Рішення від 10.06.2025 по справі 918/335/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/335/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши справу

за позовом Управління економіки і власності Дубенської міської ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця Сімак Юлії Станіславівни

про стягнення заборгованості в сумі 182 037, 66 грн

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Управління економіки і власності Дубенської міської ради (надалі-позивач) звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Сімак Юлії Станіславівни (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №371 від 19.03.2021 в розмірі 8 510,48 грн та неустойки в розмірі 173 527, 18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати та несвоєчасним звільнення приміщення.

Ухвалою суду від 17.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 15.05.2025.

Судове засідання 15.05.2025 не відбулось у зв`язку з надходженням повідомлення про замінювання будівлі Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 15.05.2025 розгляд справи по суті відкладено на 05.06.2025.

В судове засідання 05.06.2025 позивач не з`явився, однак 05.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника надійшло клопотання в якому повідомляє, що підтримує позов та просить розгляд справи здійснювати без його участі.

В судове засідання 05.06.2025 відповідач не з`явився, до суду повернувся конверт з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що кореспонденція відповідачу направлялась на адресу, що зазначена у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Семидубська, буд. 4, кв. 11.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Господарський суд зазначає, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

За приписами ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відтак, враховуючи неявку учасників справи, суд зазначає, що датою ухвалення рішення є дата складання повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Між Управління економіки і власності Дубенської міської ради та фізичною особою-підприємцем Сімак Юлією Станіславівною 19 березня 2021 року було укладено договір № 371 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дубно (надалі - Договір), згідно якого відповідачу по справі передано в оренду вбудоване нежитлове приміщення 1-го поверху п`ятиповерхового житлового будинку загальною площею 151,9 кв.м., яке знаходиться у м. Дубно по вул. Мирогощанській, 1. Договір укладено на строк 5 років.

Згідно п. 9.1. Договору розмір орендної плати становить 8 000 гривень на місяць. Зазначений розмір орендної плати за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. Договору).

Пункт 3.3. Договору передбачає, що орендар сплачує орендну плату до бюджету міста щомісяця до 20 числа поточного місяця оренди.

Позивач зазначає, що Сімак Ю.С. з моменту укладення Договору сплачувала орендну плату, однак починаючи з вересня 2021 року сплата стала частковою, а тому станом на 01 квітня 2024 року виникла заборгованість за оренду комунального майна в розмірі 100 294, 22 гривень.

Відповідно до пп. 11.6.4. п. 11.6. Договору оренди договір припиняється на вимогу Орендодавця з підстав, передбачених пунктом 11.7 цього договору, і при цьому договір вважається припиненим в день, визначений відповідно до абзацу третього пункту 11.8 цього договору.

Підпункт 11.7.1. пункту 11.7. Договору передбачає, що договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці. Про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи Орендодавця, передбачених пунктом 11.7 цього договору, Орендодавець або Балансоутримувач повідомляє Орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п`яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні Орендодавцем або Балансоутримувачем контролю за використанням Майна) (пункт 11.8 умов Договору).

У зв`язку із наявністю заборгованості з орендної плати за Договором в розмірі, що більший ніж плата за три місяці листом від 04.04.2024 № 2.1.-03-19/84 відповідачу по справі було надіслано припис з проханням погасити заборгованість зі сплати орендної плати за Договором протягом п`яти робочих днів з дати реєстрації цього листа.

Згідно п. 11.8. Договору якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця. Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання Орендодавцем Орендарю листа про дострокове припинення цього договору.

Відповідач заборгованість з орендної плати у строк передбачений вищевказаним листом від 04.04.2024 не сплатив, а тому листом від 15.04.2024 №2.1.-03-19/89 його повідомлено про дострокове припинення Договору. Днем припинення Договору є п`ятий робочий день з моменту реєстрації листа, тобто 22 квітня 2024 року.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що у разі припинення договору Орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване Майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого Майна в тому стані, в якому Майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Тобто, останнім днем для повернення майна слід рахувати 25 квітня 2024 року. Однак, незважаючи на те, що Договір ще 22.04.2024 припинив свою дію відповідач по справі орендоване майно позивачу не повернув, а тому підлягав виселенню з нього у судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.08.2024 у справі №918/571/24, яке постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 залишене в силі, суд вирішив виселити фізичну особу-підприємця Сімак Юлію Станіславівну із займаного нежитлового приміщення 1-го поверху п`ятиповерхового житлового будинку загальною площею 151,9 кв. м., яке знаходиться у м. Дубно по вул. Мирогощанська, 1 та стягнув з відповідача заборгованість в розмірі 100 294, 22 грн та 4 630,08 грн - витрат по сплаті судового збору.

Сімак Ю.С. було примусово виселено із займаного нежитлового приміщення 1-го поверху п`ятиповерхового житлового будинку загальною площею 151,9 кв.м., яке знаходиться у м. Дубно по вул. Мирогощанська, 1, лише 19.02.2025, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 19.02.2025.

Позивач зазначає, що з моменту припинення договору оренди майна 22.04.2025 до моменту виселення з орендованого приміщення 19.02.2025 відповідач фактично використовував його за цільовим призначенням. Зокрема, ним за липень-листопад 2024 року включно було сплачено за користування майном в розмірі орендної плати за відповідний місяць, про що свідчать відповідні виписки по рахунках. В квітні 2024 році розмір орендної плати становив 11 605,43 грн, а тому за 22 дня цього місяця відповідач мав сплатити 8 510,48 грн (11605,43/30 х 22). Датою початку прострочення повернення майна є 26 квітня 2024 року, оскільки майно мало було повернуте протягом 3 робочих днів з дня припинення договору.

За таких умов позивач вважає, що з 26.04.2024 по 19.02.2025 відповідач по справі має сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за оренду комунального майна, розмір якої згідно розрахунку позивача становить 173 527,18 грн.

Отже, ціною позову є сума орендної плати за 22 дні квітня 2024 року та неустойки за час прострочення повернення об`єкта оренди та становитиме 182 037,66 гривень.

Вищенаведені обставини стали причиною для звернення позивачем до суду з даним позовом та є предметом даного спору.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного договору оренди в силу статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору оренди.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Частинами 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Стаття 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) також зазначає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як встановлено судом, відповідач використовував приміщення на праві оренди на підставі укладеного між сторонами договору.

В подальшому Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.08.2024 у справі № 918/571/24, яке постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 залишене в силі, суд вирішив виселити фізичну особу-підприємця Сімак Юлію Станіславівну із займаного нежитлового приміщення 1-го поверху п`ятиповерхового житлового будинку загальною площею 151,9 кв. м., яке знаходиться у м. Дубно по вул. Мирогощанська, 1 та стягнув з відповідача заборгованість станом на 01.04.2024 в розмірі 100 294, 22 грн та 4 630, 08 грн - витрат по сплаті судового збору.

Вказане рішення набрало законної сили 24.12.2024.

Згідно ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, об`єкт оренди передано відповідачем 19.02.2025 року.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача з орендної плати за 22 дні квітня 2024 року становить 8 510,48 грн (11 605,43/30 х 22).

Датою початку прострочення повернення майна є 26 квітня 2024 року, оскільки майно мало було повернуте протягом 3 робочих днів з дня припинення договору. За таких умов з 26.04.2024 по 19.02.2025 відповідач має сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за оренду комунального майна, розмір якої згідно розрахунку позивача становить 173 527, 18 грн.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку боргу та неустойки, суд дійшов висновку про те, що він є арифметично вірним, обґрунтованим та виконаним у відповідності до приписів чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи вищезазначене, обов`язок орендаря повернути майно з орендного користування після припинення договору оренди передбачений нормами чинного законодавства, а також умовами договору оренди.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Враховуючи, що відповідач передав приміщення лише 19.02.2025 року, тобто не вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, позивач нарахував неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення його повернення у період з 26.04.2024 по 19.02.2025 року в сумі 173 527, 18 грн.

Таким чином, позовна вимога про стягнення неустойки у сумі 173 527, 18 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, проаналізувавши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем заявлено судові витрати в розмірі 3 028, 00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі в сумі 3 028, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сімак Юлії Станіславівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління економіки і власності Дубенської міської ради (35603, Рівненська область, м. Дубно, вул. Замкова, 4, ЄДРПОУ 34134055) заборгованість в розмірі 8 510 (вісім тисяч п`ятсот десять) грн 48 коп., 173 527 (сто сімдесят три тисячі п`ятсот двадцять сім) грн 18 коп. - неустойки та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10 червня 2025 року.

Суддя А.М. Горплюк