Рішення від 10.06.2025 по справі 916/1031/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1031/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу №916/1031/25

За позовом: Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, буд. 56; код ЄДРПОУ 26275763)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Арсенал (08600, Київська обл., Обухівський р-н, місто Васильків, пров. Доброти, будинок 21; ЄДРПОУ 25052251)

Про стягнення 192212,27 грн.

Встановив: Білгород-Дністровська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Арсенал про стягнення суми заборгованості з орендної плати у розмірі 148065,46грн., втрати від інфляції у розмірі 35993,23грн., 3 % річних у розмірі 8152,58грн. (всього 192212,27грн.), за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5110300000:01:008:0042.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.03.2025р. прийнято позовну заяву Білгород-Дністровської міської ради до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1031/25. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування ухвали суду в систему Електронний суд, яка доставлена в електронний кабінет останнього, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.

Згідно ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що між Білгород-Дністровською міською територіальною громадою в особі Білгород-Дністровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю " Арсенал " 24.12.2010 року укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у відділі Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04.11.506.00006 від 21.03.2011 року.

Об`єктом оренди є земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером 5110300000:01:008:0042, місце розташування: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський, пров. Водопровідний, 4, належить до категорії земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення 11.03 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, вид використання для обслуговування виробничої бази, площа земельної ділянки 1,5880 га.

За поясненнями позивача, підставою укладання договору оренди землі стало рішення Білгород-Дністровської міської ради № 483-V від 14.04.2008 р. «Про затвердження проектів відведення, матеріалів інвентаризації земельних ділянок та надання суб`єктам підприємницької діяльності в оренду земельних ділянок на території м. Білгорода-Дністровського», пунктом 1.3. якого відповідачу надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 1,5880 га місце розташування якої: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський, пров. Водопровідний, 4, для обслуговування виробничої бази.

На земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером: 5110300000:01:008:0042 розташовані будівлі та споруди промислової бази, які належать Відповідачу, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 415557311 від 27.02.2025 р.

Відповідно пункту 9. Договору орендна плата вноситься орендарем щомісяця у сумі 3987,07 грн. на розрахунковий рахунок № 33218812700011, одержувач Відділ Державного казначейства в БілгородДністровському районі, код: 23215016, банк: УДК в Одеській області м. Одеса, МФО: 828011, код платежу 13050200 (на момент укладання Договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 Договору).

Згідно п. 11 Договору, орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно абзацу чотири пункту 26. Договору, Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Як зазначав суду позивач, з урахуванням вищезазначених умов Договору оренди землі, заборгованість з орендної плати Відповідача складає 148065,46 грн., та згідно листа Фінансового управління Білгород-Дністровської міської ради № 28 від 06.03.2025 року від відповідача надходили кошти з орендної плати до бюджету, однак, не в повному обсязі.

За посиланням позивача, у зв`язку зі сплатою орендної плати не в повному обсязі тривалий час відповідачем, що є істотним порушенням умов договору оренди, Білгород-Дністровська міська рада позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тому змушена звертатися до суду за захистом порушених прав.

Також позивачем було зазначено суду, що в якості вжиття заходів досудового врегулювання спору відповідачу направлено претензії вих. № 02-19/2439 від 06.12.2023, 25052251, 02-19/1124 від 14.05.2024, 02-19/3014 від 21.10.2024, 02-19/205 від 14.01.2025, якими Білгород-Дністровська міська рада вимагала у найкоротший термін сплатити заборгованість, яка виникла у зв`язку із неповною сплатою відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою та попереджала, що у випадку непогашення зазначеного боргу у повному обсязі буде ініційовано питання щодо стягнення заборгованості у судовому порядку та дані претензії отримані відповідачем.

З урахуванням вищезазначеного, Управлінням комунальної власності Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Білгород-Дністровської міської ради міської ради розраховано: суму заборгованості з орендної плати 148065,46 грн.; втрат від інфляції 35993,23 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем договору оренди землі від 24.12.2010 року в частині неповноти сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2021 р. по 31.12.2024 р.; 3% річних 8153,58 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За матеріалами справи з`ясовано, що рішення Білгород-Дністровської міської ради №483-V від 14.04.2008 р. «Про затвердження проектів відведення, матеріалів інвентаризації земельних ділянок та надання суб`єктам підприємницької діяльності в оренду земельних ділянок на території м. Білгорода-Дністровського», пунктом 1.3. надано відповідачу в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 1,5880 га місце розташування якої: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський, пров. Водопровідний, 4, для обслуговування виробничої бази

Як з`ясовано судом, між Білгород-Дністровською міською територіальною громадою в особі Білгород-Дністровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю " Арсенал " 24.12.2010 року укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у відділі Держкомзему у м. Білгород-Дністровський Одеської області про що в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04.11.506.00006 від 21.03.2011 року та об`єктом оренди є земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером 5110300000:01:008:0042, місце розташування: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський, пров. Водопровідний, 4.

Згідно з положенням ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Судом встановлено, що на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером: 5110300000:01:008:0042 розташовані будівлі та споруди промислової бази, які належать Відповідачу, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 415557311 від 27.02.2025 р.

Згідно підпункту 271.1.1 пункту 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (ст. 289 ПК України).

Рішенням Білгород-Дністровської міської ради № 1215-VII від 23.04.2020 р. «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Білгород-Дністровський Одеської області» затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Білгород-Дністровський Одеської області, що розроблена Одеською регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» та встановлено, що вона починає застосовуватись з 01.01.2021 р.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №17495 від 25.07.2022 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2022 році складає 4810210,80 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2021 року розрахована шляхом ділення нормативної грошової оцінки земельної ділянки 2022 року на коефіцієнт індексації 1,1: 4810210,80/1,1 = 4372918,91 грн.

Згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ- 9907134592023 від 06.02.2023 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2023 році складає 5774755,62 грн. Згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок №НВ- 9931521972024 від 29.02.2024 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2024 році складає 6071482,19 грн.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, відступивши від висновку Верховного Суду, викладеного Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, сформовано наступну правову позицію: «З моменту початку застосування зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

З огляду на викладене ВП ВС конкретизує свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель», статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.» (Постанова від 05 червня 2024 року у справі №914/2848/22).

Як з`ясовано судом, та не спростовано відповідачем за час розгляду справи, заборгованість з орендної плати відповідача складає 148065,46 грн. та згідно листа Фінансового управління Білгород-Дністровської міської ради № 28 від 06.03.2025 року від відповідача надходили кошти з орендної плати до бюджету, однак не в повному обсязі.

Доказів виконання зобов`язання з оплати орендної плати у повному обсязі матеріали справи не містять та зворотнього відповідачем доведено суду не було.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача 148065,46 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 8152,58 грн. та інфляційні втрати у розмірі 35993,23 грн.

Суд, переривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 2422,40 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву Білгород-Дністровської міської ради - задовольнити повністю.

2.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Арсенал (08600, Київська обл., Обухівський р-н, місто Васильків, пров. Доброти, будинок 21; ЄДРПОУ 25052251) на користь Білгород-Дністровської міської ради (67700, Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, буд. 56; код ЄДРПОУ 26275763) суму заборгованості з орендної плати у розмірі 148065 (сто сорок вісім тисяч шістдесят п`ять) грн. 46 коп., втрати від інфляції у розмірі 35993 (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 23 коп., 3 % річних у розмірі 8152 (вісім тисяч сто п`ятдесят дві) грн. 58 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Повне рішення складено 10 червня 2025 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко