Рішення від 10.06.2025 по справі 915/1482/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 року Справа № 915/1482/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка», вул. Промислова, 1, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, 62495, код ЄДРПОУ 33010822

представник позивача: Лончак Тетяна Іванівна

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ «Агора», вул. Нагірна, буд. 87, кв. 51, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 41767620

до відповідача-2: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про: солідарне стягнення 648 748, 43 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 28.11.2024 (вх. № 14982/24 від 29.11 .2024) в якій просить суд:

1. Стягнути солідарно з ТОВ ТФ «АГОРА» ( код ЄДРПОУ 41767620, місцезнаходження: 54028, Україна, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Троїцька, будинок, 240, корпус А) та ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» (код ЄДРПОУ 33010822, адреса: 62495, Харківська область, Харківський р-н, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1) 506 279,23 грн. (п`ятсот шість тисяч двісті сімдесят дев`ять гривень 23 коп.). основного боргу; 58 516,93грн. (п`ятдесят вісім тисяч п`ятсот шістнадцять гривень 93 коп.) пені; 53 952,27 грн. (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 27 коп.) 24% річних, всього 618748,43 грн. (шістсот вісімнадцять тисяч сімсот сорок вісім гривні 43 коп.).

2. Стягнути солідарно з ТОВ ТФ «АГОРА» (код ЄДРПОУ 41767620, місцезнаходження: 54028, Україна, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Троїцька, будинок, 240, корпус А) та ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) - судовий збір в розмірі 7424,98 грн. (сім тисяч чотириста двадцять чотири грн. 98 коп.) в рівних частинах на користь ТОВ «ОМЕГА» (Код ЄДРПОУ 33010822, адреса: 62495, Харківська область, Харківський р-н, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1).

В обґрунтування позову товариство зазначає про неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ТФ «Агора» (покупцем) умов укладеного між ТОВ Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» та ТОВ ТФ «Агора» договору поставки № 001763 від 10.01.2018, а саме зобов`язання щодо сплати за отриманий товар.

За прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати поставленого товару позивачем відповідно до п. 5.1 договору нараховано відповідачу 24 % річних та пеню, які заявлено до стягнення.

Позивач також зазначає, що в забезпечення виконання зобов`язань за договором поставки товару між позивачем, покупцем та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 010270-20 від 23.07.2020.

В зв`язку з неналежним виконанням покупцем умов договору поставки, позивач (продавець) звернувся до суду із даним позовом про стягнення в солідарному порядку суми заборгованості з відповідачів (покупця та поручителя).

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 202, 205, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 181 ГК України та умовами договорів.

Позивачем також було подано до суду заяву № 11658 від 11.12.2024 (вх. № 15976/24 від 18.12.2024) про залучення доказів, а саме лазерного диску CD-R із записаними електронними доказами (видаткові накладні, копії яких були надані позивачем до позовної заяви).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2024 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1482/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи № 915/1482/24 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Так, копії ухвали було надіслано позивачу та відповідачу-2 в їх електронні кабінети в системі «Електронний суд». Документ доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача 06.12.2024 о 10:53, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2024 у справі № 915/1482/24 позивач та відповідач-2 отримали 06.12.2024.

Копія ухвали була надіслана відповідачу-1 засобами поштового зв`язку, за адресою встановленою судом за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент відкриття провадження у справі.

Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2024, направлена на адресу місцезнаходження відповідача-1, а саме: вул. Троїцька, 240, корпус А, м. Миколаїв, 54028 повернута поштовим відділенням до суду з відміткою: «За закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення зі штрихкодовими ідентифікаторами 0610214296937).

Господарським судом Миколаївської області було постановлено ухвалу від 10.02.2025 про повторне направлення на поштову адресу місцезнаходження відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ «Агора» (вул. Троїцька, 240, корпус А, м. Миколаїв, 54028), із проставленням на ній відмітки «Судова повістка» ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Надіслане відповідачу поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0610234613653 повернулось до суду із проставлянням 03.03.2025 відділенням поштового зв`язку відмітки про причину невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Крім того, судом взято до уваги висновки, викладені Великою палатою Верховного Суду у постанові від 05.09.2024 у справі № 990/152/24, відповідно до яких день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «про відсутність адресата за вказаним нею місцем проживання (перебування)», може вважатися днем вручення копії ухвали.

За такого, суд дійшов висновку про те, що копію ухвали від 04.12.2024 про відкриття провадження у справі слід вважати врученою відповідачу-1 03.03.2025.

