Рішення від 29.05.2025 по справі 916/4824/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4824/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу в підготовчому засіданні за позовом Приватне акціонерне товариство "ПЛАСКЕ"; (вул. Маразліївська, 14-А,Одеса,Одеська область,65014) до відповідача: Одеська регіональна торгово-промислова палата (вул. Базарна, 47, Одеса, Одеська область, 65011) за участтю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Торгово-промислову палату України про визнання недійсним рішення

за участю представників:

від позивача: Бондар О.М

від відповідача: не з`явився

від 3-ої особи: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ПЛАСКЕ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської регіональної торгово-промислової палати про визнання недійсним рішення засідання позачергової президії Одеської регіональної торгово-промислової палати від 11 квітня 2024 року, оформлене протоколом № 10, яким Приватне акціонерне товариство ПЛАСКЕ було виключено із членів Одеської регіональної торгово-промислової палати.

Ухвалою суду від 04.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

20.11.2024 від відповідача, за підписом Криеливого М.Ф., надійшла заява про визнання позову.

25.11.2024 Торгово-промислова палата України звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Обгрунтовуючи своє клопотання заявник посилається на те, що відповідно до рішення засідання позачергової Президії Одеської регіональної торгово-промислової палати № 10 від 11.04.2024 за порушення вимог Статуту ОРТПП ТОВ «ПЛАСКЕ» було виключено з членів ОРТПП, отже ТОВ «ПЛАСКЕ» втратило своє членство і в ТПП України. Як наслідок, ТПП України втратило відповідні права та обов`язки відносно ТОВ «Пласке», наявність яких було передбачено положеннями Статуту ТПП України.

Ухвалою суду від 02.12.2024 року задоволено заяву Торгово-промислової палати України (код ЄДРПОУ: 30202681) про залучення їх до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Залучено до участі у справі №916/4824/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Торгово-промислову палату України.

13.01.2025 відповідач звернувся із заявою про залишення без розгляду заяву ОСОБА_1 від 19.11.2024 про визнання позову, яка подана від імені ОРТПП.

Протокольною ухвалою судом було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.11.2024 про визнання позову

Ухвалою суду від 13.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження.

21.01.2025 відповідач надав відзив на позов відповідно якого не визнає позовні вимоги з підстав викладених у відзииві.

27.01.2025 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

Протокольною ухвалою суду від 10.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

29.05.2025 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований як юридична особа 05.11.1998 та є членом Одеської регіональної торгово-промислової палати (далі Відповідач та/або ОРТПП та/або Палата) з 2003 року.

Відповідно до пункту 1.1 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати, затвердженого рішенням загальних зборів Одеської регіональної торгово-промислової палати, оформленим протоколом №1 від 15.01.2014, та зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.04.2014 (далі статут Одеської регіональної торгово-промислової палати), Одеська регіональна торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, що об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання в регіоні діяльності палати, з метою сприяння розвитку народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торгівельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності у своєму регіоні, всебічному розвитку всіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торгівельних зв`язків між підприємцями України та підприємцями зарубіжних країн, а також з метою представництва інтересів підприємств і організацій членів палати у відносинах з місцевими органами виконавчої влади.

В силу пункту 2.1 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати дана палата є членом Торгово-промислової палати України. Одеська регіональна торгово-промислова палата здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", інших законів, нормативно-правових актів, та цього статуту. Одеська регіональна торгово-промислова палата надає Торгово-промисловій палаті України офіційну звітність про свою фінансово-господарську діяльність.

За умовами пункту 4.1 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати, юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, що зареєстровані як підприємці, та їх об`єднання, вступаючи в члени Одеської регіональної торгово-промислової палати, одночасно набувають членство в Торгово-промисловій палаті України.

Члени Одеської регіональної торгово-промислової палати мають право: брати участь у роботі загальних зборів, а в порядку, що встановлюється радою Торгово-промислової палати України, обирати делегатів на з`їзд Торгово-промислової палати України; обирати і бути обраними до керівних органів Одеської регіональної торгово-промислової палати, а також Торгово-промислової палати України; виносити на розгляд загальних зборів, президії Одеської регіональної торгово-промислової палати, а також з`їзду, ради і президії Торгово-промислової палати України пропозиції з питань, що входять у сферу діяльності Одеської регіональної торгово-промислової палати та Торгово-промислової палати України; одержувати в Одеській регіональній торгово-промисловій палаті та у Торгово-промисловій палаті України необхідну допомогу у вирішенні питань, що входять у сферу діяльності Одеської регіональної торгово-промислової палати; користуватись послугами Одеської регіональної торгово-промислової палати і Торгово-промислової палати України в першочерговому порядку і на умовах, які вказуються їх керівними органами (пункт 4.4 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати).

Положеннями пункту 5.1 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати визначено, що керівними органами палати є загальні збори членів палати; рада палати; президія палати; президент палати.

У пункті 5.2 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати вказано, що загальні збори членів палати є вищим керівним органом палати. Чергові загальні збори членів палати скликаються радою палати не рідше одного разу в п`ять років. Для обговорення питань, що не терплять зволікання, можуть скликатися позачергові загальні збори членів палати. Позачергові загальні збори членів палати скликаються за рішенням ради палати, на вимогу ревізійної комісії або не менш однієї третини числа членів палати. Про час і місце скликання загальних зборів членів палати, а також питання, що підлягають розгляду на загальних зборах, президія палати сповіщає членів палати в письмовій формі не пізніше ніж за 30 днів перед днем відкриття загальних зборів членів палати.

Згідно з пунктом 5.5 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати рішення з питань, що обговорюються як на чергових, так і на позачергових загальних зборах палати, приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів (50 відсотків + 1 голос), присутніх на зборах, за винятком питань про затвердження, внесення змін і доповнень до статуту палати і про припинення її діяльності. Рішення по цим питанням приймаються більшістю не менше як голосів присутніх на загальних зборах палати. В окремих випадках допускається вирішення питань, що віднесені до компетенції загальних зборів палати, шляхом письмового опитування членів Одеської регіональної торгово-промислової палати, про що зазначається у протоколі засідання.

Пунктом 5.6 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати передбачено, що в період між загальними зборами Одеської регіональної торгово-промислової палати загальне керівництво діяльністю палати здійснює рада, яка обирається загальними зборами на 5 річний строк. Кількість членів ради визначається загальними зборами. В керівні органи Одеської регіональної торгово-промислової палати можуть бути обрані співробітники палати, які пропрацювали не менше 5 років, керівники підприємств, що є членами палати. До складу ради палати за посадами входять президент палати, який водночас є головою ради, перший віце-президент, віце-президенти. У разі вибуття члена ради палати у період між загальними зборами до ради палати замість вибулого обирається інший член ради шляхом письмового опитування членів палати.

Відповідно до підпунктів 5.7.3, 5.7.4 пункту 5.7 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати рада палати в особі голови ради звітує загальним зборам палати про діяльність палати, скликає чергові, а в разі необхідності - і позачергові загальні збори членів палати.

В силу пункту 5.11 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати для керівництва діяльністю палати рада обирає строком на п?ять років президію палати у складі президента, першого віце-президента і віце-президентів (один з яких є генеральним секретарем ради і президії), членів президії. Президія очолюється президентом палати.

За умовами підпункту 5.12.11 пункту 5.12 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати президія палати приймає до складу і виключає зі складу членів палати.

Засідання (чергові та позачергові) президії палати скликаються президентом палати по мірі необхідності, але не менше одного разу на місяць. Засідання президії палати вважаються правомочними за наявності більше половини членів президії. Рішення президії приймаються відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів президії палати (пункти 5.13, 5.14 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати).

У пунктах 1.1, 1.4 статуту Торгово-промислової палати України, затвердженого рішенням ради Торгово-промислової палати України №2(5) від 23.03.2021 та зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.05.2021 (далі статут Торгово-промислової палати України), зазначено, що Торгово-промислова палата України є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, що об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання. Торгово-промислова палата України виконує свої функції відповідно самостійно або через регіональні торгово-промислові палати та через створені нею підприємства та інші організації.

Положеннями пункту 4.3 статуту Торгово-промислової палати України встановлено, що правовий статус регіональних торгово-промислових палат визначається відповідними положеннями Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та їх статутами. Статут регіональної торгово-промислової палати не повинен суперечити законодавству України, а також статуту Торгово-промислової палати України.

Згідно з пунктом 5.3 статуту Торгово-промислової палати України юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, що зареєстровані як підприємці, та їх об`єднання, вступаючи в члени регіональних торгово-промислових палат, набувають членство в Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до пунктів 5.5-5.8 статуту Торгово-промислової палати України передбачено, що Торгово-промислова палата України веде єдиний Реєстр членів Торгово-промислової палати України. Для набуття членства в Торгово-промисловій палаті України юридична особа, яка створена і діє відповідно до законодавства України, громадянин України, що зареєстрований як підприємець, та їх об`єднання, подають до регіональної торгово-промислової палати заяву та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і сплачують вступний та річний внески. Прийняття до членів Торгово-промислової палати України здійснюється керівним органом регіональної торгово-промислової палати радою або президією (в залежності від положень статуту відповідної регіональної торгово-промислової палати) з подальшим поданням регіональною торгово-промисловою палатою ухваленого нею рішення Торгово-промисловій палаті України для внесення Торгово-промисловою палатою України даних в єдиний Реєстр членів Торгово-промислової палати України. Датою набуття членства в Торгово-промисловій палаті України вважається дата внесення даних до єдиного Реєстру членів Торгово-промислової палати України (за умови сплати вступного та членського внеску за поточний рік).

Організаційний порядок діяльності президії Одеської регіональної торгово-промислової палати, пов`язаний з виконанням нею своїх повноважень, передбачених статутом Одеської регіональної торгово-промислової палати, встановлений регламентом президії, затвердженим рішенням ради Одеської регіональної торгово-промислової палати, оформленим протоколом №5 від 05.10.2022 (далі регламент президії Одеської регіональної торгово-промислової палати).

Пунктом 3 розділу ІІІ регламенту президії Одеської регіональної торгово-промислової палати передбачено, що у невідкладних випадках за рішенням президента Одеської регіональної торгово-промислової палати можуть скликатися позачергові засідання президії палати з повідомленням про місце і час засідання членів президії не пізніше ніж за 2 календарні дні до його початку.

Порядок денний засідання президії Одеської регіональної торгово-промислової палати формується президентом палати та надсилається генеральним секретарем через відповідального секретаря електронною поштою разом з відповідними матеріалами членам президії не пізніше ніж за 3 дні, а у разі проведення позачергових засідань, - не пізніше, ніж за 24 години до його початку (пункти 4, 5 розділу ІІІ регламенту президії Одеської регіональної торгово-промислової палати).

За умовами пунктів 6-8 розділу ІІІ регламенту президії Одеської регіональної торгово-промислової палати реєстрацію учасників засідання президії забезпечує відповідальний секретар. Розгляд питань на засіданні відбувається відповідно до порядку денного, який затверджується президією на початку засідання. До оголошеного перед засіданням порядку денного за пропозиціями членів президії можуть бути внесені зміни та/або додаткові питання.

В силу пунктів 10, 13 розділу ІІІ регламенту президії Одеської регіональної торгово-промислової палати засідання президії вважається правомочним за наявності більше половини членів президії. Рішення президії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів президії Одеської регіональної торгово-промислової палати. За умови рівного розподілу голосів членів президії при голосуванні голос президента Одеської регіональної торгово-промислової палати є вирішальним. Рішення президії оформляються протоколом, який підписується президентом Одеської регіональної торгово-промислової палати та генеральним секретарем.

