.3. та 7.4. цього Договору;

з інших підстав, передбачених законодавством.

У специфікації (Додаток №1) сторонами було погоджено постачання відповідачем курток костюма утеплювача (технічні вимоги від 25.01.2019 №46) у кількості 10 000 штук вартістю 1 279,98 грн/шт. з ПДВ загальною вартістю 12 799 800,00 грн з ПДВ.

Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України було вручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Олтекс" заявку №78/8/2-701 від 09.06.2022 на поставку у термін до 30.09.2022 курток костюма утеплювача у кількості 10 000 штук.

У подальшому, листом вих. №560 від 27.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" повідомило Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України про виникнення обставин, які знаходяться поза волею відповідача та які вплинули на строки виконання Договору. Відповідач вказав, що продукція в кількості 5 000 штук буде відвантажена до 30.10.2022, у кількості 5 000 штук - до 30.11.2022 та просив внести зміни до заявки в частині перенесення строку постачання продукції.

Листом вих. №1384 від 14.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" повідомило Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, що ним було отримано тканину для виготовлення курток костюма утеплювача в кількості 4 000 штук, а решта тканини для виготовлення курток костюма утеплювача в кількості 6 000 штук відсутня і не буде поставлена відповідачу. З огляду на наведене Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" просило Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України внести зміни в Договір в частині зменшення обсягів продукції по договору до 4 000 штук.

Листом вих. №78/8/2-2183/2 від 16.11.2022 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, пославшись на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Олтекс" свого обов`язку з поставки продукції до 30.09.2022, повідомила відповідача про розірвання Договору в односторонньому порядку з 26.11.2022.

В подальшому Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" із претензією (лист вих. №78/8/2-2286 від 28.11.2022), в якій вимагала сплатити нараховану за період з 01.10.2022 по 26.11.2022 пеню у розмірі 703 989,00 грн та штраф у розмірі 895 986,00 грн.

Листом вих. №8 від 16.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" направило Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України сертифікат №3200-22-1962 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою 27.12.2022.

Звертаючись з даним позовом до суду, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Олтекс" було порушено строки виконання свого зобов`язання з постачання товару за Договором та заявкою №78/8/2-701 від 09.06.2022, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої за період з 01.10.2022 по 26.11.2022 пені у розмірі 703 989,00 грн та штрафу у розмірі 895 986,00 грн на підставі пункту 7.3. Договору.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 5.1 Договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, сканкопія якої надсилається замовником з його офіційної електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту учасника olteksinfo@gmail.com, вказану у розділі 13 цього договору. Учасник зобов`язаний засобами телефонного зв`язку підтвердити замовнику (його уповноваженій особі) отримання заявки. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.

Тобто за змістом даного пункту Договору замовник (покупець) самостійно визначає як дату, так і місце поставки товару. При цьому, Додатком №1 до Договору визначена кількість товару, що має бути поставлена - 10 000 курток.

Вище встановлено, що у заявці №78/8/2-701 від 09.06.2022 позивачем було визначено дату (30.09.2022), місце постачання ( АДРЕСА_1 ) та кількість товару (10 000 штук), що відповідає умовам п. 5.1 Договору.

Отже, замовником у заявці вих. №78/8/2-701 від 09.06.2022 визначено термін виконання зобов`язання із поставки товару - 30.09.2022.

Відповідно до приписів статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Так, відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" не виконало свого обов`язку з поставки товару ні у визначений Договором та заявкою термін, ні протягом дії даного договору.

Проте відповідач вказує, що неможливість виконання ним свого зобов`язання за Договором обумовлена настанням форс-мажорних обставин, які знаходились поза волею Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс". На підтвердження настання для Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" форс-мажорних обставин відповідачем надано позивачу сертифікат №3200-22-1962 про форс мажорні обставини, виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою 27.12.2022.

За доводами відповідача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" наявні правовідносини з Компанією Polartek LLC (Андовер, США) на підставі Контракту поставки №05022020 від 05.02.2020, у звьзк уз чим відповідач направило Компанії замовлення №4 від 31.05.2022 (вхідний №1040148717 від 01.06.2022) на поставку 41 440 м полотна флісу 40000218427 MDWT DBL VLR SLD Polartek 200.

Компанією Polartek LLC було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Олтекс" інвойс №300027436 від 02.06.2022 на суму 198 912,00 доларів США.

08.06.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Олтекс" було здійснено попередню оплату за даний товар у розмірі 99 456,00 доларів США (50% від виставленого інвойсу), що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №94 від 08.06.2022.

Виробничі потужності Компанії Polartek LLC розташовані у Китайській Народній Республіці та відповідно поставка товару передбачалась із порту Шанхай, КНР, що прямо вказано у п. 2.1 Контракту поставки №05022020 від 05.02.2020.

Отже, за доводами Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс", останнє вжило всіх необхідних заходів для належного виконання зобов`язань за Договором з поставки товару ще до визначення Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України терміну постачання у заявці №78/8/2-701 від 09.06.2022 та, зважаючи на встановлення позивачем строку поставки товару - 113 календарних днів, відповідач розумно міг розраховувати на своєчасне виконання своїх зобов`язань за Договором.

Однак листом від 27.07.2022 Компанія Polartek LLC повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" про те, що з 25.06.2022 на виробничій фабриці у Китаї було запроваджено неочікуваний локдаун через спалах гострої респіраторної хвороби COVID-19, та вказувало, що взмозі буде поставити замовлений за замовленням №4 від 31.05.2022 товар (полотно флісу) лише в другу декаду листопада 2022 року.

Згідно п. 8.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, інша небезпечна подія).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (п. 8.2 Договору).

Місцевий господарський суд зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" повідомило Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України про настання для нього форс-мажорних обставин листом вих. №560 від 27.07.2022, тобто в той же день, коли саме про них довідалось із листа Компанія Polartek LLC від 27.07.2022.

У пункті 8.3 Договору сторони погодили, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.

Судом першої інстанції також встановлено, що листом вих. №8 від 16.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" направило Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України сертифікат №3200-22-1962 про форс мажорні обставини, виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою 27.12.2022.

Пунктом 8.4 Договору передбачено, що строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на час, протягом якого діють обставини непереборної сили. Якщо обставини непереборної сили будуть діяти впродовж 1 місяця, то кожна із сторін може припинити дію даного договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що в силу дії форс-мажорних обставин для відповідача, строк виконання ним свого обов`язку з поставки товару позивачу відкладається на час, протягом якого діють обставини непереборної сили.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" повідомило листом вих. №560 від 27.07.2022 Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України про можливість поставки продукції в кількості 5 000 штук до 30.10.2022, у кількості 5 000 штук - до 30.11.2022.

Отже, на думку місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" презюмувало, що форс-мажорні обставини будуть тривати щодо частини продукції у кількості 5 000 штук до 30.10.2022, а щодо іншої частини продукції у кількості 5 000 штук - до 30.11.2022.

Доказів направлення позивачем відповіді на лист вих. №560 від 27.07.2022, зокрема із запереченнями щодо запропонованих відповідачем умов поставки, матеріали справи не містять, а Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України суду не надано, відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" могло правомірно розраховувати, що позивач погодив такі умови.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" та Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України акцептували нові терміни поставки товару двома рівними партіями по 5 000 штук після настання форс-мажорних обставин - до 30.10.2022 і до 30.11.2022.

Відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" повинне було виконати у вказані терміни свої зобов`язання за Договором, в той час як Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України могла правомірно очікувати виконання відповідачем таких своїх зобов`язань.

Саме ці дати в розумінні умов Договору та законодавства є погодженим між сторонами строком виконання зобов`язання із поставки товару після настання форс-мажорних обставин.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтекс" є таким, що прострочило виконання свого зобов`язання із поставки товару у кількості 5 000 штук (вартістю 6 399 900,00 грн) з 31.10.2022.

Водночас, колегія суддів не погоджується з викладеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності і невідворотності.

Із аналізу наведених правових норм вбачається, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.

Колегія суддів звертає увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Отримання сертифікату Торгово-промислової палати (ТПП) України про форс-мажорні обставини не є безумовною підставою для звільнення сторони від виконання договірних зобов`язань.

Слід зазначити, що обставини, на які відповідач посилається як на обставини непереборної сили, фактично вже мали та/або могли мати місце на дату укладання договору (запровадження карантину), а тому суд вважає, що відповідач повинен був та міг оцінити власні потенційні ризики та наслідки, пов`язані з затримкою виконання зобов`язань за договором.

За вказаних обставин, відповідачем не доведено наявності форс-мажорних обставин, і як наслідок підстав для невиконання ним зобов`язань в узгоджені у Договорі строки.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на таке.

За умовами пункту 5.1 Договору дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, сканкопія якої надсилається замовником з його офіційної електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту учасника olteksinfo@gmail.com, вказану у розділі 13 цього договору. Учасник зобов`язаний засобами телефонного зв`язку підтвердити замовнику (його уповноваженій особі) отримання заявки. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.

Таким чином, умовами Договору встановлено право позивача (замовника) встановлювати строки та місце поставки товару, який реалізує його у вигляді складання письмової заявки, в якій зазначаються відповідні місця та строки поставки товару.

А відтак, лист відповідача про можливість поставки товару в інші терміни не може вважатись документом, який встановлює строки та місця поставки, оскільки право на встановлення таких умов належить виключно позивачу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 11.3 Договору усі зміни і доповнення до Договору оформлюються додатковою угодою, яка підписується сторонами і має однакову юридичну силу.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з доводами позивача, про те, що лист відповідача № 560 від 27.07.2022 не є додатковою угодою до Договору щодо зміни строків поставки Товару, інших додаткових угод з даного приводу сторонами не укладалось, а відсутність заперечень з боку позивача на лист відповідача № 560 від 27.07.2022 не свідчить про погодження з його умовами, оскільки в випадку погодження, позивачем би було складено нову заявку з новими строками поставки Товару.

Таким чином, судом першої інстанції не правильно трактовано умови договору, з огляду на що місцевий господарський суд дійшов необґрунтованих висновків щодо встановлення нових строків поставки товару на підставі листа відповідача № 560 від 27.07.2022. А отже, зобов`язання з поставки товару у кількості 10000 шт. мало бути виконане відповідачем у строк до 30.09.2025.

Відповідно до приписів статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Так, відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що відповідачем товар, обумовлений договором, поставлений не був, у зв`язку з чим позивач, реалізувавши своє право відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. Договору, цінним листом з описом вкладення за штрих-кодовим ідентифікатором 0408033219864 направив відповідачу повідомленням № 78/8/2-2183/2 від 16.11.2022 про розірвання Договору в односторонньому порядку з 26.11.2022.

Так, відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. Договору у разі невиконання зобов`язань учасником замовник має право достроково розірвати цей договір, повідомивши про це учасника у строк 10 календарних днів.

Зі змісту пункту 7.3. Договору слідує, що у випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів чи ненадання товарно-супровідних документів у термін, визначений у пункті 5.7 договору, замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору.

Аналогічні умови погоджено сторонами і у пункті 11.5. Договору, згідно з яким, зокрема, дія договору в односторонньому порядку припиняється згідно пунктів 5.7., 7.3. та 7.4. цього Договору.

Відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відтак, договір є припиненим з 26.11.2022 на підставі повідомленням позивача № 78/8/2-2183/2 від 16.11.2022 про розірвання Договору в односторонньому порядку, що узгоджується із зазначеними умовами Договору.

Так, відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина 1 статті 199 Господарського кодексуУкраїни).

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 7.3. Договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів чи ненадання товарно-супровідних документів у термін, визначений у пункті 5.7 договору, замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.

Так, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 703 989,00 грн за прострочення поставки товару у кількості 10000 шт. за період з 01.10.2022 по 26.11.2022, та штрафу у розмірі 895 986,00 грн за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів.

Відповідач не навів обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Наданий позивач розрахунок штрафних санкцій є арифметично вірним, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 703 989,00 грн пені та 895 986,00 грн штрафу є обґрунтованими.

Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" про зменшення розміру неустойки на 90%, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 Господарського кодексу України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, диспозиція частини третя статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо а) він значно перевищує розмір збитків, та б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

За висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 05.09.2019 у справі № 910/1338/19, юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, тому, укладаючи договір з визначеним строком поставки, сторона повинна була належним чином планувати з урахуванням виду своєї діяльності та специфіки виробництва можливість виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки.

Отже відповідач здійснює господарську діяльність на власний ризик, який завжди характеризується як потенційна небезпека ймовірної втрати ресурсів чи недоотримання доходу.

Колегія суддів знаходить непереконливими доводи відповідача про наявність підстав для зменшення неустойки, оскільки на час укладення Договору широкомасштабна збройна агресія російської федерації тривала, що спростовує непередбачуваність таких обставин як об`єктивну причину прострочення. Відповідачем не доведено наявності і інших обставин, які б давали достатньо підстав для зменшення розміру неустойки.

Таким чином, за висновками колегії суддів, підстав для звільнення відповідача від оплати нарахованих позивачем сум пені немає.

З огляду на вищевикладене, заява відповідача про зменшення розміру неустойки задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі № 910/13237/24 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 у справі № 910/13237/24 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" (02132, м. Київ, вул. Садова, 49А, буд. 12; ідентифікаційний код 30435050) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) пеню у розмірі 703 989 (сімсот три тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн та штраф у розмірі 895 986 (вісімсот дев`яносто п`ять тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтекс" (02132, м. Київ, вул. Садова, 49А, буд. 12; ідентифікаційний код 30435050) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 23 999 (двадцять три тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 62 коп судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 28511 (двадцять вісім тисяч п`ятсот одинадцять) грн 55 коп судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи №910/13237/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 06.06.2025

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді О.М. Сибіга

С.А. Гончаров