Рішення від 08.05.2025 по справі 183/13151/24

Справа № 183/13151/24

№ 2/183/2449/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2025 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Шевченко О.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності ,-

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача.

У грудні 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в якому просили визнати за ними право власності на квартиру, загальною площею 59 кв.м., житловою площею 42,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на те, що на підставі договору дарування квартири від 25.01.2001 серії АВР № 036511 їм на праві приватної власності належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з тим, що в договорі дарування не вказано долі, вони є співвласниками майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно.

Згідно технічного паспорту реєстровий номер № 363 їм на праві приватної власності належить квартира загальною площею 59 кв.м., житловою площею 42,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

20 грудня 2023 року позивача в особі ОСОБА_1 звернулися з заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого органу Київської міської ради м. Києва щодо проведення державної реєстрації права власності, але їм було відмовлено у проведенні реєстраційних дій відповідним рішенням реєстратора від 20.12.2023 № 70811686.

Під час розгляду заяви державним реєстратором був здійснений консолідований пошук, в результаті якого реєстратором було встановлено відсутність інформації щодо реєстрації права власності на квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Державний реєстратор зробив запит до Сєвєвродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, але було надано відповідь, що ця інформація залишилася на паперових носіях Сєвєродонецького БТІ, які залишилися в Сєвєродонецьку.

Сєвєродонецька міська військова адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області надала відповідь про те, що інформація щодо об`єктів нерухомого майна по Сєвєродонецькій міській територіальній громаді зберігалася в архіві комунального підприємства Сєвєродонецьке БТІ на паперових носіях. Оскільки архівні документи БТІ на підконтрольну Україні територію вивезені не були, а територія Сєвєродонецької міської територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою російською федерацією. БТІ не може надавати інформацію на запити про наявні в архівних справах зареєстровані права власності до 01.01.2013 р.

З 21.04.2024 року позивач ОСОБА_2 проживає як внутрішньо переміщена особа в м. Бердичеві Житомирської області, що підтверджується довідкою № 1824-7501748241 від 21.04.2024 року про взяття на облік.

З 20.03.2022 року позивач ОСОБА_1 проживає як внутрішньо переміщена особа в м. Бердичеві Житомирської області, що підтверджується довідкою № 1824-5003175379 від 20.03.2024 року про взяття на облік.

Таким чином, з метою внесення відомостей права власності на вказане житло в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно,у позивачів виникла необхідність у захисті своїх прав в судовому засіданні.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 31 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху (а.с.35).

Ухвалою суду від 27 січня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с. 40).

Ухвалою суду від 01 травня 2025 року в судовому засіданні призначено розгляд справи по суті (а.с. 55).

Позиція сторін в судовому засіданні.

Позивачі у призначене судове засідання не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити (а.с. 31-32).

Представник відповідача Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області відзив на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився,причини неявки суду не повідомив.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

На підставі ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування квартири від 25.01.2001 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25).

Згідно технічного паспорту реєстровий номер № 363 їм на праві приватної власності належить квартира загальною площею 59 кв.м., житловою площею 42,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26-27).

Суд переконався, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеними особами, даний факт підтверджений Довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1824-7501748241 від 21.04.2024 року та довідкою № 1824-5003175379 від 20.03.2024 року, де зазначено зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , а фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 (а.с.17,22).

Також до матеріалів справи долучено копію паспортів громадян України з відміткою про реєстрацію у вищевказаній квартирі (а.с.15,18).

20 грудня 2023 року вони в особі ОСОБА_1 позивачі звернулися з заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого органу Київської міської ради м. Києва щодо проведення державної реєстрації, але їм було відмовлено згідно рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій від 20.12.2023 № 70811686 (а.с. 28).

Під час розгляду заяви державним реєстратором був здійснений консолідований пошук, але в результаті якого було встановлено щодо інформації щодо реєстрації права власності на квартиру яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Державний реєстратор зробив запит до Сєвєвродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, але було надано відповідь що ця інформація залишилася на паперових носіях Сєвєродонецького БТІ, які залишилися в Сєвєродонецьку.

Сєвєродонецька міська військова адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області надала відповідь про те, що інформація щодо об`єктів нерухомого майна по Сєвєродонецькій міській територіальній громаді зберігалася в архіві комунального підприємства Сєвєродонецьке БТІ на паперових носіях. Оскільки архівні документи БТІ на підконтрольну Україні територію вивезені не були, а територія Сєвєродонецької міської територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою російською федерацією. БТІ не може надавати інформацію на запити про наявні в архівних справах зареєстровані права власності до 01.01.2013 р.(а.с.29).

Право власності на вказане житло в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або в Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні будь які відомості про право власності на квартиру (а.с.30).

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1ст. 317 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

У відповідності із ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частинами 3, 4 ст.334ЦКУкраїни передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2014 року № 5 «про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації, відповідно до Закону та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.

Право власності позивачів на квартиру набуте до 01 січня 2004 року, тому до таких правовідносин суд вважає за необхідне застосувати норми Цивільного кодексу УРСР,1963 року, Закону України від 07.02.1991 року «Про власність».

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про власність» громадяни набувають право власності у разі укладання угод, які не заборонені Законом.

За змістом ст.ст.128,153 Цивільного Кодексу УРСР, 1963 року, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібний у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однією зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

В свою чергу, відповідно до Закону України «Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї із таких умов:

1) Реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) На момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації.

Між тим, державна реєстрація таких прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та Порядком державної реєстрації речових прав на їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, одним з яких є документ, яких підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно (оригінал та копія), в якості якого є укладений у встановленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат.

Згідно з ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Враховуючи обставини справи, а також те, що позивач на теперішній час позбавлена можливості отримати документ, що підтверджує державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,76-81,89,263,265,280 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності, -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на квартиру, загальною площею 59 кв.м., житловою площею 42,5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач-1: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач-2: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач-3: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, ЄДРПОУ 04337085, адреса: вул. Дружби Народів, 32, м. Сєвєродонецьк, Сєвєродонецький р-н, Луганська область, 93400.

Суддя О.В.Сорока.