Згідно з пунктом 18 розділу ІІІ регламенту президії Одеської регіональної торгово-промислової палати у разі необхідності, з питань, включених до порядку денного, на засідання президії можуть запрошуватись керівники структурних підрозділів, підприємств, фірм, організацій, особи, яких стосується обговорюване питання, а також члени Одеської регіональної торгово-промислової палати, експерти, науковці, представники членів Одеської регіональної торгово-промислової палати, інших організацій, органів влади і управління, інші зацікавлені особи.

Рішенням засідання позачергової президії Одеської регіональної торгово-промислової палати, оформленим протоколом №10 від 11.04.2024, одноголосно вирішено:

-затвердити порядок денний засідання позачергової президії Одеської регіональної торгово-промислової палати;

-за порушення вимог статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати та відповідно до пункту 4.8 цього статуту виключити з членів Одеської регіональної торгово-промислової палати 5 юридичних осіб, серед яких ПАТ «ПЛАСКЕ».

Відповідно до вищенаведеного протоколу №10 від 11.04.2024 загальна кількість членів президії Одеської регіональної торгово-промислової палати становить 13 осіб; на цьому засіданні присутні 9 членів, що складає 69,23% голосів від загальної кількості членів президії; відсутні 4 члени президії.

Листом президента Одеської регіональної торгово-промислової палати №92 від 12.04.2024 повідомлено відповідача, зокрема, про те, що на позачерговому засіданні президії палати, яке відбулося 11.04.2024, зі складу членів Одеської регіональної торгово-промислової палати у зв?язку з грубим порушенням вимог статуту було виключено низку юридичних осіб, у тому числі і ПАТ «ПЛАСКЕ».

Предметом спору у даній справі, є вимога позивача про визнання недійсним рішення засідання позачергової президії Одеської регіональної торгово-промислової палати, оформлене протоколом №10 від 11.04.2024, в частині виключення ПАТ «ПЛАСКЕ» з членів Одеської регіональної торгово-промислової палати.

Дослідивши матеріали справи, суд задовольняє позовні вимоги з наступних підстав.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою регламентовані Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання" торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання.

Згідно з Державним класифікатором України ДК 02:2004 "Класифікація організаційно-правових форм господарювання", затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №97 від 28.05.2004 "Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31.03.2004 №59 та скасування нормативних документів", торгово-промислова палата є непідприємницьким товариством.

За умовами частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

В силу пункту 5.11, підпункту 5.12.11 пункту 5.12 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати для керівництва діяльністю палати строком на п??ять років обирається президію палати, до компетенції якої належить, зокрема, прийняття до складу і виключення зі складу членів палати.

У пункті 18 розділу ІІІ регламенту президії Одеської регіональної торгово-промислової палати вказано, що з питань, включених до порядку денного, на засідання президії можуть запрошуватись, зокрема, представники членів Одеської регіональної торгово-промислової палати, яких стосується обговорюване питання.

Господарський суд вбачає, що до складу президії Одеської регіональної торгово-промислової палати входять: президент, перший віце-президент і віце-президенти (один з яких є генеральним секретарем ради і президії), члени президії (пункт 5.11 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати).

За умовами пунктів 6, 10 розділу ІІІ регламенту президії Одеської регіональної торгово-промислової палати реєстрацію учасників засідання президії забезпечує відповідальний секретар. Засідання президії вважається правомочним за наявності більше половини членів президії.

Між тим, у матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду не подано жодного доказу на підтвердження проведення відповідальним секретарем реєстрації учасників засідання президії, призначеного на 11.04.2024 (зокрема, але не виключно: реєстру присутніх, журналу реєстрації тощо). Вказане унеможливлює перевірку присутніх на цих зборах членів президії та повноваження окремих осіб (третина від присутніх на зборах), які брали участь у засіданні президії 11.04.2024 на підставі довіреностей. Такі довіреності у матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду також не подані.

Рішення президії оформляються протоколом, який підписується президентом Одеської регіональної торгово-промислової палати та генеральним секретарем (пункт 13 розділу ІІІ регламенту президії Одеської регіональної торгово-промислової палати).

Проте, господарський суд зазначає, що всупереч вказаним вимогам щодо оформлення рішення президії протокол №10 від 11.04.2024 не містить підпису генерального секретаря президії Одеської регіональної торгово-промислової палати, натомість останній підписаний виключно президентом палати. При цьому відомостей щодо причин не підписання протоколу генеральним секретарем президії Одеської регіональної торгово-промислової палати у вказаному протоколі, яким оформлено оскаржуване рішення, не наведено.

За таких обставин, у суда відсутні підстави вважати засідання президії 11.04.2024 правомочним.

Щодо доводів відповідача про правомірність виключення позивача зі складу членів Одеської регіональної торгово-промислової палати суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Під час вирішення спорів, пов`язаних з виключенням учасників, членів з юридичної особи, господарським судам слід враховувати, що у рішенні про виключення такого члена повинні міститися обґрунтовані причини виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов`язків стали підставою для його виключення, в чому полягає систематичність невиконання членом юридичної особи його обов`язків, якими саме діями (бездіяльністю) він перешкоджає діяльності юридичної особи. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення члена юридичної особи може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого члена.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 09.04.2019 у справі №923/650/17.

При цьому, оскаржуване рішення не містить жодного обґрунтування в чому саме полягало порушення позивачем статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати, оскільки у протоколі взагалі не зазначено: які саме дії позивача та які конкретні вимоги статуту ним були порушені.

Посилання відповідача на те, що позивача було виключено за порушення пунктів 5.2.4, 5.7.4, 7.2.4 статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати до уваги колегією суддів не приймається та спростовується безпосередньо змістом протоколу засідання від 11.04.2024, яким зафіксовано, що посилання на порушення ПАТ «Пласке» вказаних пунктів статуту мало місце лише у виступі президента Одеської регіональної торгово-промислової палати Шувалова С.С., в якому він проінформував про те, що окремими членами палати, у тому числі ПАТ «Пласке», проводилися неправомірні дії щодо скликання позачергових загальних зборів, між тим саме рішення президії прийняте без будь-якого обґрунтування.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що рішення засідання позачергової президії Одеської регіональної торгово-промислової палати, яке оформлене протоколом №10 від 11.04.2024, передбачає виключення ПАТ «Пласке» зі складу членів відповідача за відсутності обґрунтованих підстав для цього, тобто безпосередньо стосується гарантованого законом права позивача на членство у зазначеній юридичній особі, суд вважає про наявні правові підстави для задоволення позову та, відповідно, визнання недійсним даного рішення в частині виключення позивача зі складу членів Одеської регіональної торгово-промислової палати.

Ефективність позовної вимоги про визнання недійсним рішення органу управління юридичної особи має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (пункт 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №917/1338/18).

З огляду на те, що відомості про членів Одеської регіональної торгово-промислової палати не підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення засідання позачергової президії щодо виключення позивача зі складу членів відповідача є належним та ефективним способом захисту і, виходячи з обставин цієї конкретної справи, не потребує повторного звернення до суду з іншим позовом.

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 185, 191, 232, 233, 236-238. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення засідання позачергової президії Одеської регіональної торгово-промислової палати від 11 квітня 2024 року, оформлене протоколом № 10, яким Приватне акціонерне товариство «ПЛАСКЕ» (місцезнаходження: Україна, 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 30202681) було виключено із членів Одеської регіональної торгово-промислової палати.

3. Стягнути з Одеської регіональної торгово-промислової палати України (місцезнаходження: Україна, 65011, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 47, код ЄДРПОУ 02944722) на користь Приватного акціонерного товариства «ПЛАСКЕ» (місцезнаходження: Україна, 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 30202681) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.

Повний текст рішення складено 09 червня 2025 р.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов