Ухвала від 10.06.2025 по справі 440/7579/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

10 червня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/7579/25

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Головко А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міщаніна Олександра про зняття арешту,-

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міщаніна Олександра про визнання бездіяльності щодо не скасування вжитих державним виконавцем заходів щодо зняття арешту з майна (коштів) Скаржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: Полтавська область, Лубенський район, с. Софине, поштовий індекс: 37851), які було накладено Відповідачем Київським відділом державної виконавчої служби у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 34962532, юридична адреса: м. Полтава, вул. Української Повстанської Армії, 29, поштовий індекс: 36039) в рамках виконавчого провадження від 02.09.2014 № 44577662 з примусового виконання виконавчого листа № 1кп/554/4/2014 виданого Октябрським районним судом м. Полтави про конфіскацію у Скаржника всього майна (коштів) та постанов про арешт майна від 12.09.2014, 18.11.2014 та 19.11.2014.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства. Частиною другою цієї ж статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлений інший порядок судового провадження.

Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

За правилами ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, якщо законом встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначений у розділі X Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII).

Статтею 3 Закону № 1404-VIII передбачений перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень іноземних судів; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Тобто, примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі документи, видані судами у передбачених законом випадках на виконання судових рішень, а також рішення інших органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Як вбачається з позовної заяви та долучених до неї матеріалів, позивач оскаржує бездіяльність державного виконавця щодо зняття арешту з коштів та майна боржника у ВП № 44577662, накладеного відповідачем при примусовому виконанні виконавчого листа № 1кп554/4/2014, виданого Октябрським районним судом м. Полтави.

Таким чином, позивач оскаржує бездіяльність державного виконавця щодо зняття арешту з коштів та майна боржника в межах виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого документу, виданого Октябрським районним судом м. Полтави на виконання вироку, ухваленого за правилами кримінального судочинства.

Разом з цим, за змістом ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, виходячи із системного аналізу норм КАС України та Закону України «Про виконавче провадження» в порядку адміністративного судочинства підлягають вирішенню питання, пов`язані з примусовим виконанням постанов про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат виконавчого провадження та про накладення штрафу, тобто постанов, які є окремими виконавчими документами.

У свою чергу, питання правомірності прийняття самих постанов про арешт майна боржника повинно вирішуватися за загальними правилами, встановленими частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», а саме судом, який видав виконавчий документ.

Беручи до уваги ту обставину, що позивач оскаржує бездіяльність державного виконавця щодо зняття арешту з коштів та майна боржника, накладеного відповідачем при примусовому виконанні виконавчого листа № 1кп554/4/2014, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, дані позовні вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а розгляд даного спору повинен здійснюватися судом, який видав виконавчий документ, а саме Октябрським районним судом м. Полтави.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 170, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі №440/7579/25 за позовом ОСОБА_1 до Міщаніна Олександра про зняття арешту.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

СуддяА.Б. Головко