Водночас, 03.03.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву, сформовану в системі «Електронний суд» 03.03.2025 (вх. № 3171/25 від 03.03.2025), в якій товариство просить суд винести ухвалу про зміну адреси відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ «Агора» (код ЄДРПОУ 41767620, адреса: 54028, Україна, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Троїцька, будинок, 240, корпус А) на Товариство з обмеженою відповідальністю ТФ «АГОРА» (код ЄДРПОУ 41767620, адреса: Україна, 54028, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Нагірна, будинок 87, квартира 51).

Судом за даними наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що місцезнаходженням відповідача-1 зазначено: Україна, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Нагірна, будинок 87, квартира 51. Товариством з обмеженою відповідальністю ТФ «АГОРА» було внесено зміни місцезнаходження юридичної особи, що підтверджується відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.02.2025.

З урахуванням наведеного, суд зауважує, що станом на момент відкриття провадження у справі № 915/1482/24, як і на момент направлення відповідачу-2 копій ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2024 адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ «АГОРА» було: вул. Троїцька, 240, корпус А, м. Миколаїв, 54028, а, отже відповідача-1 було повідомлено про відкриття провадження у справі № 915/1482/24 у встановленому процесуальним законом порядку.

Разом із тим, з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме змагальності та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, з метою забезпечення надання можливості учасникам провадження у справі скористатися правами та обов`язками, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, господарський суд постановив ухвалу від 06.03.2025, з урахуванням якої додатково направив копію ухвали від 04.12.2024 про відкриття провадження у справі № 915/1482/24 на змінену поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ «АГОРА», а саме: вул. Нагірна, буд. 87, кв. 51, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54028.

Надіслане відповідачу поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0610244343018 повернулось до суду із проставлянням 11.04.2025 відділенням поштового зв`язку відмітки про причину невручення: «адресат відсутній за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».

Судом за даними офіційного веб-сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» встановлено, що поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0610244343018 було повернуто відправнику у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.

Отже, з урахуванням приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про те, що копію ухвали від 04.12.2024 про відкриття провадження у справі слід вважати повторно врученою відповідачу-1 11.04.2025.

Крім того, необхідно зауважити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.12.2024, 10.02.2025 та 06.03.2025 були оприлюднені на офіційному вебпорталі судової влади України.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідачів у даній справі.

Разом із тим, відповідачі своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористалися.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Водночас, згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Савенкова проти України» від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України» від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність повного та всебічного розгляду справи із забезпеченням принципу змагальності та створення сторонам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вказана справа розглядалась судом у розумний строк.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив таке.

10.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю ТФ «Агора», як покупцем, було укладено Договір поставки товару № 001763-18 (далі - Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язався поставляти покупцю Товари (запчастини та/або шини до транспортних засобів) в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно з заявками покупця, що узгоджуються Сторонами за допомогою факсимільного або електронного зв`язку, чи в усній формі, а покупець зобов`язався прийняти і сплатити його на умовах даного Договору. Підтвердженням факту узгодження Сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару є прийняття покупцем Товару по видатковій накладній, виданій постачальником, яка після її підписання Сторонами має юридичну силу Специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України. Товар, прийнятий покупцем по видатковій накладній не підлягає поверненню за ініціативою покупця, окрім випадків його невідповідності якості, або якщо кількість переданого Товару перевищує кількість, що заявлена покупцем, або у випадку, передбаченому п. 7 Додатку № 1 до цього Договору (п. 1.1).

Згідно з п. 2.2 Договору моментом поставки вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної на Товар, що поставляється. Моментом переходу права власності на Товар є момент передачі Товару першому перевізнику або представнику Покупця в залежності від базисних умов поставки Товару.

За умовами п.п. 4.1, 4.2 Договору передбачено, що орієнтовна сума Договору складає 300000 (Триста тисяч гривень 00 копійок) з урахуванням ПДВ.

Остаточна загальна сума Договору визначається як сума усіх документів по відвантаженню чи поверненню Товару, підписаних з обох боків.

Відповідно до п. 4.4 Договору Сторони погодили, що оплата здійснюється на умовах 100% відстрочення платежу в строк, вказаний у видатковій накладній, згідно з якою був поставлений Товар (надана послуга). Якщо у видатковій накладній не вказано строк оплати, то Товар (надана послуга) має бути сплачені покупцем протягом 30 календарних днів з моменту поставки. Якщо Сторонами підписувався акт про надання послуг, строк оплати таких послуг не може перевищувати 30 календарних днів з дати підписання Сторонами відповідного акту.

