Рішення від 10.06.2025 по справі 922/1159/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1159/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10 до Державного підприємства "Дослідний завод Національного наукового центру Харківський фізико-технічний інститут" НАН України, 63002, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Валки, вул. Свободи, буд. 59 простягнення 7 902,23 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Державного підприємства "Дослідний завод Національного наукового центру Харківський фізико-технічний інститут" НАН України про стягнення нарахування 3% річних у сумі 1 508,80 грн. та інфляційні втрати у сумі 6 393,43 грн.

Також, до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань за договором № 52024 від 01.05.2024 року про постачання електричної енергії споживачу в частині повного та своєчасного розрахунку у визначені строки. у зв`язку із чим, позивачем заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 07.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1159/25. Задоволено клопотання позивача викладене у 2 пункті прохальної частини позовної зави про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи № 922/1159/25 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Як вбачається із Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" у позивача та відповідача наявні зареєстровані електронні кабінети, у зв`язку із чим, ухвалу суду від 07.04.2025 року про відкриття провадження у справі, було направлено судом в їх електронні кабінети, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме:

- «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 07.04.2025 року у справі № 922/1159/25 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Іващенко Анна Олександрівна в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 09.04.25 року о(б) 20:19 год.»;

- «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження(спрощене)" від 07.04.2025 року у справі № 922/1159/25 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 09.04.25 року ро(б) 20:19 год.»;

- «Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження(спрощене)" від 07.04.2025 року у справі № 922/1159/25 (суддя Ємельянова О.О.) було надіслано одержувачу Державне підприємство "Дослідний завод Національного наукового центру Харківський фізико-технічний інститут" НАН України в його Електронний кабінет. Документ доставлено до Електронного кабінету: 09.04.25 року о(б) 20:19 год.».

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи вищевикладене, та наявні у матеріалах справи докази отримання сторонами у справі ухвали суду від 07.04.2025 року про відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про належне повідомлення сторін у справі про розгляд справи у суді.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що станом на 09.06.2025 відповідач відзив на позов не надав, у зв`язку із чим, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Відповідач мав достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, однак відповідним правом на його подання не скористався, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем до суду надано не було.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 01.05.2024 року між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" (постачальник. Позивач) та Державним підприємством "Дослідний завод Національного наукового центру Харківський фізико-технічний інститут" НАН України (споживач, відповідач) було укладено договір № 52024 про постачання електричної енергії споживачу.

Цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з дати подання споживачем заяви - приєднання, яка є додатком 1 до цього договору (пункт 13.1. договору).

Договір укладається на термін з 01.05.2024 року по 31.07.2024 року, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (пункт 13 комерційної пропозиції № 1/23 Р/52024).

Пунктом 1.1. договору, сторони погодили, що цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Укладення цього договору можливе шляхом підписання заяви приєднання, за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов у цілому чи частково, в електронному цифровому вигляді (в установленому законодавством порядку).

Підпунктом 1.1.1. договору, сторони погодили, що постачальник зобов`язаний забезпечити споживачу дистанційний доступ до договору, укладеного з використанням інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, додатків до нього, а також до електронних документів, створених у межах виконання договору, та інформації, пов`язаної з виконанням договору на своєму офіційному вебсайті. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, вважається таким, що укладений у письмовій формі.

Згідно пункту 2.1. договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднання, яка є додатком 1 до цього договору (пункт 3.1. договору).

Пунктом 5.1. договору, сторони погодили. що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицію, яка є додатком № 2 до цього договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункти 5.3.-5.4. договору).

Згідно пункту 5.6. договору, оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Підпунктом 1 пункту 6.2. сторони визначили, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Також, було укладено додатки до договору, а саме:

1. додаток № 1 заява - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу;

2. додаток до заяви - приєднання до договору інформація про об`єкти споживача;

3. додаток 2 до договору комерційна пропозиція № 1/23 Р/52024.

Пунктом 5 комерційної пропозиції № 1/23 Р/52024 визначено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунок на попередню оплату надається споживачу до 12 числа (включно) поточного місяця на наступний розрахунковий місяць, з терміном оплати згідно з пунктом 4 комерційної пропозиції.

Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до договору. У разі неотримання споживачем рахунків у відповідних структурних підрозділах за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, постачальник надсилає рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважається отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Як зазначає позивач, згідно з переданими даними від АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за період з травня 2024 року по липень 2024 року, а саме:

- за травень 2024 року на суму разом з ПДВ 93 386,94 грн. Відповідачем за травень 2024 року спожито 14 760 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за травень 2024 року отримано 07.06.2024 року директором ДП «ДЗ ННЦ ХФТІ». Строк оплати рахунку до 14.06.2024 року. Рахунок було сплачено несвоєчасно, а саме:

21.11.2024 року споживачем було погашено заборгованість за спожиту електричну енергію за травень 2024 року згідно з платіжною інструкцією № 17 від 21.11.2024 року;

- за червень 2024 року на суму разом з ПДВ 48 008,18 грн. Відповідачем за червень 2024 року було спожито 6 640 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2024 року отримано 08.07.2024 року директором ДП «ДЗ ННЦ ХФТІ». Строк оплати рахунку до 15.07.2024 року. Рахунок було сплачено несвоєчасно, а саме:

29.07.2024 року споживачем було погашено заборгованість за спожиту електричну енергію за червень 2024 року згідно з платіжною інструкцією № @2PL297973 від 29.07.2024 року;

- за липень 2024 року на суму разом з ПДВ 65 133,28 грн. Відповідачем за липень 2024 року спожито 8 280 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2024 року отримано 08.08.2024 року директором ДП «ДЗ ННЦ ХФТІ». Строк оплати рахунку до 15.08.2024 року. Рахунок було сплачено несвоєчасно, а саме:

26.09.2024 року споживачем було погашено заборгованість за спожиту електричну енергію за липень 2024 року згідно з платіжною інструкцією № 10 від 26.09.2024 року.

Також, позивач зазначає, що заборгованість за спожиту електричну енергію за період з травня 2024 року по липень 2024 року самостійно сплачена відповідачем, тому не є предметом даного спору, а вказана для пояснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

У зв`язку із чим, позивачем нараховано відповідачу за період з 15.06.2024 року по 21.11.2024 року станом на 01.01.2025 року 3% річних у розмірі 1 508,80 грн. та інфляційні втрати за період з вересня 2024 року по грудень 2024 року станом на 01.01.2025 року у сумі 6 393,43 грн.

Оскільки відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної оплати електричної енергії за договором не виконав, позивач звершувався із відповідним позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, предмет спору у даній справі становить вимога позивача про стягнення із відповідача інфляційних втрат та 3% річних нарахованих на суму невчасно здійсненої оплати електричної енергії за договором.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії". Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина 1 статті 63 вказаної Закону).

Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до вимог статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як вбачається із матеріалів справи, та не спростовано відповідачем, позивачем за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено відповідачу рахунки за спожиту електричну енергію за період з травня 2024 року по липень 2024 року, а саме:

- за травень 2024 року на суму разом з ПДВ 93 386,94 грн. Відповідачем за травень 2024 року спожито 14 760 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за травень 2024 року отримано 07.06.2024 року директором ДП «ДЗ ННЦ ХФТІ». Строк оплати рахунку до 14.06.2024 року.

- за червень 2024 року на суму разом з ПДВ 48 008,18 грн. Відповідачем за червень 2024 року було спожито 6 640 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за червень 2024 року отримано 08.07.2024 року директором ДП «ДЗ ННЦ ХФТІ». Строк оплати рахунку до 15.07.2024 року.

- за липень 2024 року на суму разом з ПДВ 65 133,28 грн. Відповідачем за липень 2024 року спожито 8 280 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2024 року отримано 08.08.2024 року директором ДП «ДЗ ННЦ ХФТІ». Строк оплати рахунку до 15.08.2024 року.

Крім того, позивачем також зазначено, що заборгованість за спожиту електричну енергію за період з травня 2024 року по липень 2024 року самостійно сплачена відповідачем проте з порушенням строку таких оплат, про що свідчать платіжні інструкції, а саме:

- № @2PL297973 від 29.07.2024 року на суму 48 008,18 грн. (призначення платежу за електроенергію по споживачу ДП ДЗ «ХФТІНТ» НАН Україна о/р 52024 за червень);

- № 10 від 26.09.2024 року на суму 65 133,28 грн. (призначення платежу за електроенергію за липень 2024 року зг договору від 01.08.2024 року № 52024 о/р 52024).

- № 17 від 21.11.2024 року на суму 93 386,94 грн. (призначення платежу за електроенергію за травень 2024 року зг договору від 01.05.2024 року № 52024 о/р 52024).

У зв`язку зі чим, позивачем нараховано відповідачу за період з 15.06.2024 року по 21.11.2024 року станом на 01.01.2025 року 3% річних у розмірі 1 508,80 грн. та інфляційні втрати за період з вересня 2024 року по грудень 2024 року станом на 01.01.2025 року у сумі 6 393,43 грн.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Згідно пункту 5.7. договору, сторони погодили, що якщо споживач не здійснив оплату за цим договором у строки, передбачені комерційною пропозиціє, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначену ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, що є додатком 2 до цього договору.

Пунктом 8 комерційної пропозиції № 1/23 Р/52024 передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених пунктом 5 та пунктом 4 даної комерційної пропозиції постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, зокрема: 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у окремому розрахунковому документі окремими рядками та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу 3% річних у сумі 1 508,80 грн. за зобов`язання:

- травня 2024 року на суму боргу у розмірі 93 386,94 грн. за період з 15.06.2024 року по 21.11.2024 року;

- червня 2024 року на суму боргу у розмірі 48 008,18 грн. за період з 16.07.2024 року по 29.07.2024 року;

- липня 2024 року на суму боргу у розмірі 65 133,28 грн. за період з 16.08.2024 року по 26.09.2024 року відповідно до наданого розрахунку та здійснених оплат за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено не вірно.

Судом здійснено власний розрахунок 3% річних відповідно до вищевказаного періоду за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що до стягнення підлягає суму 3 % річних розмірі 1 504,07 грн.

В частині стягнення 3 % річних у розмірі 4,73 грн. відмовити.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу інфляційних втрат у сумі 6 393,43 грн. за зобов`язання:

- травня 2024 року на суму боргу у розмірі 93 386,94 грн. за період з серпня 2024 року по листопад 2024 року;

- липня 2024 року на суму боргу у розмірі 65 133,28 грн. за період вересня 2024 року відповідно до наданого розрахунку та здійснених оплат зазначає наступне.

При здійснення розрахунку суд враховує, що нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Вищевказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 року та у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019 року.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем не враховано вищевикладених вимог, а саме що нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, у тому числі і коли мала місце дефляція.

При цьому, судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу індексу інфляції у розмірі 6 393,43 грн. із урахуванням вищевказаних вимог законодавства та заявлений позивачем загальний період з серпня 2024 року по листопад 2024 року за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що заявлена позивачем до стягнення із відповідача сума інфляційних втрат у розмірі 6 393,43 грн. не перевищую суму за розрахунком суду, у зв`язку із чим, суд дійшов до висновку про її задоволення.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, та про стягнення із відповідача 3 % річних у розмірі 1 504,07 грн. та інфляційних втрат у розмірі 6 393,43 грн.

В частині стягнення 3 % річних у розмірі 4,73 грн. відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 2 420,05 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідний завод Національного наукового центру Харківський фізико-технічний інститут" НАН України (63002, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Валки, вул. Свободи, буд. 59, ЄДРПОУ 05540178) на корить Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ЄДРПОУ 42206328, на ХОУ АТ «Ощадбанк» НОМЕР_1 , МФО 351823) суму 3% річних у розмірі 1 540,07 грн. та інфляційні втрати у сумі 6 393,43 грн. та судовий збір у розмірі 2 420,95 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3 % річних у розмірі 4,73 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Реквізити сторін:

позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ЄДРПОУ 42206328)

відповідач: Державне підприємство "Дослідний завод Національного наукового центру Харківський фізико-технічний інститут" НАН України (63002, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Валки, вул. Свободи, буд. 59, ЄДРПОУ 05540178)

Повне рішення складено "10" червня 2025 р.

Суддя О.О. Ємельянова