Ухвала від 09.06.2025 по справі 161/10988/25

Справа № 161/10988/25

Провадження № 1-кс/161/3374/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 09 червня 2025 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , в залі суду м. Луцька розглянув клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , погодженого із прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42025032010000087 від 05.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , погодженого із прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42025032010000087 від 05.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

В клопотанні слідчий зазначає, що у провадженні СВ Луцького РУП ГУНП в Волинській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42025032010000087 від 05.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

За фактом можливого підроблення службовими особами Підгайцівської сільської ради Луцького району рішення від 17.02.2021 №5/30 «Про завтвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки у власність.

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що, під час опрацювання інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що рішенням Підгайцівської сільської ради від 17.02.2021 № 5/30 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 , площею 0,14 га, яка знаходиться в с. Підгайці Підгайцівської сільської ради Луцького району кадастровий номер 0722884800:01:004:0029 для ведення особистого селянського господарства, передано у власність ОСОБА_5 зазначену земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Однак згідно Генерального плану населеного пункту с. Підгайці територія на якій розташована земельна ділянка з кадастровим номером 0722884800:01:004:0029 за функціональним призначенням відноситься до земель транспортної інфраструктури, відтак не могла бути сформована та відведена для ведення особистого селянського господарства.

Також встановлено, що іншим рішенням Підгайцівської сільської ради від 17.02.2021 № 5/30 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 , площею 0,30 га, яка знаходиться в с. Струмівка Підгайцівської сільської ради Луцького району кадастровий номер 0722884800:03:001:0023 для ведення особистого селянського господарства, передано у власність ОСОБА_6 зазначену земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Водночас, згідно Генерального плану населеного пункту с. Струмівка територія на якій розташована земельна ділянка з кадастровим номером 0722884800:03:001:0023 за функціональним призначенням відноситься до земель транспортної інфраструктури, відтак не могла бути сформована та відведена для ведення особистого селянського господарства.

Також, з відкритих джерел встановлено, що в с. Струмівка на території, що згідно генерального плану населеного пункту за функціональним призначенням відноситься до земель транспортної інфраструктури розташована земельна ділянка з кадастровим номером 0722884800:03:001:0396 площею 0,0278 га., що відноситься до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Зазначена ділянка перебуває у приватній власності, сформована за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0722884800:03:001:0035 площею 0,0562 га., що ймовірно відведена і надана у приватну власність тим самим рішенням Підгайцівської сільської ради від 17.02.2021 №5/30 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної

Згідно Генерального плану населеного пункту с. Струмівка та с. Підгайці територія на якій розташована земельні ділянки з кадастровими номерами: 0722884800:01:004:0029, 0722884800:03:001:0023, 0722884800:03:001:0396, остання сформована за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 0722884800:03:001:0035, відноситься до земель транспортної інфраструктури, відтак не могли бути сформовані та відведені для ведення особистого селянського господарства.

Незважаючи на це, земельні ділянки земельні ділянки з кадастровими номерами: 0722884800:01:004:0029, 0722884800:03:001:0023, 0722884800:03:001:0396, були переданаі у приватну власність на підставі рішенням Підгайцівської сільської ради від 17.02.2021 № 5/30 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки у власність»

У зв`язку з наведеним існує ризик відчуження земельної ділянки, її забудови або зміни цільового призначення, що може унеможливити повернення її у державну чи комунальну власність у разі доведення незаконності її приватизації.

04.06.2025 року Слідчим СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області було винесено постанову про визнання речовим доказом зазначених земельних ділянок.

У зв`язку з наведеним існує ризик відчуження земельної ділянки, її забудови або зміни цільового призначення, що може унеможливити повернення її у державну чи комунальну власність у разі доведення незаконності її приватизації.

Мета накладення арешту на зазначене вище майно полягає у тому, щоб попередити настання негативних наслідків у вигляді приховування, відчуження чи знищення об`єкта кримінального правопорушення, адже у разі їх настання це негативно вплине і перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

У випадку задоволення клопотання і накладення арешту на вищевказане майно, це забезпечить можливість використання цього майна як доказу у кримінальному провадженні як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

У зв`язку з вищезазначеним, з метою забезпечення збереження речового доказу, а саме вищевказаних земельних ділянок вважає за необхідне накласти на них арешт.

В судове засідання прокурор ОСОБА_7 та слідчий ОСОБА_3 надали заяву про розгляд клопотання у їх відсутність. Клопотання просили задовольнити.

В судове засідання власника майна ОСОБА_5 надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності. Заперечує щодо поданого клопотання, надав копії документів.

В судове засідання власники майна ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не з`явилися.

Ст. 172 КПК України передбачено, що неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Об`єктивно, повно та всебічно дослідивши надані до клопотання матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Згідно із статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх прав та виконання процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні встановлено, що Луцьким РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування №42025032010000087 від 05.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, за фактом можливого підроблення службовими особами Підгайцівської сільської ради Луцького району рішення від 17.02.2021 №5/30 «Про завтвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки у власність.

Так, на підставі рішенням Підгайцівської сільської ради від 17.02.2021 № 5/30 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки у власність» земельні ділянки з кадастровими номерами: 0722884800:01:004:0029, 0722884800:03:001:0023, 0722884800:03:001:0396, були передані у приватну власність.

Згідно Генерального плану населеного пункту с. Струмівка та с. Підгайці територія на якій розташована земельні ділянки з кадастровими номерами: 0722884800:01:004:0029, 0722884800:03:001:0023, 0722884800:03:001:0396, остання сформована за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 0722884800:03:001:0035, відноситься до земель транспортної інфраструктури, відтак не могли бути сформовані та відведені для ведення особистого селянського господарства.

Постановою слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 від 04.06.2025 року вищевказані земельні ділянки визнано речовими доказами.

Відповідно доч.1ст 170КК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов`язує необхідність у накладенні такого арешту, з метою збереження речових доказів. Попередження настання негативних наслідків у вигляді приховування, відчуження чи знищення об`єкта кримінального правопорушення, адже у разі їх настання це негативно вплине і перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. Існує ризик відчуження земельних ділянок, їх забудови або зміни цільового призначення, що може унеможливити повернення їх у державну чи комунальну власність у разі доведення незаконності їх приватизації.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна:

земельна ділянка з кадастровим номером 0722884800:01:004:0029 площею 0,14 га перебуває у приватній власності ОСОБА_5 . Цільове призначення земельної ділянки 01.03 для ведення особистого селянського господарства. Передана йому у власність на підставі рішенням Підгайцівської сільської ради від 17.02.2021 № 5/30 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання земельної ділянки у власність»;

земельна ділянка з кадастровим номером 0722884800:03:001:0023 площею 0,30 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, перебуває у приватній власності ОСОБА_6 ;

щодо перебування у приватній власності ОСОБА_8 земельної ділянки з кадастровим номером 0722884800:03:001:0023 площею 0,0278 га, яка сформована за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0722884800:03:001:0035, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, слідчий суддя не погоджується з таким твердженням слідчого, оскільки матеріалами наданими до клопотання не доведено, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 0722884800:03:001:0023 саме з площею 0,0278 га є ОСОБА_8 . Будь-яких інших документів, з яких можливо було б встановити власника вказаної земельної ділянки, слідчому судді надано не було.

Крім того, ст. 366 КК України передбачено покарання за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів. Тобто суб`єктом злочину, передбаченого ст. 366 КК України, є посадова особа.Це особа, яка працює в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, незалежно від форми власності, і має право складати, вносити відомості та/або видавати певні офіційні документи. Слідчим не надано доказів того, що власники вказаних земельних ділянок є суб`єктами вказаного кримінального правопорушення. Лише наявність у вказаних осіб у власності земельних ділянок, які як зазначає слідчий не могли бути сформовані та відведені для ведення особистого селянського господарства, не є підставою для накладення арешту на їх майно.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

У Постанові Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти російської федерації», Постанові Європейського Суду від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти російської федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Також Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-И). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

При розгляді клопотання про арешт земельних ділянок не встановлена наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у накладені арешту на вказане майно. Клопотання містить не точності, розбіжності щодо права власності на земельні ділянки, власники майна не мають процесуального статусу у кримінальному провадженні, та накладення арешту на їх майно є порушенням права власності, а саме: право власника на мирне володіння та користування ним, дані, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння власниками належним їм майном відсутні.

Згідно п.5 ч.1, 2 ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна земельних ділянок є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , погодженого із прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42025032010000087 від 05.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, - відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1