Рішення від 10.06.2025 по справі 712/9751/24

Справа № 712/9751/24

Провадження № 2/712/483/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 Соснівський районний суд м.Черкаси в складі

головуючого судді- Пироженко В.Д.

при секретарі - Каплі А.С.

за участі представника позивача ОСОБА_1

за участі представник відповідача Бондаренка Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» , третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовачастина НОМЕР_1 )( АДРЕСА_2 ),Приватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «ЄВРОІНСУкраїна» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102), третя особа ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування.

В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 01.10.2022 о 10 год 25 хв в смт. Оршанець, по вул. Підполковника Краснікова водій ОСОБА_3 керував автомобілем ГАЗ 32213, д.н.з. НОМЕР_2 (власник військова частина НОМЕР_3 ) на перехресті, виконуючи поворот ліворуч, при виїзді з перехрещення проїзних частин, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем Ford Edge, д.н.з. НОМЕР_4 (власник ОСОБА_2 ) та в результаті автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.12.2023 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та справу закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В подальшому постановою Черкаського апеляційного суду від 16.02.2024 апелянту було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду залишено без змін.

Позивачем було подано заяву до ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна», оскільки цивільно-правова відповідальність була забезпечена згідно полісу № АР/5819931 обов`язкового страхування цивільного-правової відповідальності. Страхувальник - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

Страховиком був проведений розрахунок матеріального збитку який становить 97436,48 грн. Однак, у зв`язку зі спливом строку звернення з заявою про страхове відшкодування через тривалість розгляду справи в суді, ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» відмовлено позивачу у проведенні виплат страхового відшкодування.

Враховуючи той факт, що позивач діяла добросовісно та звернулася із заявою про страхове відшкодування, тому річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, тому просить стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду в сумі 97436,48 грн та моральну шкоду в сумі 15 00 грн і понесені судові витрати.

В ходірозгляду справипредставник позивача ОСОБА_1 просила стягнутиі матеріальнуі моральнушкоду звідповідача страховоїкомпанії постількиавтомобіль відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) був застрахований.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.08.2024 року відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачам надано термін для подачі відзиву на позовну заяву.

У визначений судом строк від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що постільки автомобіль їх був застрахований, тому у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди і він повинен виплачувати позивачу завдану шкоду. Просили в позові позивачу відмовити.

18.09.2024 року від відповідача ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» надійшов відзив на позов позивача в якому позовні вимоги позивача не визнають. Зазначає, що страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування у разі настання страхового випадку, тобто єдиною підставою для виплати страхового відшкодування є страховий випадок. У відповідача відсутній обов`язок страхової виплати постільки водія ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не притягнуто, а тому він вважається невинуватим за вчинення ДТП. Крім того, позивач пропустила річний строк звернення до страхової компанії та звернулася з заявою про виплату через 1,5 років з моменту настання ДТП. Позивач не вчиняв жодних активних дій для отримання страхового відшкодування, що свідчить про його недобросовісність та небажання реалізувати надані йому права. Законодавством не передбачено солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Визначення суми страхового відшкодування, пов`язаної з відновлювальним ремонтом транспортного засобу здійснюється з урахуванням фізичного зносу, а тому вартість відновлювального ремонту транспортного засобу із урахуванням фізичного зносу становить вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу. Страховик відшкодовує матеріальний збиток, а не вартість відновлювального ремонту. Позивач не надає звіт\висновок про визначення вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу. Не відшкодовується і моральна шкода страховиком, постільки такий обов`язок виникає у разі завдання потерпілому шкоди життю та здоров`ю. Страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, яка становить 1000 гривень.

Письмовою ухвалою суду було залучено до участі в справі за клопотанням ОСОБА_3 , в якості третьої особи.

14.01.2025 року від третьої особи надійшло пояснення в якому зазначає, що саме на СК «ЄВРОІНС Україна» покладено обов`язок за відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 97436,48 грн. В задоволенні моральної шкоди просив відмовити постільки власнику транспортного засобу не були заподіяні моральні збитки, так як за кермом автомобіля вона не перебувала.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Герасимова Т.І. уточнені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» в судове засідання не з`явився, хоч належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в судовому засіданні не заперечував щодо вимог позивача враховуючи уточнені позовні вимоги.

Представник третьої особи ОСОБА_3 ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився. Направив до суду клопотання про розгляд справи в їх відсутність.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.06.2025 року позов в частині вимог позивача ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишено без розгляду.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як визначеностатті 55 Конституції Українитастатті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

За змістом статті12,81,89 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першоюстатті 15 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статтями1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання деліктної відповідальності за статтями1166,1167 ЦК Українинеобхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Згідно зістаттею 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частини другастатті 1187ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно достатті 999 ЦК Українизаконом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Статтею 979 ЦК Українипередбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цьогоКодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, визначена спеціальнимЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (підпункти 1.4, 1.7статті 1 цього Закону).

