Рішення від 29.05.2025 по справі 916/4172/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4172/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Холодцентр" (вул.Пастера, буд.12, кв.10,Одеса,Одеська область,65074) до відповідача - Одеська міська рада (Думська площа, 1, Одеса, Одеська область, 65026) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю ШПІЛЬКА (код ЄДРПОУ 40352615,місцезнаходження: 65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 29) про стягнення 142 183грн

за участю представників:

від позивача: Павельченко І.В.- по довіреності;

від відповідача: Каланжова А.О- по довіреності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОЛОДЦЕНТР" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради про стягнення 142183грн. як безпідставно набуті в період 16.02.2018 по 20.12.2021.

В обґрунтування своєї позовної заяви ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" зазначає, що 19.04.2016 р. між ТОВ "ШПІЛЬКА" та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення автомийки та автосервісу з навісами, які знаходяться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Малиновського Маршала, будинок 33/1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І., зареєстрований в реєстрі за №980 (далі договір купівлі-продажу). Вказані приміщення розташовані на земельній ділянці площею 1005 кв.м., (кадастрові номери: 5110137300:59:001:0023; 5110137300:59:001:0024), яка знаходиться у строковому, платному володінні, користуванні ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР", згідно Договору оренди землі, посвідченого Чужовською Н. Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 18.02.2005 року за реєстровим № 455.

У зв`язку відсутністю факту переоформлення договору оренди вказаної земельної ділянки на ТОВ «ШПІЛЬКА», Позивач продовжував здійснювати оплату орендної плати за Договором оренди.

Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/3030/21 суму орендної плати за вказаним договором оренди стягнуто з нового власника нерухомого майна ТОВ «ШПІЛЬКА» за період сплачений Позивачем. При цьому, Позивачеві сплачені кошти повернуті не були.

Вважає, що кошти, сплачені на користь Одеської міської ради за період з 16.02.2018р. по 20.12.2021р. у розмірі 142 183 грн.00 коп. з боку ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" набуті та утримуються Одеською міської радою безпідставно.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2024 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛОДЦЕНТР" залишена без руху.

27.09.2024 до господарського суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛОДЦЕНТР" про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.10.2024 відкрито провадження у справі. Справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України до електронного кабінету.

При цьому, згідно з ч.ч.4 та 5 ст.6 ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)..

Частиною 7 статті 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі..

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

24.10.2024 від Одеської міської ради надійшла заява про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.

Суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

05.11.2024 від Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

У відзиві на позовну заяву відповідач Одеська міська рада заперечувала проти задоволення позовних вимог ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР". Відповідач зазначає, що стягнення орендних платежів за договором оренди землі від 18.02.2005 р. було предметом судового розгляду у справі № 916/3030/21 за позовом Одеської міської ради до ТОВ "ШПІЛЬКА", рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2021 р. позовні вимоги Одеської міської ради задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "ШПІЛЬКА" заборгованість за договором оренди землі від 18.02.2005 р. Одеська міська рада зазначає, що у рішенні суду від 30.11.2021 р. у справі № 916/3030/21 було встановлено, що у позивача ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" припинилося, а у ТОВ "ШПІЛЬКА" виникло право оренди спірної земельної ділянки з момент набуття права власності на нерухоме мацно, яке на ній розташоване.

Відповідач також зазначає, що питання сплати орендних платежів позивачем замість належного платника ТОВ "ШПІЛЬКА" розглядалось судом й відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 04.09.2023 р. у справі № 916/3030/21, постановленою за результатами розгляду заяви позивача ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" про перегляд рішення від 30.11.2021 р. за нововиявленими обставинами, судом було встановлено, що зобов`язання по перерахуванню орендної плати покладено саме на орендаря, права та обов`язки якого перейшли до ТОВ "ШПІЛЬКА" після укладення договору купівлі-продажу та державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Відтак зобов`язання по перерахуванню орендної плати не може бути покладено на іншу особу, оскільки є нерозривно пов`язаним із орендарем, що навіть за відсутності звернення Одеської міської ради або її структурних підрозділів із інформацією стосовно зміни орендаря до податкових органів не звільняє останнього від обов`язку вносити відповідну плату.

Одеська міська рада у відзиві також посилається на недобросовісні дії з боку позивача ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР", оскільки останній сплатив кошти в рахунок орендної плати, знаючи, що між ним та Одеською міською радою відсутнє зобов`язання (відсутній обов`язок) зі сплати коштів, позивач добровільно сплачував кошти, а тому поведінка позивача є суперечливою (тобто, потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків). Відповідач зазначає, що ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" перераховував на казначейські рахунки кошти тривалий час, а саме з 16.02.2018 р. по 20.12.2021 р., регулярно, різними сумами, всього було перераховано 45 платежів. У реквізитах платежу позивач зазначав, що призначенням платежу є «орендна плата за землю», які позивач не був зобов`язаний перераховувати кошти внаслідок відсутності договірних відносин із відповідачем щодо оренди земельної ділянки, а також відсутності будь-яких інших зобов`язань, проте він здійснював ці платежі протягом тривалого часу, регулярно, його поведінка щодо вимоги повернення цих коштів є вочевидь суперечливою та недобросовісною. Одеська міська рада у відзиві просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

15.11.2024 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відповіді на відзив ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" посилався на те, що відповідач власне підтверджує факт надходження та утримання Одеською міською радою коштів від ТОВ «ХОЛОДЦЕНТР» за період з 16.02.2018 по 20.12.2021 року, про що зазначено у відповіді Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради № 01-19/1529 від 24.10.2024 року.

ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" у відповіді на відзив просив позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що Одеська міська рада отримувала кошти від ТОВ «ХОЛОДЦЕНТР», систематично, тривалий час, а саме з 16.02.2018 р. по 20.12.2021 р., регулярно, різними сумами, всього було перераховано 45 платежів, про які Відповідач не повідомив ані Позивача, ані нового орендаря ТОВ «ШПІЛЬКА», таким чином саме дії Одеської міської ради можна вважати недобросовісними.

15.11.2024 представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 відповідачу Одеській міській раді поновлено строк на подання відзиву на позовну заяву у справі № 916/4172/24. Призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

29.11.2024 від Одеської міської ради надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач Одеська міська рада заперечувала проти задоволення позовних вимог ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР".

Відповідач у запереченнях зазначає, що під час розгляду справи № 916/3030/21 Господарським судом Одеської області в ухвалі від 04.09.2023 р., постановленою за результатами розгляду заяви позивача ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" про перегляд рішення від 30.11.2021 р. за нововиявленими обставинами, було зроблено висновок, що зобов`язання по перерахування орендної плати покладено саме на орендаря, а ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" не маючи статусу орендаря земельної ділянки, добровільно та на власний розсуд здійснював перерахування на казначейський рахунок суми коштів за договором без відповідних зобов`язань.

Відповідач вказує, що Одеська міська рада не має відкритих рахунків в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області або будь-якому іншому територіальному органі Казначейства, і взагалі не обслуговується в органах державного казначейства, а тому у будь-якому випадку не може утримувати кошти, як про це стверджує позивач.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 залучено до участі у справі №916/4172/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ШПІЛЬКА» (код ЄДРПОУ 40352615, місцезнаходження: 65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 29). Запропоновано третій особі надати пояснення щодо позову, оформлені відповідно до вимог ст. 168 ГПК України; надіслати копію пояснень іншим учасникам справи одночасно з надісланням таких пояснень до суду; відповідні докази надіслання пояснень щодо позову іншим учасникам справи надати до суду.

27.01.2025р. Ухвалою Господарського суду Одеської області по справі № 916/2554/24 судом закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

29.05.2025р. у судовому засіданні представник Позивача наполягав на задоволенні позовних вимог. Представник Відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Третя особа до судового засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.

29.05.2025р. судом в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

18.02.2005 р. між Одеською міською радою (далі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХОЛОДЦЕНТР" (далі Орендар, ТОВ «ХОЛОДЦЕНТР») укладено договір оренди землі, вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 18.02.2005 р. та, зареєстрований в реєстрі за № 455 (далі договір оренди).

Згідно пункту 1.1 договору оренди Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради від 20.04.04 р. № 2476-ХХІV надав, а Орендар прийняв у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 1005 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Малиновського, 33, згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 2.1. Договору оренди встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1005 кв.м., у тому числі: - земельну ділянку площею 722 кв.м., для експлуатації та обслуговування магазину-складу з офісними приміщеннями, введення та подальшої експлуатації складських приміщень. Угіддя: капітальна одно та двох поверхова забудова 457 кв.м.; під проїздами, проходами та площадками 265 кв.м.; - земельну ділянку площею 283 кв.м., для благоустрою прилеглої території. Угіддя: під проїздами, проходами та площадками 283 кв.м.

Сторони у пункті 2.2 Договору оренди встановили, що на земельній ділянці розташована будівля, що належить ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" на підставі договору-купівлі продажу від 29.12.1998 р. Відомості про об`єкти інженерної інфраструктури відсутні.

Судом встановлено, що згідно пункту 2.3. Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 759655 (сімсот п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн 53 коп.

У пункті 3.1. договору оренди сторони досягли згоди, що Договір оренди укладено терміном на 25 років, для експлуатації та обслуговування магазину-складу з офісними приміщеннями, введення та подальшої експлуатації складських приміщень, благоустрою прилеглої території.

Згідно пункту 4.1. Договору оренди орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі у розмірі: за земельну ділянку площею 722 кв.м.: 19,51 * 722 = 14086,22 грн на рік; за земельну ділянку площею 283 кв.м.: 1,95 * 283 = 551,85 грн на рік, де 1,91 та 1,95 ставки орендної плати за 1 кв.м. земельної ділянки на рік.

Пунктом 4.2. Договору оренди встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється відповідно до "Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за часткову участі у землекористуванні в м. Одесі", затвердженого рішенням ОМР від 29.02.2000 р. № 702-ХХШ та рішень ОМР від 31.10.2000 р. № 1709-ХХШ і від 26.03.2003 р. № 1064-ХХІУ; Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель".

Пунктом 4.3. Договору оренди встановлено, що орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного місяця на: БАНК УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ, на рахунок Одержувача ВДК у м.Одесі, ЄДРПОУ 23862106, місцевий бюджет Малиновського району № 33218812800007, код бюджетної класифікації 13050200.

Судом встановлено, що 19.04.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА" (далі ТОВ "ШПІЛЬКА") та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І., зареєстрований в реєстрі за №980 (далі договір купівлі-продажу).

Пунктом 1.1. Договору купівлі-продажу встановлено, що на умовах передбачених цим договором, погоджених Сторонами, ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" передає у власність ТОВ "ШПІЛЬКА", а ТОВ "ШПІЛЬКА" приймає у власність та сплачує відповідно за придбане нежитлове приміщення, нежитлове приміщення автомийки та автосервісу з навісами, які знаходяться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Малиновського Маршала, будинок 33/1 (тридцять три дріб один), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 301679751101 (надалі «нежитлове приміщення»), грошову суму на умовах та у строки, визначені цим договором.

Пунктом 1.2. Договору купівлі-продажу встановлено, що в цілому нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Малиновського Маршала, будинок 33/1 (тридцять три дріб один), складається з: літ. «А» - основне, літ. «Б», «В», «Д» - холодильні камери, літ. «Г», «Е», «Ж» - навіси, № 1,2 огорожі, І мостіння, загальною площею 231 кв.м., та розташовані на земельній ділянці площею 1005 кв.м., (кадастрові номери: 5110137300:59:001:0023; 5110137300:59:001:0024), яка знаходиться у строковому, платному володінні, користуванні ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР", згідно Договору оренди землі, посвідченого Чужовською Н. Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 18.02.2005 року за реєстровим № 455.

ТОВ "ШПІЛЬКА" подало заяву до Одеської міської ради щодо переоформлення договору оренди землі, в якому просило: переоформити право користування земельною ділянкою примірною площею 0,1005 га., для експлуатації та обслуговування автомийки з магазином за адресою м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 33/1 на Товариство з обмеженою відповідальністю «ШПІЛЬКА» у зв`язку з набуттям права власності на будівлю площею 231 кв.м., що розташована на даній земельній ділянці на умовах і в тому ж обсязі передбаченому Договором оренди землі ВВТ№584687 від 18 лютого 2005 року укладеним між Одеською міською радою та ТОВ «ХОЛОДЦЕНТР». Доказів здійснення переоформлення договору оренди земельної ділянки на орендатора ТОВ «ШПІЛЬКА» суду не надано.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" здійснювало оплату орендної плати за договором оренди в період з 16.02.2018 року по 20.12.2021 року на користь Одеської міської ради було сплачено суми орендної плати за землю в розмірі 142 183 грн.00 коп.: 3004,00 грн. згідно квитанції від 16.02.2018 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 16.03.2018 року; 3174,00 грн. згідно квитанції від 16.04.2018 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 18.05.2018 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 15.06.2018 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 20.07.2018 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 16.08.2018 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 19.09.2018 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 19.10.2018 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 20.11.2018 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 18.12.2018 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 17.01.2019 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 19.02.2019 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 18.03.2019 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 18.04.2019 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 14.05.2019 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 18.06.2019 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 18.07.2019 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 16.08.2019 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 17.09.2019 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 18.10.2019 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 18.12.2019 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 17.01.2020 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 15.05.2020 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 17.06.2020 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 20.07.2020 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 19.08.2020 року; 3004,00 грн. згідно квитанції від 18.09.2020 року; 3903,00 грн. згідно квитанції від 19.10.2020 року; 3857,00 грн. згідно квитанції від 18.11.2020 року; 3857,00 грн. згідно квитанції від 18.12.2020 року; 3857,00 грн. згідно квитанції від 20.01.2021 року; 3857,00 грн. згідно квитанції від 18.02.2021 року; 3857,00 грн. згідно квитанції від 19.03.2021 року; 3857,00 грн. згідно квитанції від 20.04.2021 року; 3857,00 грн. згідно квитанції від 19.05.2021 року; 3857,00 грн. згідно квитанції від 18.06.2021 року; 3857,00 грн. згідно квитанції від 20.07.2021 року; 3857,00 грн. згідно квитанції від 20.08.2021 року; 3857,00 грн. згідно квитанції від 20.09.2021 року; 3857,00 грн. згідно квитанції від 20.10.2021 року; 3857,00 грн. згідно квитанції від 16.11.2021 року; 3857,00 грн. згідно квитанції від 20.12.2021 року.

Вказані обставини також підтверджуються відповіддю департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради № 01-19/1529 від 24.10.2024 року на лист Юридичного департаменту Одеської міської ради, в якому було зазначено, що на рахунок бюджету Одеської міської територіальної громади, призначений для зарахування плати за оренду землі з юридичних осіб, від ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" (код ЄДРПОУ 30248815) за період з 16.02.2018 по 20.12.2021 року надійшли кошти у загальній сумі 148 191,00 грн. з призначенням платежів: «;101;30248815»; орендна плата за землю за місяць/рік; від ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" ч/з Волянський Вячеслав Миколайович.

Судом також встановлено, що в провадженні Господарського суду Одеської області знаходилась справа № 916/3030/21 за позовною заявою Одеської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА" 161520,75 грн заборгованості, з яких 139819,05 грн заборгованості за договором оренди, 6121,56 грн 3% річних, 14324,19 грн інфляційних нарахувань та 1255,95 грн пені.

В обґрунтування позовної заяви у справі №916/3030/21 Одеська міська рада посилалась на те, що внаслідок укладення 19.04.2016 р. між ТОВ "ШПІЛЬКА" та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" договору купівлі-продажу нежилого приміщення, розташованого на земельних ділянках з кадастровими номерами 5110137300:59:001:0023, 5110137300:59:001:0024 до ТОВ "ШПІЛЬКА" перейшли права та обов`язки попереднього орендаря за договором оренди землі від 18.02.2005 р., укладеного між ОМР та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР". Проте ТОВ "ШПІЛЬКА" як новий орендар прострочив виконання зобов`язання із внесення орендної плати за період з 01.05.2018 р. по 30.04.2021 р.

Рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/3030/21 від 30 листопада 2021 року, яке набрало законної сили 29.12.2021, задоволено позов Одеської міської ради, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА" (65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 29, Код ЄДРПОУ 40352615) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, Код ЄДРПОУ 26597691) на рахунок: населений пункт Одеська міська ТГ, отримувач ГУК в Одеській області/м. Одеса/, код отримувача 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA 468 9999 8033 4129 812 0000 15744, код класифікації доходів бюджету 18010600, найменування коду класифікації доходів бюджету "орендна плата з юридичних осіб", 139 819 /сто тридцять дев`ять тисяч вісімсот дев`ятнадцять/грн 05 коп. заборгованості за договором оренди, 6 121/шість тисяч сто двадцять одну/грн 56 коп. 3% річних, 14 324/чотирнадцять тисяч триста двадцять чотири/грн 19 коп. інфляційних нарахувань та 1 255/одну тисячу двісті п`ятдесят п`ять/грн 95 коп. пені; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА" (65074, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 29, Код ЄДРПОУ 40352615) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, Код ЄДРПОУ 26597691) на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради, код 26302537, р/р UA808201720344250211000034995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, 2 422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн 90 коп. судового збору.

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції станом на дату відчуження нежитлового приміщення, що розташоване на земельній ділянці, яка була передана в оренду) встановлює, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно частини першої, другої статті 120 Земельного кодексу України (в редакції станом на дату відчуження нежитлового приміщення, що розташоване на земельній ділянці, яка була передана в оренду) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на дату відчуження нежитлового приміщення, що розташоване на земельній ділянці, яка була передана в оренду) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Враховуючи, що 19.04.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ШПІЛЬКА" та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І., зареєстрований в реєстрі за №980 щодо нежитлового приміщення за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Малиновського Маршала, будинок 33/1, розташованого на земельній ділянці площею 1005 кв.м., (кадастрові номери: 5110137300:59:001:0023; 5110137300:59:001:0024, договір оренди вказаних земельних ділянок припинено для ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР".

Відповідач в ході розгляду справи не заперечував проти факту отримання коштів від Позивача після 19.04.2016 р. за оренду відповідних земельних ділянок та обґрунтованих розрахунків, які б спростовували суму отриманих коштів в розмірі 142 183 грн.00 коп., Відповідачем не надано.

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України , як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Судом встановлено, що зобов`язання з оплати орендної плати за договором оренди у ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" перед Одеською міською радою припинилось, у зв`язку із укладенням 19.04.2016 р. між ТОВ "ШПІЛЬКА" та ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке розташовано на земельній ділянці площею 1005 кв.м., (кадастрові номери: 5110137300:59:001:0023; 5110137300:59:001:0024). Вказана земельна ділянка знаходилась у строковому, платному володінні, права та обов`язки Орендаря за яким, перешли до ТОВ "ШПІЛЬКА".

Отже, суд приходить до висновку, що підстави для отримання та збереження Одеською міською радою грошових коштів від ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" за період з 16.02.2018 по 20.12.2021 року були відсутні, у зв`язку з чим, отримані кошти підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широку сферу застосування: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею або всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним.

Аналіз норм статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Наведене у своїй сукупності свідчить, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця (набувача майна) з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2017 року у справі № 3-905гс17.

Також, аналогічне тлумачення природи кондикційних зобов`язань наведене у постановах Верховного Суду України, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 15.09.2021 у справі № 756/5677/17 (провадження № 61-3351св20).

Суд погоджується із доводами Позивача про наявність в даному випадку між сторонами кондикційних зобов`язань щодо повернення грошових коштів у сумі 142 183 грн.00 коп.

Посилання Одеської міської ради на те, що ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" несе відповідальність за неправильне оформлення платіжного документа та не мав статус орендаря земельної ділянки, але на власний розсуд здійснював перерахування коштів на казначейський рахунок суми коштів за договором без відповідних зобов`язань, не спростовують факт отримання Відповідачем від Позивача грошових коштів без достатньої правової підстави.

Отримання коштів Одеською міською радою від ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" також підтверджується відповіддю Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради № 01-19/1529 від 24.10.2024 року на лист Юридичного департаменту Одеської міської ради, наданою Відповідачем. При цьому, у відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає, що грошові кошти перераховувалися Позивачем за відсутності статусу орендаря земельної ділянки та без відповідних зобов`язань.

Відповідач також посилається на обставини, що були встановлені Господарським судом Одеської області під час розгляду справи № 916/3030/21 за позовом Одеської міської ради до ТОВ "ШПІЛЬКА" про стягнення та під час розгляду заяви ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" про перегляд судового рішення у справі № 916/3030/21 за нововиявленими обставинами.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що наявність між ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" та ТОВ "ШПІЛЬКА" договору про виконання обов`язку боржника не може вважатись підставою для набуття коштів Одеською міською радою та не впливає на характер спірних правовідносин. Згідно приписів статті 7 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на дату відчуження нежитлового приміщення, що розташоване на земельній ділянці, яка була передана в оренду) зобов`язання по перерахуванню орендної плати покладено саме на орендаря, права та обов`язки якого перейшли до ТОВ "ШПІЛЬКА" після укладення договору купівлі-продажу від 19.04.2016 року та державної реєстрації права власності на нерухоме майно, відтак зобов`язання по перерахуванню орендної плати не може бути покладено на іншу особу, оскільки є нерозривно пов`язаним із орендарем.

Суд відхиляє доводи Відповідача про недобросовісну поведінку Позивача, пов`язану із перерахування спірних грошових коштів та порушення Позивачем доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки). Також суд вважає, що висновки про застосування норм права у наведених Відповідачем постановах Верховного Суду не підлягають застосуванню при розгляді справи №916/4172/24 виходячи з наступного.

За обставинами №185/446/18, на постанову Верховного суду від 04.08.2021 р. у якій посилається Відповідач, фізична особа - позивач здійснював періодичне перерахування грошових коштів на поточний рахунок фізичної особи -відповідачки окремими платежами, цільове призначення платежів зазначено не було.

Позивач у справі №185/446/18 наполягав на тому, що вказані грошові кошти перераховувалися відповідачці для початку спільного бізнесу (придбання товару та інше), проте Відповідачка витратила їх на інші цілі та власні потреби.

При цьому, у судовому засіданні у справі №185/446/18 позивач зазначав, що між ним та відповідачем були близькі стосунки, в тому числі і інтимні, вони разом проводили час, подорожували за кордон декілька разів, також він дарував подарунки, а відповідачка у судовому засіданні зазначила, що стосунки з позивачем у них були близькі як чоловіка та жінки, вона сприймала ці відносини як сімейні, вони планували разом жити, Позивач дарив їй багато подарунків, але після того, як вона дізналась про дружину позивача, вони розійшлись, та він вирішив через цей позов повернуту кошти.

За обставинами справи №548/741/21, на постанову Верховного Суду від 11.01.2023 року у якій посилається Відповідач, позивачем за 5 100,00 грн придбано частину частки у статутному капіталі підприємства у розмірі 5 100,00 грн, що складало 17 % статутного капіталу.

Розпискою написаною відповідачем, оригінал якої знаходиться позивача підтверджується факт отримання відповідачем 800 000,00 грн. за продаж вказаної частини частки у статутному капіталі

Різниця між ціною договору та фактично отриманою відповідачем сумою у розмірі 794 900,00 грн позивач у справі №548/741/21 вважав такими, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави та просив їх стягнути з відповідача.

У вказаних справах Верховним Судом відмовлено у стягненні коштів на підставі ст.1212 ЦК України у зв`язку із суперечливою поведінкою позивачів.

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Суд доходить до висновку, що обставини справи №185/446/18 та №548/741/21 не є подібними до обставин справи №916/4172/24.

Предметом позову у справі №390/34/17 було визнання договору оренди неправомірним та повернення земельної ділянки з незаконного володіння, а постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у вказаній справі не містить висновків про застосування ст. 1212 ЦК України та доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) у правовідносинах щодо повернення безпідставно набутого майна у вигляді грошей в межах конклюдентних правовідносин.

Щодо ознак суперечливої поведінки Позивача, на наявності яких наполягає Відповідач, Суд зазначає, що під час розгляду заяви ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 916/3030/21 Господарський суд Одеської області зазначив, що із представленої відповіді Головного управління ДПС в Одеській області на адвокатський запит ТОВ "ШПІЛЬКА" вбачається, що Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради подавалась інформація стосовно укладених договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5110137300:59:001:0023, 5110137300:59:001:0024 із ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" (Код ЄДРПОУ 30248815).

На фактах подачі Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради інформація стосовно укладених договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5110137300:59:001:0023, 5110137300:59:001:0024 із ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" (Код ЄДРПОУ 30248815) після припинення вказаного договору для Позивача, які були встановлені преюдиціальним судовими рішенням, посилався представник Позивача під час розгляду справи по суті, вказані обставини Відповідачем спростовані не були.

Таким чином, після переходу права власності на нерухоме майно, розташоване на вказаних земельних ділянках, Відповідач самостійно визначав ТОВ "ХОЛОДЦЕНТР" в якості особи, з якою у відповідача укладений договір оренди земельних ділянок про що надавалась відповідна інформація до податкових органів.

Крім того, Суд приймає до уваги, що Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення безпідставно набутих коштів після того, як Одеська міська рада, після отримання грошових коштів від ТОВ «ХОЛОДЦЕНТР», стягнула у судовому порядку з ТОВ «ШПІЛЬКА» грошові кошти у відповідному розмірі, а також після подачі апеляційної скарги та заяви про перегляд рішення про стягнення з ТОВ «ШПІЛЬКА» грошових коштів за нововиявленими обставинами.

Стосовно доводів Одеської міської ради про порядок повернення помилково сплачених коштів у адміністративному порядку, суд зауважує, що наявність процедури помилково сплачених грошових коштів з бюджету не позбавляє сторону права на судовий захист порушеного права.

Господарський суд Одеської області також відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, позовні вимоги є правомірними, законними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 185, 191, 232, 233, 236-238. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Одеська міська рада ( Думська площа, 1, Одеса, Одеська область, 65026, код ЄДРПОУ 26597691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Холодцентр" (вул. Пастера, буд. 12, кв. 10, Одеса, Одеська область, 65074, код ЄДРПОУ 30248815) безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 142 183грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.

Повний текст рішення складено 09 червня 2025 р.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов