Рішення від 10.06.2025 по справі 922/1252/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1252/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" доКуп`янської районної державної лікарні ветеринарної медицини простягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Куп`янської РДЛВМ, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 37.117,62 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 7.917,40 грн - пеня, 3.110,23 грн - 3% річних, 13.354,34 грн - інфляційні втрати, а також судові витрати.

Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині оплати вартості поставленого позивачем природного газу на підставі Договору постачання природного газу від 13.01.2021 №19-1300/21-БО-Т за період з січня 2022 до серпня 2022.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2025 з урахуванням малозначності справи №922/1252/25 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача (№ поштового відправлення 0610246765572), проте повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Одержувач відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "Одержувач відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (постачальник) та Куп`янської РДЛВМ (споживач) був укладений Договір постачання природного газу від 13.01.2021 №19-1300/21-БО-Т (надалі - Договір). Згідно з його умовами постачальник зобов`язався поставити споживачу природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору. Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем для своїх власних потреб. За цим Договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

Згідно з пунктом 2.1. Договору постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в період з січня 2022 по грудень 2022 (включно) в кількості 7,33304 тис. куб. м.

Умовами пункту 3.2. Договору передбачено, що право власності на природний газ переходить до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Відповідно до пункту 3.5. Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (підпункт 3.5.1. пункту 3.5. Договору).

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірника акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (підпункт 3.5.2. пункту 3.5. Договору).

Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання підпункт 3.5.3. пункту 3.5. Договору).

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (підпункт 3.5.4. пункту 3.5. Договору).

Пунктом 4.1. Договору визначено, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13.658,42 грн; крім того, податок на додану вартість за ставкою 20%; крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16.554,00 грн.

Згідно з умовами пункту 4.3. Договору загальна вартість цього Договору на дату укладення становить 101.159,29 грн, крім того ПДВ - 20.231,86 грн, разом із ПДВ - 121.391,15 грн.

Окрім того, пунктом 5.1. Договору погоджено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Пунктом 13.1. Договору передбачено, що даний договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов Договору ним було передано споживачу природний газ загальним об`ємом 2,24290 тис. куб м на загальну суму 31.117,62 грн

Матеріали справи містять адвокатський запит в інтересах позивача від 06.08.2024 №125/3/2-6933, що адресований ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", в якому з викладенням правових та фактичних підстав звернення, а саме документального підтвердження об`ємів природного газу, поставленого ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" окремим споживачам, просив надати інформацію з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів природного газу з ресурсу ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (ЕІС-код 56X930000010610X) низки споживачів, зокрема, Куп`янська РДЛВМ (ЕІС-код 56XS00000JLOT00Q).

У відповідь на вказаний адвокатський запит, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" була надана відповідь від 12.08.2024 №ТОВВИХ-24-12333, зі змісту якої слідує, що в інформаційній платформі споживач з EIC-кодом ЕІС-код 56XS00000JLOT00Q був закріплений за постачальником ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (EIC-код 56X930000010610X) у період з 17.01.2022 по 31.08.2022.

Також, інформовано, що обсяг природного газу, використаний споживачем з EIC-кодом ЕІС-код 56XS00000JLOT00Q за період з 17.01.2022 по 31.08.2022 та внесений в алокацію постачальника ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг": з 17.01.2022 по 31.01.2022 652,62 куб. м; з 01.02.2022 по 28.02.2022 831,04 куб. м; з 01.03.2022 по 31.03.2022 757,96 куб. м; з 01.04.2022 по 30.04.2022 0,31 куб. м; з 01.05.2022 по 31.05.2022 0,32 куб. м; з 01.06.2022 по 30.06.2022 0,31 куб. м; з 01.07.2022 по 31.07.2022 0,32 куб. м; з 01.08.2022 по 31.08.2022 0,02 куб.м.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за Договором у частині оплати за природний газ не виконав, заборгованість останнього перед позивачем становить 37.117,62 грн.

Окрім цього, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач з 11.01.2023 перебуває у стані припинення юридичної особи в результаті її реорганізації шляхом приєднання (запис в ЄДР про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи № 1004751270027000799).

11.10.2024 позивач надіслав на адресу відповідача (комісії з припинення Куп`янської РДЛВМ) вимогу від 08.10.2024 №125/3/2-11499, в якій просив задовольнити грошові вимоги ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" шляхом переказу коштів у рахунок погашення заборгованості в сумі 56.902,53 грн упродовж 30 днів після отримання даної вимоги.

Втім відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права, а саме: стягнення заборгованості, пені, відсотків річних та інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у даній справі стосуються сфери постачання природного газу.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з частинами першою, третьою статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Предметом спору в даній справі є встановлення обставин, які підтверджують або спростовують підстави для стягнення з Куп`янської РДЛВМ на користь ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" забаргованості за природний газ, а також пені, відсотків річних та інфляційних втрат.

За змістом положень статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

За змістом статей 15, 16 ЦК України та статей 4,5 ГПК України можливість задоволення позову передбачає доведеність позивачем а встановлення судом такої сукупності складників: 1) наявність та приналежність позивачу захищуваного суб`єктивного права або легітимного інтересу; 2) порушення (невизнання або оспорювання) такого суб`єктивного права/легітимного інтересу визначеним відповідачем; 3) належність та ефективність обраного способу судового захисту.

Як свідчать матеріали справи період формування заборгованості, що заявлена позивачем до стягнення, є січень 2022 - серпень 2022. Несплачена вартість спожитого відповідачем природного газу за цей період є базою для нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат, котрі також заявлені до стягнення позивачем.

Сутність захищуваного позивачем суб`єктивного права на отримання стягуваних грошових коштів ґрунтується на зумовлених зобов`язаннях відповідача зі сплати спожитого природного газу, які опосередковані спірним Договором (пункт 6.2. - споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу). Такий Договір за змістом положень статей 11, 509 ЦК України є належної підставою для виникнення і існування відповідних зобов`язань його сторін.

Презумпція правомірності такого правочину встановлена в статті 204 ЦК України та за наявними в матеріалах справи документами в розумінні статті 215 ЦК України не спростована.

Як було зазначено вище, за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки (стаття 712 ЦК України, стаття 265 ГК України), що зумовлює застосування загальних приписів статей 664, 692 ЦК України щодо моменту передачі товару та його оплати, в контексті яких сторони Договору дійшли згоди, що перехід права власності від постачальника до споживача опосередковується підписанням акту приймання-передачі, тоді як обов`язок останнього з оплати є обов`язком саме з послідуючої оплати (тобто після передачі, опосередкованої відповідним актом).

Отже, виникнення право вимоги оплати спожитого відповідачем природного газу за змістом пункту 5.1. Договору залежить від підписання споживачем акту приймання-передачі газу, який опосередковує перехід права власності на товар згідно з пунктом 3.1. цього Договору та є первинним документом у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що покладає на постачальника як кредитора у розглядуваному спірному грошовому зобов`язанні вчинити дії з надання для підписання споживачу такого акту (пункти 3.1., 3.5.1, 3.5.2. Договору).

Відповідно до положень пункту 5.1. Договору момент виникнення обов`язку зі сплати вартості поставленого газу пов`язується з датою підписання акта приймання-передачі.

Умовами підпунктів 3.5.2., 3.5.4. пункту 3.5. Договору передбачений обов`язок постачальника надати споживачу два примірники оригіналів актів приймання-передачі, підписаних уповноваженим представником постачання.

Разом із тим, у матеріалах справи відсутні, а позивачем до суду не надані докази надсилання ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" на адресу Куп`янської РДЛВМ оригіналів актів приймання-передачі природного газу за період січень 2022-серпень 2022. Така обставина взагалі не відображена в позовній заяві, а лише зазначено, що відповідач не повернув такі акті.

А отже, позивач не довів належного виконання свого обов`язку щодо оформлення та направлення актів відповідно до умов Договору.

Окрім цього, навіть зі змісту самої позовної заяви вбачається, що відповідні відомості щодо обсягу спожитого відповідачем природного газу в спірний період (січень-серпень 2022) отримані позивачем внаслідок його звернення до оператора газо-транспортної системи з адвокатським запитом у серпні 2024 року (тобто через 2 роки після останнього місяця споживання природного газу) щодо остаточної алокації відборів споживача в Реєстрі споживачів постачальника з ЕІС-кодом 56XS00000JLOT00Q.

Тобто, використання даних Оператора ГТС для визначення обсягів газу, поставленого Відповідачу у січні-серпні 2022, дають підстави стверджувати, що виконання або невиконання споживачем обов`язку за підпунктом 3.5.1. пункту Договору не унеможливлює складання постачальником акта приймання-передачі.

Крім того, умови пункту 5.1. Договору не пов`язують визначення моменту оплати в розумінні положень статті 530 ЦК України з належним виконанням споживачем обов`язку за підпунктом 3.5.1. пункту 3.5. Договору, а виключно з наявністю акта приймання-передачі газу, який має бути складений саме постачальником.

Застосування передбаченого підпунктом 3.5.1. пункту 3.5. Договору "механізму" подолання відсутності підписаного споживачем акту приймання-передачі можливе лише у випадку, коли оригінал акта приймання-передачі був направлений постачальником споживачу на підпис, але не підписаний ним у встановлений строк. Наведене не може тлумачитися як спосіб звільнення позивача (постачальника) від обов`язку своєчасно скласти та оформити первинний документ для підтвердження господарської операції з передачі газу у власність відповідача (споживача) в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що є законною та достатньою підставою для проведення грошових розрахунків.

При цьому, сама по собі відсутність підписаного сторонами акту приймання-передачі природного газу не впливає на факт його споживання в обсягах, який може бути встановлений за відомостями Оператора ГТС. Однак з точки зору сформулюваних умов Договору, дотримання яких вимагає статті 629 ЦК України, відсутність такого акту як первинного документу та підстави для оплати не з причин безпідставного ухилення споживача від підписання наданого йому оригінального примірника постачальником, а саме через невиконання останнім обов`язку з надання такого оригінального примірника не може змінювати на користь останнього умов щодо розрахунків.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за встановлених обставин відсутності надання позивачем як постачальником оригіналів підписаних зі свого боку актів приймання-передачі природного газу для розгляду і підпису відповідачу як споживачу з метою оформлення господарської операції з передачі газу як товару, що має бути сплачений після оформлення його передачі згідно умов Договору є підстави для констатації факту прострочення кредитора з боку Позивача у розумінні частини першої статті 613 ЦК України:

- за змістом частини четвертої статті 612 ЦК України прострочення кредитору усуває прострочку боржника, в даному випадку відповідача;

- відсутність прострочення з оплати унеможливлює порушення захищуваного суб`єктивного права на отримання такої оплати у розумінні статті ЦК України;

- відсутність порушення (прострочення) грошового зобов`язання згідно зі статтями 611, 625 ЦК України унеможливлює і задоволення заявлених позовним вимог, які опосередковують наслідки прострочення боржника.

Виключно за умов надсилання постачальником у встановленому Договором порядку на розгляд і підписання споживачу оригіналів актів приймання-передачі природного газу за спірний період та необґрунтовану відмову споживача від їх підписання чи не підписання упродовж визначеного Договором строку, постачальник буде управнений ініціювати питання щодо примущення до виконання відповідного грошового зобов`язання.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те що матеріали справи не містять доказів виставлення актів споживачу за спожитий газ та доказів їх надсилання позивачем як постачальником у встановленому Договором порядку на розгляд і підписання відповідачу як споживачу оригіналів актів приймання-передачі природного газу за спірний період, а також доказів необґрунтованої відмови споживача від їх підписання чи не підписання упродовж визначеного Договором строку, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовної вимоги про стягнення з Куп`янської РДЛВМ 37.117,62 грн - заборгованості.

Щодо похідної вимоги про стягнення 7.917,40 грн - пені, 3.110,23 грн - 3% річних, 13.354,34 грн - інфляційні втрат, то суд зазначає наступне.

З огляду на те, що вимога про стягнення 7.917,40 грн - пені, 3.110,23 грн - 3% річних, 13.354,34 грн - інфляційні втрат має похідний характер від основної вимоги про стягнення з Куп`янської РДЛВМ 37.117,62 грн заборгованості за основним зобов`язанням в задоволенні якої судом відмовлено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення також похідної вимоги про стягнення 7.917,40 грн - пені, 3.110,23 грн - 3% річних, 13.354,34 грн - інфляційні втрат .

За таких обставин, з урахуванням приписів наведених правових норм та на підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2.422,40 грн залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "10" червня 2025 р.

СуддяН.С. Добреля