Постанова від 28.05.2025 по справі 911/3160/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2025 р. м.Київ Справа№ 911/3160/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Сибіги О.М.

Гончарова С.А.

за участю секретаря судового засідання Овчіннікова Я.Д.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 28.05.2025:

від позивача:не з?явився

від відповідача:Дешевий О.А., Лук?яненко В.О.

від третьої особи:Новицька А.О.

прокурор: Лук?янчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області

від 07.03.2024 (повний текст рішення складено та підписано 07.05.2024)

у справі №911/3160/23 (суддя Третьякова О.О.)

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури

в інтересах держави в особі Томашівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Київської обласної державної адміністрації

про усунення перешкод у здійсненні права користування та

розпорядження земельними ділянками, скасування рішень

про державну реєстрацію права користування та

розпорядження земельними ділянками та їх повернення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Томашівської сільської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" (далі - відповідач) про усунення перешкод у здійсненні Томашівською сільською радою права користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0030, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0032 та 3224983300:02:003:0033, шляхом скасування рішень про державну реєстрацію від 29.10.2020 №54848848, від 29.10.2020 №54853149, від 29.10.2020 №54853664, від 29.10.2020 №54854182 та усунення перешкод у здійсненні державою в особі Томашівської сільської ради права користування та розпорядження вказаними земельними ділянками шляхом їх повернення на користь територіальної громади села Дорогинка в особі Томашівської сільської ради від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні земельні ділянки були отримані відповідачем в оренду на підставі договорів оренди земельних ділянок, строк дії яких сплинув ще 27.01.2020, а рішення про державну реєстрацію від 29.10.2020 №54848848, №54853149 №54853664 та №54854182, якими було зареєстровано право оренди відповідача на вказані земельні ділянки із строком дії відповідно до 11.03.2029, до 28.12.2029, до 28.12.2029 та до 28.12.2029, є безпідставними та підлягають скасуванню. Прокурор при цьому зазначив, що державна реєстрація права оренди відповідача на вказані земельні ділянки із строком дії відповідно до 11.03.2029, до 28.12.2029, до 28.12.2029 та до 28.12.2029 вчинена з посиланням на рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20. Однак резолютивна частина вказаного рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20 не містить висновку про набуття, зміну чи припинення речових прав на спірні земельні ділянки, а тому відсутні підстави для державної реєстрації прав оренди відповідача на спірні земельні ділянки.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави у цій справі №911/3160/23 прокурор в позовній заяві визначив нездійснення Томашівською сільською радою (позивачем) як органом місцевого самоврядування територіальної громади заходів щодо повернення спірних земельних ділянок комунальної власності на користь територіальної громади (яка є їх власником) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" (відповідача).

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідач є орендарем спірних земельних ділянок на підставі договорів оренди від 11.03.2009, від 28.12.2009, від 28.12.2009 та від 28.12.2009, які були укладені строком на 10 років із умовою про переважне право орендаря на поновлення на новий строк. Відповідач зазначив, що після закінчення цього 10-річного строку вказані договори оренди були поновлені на новий строк за взаємною мовчазною згодою орендодавця та орендаря. Відповідач при цьому послався на рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20, в мотивувальній частині якого міститься висновок про поновлення вказаних договорів оренди на новий 10-річний строк. Оскільки право оренди відповідача є дійсним, то відповідач вважає правомірними рішення про державну реєстрацію від 29.10.2020 №54848848, №54853149 №54853664 та №54854182, якими було зареєстровано право оренди відповідача на вказані земельні ділянки із строком дії відповідно до 11.03.2029, до 28.12.2029, до 28.12.2029 та до 28.12.2029.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.03.2024 у справі №911/3160/23 відмовлено в задоволенні позовних вимог Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Томашівської сільської ради про усунення перешкод у здійсненні Томашівською сільською радою права користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0033, 3224983300:02:003:0030 шляхом скасування рішень про державну реєстрацію від 29.10.2020 №54848848, від 29.10.2020 №54854182, від 29.10.2020 №54853664, від 29.10.2020 №54853149, та шляхом повернення вказаних земельних ділянок на користь територіальної громади с.Дорогинка в особі Томашівської сільської ради від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан".

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіпан" (відповідач) є законним орендарем спірних земельних ділянок на підставі чинних на момент розгляду справи договорів оренди, сторонами яких є позивач як орендодавець і відповідач як орендар, то відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог прокурора до відповідача про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0030, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0033;

- відповідач є законним орендарем спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0033, 3224983300:02:003:0030 на підставі чинних договорів оренди, спірні рішення про державну реєстрацію прав оренди відповідача на земельні ділянки від 29.10.2020 №54848848, від 29.10.2020 №54854182, від 29.10.2020 №54853664 та від 29.10.2020 №54853149 не порушують прав позивача (територіальної громади с.Дорогинка в особі Томашівської сільської ради, яка є правонаступником сторони орендодавця у вказаних договорах оренди).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Заступник керівника Київської обласної прокуратури (24.05.2024 згідно фіскальної накладної на конверті, в якому направлена апеляційна скарга до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 у справі №911/3160/23 та ухвалити нове, яким позов прокурора задовольнити у повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Так, в апеляційній скарзі підставами для скасування оскаржуваного рішення прокурором зазначено наступне:

- оскаржуване рішення ухвалено з недотриманням норм процесуального права (ст.ст. 2, 3, 76-79, 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України), що призвело до неправильного застосування норм матеріального права (статті 15, 16, 328, 373, 387, 388, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 149, 152, 155 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 5, 7-9, 31, 57, 63, п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України), у зв`язку з чим, таке рішення підлягає скасуванню;

- з матеріалів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що підставою для реєстрації права оренди стало виключно рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі № 919/8535/20. Слід зазначити, що у даній справі Київська обласна державна адміністрації проти задоволення позову заперечувала, а також зазначила, що сторони не досягли домовленостей щодо істотних умов договору, а саме щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а тому переважне право ТОВ «СІПАН» на поновлення договорів оренди припинилося;

- при прийнятті рішення про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0033, 3224983300:02:003:0030 використано мотивувальну частину рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2020 у справі № 919/8535/20, а не резолютивну, якою в задоволенні позовних вимог щодо поновлення договорів оренди вказаних земельних ділянок відмовлено;