У абзаці першому підпункту 22.1статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що 01.10.2022 о 10 год 25 хв в смт. Оршанець, по вул. Підполковника Краснікова сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів ГАЗ 32213, д.н.з. НОМЕР_2 (власник військова частина НОМЕР_3 ) під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля Ford Edge, д.н.з. НОМЕР_4 (власник ОСОБА_2 ) та в результаті автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.12.2023 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та справу закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16.02.2024 апелянту ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду залишено без змін.

Відповідальність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) автомобіля ГАЗ 32213, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/5819931 у страховій компанії ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна».

Позивач просить стягнути з відповідача ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» суму матеріального збитку 97436,48 грн.

26.03.2024року позивачзвернулася довідповідача ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» з заявою щодо відшкодування шкоди завданої застрахованою особою.

Листом від02.04.2024року ПрАТ«СК «ЄВРОІНСУкраїна» повідомила позивачку ОСОБА_2 про те, що нею було пропущено строк на подання заяви про страхове відшкодування, що передбачено п.п.37.1.4 п.37.1 ст. 37 Закону України, а тому правових підстав для здійснення страхового відшкодування за даним випадком не вбачає.

Відповідно до положень частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першоюстатті 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність івзаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститьсяу справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний:

33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Статтею 35 Закону зазначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися:

а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ;

б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих;

ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

35.2. До заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

37.1. Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

37.1.1. навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров`я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

37.1.2. вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченоїстаттею 41цього Закону);

37.1.3. невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

37.1.4. неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особи здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Добросовісність ( п.6 ст. 3 ЦК України) це повний стандарт поведінки, характеризується чесністю, відкритістю та повагою інтересів іншої сторони договору або відповідно правовідношенням.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 року у справі № 147/17 зазначено, що з огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика не зазначений у законодавстві (ст.12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі.

Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норм закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика в судовому порядку протягом строку позовної давності.

Покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону № 1961-1У).

У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного стоку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика.

Суд вважає, що позивач діяла добросовісно і звернулася про страхове відшкодування після визнання вини водія автомобіля ГАЗ, набуття постанови Черкаського апеляційного суду законної сили, так як тривалість розгляду справи відбулося не з вини позивачки та не через її зловживання.

Таким чином, на думку суду відповідальність по здійсненню відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП повинна нести саме страхова компанія.

Відповідач ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» посилається на відсутність своєї відповідальності в зв`язку з тим, що до адміністративної відповідальності водій автомобіля ГАЗ ОСОБА_3 не був притягнутий за закінченням строків притягнення до адмінвідповідальності.

Суд зазначає, що закриття провадження у адміністративній справі на підставі пункту 7статті 247 КУпАПу зв`язку зі збігом строків, передбаченихстаттею 38КУпАП - не є підставою для звільнення відповідача від цивільної відповідальності, оскільки закриття за збігом строків не є реабілітуючою підставою, а отже суд вважає за правильне прийти до рішення про часткове задоволення позову.

Відповідач зазначає, що визначення суми страхового відшкодування, пов`язаної з відновлювальним ремонтом транспортного засобу здійснюється з урахуванням фізичного зносу, а тому вартість відновлювального ремонту транспортного засобу із урахуванням фізичного зносу становить вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу. Страховик відшкодовує матеріальний збиток, а не вартість відновлювального ремонту.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 року № 142/2092 визначено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права.

Згідно пункту 7.38 розділу у11 в редакції Наказу Міністерства юстиції № 3207/5/1033 від 21.10.2019 року значення Ез коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує : 5 років для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років- для інших легкових КТЗ.

Відповідно до матеріалів справи, автомобіль Ford Edge, д.н.з. НОМЕР_4 . 2017 року випуску, а тому коефіцієнт фізичного зносу, на момент скоєння ДТП (2022 рік) дорівнює нулю та не застосовується.

При цьому суд зауважує на тому, що в межах відповідальності страхової компанії перебуває сума 96436,48 грн, з урахуванням франшизи 1000 гривень.

Дана сума підтверджується наданим до суду актом виконаних робіт № 101 від 12.10.2022 року ПП «ГК`СФЕРА АВТО».

Не заслуговують на увагу посилання відповідача на той факт, що автотоварознавча експертиза не була проведена. Сторони клопотання щодо проведення такої експертизи не заявляли, а тому суд виходив із наданих позивачем доказів.

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, суд вважає, що дані вимоги не підлягають до задоволення, оскільки позивачем не надано доказів такого заподіяння.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Питання про судові витрати по сплаті судового збору слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Суд вважає стягнути з відповідача ПрАТ «СК«ЄВРОІНС Україна»на користь позивача 1211,20 грн., пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Керуючись ст. ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст.22, 606, 980, 982, 999,1166, 1188 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМ ПАНІЯ «ЄВРОІНС Україна» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, ЄДРПОУ 22868348) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 96436,48 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків, 1211,20 грн, витрат по сплаті судового збору, а всього 97647, 68 грн.

В іншій частині позову позивачу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: В.Д. Пироженко

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМ ПАНІЯ «ЄВРОІНС Україна» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, ЄДРПОУ 22868348).

Повний текст рішення складено 10.06.2025