Рішення від 09.06.2025 по справі 320/3087/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2025 року м. Київ справа №320/3087/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доГоловного управління ДПС у Київській області

провизнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.01.2022 № Ф-150032-52.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що протягом 2018-2019 років позивач не здійснювала підприємницьку діяльність та дохід від неї не отримувала, а була працевлаштована, а отже обов`язок щодо сплати єдиного соціального внеску виконувався роботодавцем, а тому відсутні підстави для нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

У матеріалах справи міститься відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника та незалежно від того, чи здійснює підприємець фактично господарську діяльність та отримує доходи.

Зважаючи на викладене, відповідач стверджує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (суддя Журавель В.О.).

17.08.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2022 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання відзиву відмовлено (суддя Журавель В.О.).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 витребувано від Пенсійного фонду України відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у формі довідки ОК-5 стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вказану ухвалу отримано Пенсійним фондом України 07.10.2024, що підтверджується матеріалами справи, проте станом на 30.01.2025 вимоги ухвали суду не виконанні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 повторно витребувано від Пенсійного фонду України відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у формі довідки ОК-5 стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

03.04.2025 Пенсійним фондом України надано відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування у формі довідки ОК-5 щодо позивача.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Позивач була фізичною особою-підприємцем та взята з 09.08.2002 на облік як платник податків та платник єдиного внеску, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Підприємницька діяльність припинена 10.10.2019 за заявою позивача.

Головне управлінням ДПС у Київській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.01.2022 № Ф-150032-52, якою, на підставі статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та даних інформаційної системи органу доходів і зборів, позивача зобов`язано сплатити недоїмку у розмірі 30 889,95 гривень.

Згідно витягу інтегрованої картки платника зазначена сума була нарахована за такі періоди: за 1 квартал 2019 року 2171,47 грн, за 2 квартал 2018 року 2754,18 грн, за 3 квартал 2019 року 2754,18 грн, рішення №00283922408 від 24.11.2021 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 10.02.2018 по 11.11.2021 у сумі 23 210,12 грн, в т.ч. штраф у розмірі 3601,92 грн та пені 19 608,20 грн.

Позивач, не погоджуючись з прийнятою вимогою, звернувся до суду з відповідним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 та пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є:

- роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Абзацом першим пункту 1 та пунктом 3 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та здійснення особою підприємницької діяльності в якості фізичної особи-підприємця, яку особа фактично не здійснює (не отримує доходу від її провадження), Законом №2464-VI не врегульовано.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску.

Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного соціального внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Позивач посилається на те, що вона перебувала у спірний період у трудових відносинах, а саме з 20.02.2018 вона працює комірником центрального управління департаменту складської логістики, ТОВ «Заммлер Склад» (код ЄДРПОУ 37416998), а тому обов`язок щодо сплати єдиного соціального внеску у позивача був відсутній.

Надаючи оцінку зазначеним доводами позивача, суд насамперед звертає увагу сторін на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.12.2019 у справі № 440/2149/19, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Матеріали справи містять довідку Пенсійного фонду України форми ОК-5 від 31.03.2025, відповідно до якої за позивача єдиний соціальний внесок за період з січня 2017 року по грудень 2017 року включно сплачувало КНП «КМКЛШМД» (код ЄДРПОУ 00184945), а з лютого 2018 року по грудень 2021 року включно сплачувало ТОВ «Транс Пульс» (попередня назва ТОВ «Заммлер Склад»).

Зважаючи на наведені обставини, правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 04.12.2019 року у справі № 440/2149/19, від 23.01.2020 року у справі № 480/4656/18, від 19.05.2020 року у справі № 560/1959/19, позивач у період з січня 2017 року по грудень 2021 року не мав обов`язку сплачувати єдиний внесок.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19.01.2022 № Ф-150032-52 та наявність підстав для її скасування.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Отже сплачений позивачем судовий збір у загальному розмірі 992,40 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Київській області на користь позивача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 19.01.2022 № Ф-150032-52.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, код ЄДРПОУ 44096797) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.