У відповідності до п. 5.1 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати поставленого Товару та/або наданих послуг, передбачених в п. 4.4 Договору, п. 7.4 Додатку № 1 до Договору, покупець, насамперед, зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення протягом всього часу прострочення, також відповідно до ст. 625 ЦК України 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення, а потім сплатити суму основного боргу. Покупець погоджується з тим, що постачальник під час надходження грошових коштів від покупця, спочатку зараховує нараховану суму пені і річних. Окрім вищезазначених пені і річних у разі прострочення платежу строком понад 30 календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити додатково штраф у розмірі 20% від простроченої суми. Нарахування пені і штрафу за прострочення оплати припиняється через дванадцять місяців з дня, коли грошове зобов`язання мало бути виконане.

Згідно з п. 10.1 Договору всі спори, по яких Сторони не досягли згоди, вирішуються відповідно до законодавства України в господарському суді по місцю знаходження відповідача.

За містом п. 10.3 цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.18р. включно, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за даним Договором. У разі, коли жодна із Сторін за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору письмово не повідомить іншу Сторону про розірвання Договору, дія цього Договору автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік.

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази направлення сторонами письмових заяв про розірвання Договору, а тому його, у відповідності до умов п. 10.3, слід вважати пролонгованим.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка», як постачальником, було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю ТФ «Агора», як покупцю, товар на загальну суму 506 279,23 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними, копії яких надано позивачем до матеріалів справи:

1) № ХВ-1090289 від 27.05.2024 на суму 488,22 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 28.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 03.06.2024);

2) № ХВ-1092484 від 27.05.2024 на суму 369,00 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 28.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 03.06.2024);

3) № ХВ-1091615 від 27.05.2024 на суму 10 733,58 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 28.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 03.06.2024);

4) № ХВ-1090303 від 27.05.2024 на суму 33 761,40 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 28.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 03.06.2024). При цьому, позивачем зазначено про відвантаження товару по вказаній накладній частково на суму 17 517,25 грн (враховуючи відсутність спростувань з боку відповідачів та з огляду на принцип диспозитивності господарського судочинства, суд враховуватиме визначену позивачем суму поставленого товару за даною видатковою накладною);

5) № ХВ-1091642 від 27.05.2024 на суму 1 444,32 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 28.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 03.06.2024);

6) № ХВ-1092509 від 27.05.2024 на суму 489,48 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 28.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 03.06.2024);

7) № ХВ-1100370 від 28.05.2024 на суму 1 413,72 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 30.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 04.06.2024);

8) № ХВ-1100357 від 28.05.2024 на суму 42 515,82 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 29.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 04.06.2024);

9) № ХВ-1101687 від 28.05.2024 на суму 1 176,96 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 29.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 04.06.2024);

10) № ХВ-1102483 від 28.05.2024 на суму 498,84 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 29.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 04.06.2024);

11) № ХВ-1102486 від 28.05.2024 на суму 2 226,18 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 29.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 04.06.2024);

12) № ХВ-1103210 від 28.05.2024 на суму 117,12 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 29.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 04.06.2024);

13) № ХВ-1112182 від 29.05.2024 на суму 403,08 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 29.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 05.06.2024);

14) № ХВ-1112183 від 29.05.2024 на суму 977,76 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 30.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 05.06.2024);

15) № ХВ-1112178 від 29.05.2024 на суму 28 262,58 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 30.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 05.06.2024);

16) № ХВ-1114573 від 30.05.2024 на суму 220,56 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 30.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 06.06.2024);

17) № ХВ-1122627 від 30.05.2024 на суму 702,72 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 31.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 06.06.2024);

18) № ХВ-1122617 від 30.05.2024 на суму 186 239,64 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 31.05.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 06.06.2024);

19) № ХВ-1124323 від 31.05.2024 на суму 1 289,88 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 01.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 07.06.2024);

20) № ХВ-1124139 від 01.06.2024 на суму 13 165,20 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 03.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 08.06.2024);

21) № ХВ-1132223 від 03.06.2024 на суму 287,22 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 04.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 10.06.2024);

22) № ХВ-1132228 від 03.06.2024 на суму 55 497,36 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 04.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 10.06.2024);

23) № ХВ-1151390 від 04.06.2024 на суму 858,00 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 04.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 11.06.2024);

24) № ХВ-1156884 від 05.06.2024 на суму 75,18 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 06.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 12.06.2024);

25) № ХВ-1176386 від 07.06.2024 на суму 1 122,48 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 08.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 14.06.2024);

26) № ХВ-1175885 від 07.06.2024 на суму 954,30 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 08.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 14.06.2024);

27) № ХВ-1189065 від 10.06.2024 на суму 472,62 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 11.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 17.06.2024);

28) № ХВ-1199462 від 11.06.2024 на суму 182,76 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 12.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 18.06.2024);

29) № ХВ-1199620 від 11.06.2024 на суму 41,82 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 12.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 18.06.2024);

30) № ХВ-1208987 від 12.06.2024 на суму 1 667,04 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 13.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 19.06.2024);

31) № ХВ-1218530 від 13.06.2024 на суму 4 774,44 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 14.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 20.06.2024);

32) № ХВ-1218526 від 13.06.2024 на суму 15 303,60 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 14.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 20.06.2024);

33) № ХВ-1218535 від 13.06.2024 на суму 933,36 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 14.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 20.06.2024);

34) № ХВ-1218546 від 13.06.2024 на суму 997,68 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 14.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 20.06.2024);

35) № ХВ-1218860 від 13.06.2024 на суму 444,96 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 14.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 20.06.2024);

36) № ХВ-1223532 від 14.06.2024 на суму 1 415,52 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 15.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 21.06.2024);

37) № ХВ-1248046 від 18.06.2024 на суму 1 230,48 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 19.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 25.06.2024);

38) № ХВ-1257065 від 19.06.2024 на суму 2 732,76 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 20.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 26.06.2024);

39) № ХВ-1259813 від 19.06.2024 на суму 919,32 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 20.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 26.06.2024);

40) № ХВ-1269490 від 20.06.2024 на суму 4 506,96 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 21.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 27.06.2024);

41) № ХВ-1267505 від 20.06.2024 на суму 121,68 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 21.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 27.06.2024);

42) № ХВ-1286548 від 24.06.2024 на суму 332,28 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 24.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 01.07.2024);

43) № ХВ-1297373 від 25.06.2024 на суму 883,32 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 26.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 02.07.2024);

44) № ХВ-1302330 від 26.06.2024 на суму 4 248,36 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 28.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 03.07.2024);

45) № ХВ-1302762 від 26.06.2024 на суму 6 736,50 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 28.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 03.07.2024);

46) № ХВ-1302263 від 26.06.2024 на суму 4 696,56 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 27.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 03.07.2024);

47) № ХВ-1302319 від 26.06.2024 на суму 256,92 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 27.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 03.07.2024);

48) № ХВ-1302376 від 26.06.2024 на суму 13 473,00 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 27.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 03.07.2024);

49) № ХВ-1302437 від 26.06.2024 на суму 2 624,76 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 27.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 03.07.2024);

50) № ХВ-1312301 від 27.06.2024 на суму 1 796,40 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 29.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 04.07.2024);

51) № ХВ-1314520 від 27.06.2024 на суму 182,52 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 28.06.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 04.07.2024);

52) № ХВ-1340533 від 02.07.2024 на суму 2 423,58 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 03.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 09.07.2024);

53) № ХВ-1340523 від 02.07.2024 на суму 8 040,24 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 03.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 09.07.2024);

54) № ХВ-1340555 від 02.07.2024 на суму 482,22 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 02.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 09.07.2024);

55) № ХВ-1344697 від 02.07.2024 на суму 391,02 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 03.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 09.07.2024);

56) № ХВ-1341900 від 02.07.2024 на суму 189,96 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 03.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 09.07.2024);

57) № ХВ-1345591 від 02.07.2024 на суму 91,02 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 03.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 09.07.2024);

58) № ХВ-1363554 від 04.07.2024 на суму 78,24 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 05.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 11.07.2024);

59) № ХВ-1368962 від 05.07.2024 на суму 5 921,40 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 06.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 12.07.2024);

60) № ХВ-1384460 від 08.07.2024 на суму 359,28 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 09.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 15.07.2024);

61) № ХВ-1384456 від 08.07.2024 на суму 1 129,62 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 09.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 15.07.2024);

62) № ХВ-1393324 від 09.07.2024 на суму 1 366,02 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 10.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 16.07.2024);

63) № ХВ-1400445 від 10.07.2024 на суму 211,92 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 11.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 17.07.2024);

64) № ХВ-1411903 від 11.07.2024 на суму 3 223,02 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 12.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 18.07.2024);

65) № ХВ-1409566 від 11.07.2024 на суму 74,76 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 12.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 18.07.2024);

66) № ХВ-1432699 від 15.07.2024 на суму 4 103,76 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 16.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 22.07.2024);

67) № ХВ-1449666 від 17.07.2024 на суму 360,90 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 17.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 24.07.2024);

68) № ХВ-1476149 від 22.07.2024 на суму 800,94 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 22.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 29.07.2024);

69) № ХВ-1469512 від 22.07.2024 на суму 538,56 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 23.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 29.07.2024);

70) № ХВ-1498600 від 24.07.2024 на суму 112,14 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 25.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 31.07.2024);

71) № ХВ-1520341 від 29.07.2024 на суму 1 197,00 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 30.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 05.08.2024);

72) № ХВ-1528482 від 29.07.2024 на суму 78,30 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 30.07.2024) та покупця (дата підпису 05.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 05.08.2024);

73) № ХВ-1540900 від 30.07.2024 на суму 916,80 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 31.07.2024) та покупця (дата підпису 13.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 06.08.2024);

74) № ХВ-1542876 від 30.07.2024 на суму 1 073,94 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 31.07.2024) та покупця (дата підпису 13.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 06.08.2024);

75) № ХВ-1549002 від 31.07.2024 на суму 92,16 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 01.08.2024) та покупця (дата підпису 13.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 07.08.2024);

76) № ХВ-1573867 від 05.08.2024 на суму 469,32 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 05.08.2024) та покупця (дата підпису 13.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 12.08.2024);

77) № ХВ-1570552 від 05.08.2024 на суму 1 811,64 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 06.08.2024) та покупця (дата підпису 13.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 12.08.2024);

78) № ХВ-1570556 від 05.08.2024 на суму 169,86 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 06.08.2024) та покупця (дата підпису 13.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 12.08.2024);

79) № ХВ-1589907 від 06.08.2024 на суму 42,00 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 07.08.2024) та покупця (дата підпису 13.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 13.08.2024);

80) № ХВ-1597289 від 07.08.2024 на суму 916,80 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 08.08.2024) та покупця (дата підпису 13.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 14.08.2024);

81) № ХВ-1597274 від 07.08.2024 на суму 13 953,96 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 07.08.2024) та покупця (дата підпису 13.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 14.08.2024);

82) № ХВ-1600836 від 07.08.2024 на суму 423,18 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 08.08.2024) та покупця (дата підпису 13.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 14.08.2024);

83) № ХВ-1598567 від 07.08.2024 на суму 315,12 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 08.08.2024) та покупця (дата підпису 13.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 14.08.2024);

84) № ХВ-1619753 від 12.08.2024 на суму 1 200,72 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 13.08.2024) та покупця (дата підпису 13.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 19.08.2024);

85) № ХВ-1639456 від 13.08.2024 на суму 1 516,56 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 14.08.2024) та покупця (дата підпису 20.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 20.08.2024);

86) № ХВ-1647689 від 14.08.2024 на суму 12 181,20 грн (накладна скріплена електронними підписами та печатками постачальника (дата підпису 15.08.2024) та покупця (дата підпису 20.08.2024), а також містить вказівку на строк сплати до 21.08.2024).

Також до матеріалів справи за заявою позивача долучено лазерний диск CD-R із записаними електронними доказами, а саме видатковими накладними за якими здійснювалася поставка та Протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису з сайту https://czo.gov.ua/verify.

Суд дослідивши наданий позивачем CD-R диск із записаними електронними доказами встановив, що видаткові накладні, які перелічені вище, були підписані обома сторонами за допомогою електронного цифрового підпису та цифрових печаток сторін.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано у паперовій формі роздруковані Протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису на підтвердження підписання обома сторонами зазначених видаткових накладних.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» зазначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно абз 1 - 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Отже, в електронному вигляді додаються оригінальні примірники підписаних обома сторонами видаткових накладних, які не є копіями.

Таким чином, підписання Товариством з обмеженою відповідальністю ТФ «Агора» видаткових накладних підтверджує його згоду з усіма даними, що в них містяться, зокрема щодо найменування, кількості, строку оплати товару та суми.

Видаткові накладні підписані з обох сторін без жодних зауважень та заперечень.

З урахуванням наведеного, суд вважає встановленими обставини поставки позивачем відповідачу-1 товару на загальну суму 506 279,23 грн.

При цьому, за даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачами, покупець оплати за поставлений товар не здійснив.

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст.530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач-1 свої зобов`язання з оплати за отриманий товар не виконав, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ «Агора» існує заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» в сумі 506 279,23 грн.

Матеріали справи свідчать також про те, що 12.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка», як стороною-1, Товариством з обмеженою відповідальністю ТФ «Агора», стороною-2, та ОСОБА_1 , як поручителем, був укладений Договір поруки № 010270-20 від 13.07.2020 (далі - Договір поруки), відповідно до предмету якого поручитель зобов`язується перед стороною-1 відповідати за виконання стороною-2 усіх його зобов`язань перед стороною-1 в повному обсязі, що виникли з договору № 001763-18 від 10 січня 2018 (в подальшому - основний договір), як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (п. 1.1).

Згідно з п. 1.3 Договору поручитель відповідає перед стороною-1 у тому ж обсязі, що і сторона-2, у тому числі: за повернення основної суми боргу, за відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених в вищеназваному основному договорі.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що відповідальність поручителя і сторони-2 є солідарною.

Відповідно до п. 2.2 Договору у випадку невиконання стороною-2 своїх зобов`язань по основному договору сторона-1 має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Поручитель зобов`язаний сплатити стороні-1 несплачену стороною-2 суму в строк 3 (три) банківських днів з моменту пред`явлення стороною-1 вимоги.

За змістом п. 2.3 Договору поручитель зобов`язаний виконати свої зобов`язання на користь сторони-1 в термін, визначений п.2.2. цього договору шляхом перерахування суми заборгованості сторони-2 (простроченої заборгованості, штрафні санкції та інш.) на рахунок/рахунки, вказані стороною-1.

Згідно із п.п. 3.1, 3.2 Договору сторони погодили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін.

Порука припиняється з припиненням всіх зобов`язань сторони-2 по вищеназваному основному договору.

Договір поруки скріплений підписами сторони-1, сторони-2 та поручителя.

За приписами ст.553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.3 ст.554 Цивільного кодексу України, особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За такого, суд вважає, що ОСОБА_1 , як поручитель, відповідає у солідарному порядку разом з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» перед позивачем за порушення останнім зобов`язань по спірному договору поставки.

У зв`язку із невиконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару в обумовлений Договором поставки строк, 08.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» направило на поштову адресу ОСОБА_1 вимогу-претензію кредитора до поручителя про погашення заборгованості боржника на суму 506 279,23 грн, яка виникла за Договором поставки № 001763-18 від 10.01.2018, що підтверджується описом вкладення до цінного листа, фіскальним чеком від 08.11.2024 та поштової накладною № 6240300005880 від 08.11.2024.

Матеріали справи свідчать про те, що скерована позивачем на адресу відповідача-2 вимога-претензія (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 6240300005880) було 26.11.2024 повернуте за зворотною адресою відділенням поштового зв`язку із зазначенням причини повернення «закінчення встановленого терміну зберігання».

За змістом п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17.12.2013 № 14 днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення... Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред`явленою.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачами, ОСОБА_1 суму основного боргу в розмірі 506 279,23 грн на користь позивача не сплатив.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд зазначає, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Отже, суд приходить до висновку, що докази, на підтвердження правомірності вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» про стягнення заборгованості за поставлений товар вірогідно підтверджують стверджувані позивачем обставини поставки відповідачу-1 товару на відповідну суму та досягнення сторонами згоди щодо строку оплати, який настав, та дозволяють суду дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачами не заперечено та не спростовано факту отримання товару на суму 506 279,23 грн, а також не надано доказів на підтвердження оплати відповідного товару, то у відповідача-1, як покупця, а відповідача-2, як поручителя, наявний обов`язок щодо оплати такого товару на заявлену суму.

За такого, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ «Агора» та ОСОБА_1 заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідачів:

- 24 % річних в загальній сумі 53 952,27 грн за сукупний період прострочення виконання зобов`язань (з урахуванням динаміки формування боргу) з 04.06.2024 по 26.11.2024;

- пеню в загальній сумі 58 516,93 грн за сукупний період прострочення виконання зобов`язань (з урахуванням динаміки формування боргу) з 04.06.2024 по 26.11.2024;

Щодо вимоги про стягнення 24% річних слід зазначити наступне.

Відповідно ч. 2 ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

При цьому, сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не має характеру штрафних санкцій, а виступає способом захисту майнового права та інтересу кредитора та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Отже, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача проценти річні за відповідні періоди.

При цьому, виходячи зі змісту п. 5.1 Договору поставки сторони при укладанні Договору погодили та встановили інший розмір відсотків, ніж передбачений ст.625 Цивільного кодексу України, який підлягає сплаті у разі порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором у розмірі 24 % річних.

Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 24 % річні, нараховані за сукупний період прострочення з 04.06.2024 по 26.11.2024 (з урахуванням динаміки формування боргу) в розмірі 53 952,27 грн.

Судом перевірено виконаний позивачем розрахунок та встановлено, що товариством допущено помилки при визначенні загальної суми заборгованості за періоди нарахування з 16.07.2024 по 06.08.2024, зокрема:

- за період з 16.07.2024 по 16.07.2024 вказано суму заборгованості 459 128,95 грн, замість правильної - 459 128,65 грн;

- за період з 17.07.2024 по 17.07.2024 вказано суму заборгованості 460 494,97 грн, замість правильної - 460 494,67 грн;

- за період з 18.07.2024 по 18.07.2024 вказано суму заборгованості 460 706,89 грн, замість правильної - 460 706,59 грн;

- за період з 19.07.2024 по 22.07.2024 вказано суму заборгованості 464 004,67 грн, замість правильної - 464 004,37 грн;

- за період з 23.07.2024 по 25.07.2024 вказано суму заборгованості 468 108,43 грн, замість правильної - 468 108,13 грн;

- за період з 26.07.2024 по 29.07.2024 вказано суму заборгованості 468 469,33 грн, замість правильної - 468 469,03 грн;

- за період з 30.07.2024 по 31.07.2024 вказано суму заборгованості 469 808,83 грн, замість правильної - 469 808,53 грн;

- за період з 01.08.2024 по 05.08.2024 вказано суму заборгованості 469 920,97 грн, замість правильної - 469 920,67 грн;

- за період з 06.08.2024 по 06.08.2024 вказано суму заборгованості 471 196,27 грн, замість правильної - 471 195,97 грн.

Крім того, за перевіркою суду встановлено, що хоча решта періодів прострочення та суми заборгованості визначені позивачем правильно, однак, товариством допущені арифметичні помилки при здійсненні розрахунку процентів річних, наприклад:

- за період прострочення з 04.06.2024 по 04.06.2024, з урахуванням суми заборгованості 31 041,85 грн, позивачем правильно визначено порядок розрахунку процентів річних (31 041,85 х 24 х 1 : 366 : 100), однак при виконанні відповідної арифметичної дії отримано результат 20,32 грн, у той час як правильним результатом є 20,36 грн;

- за період прострочення з 07.06.2024 по 09.06.2024, з урахуванням суми заборгованості 295 796,83 грн, позивачем правильно визначено порядок розрахунку процентів річних (295 796,83 х 24 х 3 : 366 : 100), однак при виконанні відповідної арифметичної дії отримано результат 581,92 грн, у той час як правильним результатом є 581,90 грн;

Помилки аналогічного характеру допущені позивачем у 34 із 40 періодів нарахування.

Судом за допомогою програми «IpLех» здійснено перерахунок 24 % з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування та перевірених судом сум заборгованості (з урахуванням динаміки формування боргу) та визначено, що розмір 24 % річних у спірних правовідносинах складає 53 952,15 грн, які і підлягають до стягнення з відповідача.

Вимоги ж позивача щодо стягнення з відповідача 24% річних в розмірі 0,12 грн (53 952,27 грн - 53 952,15 грн) задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 5.1 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати поставленого Товару та/або наданих послуг, передбачених в п. 4.4 Договору, п. 7.4 Додатку № 1 до Договору, покупець, насамперед, зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення протягом всього часу прострочення, також відповідно до ст. 625 ЦК України 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення, а потім сплатити суму основного боргу. Покупець погоджується з тим, що постачальник під час надходження грошових коштів від покупця, спочатку зараховує нараховану суму пені і річних. Окрім вищезазначених пені і річних у разі прострочення платежу строком понад 30 календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити додатково штраф у розмірі 20% від простроченої суми. Нарахування пені і штрафу за прострочення оплати припиняється через дванадцять місяців з дня, коли грошове зобов`язання мало бути виконане.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами Договору сторони продовжили відповідний строк та погодили, що нарахування пені припиняється через дванадцять місяців з дня, коли грошове зобов`язання мало бути виконане.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, позивач згідно розрахунку позовних вимог нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню нараховану за сукупний період з 04.06.2024 по 26.11.2024 (з урахуванням динаміки формування боргу) в розмірі 58 516,93 грн.

При цьому, як уже було наведено вище, судом встановлено, що позивачем допущено помилки при визначенні загальної суми заборгованості за періоди нарахування з 16.07.2024 по 06.08.2024.

Водночас, за перевіркою суду, здійсненою за допомогою програми «IpLех», зазначені помилки не призвели до неправильного визначення сум пені за відповідні періоди. Судом встановлено, що розрахунок пені позивачем виконано правильно, а, отже позовні вимоги у відповідній частині є обґрунтованими.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ч.3 ст.509 Цивільного Кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.6 ст.3 Цивільного Кодексу України основними засадами цивільних правовідносин є справедливість, добросовісність, розумність.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 Цивільного кодексу України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Враховуючи наведене суд вважає за можливе вирішити питання щодо можливості зменшення судом розміру пені, що підлягає стягненню з боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Так, главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Водночас, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

За такого, суд, встановивши за результатами розгляду даного спору правомірність заявлених позивачем вимог в частині стягнення пені в розмірі в розмірі 58 516,93 грн, вбачає наявність підстав для зменшення її розміру на 50%, тобто до 29 258,47 грн, з огляду на таке.

Приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Згідно з положеннями частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Крім того, при застосуванні положень статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України поняття «значно» та «надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником. Вказані норми не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду і визначальним фактором при зменшенні розміру належної до сплати неустойки є винятковість випадку.

Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій і дане питання вирішується господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №904/12429/16.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 викладено висновок про те, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки, що підлягає стягненню за порушення зобов`язання, а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

Таким чином, у питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положеннями статті 233 Господарського кодексу України і частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці та застосований, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23 та від 09.11.2023 у справі №902/919/22.

Отже, на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного Кодексу України та ч. 1 ст. 233 Господарського Кодексу України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафних санкцій) до їх розумного розміру (постанови Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 09.08.2023 у справі №921/100/22, від 09.08.2023 у справі №921/100/22 та від 20.04.2023 у справі №904/124/22).

Приписами ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під «іншими учасниками господарських відносин» слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Відтак, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Як зазначено вище, судом задоволено позовну заяву щодо стягнення основного боргу у розмірі 506 279,23 грн, а також визнано обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 58 516,93 грн та 24 процентів річних у розмірі 53 952,15 грн.

Отже загальний розмір штрафних санкцій та компенсаційних нарахувань становить 112 469,08 грн, що перевищує 20 % від суми основного боргу.

Водночас, суд зауважує, що головною метою як неустойки, так і компенсаційних нарахувань є, перш за все, стимулювання боржника до належного виконання зобов`язання.

За такого, враховуючи, що застосування штрафних санкцій не повинно лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, з огляду на очевидну неспівмірність заявленої до стягнення суми пені, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання є більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, взявши до уваги компенсаторний характер заходів відповідальності у цивільному праві, суд вважає, що адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачами зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям буде обмежити розмір заявленої до стягнення суми пені на 50% (з 58 516,93 грн до 29 258,47 грн), що узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.

Суд вважає, що стягнення з відповідачів суми пені, зменшеної на 50%, а також 24 % річних у повній мірі компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням останніми зобов`язань за укладеними між сторонами договорами, а також відповідає принципу пропорційності, у той час як стягнення з відповідачів штрафних санкцій у повному обсязі, на переконання суду, було б неспівмірним з негативними наслідками від порушення відповідачами відповідного зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо відшкодування витрат балансоутримувача за спожиті орендарем комунальні послуги, відповідач, у порушення приписів ст. 73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність порушених прав позивача.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, відповідно до п.4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Також, відповідно до положень п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

З урахуванням наведеного, судовий збір у даній справі підлягає покладенню на відповідачів пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ «Агора» (Україна, 54028, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Нагірна, будинок 87, квартира 51; код ЄДРПОУ 41767620) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» (Україна, 62495, Харківська обл., Харківський р-н, селище міського типу Васищеве, вул. Промислова, будинок 1; код ЄДРПОУ 33010822) основний борг у розмірі 506 279,23 грн, пеню у розмірі 29 258,47 грн та 24 % річних у розмірі 53 952,15 грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ «Агора» (Україна, 54028, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Нагірна, будинок 87, квартира 51; код ЄДРПОУ 41767620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» (Україна, 62495, Харківська обл., Харківський р-н, селище міського типу Васищеве, вул. Промислова, будинок 1; код ЄДРПОУ 33010822) судовий збір у розмірі 3 712,49 грн.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» (Україна, 62495, Харківська обл., Харківський р-н, селище міського типу Васищеве, вул. Промислова, будинок 1; код ЄДРПОУ 33010822) судовий збір у розмірі 3 712,49 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 10.06.2025.

Суддя Н.О. Семенчук