Рішення від 09.06.2025 по справі 320/7987/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2025 року справа №320/7987/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "БАНКОМЗВ`ЯЗОК" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «БАНКОМЗВ`ЯЗОК» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, в якому просить суд:

-визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2023 №107520410.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки рішенням Київської міської ради від № 5449/5490 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 09.12.2021 № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва за 2022 рік» від 13.09.2022 з 01.03.2022 по 31.05.2022 за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва застосовується ставка орендної плати в розмірі 0 відсотків. За вказаний період позивач звільнений від сплати орендної плати на підставі пп. 69.14 підрозд. 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Також посилається на порушення відповідача порядку проведення камеральної перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року даний позов було залишено без руху. В подальшому позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у його задоволенні.

У відповіді на відзив, Позивач підтримав усі свої позовні вимоги.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.05.2014 між Позивачем та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки (далі- Договір оренди), розташованої за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська (Фрунзе), 69 (літ. В), кадастровий номер: 8000000000:85:096:0013.

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди, договір укладено на 10 років.

Акт приймання-передачі земельної ділянки підписано 15.05.2014 року.

25.01.2023 позивачем отримано засобами поштового зв`язку Акт від 17.01.2023 № 2802/Ж5/26-15-04-10-03/19353391 «Про результати камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності 2022 рік) АТ «Банкомзв`язок», податковий номер 19353391» (далі - Акт), складений ГУ ДПС у м. Києві.

Відповідачем в Акті встановлено, що заниження суми податкового зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб (код платежу 18010600), зокрема встановлено суму відхилення у податкових періодах за березень 2022 року та квітень 2022 року в розмірі 104 774,73 грн. за кожний місяць.

Керуючись п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, 07.02.2023 року платником податку надіслано до податкового органу заперечення на Акт.

Відповідачем заперечення залишені без розгляду, у зв`язку з порушенням термінів встановлених ПК України, про що листом повідомлено позивача. Разом з листом, контролюючим органом надіслано податкове повідомлення-рішення від 16.02.2023 № 119370410, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на суму 314324,19 грн. у тому числі 209549,46 грн. податкове зобов`язання, 104774,73 грн. штрафні санкції.

01.03.2023 року позивачем подано скаргу на спірне податкове повідомлення-рішення.

01.05.2023 року ДПС України прийнято рішення за результатом розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 16.02.2023 № 119370410 скасовано в частині застосування штрафу 104 774,73 грн. В частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 209 549,46 грн. залишено без змін.

У подальшому, ГУ ДПС у м. Києві прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 107520410 від 13.11.2023 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» на суму 209 549,46 грн.

Позивач не погоджується з винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням, що і зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно норм п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII Податкового кодексу України - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Відповідно до норм ст. 269 ПК України, платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Приписами п. п. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

За змістом ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до положень п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з нормами ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

24 лютого 2022 року Президент України прийняв Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі Указ).

Відповідно до приписів пункту 1 Указу воєнний стан введено в дію з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Приписами пункту 1 Указу Президента України від 15.04.2025 року на № № 235/2025 продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховною Радою України 15.03.2022 був прийнятий Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту: «Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України».

Пунктом 4 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Тож, з наведеного слідує, що за змінами п. п. 69.14 п. 69 підр. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності): 1) за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та: розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації; 2) за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями, як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Для застосування вказаної пільги тривалість ведення бойових дій на відповідній території не має правового значення, про що свідчить зазначене у дужках дієслово у минулому часі «велися».

Судом досліджено, що за результатом камеральної перевірки ПАТ «БАНКОМЗВ`ЯЗОК» уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний №9280634827 від 27.12.2022 за 2022 рік, ГУ ДПС у м. Києві було складено акт №2802/Ж5/26-15-04-10-03/19353391 від 17.01.2023, яким було встановлено порушення ПАТ «БАНКОМЗВ`ЯЗОК» п. п. 14.1.136, п. 14.1 ст. 14, п. 288.1, п. 288.4 ст. 288 ПК України, в результаті чого, сума податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб (КБК 18010600) зазначена ПАТ «БАНКОМЗВ`ЯЗОК» в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний №9280634827 від 27.12.2022 за 2022 рік, є нижча ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

Підприємством позивача було подано уточнюючу податкову декларацію за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний №9280634827 від 27.12.2022 за 2022 рік, зокрема, відображення звільнення по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності у період дії воєнного стану.

Суд приймає до уваги те, що на момент подання позивачем уточнюючої річної декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік (27.12.2022) був визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

У той же час, факт ведення з 24.02.2022 на території міста Києва та Київської області бойових дій є загальновідомим, що надавало позивачу право на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, незалежно від того, визначений Кабінетом Міністрів України відповідний перелік територій чи ні.

При цьому, у подальшому, 06.12.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», в пункті 1 якої встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято наказ № 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно цього Переліку, з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року вся територія міста Києва визнається територією, на якій велися бойові дії.

Отже, вказаний Перелік також підтверджує правомірність позиції позивача про те, що на території міста Києва велися бойові дії, що, як наслідок, звільняє позивача від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельні ділянки, розташовані на такій території, та надає право на коригування податкових зобов`язань шляхом подання уточнюючої звітності.

Згідно з абз. 1 п. 284.1 ст. 284 ПК України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, про затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Рішенням Київської міської ради від 09.12.2021 № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік» були установлені мінімальні розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міської територіальної громади міста Києва.

Київська міська рада своїм рішенням від 30.03.2022 № 4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб`єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ», а саме, п. 1.2. визначила: у сфері комунального майна територіальної громади міста Києва на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати.

Також, Київська міська рада своїм рішенням внесла зміни до рішення Київради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Київ», встановивши з 1 березня до 31 травня 2022 року ставку орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативно грошової оцінки) в розмірі 0%.

Суд звертає увагу на те, що Київська міська рада, своїм рішенням від 13 вересня 2022 року № 5449/5490 внесла зміни до рішення Київради від 09 грудня 2021 року № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва на 2022 рік», встановивши, що з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка.

Таким чином, вищевказаним рішенням Київська міська рада надала юридичним та фізичним особам пільгу з орендної плати за землю комунальної власності територіальної громади міста Києва на період з 01.03.2022 по 31.05.2022.

У даному випадку, в уточнюючій декларації, позивачем було відкориговано до показника « 0» зобов`язання з плати за землю, саме період січень-квітень 2022 року, по якому, було встановлено відхилення на 209 549,46 грн.

Тож, при проведенні камеральної перевірки, відповідачем не враховано зазначені вище положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022.

Щодо доводу позивача про порушення контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки уточнюючої декларації.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За визначенням підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.2 статті 86 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Наказом Міністерства доходів та зборів України від 14 червня 2013 року №165 затверджено «Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця» (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій визначені строки проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, а саме, рекомендовано проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Згідно п. 2.5.1. Методичних рекомендацій акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Отже, у даному випадку камеральна перевірка позивача могла бути проведена виключно на підставі даних, зазначених в уточненій податковій декларації з плати за землю.

З аналізу наведених норм вбачається, що камеральна перевірка є способом здійснення податкового контролю, який проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності.

Водночас, питання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів не належить до тих, що мають встановлюватись під час здійснення камеральної перевірки.

За визначенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків і зборів є предметом виключно документальної перевірки.

Тобто, при проведенні камеральних перевірок податкові органи мають право перевіряти податкову звітність на наявність арифметичних або методологічних помилок, досліджувати логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників безпосередньо декларації, а також додатків до неї, порівнювати показники декларацій за поточний і попередні звітні періоди тощо. Однак, Податковий кодекс України не надає податковим органам повноважень під час камеральної перевірки перевіряти декларування окремих показників «по суті», тобто аналізувати документи і окремі операції платника податків для перевірки достовірності декларування тих чи інших показників. Така перевірка може здійснюватися лише в межах документальної перевірки планової або позапланової.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.07.2020 у справі № 805/1584/17-а, від 21.01.2021 у справі № 813/2519/17.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем проведена камеральна перевірка, при цьому податковим органом зазначено про заниження позивачем податкового зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за 2022 рік, тобто здійснено перевірку повноти нарахування і сплати податку за землю з юридичних осіб, що відповідно до п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України є предметом саме документальної, а не камеральної перевірки.

Водночас, при перевірці використано електронну форму уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної вартості) реєстраційний № 9280634827 від 27.12.2022 за 2022 рік, електронну форму уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної вартості) реєстраційний № 9044877122 від 04.04.2022 за 2022 рік та електронну форму уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної вартості) реєстраційний № 9015799186 від 02.02.2022 за 2022 рік.

Тобто, відповідачем в межах камеральної перевірки було використано інформацію з податкової звітності на наявність арифметичних або методологічних помилок.

З огляду на встановлені обставини та законодавче регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що податковий орган не вийшов за межі камеральної перевірки уточнюючої декларації позивача.

Відтак, доводи позивача в цій частині не спростовують законність проведення камеральної перевірки уточнюючої декларації позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що призвело до настання для позивача негативних наслідків у вигляді встановлення додаткового тягаря зі сплати орендної плати за землю.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підсумовуючи, суд зазначає, що відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено обґрунтованості та законності донарахування позивачу орендної плати за січень-квітень 2022 року на суму 209549,46 грн.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час розгляду спору та підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "БАНКОМЗВ`ЯЗОК" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 13.11.2023 №107520410.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, Шолуденка, 33/19) на користь Приватного акціонерного товариства "БАНКОМЗВ`ЯЗОК" (код ЄДРПОУ 19353391) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 143,24 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 9 червня 2025 року.

Суддя Кочанова П.В.