- в оскаржуваному рішенні у даній справі суд фактично обмежився встановленням факту чи припинено дію вищевказаних договорів оренди земельних ділянок на момент розгляду справи № 910/8535/20, а також чи припинив ТОВ «Сіпан» після закінчення терміну оренди використовувати спірні земельні ділянки, що фактично не є основною підставою для звернення з даним позовом до суду;

- судом фактично не надано оцінку внесення запису про продовження ТОВ «Сіпан» терміну оренди спірними земельними ділянками на підставі лише мотивувальної частини рішення суду у справі № 910/8535/20, що і фактично стало підставою для звернення прокуратури з даним позовом до суду;

- при прийнятті оскаржуваних рішень про державну реєстрацію від 29.10.2020 № 54848848, від 29.10.2020 № 54854182, від 29.10.2020 № 54853664, від 29.10.2020 № 54853149 щодо державної реєстрації права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:003і, 3224983300:02:003:0033, 3224983300:02:003:0030 за ТОВ СІПАН», державним реєстратором, всупереч вимог ст.ст. 10,23,24,26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме манно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, не встановлено невідповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів (судового рішення) вимогам законодавства та протиправно не виявлено відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, що містяться у поданих документах, внаслідок чого державу в особі Київської обласної державної адміністрації (на момент виникнення спірних правовідносин), а з 27.05.2021 - територіальної громади с. Дорогинка в особі Томашівської сільської ради позбавлено права користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0033,3224983300:02:003:0030;

-зазначені рішення про державну реєстрацію від 29.10.2020 № 54848848, від 29.10.2020 № 54854182, від 29.10.2020 № 54853664, від 29.10.2020 № 54853149 щодо державної реєстрації права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0033, 3224983300:02:003:0030 за ТОВ «СІПАН» підлягають скасуванню, а спірні земельні ділянки поверненню у розпорядження і користування територіальній громаді в особі Томашівської сільської ради;

- на даний час право оренди на спірні земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі зареєстровано за відповідачем, як наслідок Томашівська сільська рада позбавлена можливості користуватись і розпоряджатись спірними земельними ділянками, тобто даний позов безпосередньо стосується захисту (поновлення) порушених прав відповідної територіальної громади;

- у даному випадку, вірним способом захисту порушеного права є пред`явлення до суду негаторного позову в порядку ст.ст. 16, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 26, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», до відповідача з метою усунення перешкод, які ця особа створюють власнику - територіальній громаді с. Дорогинка в особі Томашівської сільської ради у користуванні та розпорядженні землями промисловості шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права оренди за ТОВ «СІПАН» на оспорювані земельні ділянки та їх повернення на користь територіальної громади в особі Томашівської сільської ради;

- у мотивувальній частині оскаржуваного рішення судом безпідставно вказано на нібито згоду Томашівської сільської ради із законністю продовження терміну дії договорів оренди оскаржуваних земельних ділянок. Натомість, відповідно до пояснень від 31.01.2024 та від 22.02.2024 Томашівської сільської ради строк чинності договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Сіпан» та Томашівською сільською радою сплив до моменту набуття права власності на земельні ділянки територіальною громадою;

- також, у листі Томашівської сільської ради від 21.07.2023 № 02-20/947, який отримано за результатами виконання Київською обласною прокуратурою вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зазначено, що Томашівська сільська рада згодна з необхідністю представництва інтересів ради прокурором з приводу встановлених порушень вимог земельного законодавства.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

03.10.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 2, 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на наступне.

Щодо доводів прокурора про те, що спірні земельні ділянки були отримані ТОВ «СІПАН» в оренду на підставі договорів оренди земельних ділянок, строк дії яких сплинув ще 27.01.2020, відповідач зазначає, що після закінчення 10-річного строку договори оренди були поновлені на новий строк за взаємною мовчазною згодою сторін.

Доводи прокурора про те, що строк дії договорів оренди був встановлений до 27.01.2020 є неточними, оскільки договори оренди були зареєстровані Київською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в різні дати, а саме договір оренди №1 був зареєстрований 18.03.2009, а договір оренди №2, договір оренди №3 та договір оренди №4 були зареєстровані 28.01.2010.

Отже, виходячи із пункту 8 кожного з чотирьох договорів оренди, яким був встановлений 10-річний строк дії договору його від дати державної реєстрації, строк дії договору оренди №1 спливав 18.03.2019, а строк дії договору оренди №2, договору оренди №3 та договору оренди №4 спливав 28.01.2020.

При цьому умови пункту 8 кожного з чотирьох договорів оренди встановлювали переважне право орендаря (відповідача) на поновлення строку дії договорів на тих же самих умовах на новий строк, а прокурором не надано ніяких доказів того, що відповідач не скористався цим правом і що договори оренди не були поновлені.

І в позові, і в апеляційній скарзі, доведення позовних вимог прокурора зводиться до посилання на мотивувальну частину рішення Господарського суду м. Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20.

Проте, як встановлено судом першої інстанції і вбачається із вказаного рішення Господарського суду м. Києва від 15.09.2020 у справі № 910/8535/20, позиція прокурора у цій справі № 911/3160/23 стосовно припинення переважного права ТОВ «СІПАН» на поновлення договорів оренди - не підтверджується, і спростовується, оскільки в межах справи № 910/8535/20 судом було встановлено, що ТОВ «СІПАН» зверталося до Київської обласної державної адміністрації як орендодавця з листами вих. № 3 від 08.01.2019, №59 від 19.11.2019, № 57 від 19.11.2019, №58 від 19.11.2019 про поновлення договорів оренди земельних ділянок №б/н від 11.03.2009, №б/н від 28.12.2009, №б/н від 28.12.2009 та №б/н від 28.12.2009. Ці ж листи зазначені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як підстава для реєстрації поновлення строку дії вказаних договорів оренди.

Також, відповідач зазначав, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що доводи прокурора про припинення строку дії договору оренди №1, договору оренди №2, договору оренди №3 та договору оренди №4 із одночасним припиненням переважного права ТОВ «Сіпан» на поновлення цих договорів оренди, прокурором у цій справі належними та допустимими доказами не підтверджені та спростовуються матеріалами справи, з яких випливає, що договір оренди №1, договір оренди №2, договору оренди №3 та договір оренди №4 є поновленими на новий строк за взаємною мовчазною згодою орендодавця та орендаря і є чинними на момент розгляду справи.

Посилання прокурора на те, що у справі № 910/8535/20 Київська обласна державна адміністрація заперечувала проти позовних вимог і що у справі № 910/8535/20 в позові було відмовлено, не є доказом припинення (відсутності) переважного права ТОВ «Сіпан» на поновлення цих договорів оренди: за змістом частини 6 статті 33 зазначеного Закону України «Про оренду землі» поновлення договорів оренди відбувається не на підставі рішення суду, а за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування.

Наявними у матеріалах справи № 911/3160/23 підтверджується те, що Томашівська сільська рада (позивач у справі №911/3160/23) у своїх письмових поясненнях визнає, що договір оренди №1, договір оренди №2, договір оренди №3 та договір оренди №4 є поновленими на новий строк за взаємною мовчазною згодою орендодавця та орендаря і є чинними на момент розгляду справи, що випливає із заяв від 31.02.2024 та 22.02.2024, суть в яких зводиться до того, що речове право за спірними земельними ділянками зареєстровано за ТОВ «СІПАН» і те, що Томашівська сільська рада як орендодавець очікує від ТОВ «СІПАН» виконання умов договорів в частині здійснення оплати орендної плати за передані в оренду земельні ділянки.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції також вірно встановив відсутність порушеного права позивача для захисту якого прокурором було подано даний позов, оскільки прокурор є не альтернативним, а субсидіарним суб`єктом звернення до суду. Прокурор при цьому не є учасником спірних матеріально-правових відносин, що виникають між сторонами і становлять предмет відповідного судового розгляду.

В силу укладених договорів оренди та ст.21 Закону України «Про оренду землі» Томашівська сільська рада як правонаступник Київської обласної державної адміністрації (сторони орендодавця) має інтерес в отриманні орендної плати у зв`язку з орендою відповідачем спірних земельних ділянок у позивача, у т.ч. в отриманні орендної плати за наступні періоди оренди після поновлення договору оренди №1, договору оренди №2, договору оренди №3 та договору оренди №4 на новий строк.

Про реалізацію Томашівською сільською радою свого інтересу як орендодавця в отриманні орендної плати за вказані наступні після поновлення договорів періоди оренди свідчить факт звернення Томашівської сільської ради в якості позивача до Господарського суду Київської області із позовними заявами до ТОВ «СІПАН» про стягнення заборгованості з орендної плати за вищевказаними договорами оренди, а саме у справах № 911/1581/23, № 911/1583/23, № 911/1583/23, № 911/1584/23.

Оскільки ТОВ «Сіпан» (відповідач) є законним орендарем земельних ділянок на підставі чинних на момент розгляду справи договорів оренди, сторонами яких є позивач як власник-орендодавець земельних ділянок і відповідач як орендар, то поданий прокурором в інтересах позивача як суб`єкта права власності на земельні ділянки даний позов до відповідача про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0030, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0033, не стосується захисту (поновлення) порушених прав Томашівської сільської ради як суб`єкта права власності на земельні ділянки. Наведене є самостійною підставою для відмови в позові у цій справі №911/3160/23.

Також, 06.12.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення по суті спору, з додатками: листами № 3 від 08.01.2019, № 59 від 19.11.2019, № 57 від 19.11.2019, № 58 від 19.11.2019.

23.05.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення по суті спору.

Короткий зміст пояснень учасників справи

16.05.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача- Київської обласної державної адміністрації надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких третя особа зазначала про обгрунтованість позову прокурора та вказувала наступне:

- Київська ОДА вважала, що сторонами по договорам оренди земельних ділянок не було досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, а саме орендної плати, а отже, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилося;

- суд першої інстанції у справі № 911/3160/23 дійшов помилкового висновку, що ТОВ «Сіпан» є законним орендарем спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0033, 3224983300:02:003:0030 на підставі чинних договорів оренди, а спірні рішення про державну реєстрацію прав оренди відповідача на земельні ділянки від 29.10.2020 № 54848848, від 29.10.2020 № 54854182, від 29.10.2020 № 54853664 та від 29.10.2020 № 54853149 не порушують прав позивача (територіальної громади с. Дорогинка в особі Томашівської сільської ради, яка є правонаступником сторони орендодавця у вказаних договорах оренди).

Також, до додаткових пояснень третьою особою долучені листи № 06-05/680 від 11.03.2020, № 06-06/3818 від 18.12.2019, № 06-06/3892 від 23.12.2019, № 06-06/3838 від 18.12.2019, № 06-05/670 від 11.03.2020, № 06-05/675 від 11.03.2020,№ 06-05/672 від 11.03.2020, № 06-06/922 від 22.03.2019, договір оренди від 28.12.2009, розпорядження від 17.12.2009 № 1133, спеціальний дозвіл на користування надрами № 3635 від 31.12.2004, акт про надання гірничого відводу від 26.12.2016, витяг з ДЗК № 132041845 від 25.07.2018, проекти додаткових угод до договору від 28.12.2009, договір оренди від 28.12.2009, розпорядження № 1134 від 17.12.2009, журнал реєстрації вхідної кореспонденції, листи № 06-05/1071 від 06.05.2020, № 06-05/1072 від 06.05.2020, 06-05/1073 від 06.05.2020, 06-05/1074 від 06.05.2020, листи відповідача № 59 від 19.11.2019, № 57 від 19.11.2019, № 58 від 19.11.2019.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2024, апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 у справі № 911/3160/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.

Ухвалою північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3160/23.

19.06.2022 на виконання ухвали з суду першої інстанції до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/3160/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 у справі № 911/3160/23 залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржнику надано право усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору в сумі 20130 ( двадцять тисяч сто тридцять ) грн. 00 коп. за оскарження рішення суду першої інстанції в повному обсязі.

16.07.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Заступника керівника обласної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої останнім долучено:

- квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки #1470 від 04.06.2024 про оплату судового збору у розмірі 20 130 грн. 00 коп.;

З урахуванням перебування судді Станіка С.Р., у відрядженні з 15.07.2024 по 20.07.2024 включно та у відпустці з 22.07.2024 по 13.09.2024; судді Яковлєва М.Л у відпустці з 12.08.2024 по 30.08.2024 включно, питання щодо руху справи вирішується після виходу суддів з відпусток.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення у відставку судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024, справу № 911/3160/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 прийнято справу №911/3160/23 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024, до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Гончаров С.А.; відкрито апеляційне провадження у справі №911/3160/23 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024. Розгляд справи призначено на 10.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 року у справі №911/3160/23 відкладено на 27.11.2024 о 10 год 00 хв . Судове засідання відбудеться за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А, зал судових засідань № 16 (2й поверх).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 року у справі №911/3160/23 відкладено на 10.12.2024 о 11 год 00 хв . Судове засідання відбудеться за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А, зал судових засідань № 16 (2й поверх).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 року у справі №911/3160/23 відкладено на 05.02.2025 о 10 год 15 хв . Судове засідання відбудеться за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А, зал судових засідань № 16 (2й поверх).

У зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному з 22.01.2025, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо розгляду справи у визначеному складі суду - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.02.2025, справу №911/3160/23 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 у справі №911/3160/23, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 прийнято справу №911/3160/23 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 у справі №911/3160/23, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А., призначено розгляд справи №911/3160/23 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 у справі №911/3160/23, у судовому засіданні на 05.03.2025 о 10 год 45 хв в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка,1 літера А в залі судових засідань № 16.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 розгляд справи №911/3160/23 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 року відкладено на 19.03.2025 о 11 год 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 розгляд справи №911/3160/23 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 року відкладено на 09.04.2025 о 10 год 40 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 розгляд справи №911/3160/23 за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 року відкладено на 28.05.2025 о 11 год 00 хв. Судове засідання відбудеться за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 літера А, зал судових засідань № 16 (2й поверх).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 28.05.2025 з`явився прокурор, представники відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан", а також представник третьої особи - Київської обласної державної адміністрації.

Томашівська сільська рада в судове засідання представників не направила, проте, в матеріали справи подала ряд заяв про розгляд справи без участі її представника.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 28.05.2025 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 у справі №911/3160/23 та ухвалити нове, яким позов прокурора задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні 28.05.2025 представники відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи - Київської обласної державної адміністрації надав пояснення по суті апеляційної скарги прокурора, просив скасувати рішення суду першої інстанції, а позов прокурора задовольнити у повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підтверджується наявними матеріалами справи, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 11.03.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІПАН" в якості орендаря та Фастівською районною державною адміністрацією Київської області в якості орендодавця укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір оренди №1), відповідно до умов якого орендодавець на підставі Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 13.11.2008 № 1433 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "СІПАН" за рахунок земель державної власності надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення - землі добувної промисловості (для розробки Кощіївського родовища гранітів), яка знаходиться на території Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області (п. 1.1 договору оренди №1).

Пунктом 2 договору оренди №1 сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,9897 гектарів (надалі - земельна ділянка).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки затверджена рішенням сесії Фастівської районної ради від 27.02.2009 р. № 10-23-V становить 457233,06 грн (п.5 договору оренди №1).

Відповідно до п.8 договору оренди №1, цей договір укладено на 10 (десять) років починаючи з дати його державної реєстрації 'у відповідності до чинного законодавства. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 (шістдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Додатковою угодою № 1 від 30.05.2018 сторони внесли зміни до договору оренди-1, а саме визначили, зокрема, що орендодавцем в цьому договорі оренди є Київська обласна державна адміністрація, надалі іменована - орендодавець, від імені якої на підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 1433 від 13.11.2008 діє Фастівська районна державна адміністрація Київської області, в уповноваженого керівника Фастівської РДА. Також, цією додатковою угодою пункт 2 договору оренди №1 сторонами викладено в наступній редакції: "в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,9897 га (кадастровий 3224983300:02:003:0030, надалі - земельна ділянка), цільове призначення - землі добувної промисловості, для розробки Кощіївського родовища гранітів, яке знаходиться на території Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області".

28.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІПАН" та Фастівською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір оренди №2), відповідно до умов якого орендодавець на підставі Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 17.12.2009 № 1133 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "СІПАН" за рахунок земель державної власності надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення - землі добувної промисловості (для розробки Кощіївського родовища гранітів), яка знаходиться на території Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області (п. 1.1 договору оренди №2).

Пунктом 2 договору оренди №2 сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,6237 гектарів, кадастровий номер 3224983300:02:003:0031 надалі - земельна ділянка.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки затверджена рішенням сесії Фастівської районної ради від 25.12.2009 №07-31-У становить 1803520,59 грн (п. 5 договору оренди №2).

Відповідно до п.8 договору оренди №2, цей договір укладено на 10 (десять) років починаючи з дати його державної реєстрації у відповідності до чинного законодавства. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 (шістдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Додатковою угодою № 1 від 22.06.2018 сторони внесли зміни до договору оренди-2, а саме визначили, зокрема, що орендодавцем в цьому договорі оренди є Київська обласна державна адміністрація, надалі іменована - орендодавець, від якої на підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації №1133 від 17.12.2009 діє Фастівська районна державна адміністрація Київської області, в уповноваженого керівника Фастівської РДА.

28.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІПАН" та Фастівською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір оренди №3), відповідно до умов якого орендодавець на підставі Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 17.12.2009 № 1134 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "СІПАН" за рахунок земель державної власності надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення - землі добувної промисловості (для розробки Кощіївського родовища гранітів), яка знаходиться на території Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області (п. 1.1 договору оренди №3).

Пунктом 2 договору оренди №3 сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 16,1182 гектарів, кадастровий номер 3224983300:02:003:0032, надалі - земельна ділянка.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки затверджена рішенням сесії Фастівської районної ради від 25.12.2009 №06-31-У становить 5169106,74 грн (п.5 договору оренди №3).

Відповідно до п.8 договору оренди №4, цей договір укладено на 10 (десять) років починаючи з дати його державної реєстрації у відповідності до чинного законодавства. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 (шістдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Додатковою угодою № 1 від 22.06.2018 сторони внесли зміни до договору оренди №3, а саме визначили, зокрема, що орендодавцем в цьому договорі оренди є Київська обласна державна адміністрація, надалі іменована - орендодавець, від якої на підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації №1134 від 17.12.2009 діє Фастівська районна державна адміністрація Київської області, в уповноваженого керівника Фастівської РДА.

28.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІПАН" в якості орендаря та Фастівською районною державною адміністрацією Київської області в якості орендодавця укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір оренди №4), відповідно до умов якого орендодавець на підставі Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 17.12.2009 № 1134 "Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "СІПАН" за рахунок то земель державної власності надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення - землі добувної промисловості (для розробки Кощіївського родовища гранітів), яка знаходиться на території Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області за межами населеного пункту (п. 1.1 договору оренди №4).

Пунктом 2 договору оренди №4 сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,9780 гектарів, кадастровий номер 3224983300:02:003:0033, надалі - земельна ділянка.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки затверджена рішенням сесії Фастівської районної ради від 25.12.2009 №06-31-У становить 1275744,60 грн (п.5 договору оренди №4).

Відповідно до п.8 договору оренди №4, цей договір укладено на 10 (десять) років починаючи з дати його державної реєстрації у відповідності до чинного законодавства. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 (шістдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Додатковою угодою № 1 від 12.03.2018 сторони внесли зміни до договору оренди №4, а саме визначили, зокрема, що орендодавцем в цьому договорі оренди є Київська обласна державна адміністрація, надалі іменована - орендодавець, від якої на підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації №1134 від 17.12.2009 діє Фастівська районна державна адміністрація Київської області, в уповноваженого керівника Фастівської РДА.

Умовами пункту 44 кожного з цих чотирьох договорів оренди (договору оренди №1, договору оренди №2, договору оренди №3 та договору оренди №4) було визначено, що договір оренди набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Копії вказаних чотирьох договорів оренди містяться в матеріалах справи №911/3160/23.

Усі чотири договори оренди були зареєстровані Київською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що вчинено відповідний запис, що підтверджується відповідною відміткою на останньому аркуші кожного з вказаних договорів оренди, а саме:

- договір оренди №1 зареєстрований 18.03.2009,

- договір оренди №2 зареєстрований 28.01.2010,

- договір оренди №3 зареєстрований 28.01.2010,

- договір оренди №4 зареєстрований 28.01.2010.

Отже, виходячи із пункту 8 кожного з цих чотирьох договорів оренди, яким був встановлений 10-річний строк дії договору його від дати державної реєстрації, строк дії договору оренди №1 спливав 18.03.2019, а строк дії договору оренди №2, договору оренди №3 та договору оренди №4 спливав 28.01.2020.

В подальшому, як вбачається із рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20, у зв`язку із спливом строку дії вказаних договорів оренди та виникненням правової невизначеності між орендарем та орендодавцем в питанні чинності договорів оренди, в червні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "СІПАН" (орендар земельних ділянок, відповідач у справі №911/3160/23) звернулося до Господарського суду м.Києва з позовом до Київської обласної державної адміністрації (орендодавець земельних ділянок) про визнання поновленими договору оренди №1, договору оренди №2, договору оренди №3 та договору оренди №4 (справа №910/8535/20 Господарського суду м.Києва).

Позовні вимоги у справі №910/8535/20 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіпан" мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіпан" (позивач у справі №910/8535/20) продовжує користуватись земельними ділянками, які є предметом цих договорів оренди (земельними ділянками з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0030, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0033), а орендодавець (Київська обласна державна адміністрація, відповідач у справі №910/8535/20) не заперечив проти поновлення вказаних договорів оренди земельних ділянок на той самий строк та на тих самих умовах, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіпан" (позивач у справі №910/8535/20) звернулося до Господарського суду м.Києва з позовом про визнання поновленими на 10 років договору оренди №1, договору оренди №2, договору оренди №3 та договору оренди №4.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 19.06.2020 було відкрито провадження у справі №910/8535/20. Як вбачається також із рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20, Київська обласна державна адміністрація (орендодавець, відповідач у справі №910/8535/20) заперечувала проти задоволення позовних вимог у справі №910/8535/20, посилаючись, зокрема, на те, що орендодавець та орендар не досягли згоди щодо усіх істотних умов договору оренди, а саме щодо розміру орендної плати, а тому переважне право орендаря на поновлення договорів оренди припинилося. Київська обласна державна адміністрація при цьому посилалась на те, що листом № 06-06/922 від 22.03.2019 Департамент містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації за дорученням Київської обласної державної адміністрації як орендодавця повідомив ТОВ "СІПАН" про пропозицію змінити умови договорів, а саме: встановити річну орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки.

Відхиляючи вказані доводи Київської обласної державної адміністрації (орендодавця, відповідача у справі №910/8535/20) в питанні зміни розміру орендної плати, Господарський суд м.Києва в своєму рішенні від 15.09.2020 у справі №910/8535/20 вказав, що:

- пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з пунктом 288.4, підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 наведеної норми розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

- зміна розміру орендної плати відбувається в процесі погодження між сторонами істотних умов договору та не є підставою для відмови у поновленні договорів оренди.

Вказаним рішенням Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20 було відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" до Київської обласної державної адміністрації про визнання поновленими на 10 років договорів оренди земельних ділянок. Відмовляючи в задоволенні позову у справі №910/8535/20, Господарський суд м.Києва у рішенні від 15.09.2020 встановив, зокрема, факт продовження використання орендарем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіпан") земельних ділянок після закінчення строку дії договорів оренди, факт ненадіслання орендодавцем (Київською обласною державною адміністрацією) у встановлений законом строк заперечення щодо поновлення договорів оренди на новий строк та відсутність рішень орендодавця щодо припинення спірних договорів оренди, а тому Господарський суд м.Києва у своєму рішенні від 15.09.2020 у справі №910/8535/20 вказав, що договір оренди №1, договір оренди №2, договір оренди №3 та договір оренди №4 продовжують діяти на той же строк та на тих же умовах за взаємною мовчазною згодою сторін і тому відсутні підстави для укладення в судовому порядку додаткових угод про поновлення спірних договорів оренди.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20 жодною особою не оскаржувалось та набрало законної сили 16.10.2020.

На підставі вказаного рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20, що набуло законної сили 16.10.2020, рішеннями державного реєстратора Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області Заболотного А.В. від 29.10.2020 було зареєстровано речове право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" на земельні ділянки (зміни речового права) із зазначенням нової дати закінчення строку оренди земельних ділянок, а саме:

- новою датою закінчення строку оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224983300:02:003:0030 вказано 11.03.2029 (ці відомості внесені до Державного реєстру речових прав державним реєстратором Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області Заболотним А.В. 29.10.2020, індексний номер рішення 54848848). Зазначена обставина підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.10.2023 №350114640;

- новою датою закінчення строку оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224983300:02:003:0031 вказано 28.12.2029 (ці відомості внесені до Державного реєстру речових прав державним реєстратором Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області Заболотним А.В. 29.10.2020, індексний номер рішення 54853149). Зазначена обставина підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.10.2023 №35012174;

- новою датою закінчення строку оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224983300:02:003:0032 вказано 28.12.2029 (ці відомості внесені до Державного реєстру речових прав державним реєстратором Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області Заболотним А.В. 29.10.2020, індексний номер рішення 54853664). Зазначена обставина підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.10.2023 №350120569;

- новою датою закінчення строку оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224983300:02:003:0034 вказано 28.12.2029 (ці відомості внесені до Державного реєстру речових прав державним реєстратором Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області Заболотним А.В. 29.10.2020, індексний номер рішення 54854182). Зазначена обставина підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.10.2023 №350119638.

В подальшому, у зв`язку набранням чинності з 27.05.2021 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 №1423-IX, надалі -Закон №1423-IX, земельні ділянки з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0030, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0033 перейшли в комунальну власність із реєстрацією права власності на них за Томашівською сільською радою (позивачем у справі №911/3160/23), а саме: 20.08.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на вказані земельні ділянки на підставі Закону №1423-IX зареєстровано за Томашівською сільською радою. Зазначені обставини також підтверджуються вищевказаними витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.10.2023.

В подальшому, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, у травні 2023 Томашівська сільська рада в якості позивача звернулася до Господарського суду Київської області із позовними заявами до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІПАН" (відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за вищевказаними договорами оренди, а саме:

- із позовом про стягнення заборгованості за договором оренди №1 за період оренди з 01.04.2020 по 31.12.2022 (справа №911/1583/23 Господарського суду Київської області);

- із позовом про стягнення заборгованості за договором оренди №2 за період оренди з 01.04.2020 по 31.12.2020 (справа №911/1581/23 Господарського суду Київської області);

- із позовом про стягнення заборгованості за договором оренди №3 за період оренди з 01.04.2020 по 31.12.2021 (справа №911/1584/23 Господарського суду Київської області);

- із позовом про стягнення заборгованості за договором оренди №4 за період оренди за період з 01.04.2020 по 31.12.2020 (справа №911/1582/23 Господарського суду Київської області).

В жовтні 2023 Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Київської області з даним позовом в інтересах держави в особі Томашівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" про усунення перешкод у здійсненні Томашівською сільською радою права користування та розпорядження земельними ділянками (справа №911/3160/23 Господарського суду Київської області).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частини 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частин 3, 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Отже, чинним законодавством визначено дві обов`язкові умови, за наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави; 2) нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача листом від 21.09.2023 №15/1-1057вих 23 про намір подати позов в інтересах держави в особі Томашівської сільської ради до відповідача.

Відповідно до змісту відповіді Томашівської сільської ради від 21.07.2023 № 02-20/947, органом місцевого самоврядування жодні заходи з метою повернення спірних земельних ділянок у власність територіальної громади не вживались.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції також зазначає, що прокурор навів достатні підстави для звернення з позовом до суду в інтересах держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Також, суд апеляційної інстанції враховує, що правові підстави позову прокурора, як і їх обгрунтування, є предметом дослідження під час розгляду справи по суті, і досліджуються з урахуванням наявних у справі доказів.

В обґрунтування поданого ним позову прокурор посилається на те, що строк дії договорів оренди був встановлений до 27.01.2020 і при цьому прокурор посилається на те, що оскільки у справі №910/8535/20 Київська обласна державна адміністрація як орендодавець заперечувала проти задоволення позовних вимог у справі №910/8535/20, а також зазначала, що сторони договорів оренди не досягли домовленостей щодо істотних умов договору, а саме щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, тому прокурор вважає, що переважне право Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" на поновлення договорів оренди припинилось.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що після закінчення 10-річного строку договори оренди були поновлені на новий строк за взаємною мовчазною згодою орендодавця та орендаря.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що передбачений статтею 13 Господарського процесуального кодексу України принцип змагальності господарського судочинства надає сторонам достатні процесуальні можливості у представленні та доказуванні своєї позиції, спростуванні позиції інших учасників процесу з метою правильного вирішення спору. Цей принцип передбачає активну роль сторін як заінтересованих учасників процесу у доказуванні своєї правової позиції.

При цьому, як вказував Верховний Суд, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19).

Доводи прокурора про те, що строк дії договорів оренди був встановлений до 27.01.2020 - є необгрунтованими та правомірно відхилені судом першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, оскільки договори оренди були зареєстровані Київською регіональною філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в різні дати, а саме договір оренди №1 був зареєстрований 18.03.2009, а договір оренди №2, договір оренди №3 та договір оренди №4 були зареєстровані 28.01.2010.

Отже, виходячи із пункту 8 кожного з цих чотирьох договорів оренди, яким був встановлений 10-річний строк дії договору його від дати державної реєстрації, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що строк дії договору оренди №1 спливав 18.03.2019, а строк дії договору оренди №2, договору оренди №3 та договору оренди №4 спливав 28.01.2020. При цьому умови пункту 8 кожного з цих чотирьох договорів оренди встановлювали переважне право орендаря (відповідача) на поновлення строку дії договорів на тих же самих умовах на новий строк, а прокурором не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції жодних доказів того, що відповідач не скористався цим правом і що договори оренди не були поновлені.

Прокурор в обгрунтування позову посилався на наявність рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20.

Проте, суд першої інстанції обгурнтовано дійшов висновку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що вказане рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20 не підтверджує позицію прокурора у справі №911/3160/23 про припинення переважного права Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" на поновлення договорів оренди. Навпаки, в цьому рішенні Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20 зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіпан" (позивач у справі №910/8535/20) зверталося до Київської обласної державної адміністрації як орендодавця з листами вих. № 3 від 08.01.2019, №59 від 19.11.2019, № 57 від 19.11.2019, №58 від 19.11.2019 про поновлення договорів оренди земельних ділянок №б/н від 11.03.2009, №б/н від 28.12.2009, №б/н від 28.12.2009 та №б/н від 28.12.2009.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на момент закінчення 10-річного строку дії договору оренди №1, договору оренди №2, договору оренди №3 та договору оренди №4) було регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 1- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Тобто, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на виникнення правовідносин) містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1-5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає згідно з частиною 6 цієї норми. Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 зазначеного Закону полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав і обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті (правові висновки Верховного Суду у постанові від 19.03.2019 у справі №908/2484/17).

Як вірно встановив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову у справі №910/8535/20, Господарський суд м.Києва у рішенні від 15.09.2020 встановив, зокрема, факт продовження використання орендарем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіпан") земельних ділянок після закінчення строку дії договорів оренди, факт ненадіслання орендодавцем (Київською обласною державною адміністрацією) у встановлений законом строк заперечення щодо поновлення договорів оренди на новий строк та відсутність рішень орендодавця щодо припинення спірних договорів оренди, а тому Господарський суд м.Києва у своєму рішенні від 15.09.2020 у справі №910/8535/20 вказав, що договір оренди №1, договір оренди №2, договір оренди №3 та договір оренди №4 продовжують діяти на той же строк та на тих же умовах за взаємною мовчазною згодою сторін і тому відсутні підстави для укладення в судовому порядку додаткових угод про поновлення спірних договорів оренди.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, і що не заперечувалось учасниками спору, ні Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіпан" (орендар земельних ділянок, позивач у справі №910/8535/20, відповідач у справі №911/3160/23), ні Київська обласна державна адміністрація (сторона орендодавця в договорах оренди, відповідач у справі №910/8535/20) рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20 не оскаржували і вказане рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20 набуло законної сили 16.10.2020).

Відповідно до ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України, верховенство права є однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Елементом верховенства права є принцип юридичної визначеності.

Як вказував Верховний Суд, складовою юридичної визначеності є принцип res judicata. Базове тлумачення принципу res judicata вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано (п.8.15 постанови Верховного Суду у справі № 910/16505/19 від 11.09.2020).

В той же час, Томашівська сільська рада (позивач у справі №911/3160/23, в інтересах якого прокурором поданий даний позов) є правонаступником прав та обов`язків Київської обласної державної адміністрації (відповідача у справі №910/8535/20) як сторони орендодавця в договорах оренди.

Так, 27.05.2021 (після постановлення рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20) набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", надалі - Закон №1423-IX, на підставі якого спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0030, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0033, які є об`єктом договорів оренди, перейшли з державної власності у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності Томашівської сільської ради на них (20.08.2021).

Підпунктом 58 п. 4 розділу І вказаного Закону №1423-IX внесено зміни до розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, зокрема, доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель визначених законом. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обгурнтованого висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що в силу Закону №1423-IX вказані земельні ділянки були передані Томашівській сільської ради із державної власності у комунальну та Томашівській сільській раді фактично були передані і повноваження по розпорядженню цими земельними ділянками із одночасним припиненням цих повноважень у Київської обласної державної адміністрації (з дня набрання чинності підпунктом 58 п. 4 розділу І вказаного Закону №1423-IX).

Відповідно до ч.1 та 5 ст.148-1 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. При цьому, відповідно до ч.5 вказаної ст.148-1 Земельного кодексу України, вимоги цієї статті поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.

Із наведених норм ч.1 та 5 ст. ст.148-1 Земельного кодексу України слід дійти висновку, що як у випадку переходу права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади до відповідної особи, так і у випадку переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку (або відповідно до органу, який набув повноваження з розпорядження земельними ділянками) з моменту переходу права власності на земельну ділянку (або відповідно з моменту переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого) переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки (або відповідно попереднього органу, чиї повноваження з розпорядження земельними ділянками припиняються) за чинними договорами оренди.

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що до Томашівській сільській раді в силу норм ч.1 та 5 ст. ст.148-1 Земельного кодексу України перейшли усі права та обов`язки Київської обласної державної адміністрації як орендодавця за договором оренди, тобто має місце універсальне правонаступництво сторони орендодавця в договорах оренди.

З урахуванням наведеного, доводи прокурора про припинення строку дії договору оренди №1, договору оренди №2, договору оренди №3 та договору оренди №4 із одночасним припиненням переважного права Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" (відповідача) на поновлення цих договорів оренди, - є необгрунтованими та відхиляються судом апеляційної інстанції які такі, що не буди доведені прокурором належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи, з яких випливає, що договір оренди №1, договір оренди №2, договору оренди №3 та договір оренди №4 є поновленими на новий строк за взаємною мовчазною згодою орендодавця та орендаря і є чинними на момент розгляду справи. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником (прокурором) в апеляційній скарзі.

Посилання прокурора на те, що у справі №910/8535/20 Київська обласна державна адміністрація заперечувала проти позовних вимог і що у справі №910/8535/20 в позові було відмовлено, - не є доказом припинення (відсутності) переважного права Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" на поновлення цих договорів оренди: за змістом частини 6 статті 33 зазначеного Закону України "Про оренду землі" поновлення договорів оренди відбувається не на підставі рішення суду, а за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Прокурор не надав як суду першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції жодних належних та допустимих доказів того, що відповідач, як орендар, після закінчення строку оренди припинив користуватись спірними земельними ділянками і що орендодавець протягом наступного одного місяця заперечив проти такого користування.

Посилання прокурора на те, що факт поновлення договору оренди №1, договору оренди №2, договору оренди №3 та договору оренди №4 встановлений лише в мотивувальній частині рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20, а не в резолютивній частині, - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки наведені обставини підтвердження факту поновлення договору оренди №1, договору оренди №2, договору оренди №3 та договору оренди №4 лише в мотивувальній частині рішення Господарського суду м.Києва від 15.09.2020 у справі №910/8535/20, а не в резолютивній частині - не є доказом відсутності переважного права Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" на поновлення цих договорів оренди, яке виникає не в силу рішення суду, а в силу частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" за наявності відповідного фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування.

Про те, що договір оренди №1, договір оренди №2, договір оренди №3 та договір оренди №4 є поновленими на новий строк за взаємною мовчазною згодою орендодавця та орендаря і є чинними на момент розгляду справи, визнає і сама Томашівська сільська рада (позивач у справі №911/3160/23) у своїх поясненнях, наданих суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, оцінивши наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов в висновку, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіпан" (відповідач) є законним орендарем спірних земельних ділянок на підставі чинних на момент розгляду справи договорів оренди, сторонами яких є позивач, як орендодавець, і відповідач, як орендар, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог прокурора до відповідача про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0030, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0033. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником (прокурором) в апеляційній скарзі.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1-3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Особливості участі у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, визначено в ст.53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частин третьої, четвертої та п`ятої якої у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Отже, з огляду на наведені приписи процесуального закону, прокурор є не альтернативним, а субсидіарним суб`єктом звернення до суду. Прокурор при цьому не є учасником спірних матеріально-правових відносин, що виникають між сторонами і становлять предмет відповідного судового розгляду.

Відповідно до обставин даної справи, відповідач є законним орендарем спірних земельних ділянок на підставі чинних договорів оренди, сторонами яких є позивач, як орендодавець, і відповідач, як орендар, і які після закінчення 10-річного строку є поновленими на новий строк.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що в силу укладених договорів оренди та ст.21 Закону України "Про оренду землі" Томашівська сільська рада, як правонаступник Київської обласної державної адміністрації (сторони орендодавця), має законний інтерес в отриманні орендної плати у зв`язку з орендою відповідачем спірних земельних ділянок у позивача, у т.ч. в отриманні орендної плати за наступні періоди оренди після поновлення договору оренди №1, договору оренди №2, договору оренди №3 та договору оренди №4 на новий строк.

Також, про реалізацію Томашівською сільською радою свого інтересу як орендодавця в отриманні орендної плати за вказані наступні пісня поновлення договорів періоди оренди свідчить факт звернення Томашівської сільської ради, в якості позивача, до Господарського суду Київської області із позовними заявами до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІПАН" про стягнення заборгованості з орендної плати за вищевказаними договорами оренди, а саме:

- із позовом про стягнення заборгованості за договором оренди №1 за період оренди з 01.04.2020 по 31.12.2022 (справа №911/1583/23 Господарського суду Київської області);

- із позовом про стягнення заборгованості за договором оренди №2 за період оренди з 01.04.2020 по 31.12.2020 (справа №911/1581/23 Господарського суду Київської області);

- із позовом про стягнення заборгованості за договором оренди №3 за період оренди з 01.04.2020 по 31.12.2021 (справа №911/1584/23 Господарського суду Київської області);

- із позовом про стягнення заборгованості за договором оренди №4 за період оренди за період з 01.04.2020 по 31.12.2020 (справа №911/1582/23 Господарського суду Київської області).

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що поданий прокурором у справі №911/3160/23 позов не стосується захисту (поновлення) прав Томашівської сільської ради як суб`єкта права власності на спірні земельні ділянки, беручи до уваги, що сама Томашівська сільська рада, вважаючи порушеними свої права, як орендодавця, в отриманні орендної плати у зв`язку з орендою відповідачем спірних земельних ділянок, звернулась до Господарського суду Київської області із позовними заявами до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІПАН" про стягнення заборгованості з орендної плати за наступні періоди оренди після поновлення договорів оренди.

Таким чином, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіпан" (відповідач) є законним орендарем земельних ділянок на підставі чинних на момент розгляду справи договорів оренди, сторонами яких є позивач, як власник-орендодавець земельних ділянок, і відповідач, як орендар, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поданий прокурором в інтересах позивача як суб`єкта права власності на земельні ділянки даний позов до відповідача про усунення перешкод у здійсненні позивачем права користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0030, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0033, не стосується захисту (поновлення) порушених прав Томашівської сільської ради як суб`єкта права власності на земельні ділянки. Наведене є самостійною підставою для відмови в позові у справі №911/3160/23. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником (прокурором) в апеляційній скарзі.

За правилами ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (п. 1 ч.2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач є законним орендарем спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0033, 3224983300:02:003:0030 на підставі чинних договорів оренди, спірні рішення про державну реєстрацію прав оренди відповідача на земельні ділянки від 29.10.2020 №54848848, від 29.10.2020 №54854182, від 29.10.2020 №54853664 та від 29.10.2020 №54853149 не порушують прав позивача (територіальної громади с.Дорогинка в особі Томашівської сільської ради, яка є правонаступником сторони орендодавця у вказаних договорах оренди), а тому позовні вимоги у цій справі задоволенні не підлягають. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником (прокурором) в апеляційній скарзі.

Усі інші заяви, обгрунтування, доводи учасників справи, а також докази, враховані судом апеляційної інстанції , проте є такими, що не впливають на висновки суду апеляційної інстанції у даній постанові.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Томашівської сільської ради про усунення перешкод у здійсненні Томашівською сільською радою права користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3224983300:02:003:0032, 3224983300:02:003:0031, 3224983300:02:003:0033 та 3224983300:02:003:0030 шляхом скасування рішень про державну реєстрацію від 29.10.2020 №54848848, від 29.10.2020 №54854182, від 29.10.2020 №54853664, від 29.10.2020 №54853149, та шляхом повернення вказаних земельних ділянок на користь територіальної громади с.Дорогинка в особі Томашівської сільської ради від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіпан" - задоволенню не підлягають.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким відмовлено у позові прокурора повністю.

Крім того, в судовому засіданні 28.05.2025 представником третьої особи заявлено клопотання про долучення додаткових доказів по справі, які не були надані до суду першої інстанції, у задоволенні якого судом апеляційної інстанції відмовлено з огляду на приписи ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки третьою особою не наведено поважних причин неможливості їх надання суду першої інстанції у визначений строк, як не заявлено і жодного клопотання про поновлення строку на їх подання.

Крім того, разом з поясненнями поданими суду 16.05.2025, третьою особою також подано зокрема листи № 06-05/680 від 11.03.2020, № 06-06/3818 від 18.12.2019,№ 06-06/3892 від 23.12.2019, № 06-06/3838 від 18.12.2019, № 06-05/670 від 11.03.2020, № 06-05/675 від 11.03.2020,№ 06-05/672 від 11.03.2020, № 06-06/922 від 22.03.2019, журнал реєстрації вхідної кореспонденції, листи № 06-05/1071 від 06.05.2020, № 06-05/1072 від 06.05.2020, 06-05/1073 від 06.05.2020, 06-05/1074 від 06.05.2020, листи відповідача № 59 від 19.11.2019, № 57 від 19.11.2019, № 58 від 19.11.2019, і які судом апеляційної інстанції також не приймаються до розгляду, з огляду на приписи ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки третьою особою не наведено поважних причин неможливості їх надання суду першої інстанції у визначений строк, як не заявлено і жодного клопотання про поновлення строку на їх подання. Решта наданих третьою особою доказів, наявні в матеріалах справи та були надані суду першої інстанції.

За аналогічних підстав судом апеляційної інстанції не приймаються і надані відповідачем разом з поясненнями 06.12.2024, листи № 3 від 08.01.2019, № 59 від 19.11.2019, № 57 від 19.11.2019, № 58 від 19.11.2019.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника (прокурора), викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 у справі №911/3160/23, за наведених доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 у справі №911/3160/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.03.2024 у справі №911/3160/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №911/3160/23 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано: 09.06.2025.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.М. Сибіга

С.А. Гончаров