Постанова від 09.06.2025 по справі 531/2488/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/2488/21 Номер провадження 22-ц/814/2643/25Головуючий у 1-й інстанції Герцов О. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Панченка О.О., Пилипчук Л.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційнимискаргами представника Приліпко Ірини Леонідівни, яка діє в інтересах Селянського (Фермерського) господарства «Надія» на ухвали Карлівського районного суду Полтавської області від 03 квітня 2025 року у справі за позовом Селянського (Фермерського) господарства «Надія» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтина Вікторовича, Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, Фермерського господарства «Кумечко», за участі третіх осіб: приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Сокирченко Таміли Павлівни, Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області, про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування його запису про державну реєстрацію речового права,-

В С Т А Н О В И В :

Селянське (Фермерське)господарство «Надія» звернувся до суду із вказаною позовною заявою у якій просило скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтина Вікторовича №52990006 від 07.07.2020 про державну реєстрацію права власності на виробничий будинок (сільськогосподарську будівлюсвинарник) з господарськими (допоміжними будівлями і спорудами; визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 27.10.2020 року; скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на вищевказану будівлю та запис про право власності; витребувати із чужого користування будівельні матеріали колишньої будівлі СТФ, що розташовані в Полтавській області Карлівському районі Максимівській сільраді, що належать СФГ «НАДІЯ».

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 20 березня 2025 року заяву представника позивача адвоката Приліпко І. Л. про залишення позовної заяви без розглядузадоволено.

Позовну заяву СФГ «Надія» в особі голови господарства Білогубова В.В., за участі представника позивача адвоката Новицького В.В. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода Костянтина Вікторовича, Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, Фермерського господарства «Кумечко», за участі третіх осіб: Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Сокирченко Таміли Павлівни, Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування його запису про державну реєстрацію речового права, витребування з чужого незаконного володіння будівельних матеріалів залишити без розгляду.

25.03.2025 року від представника ОСОБА_1 Тереховського Д.О. надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути з СФГ «НАДІЯ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 54900 грн.

26.03.2025 року від представника ФГ « КУМЕЧКО» - Кумечко І.В. надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути з СФГ «НАДІЯ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 174500 грн.

26.03.2025 року від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути з СФГ «НАДІЯ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 99000 грн.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 03 квітня 2025 року клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з СФГ «НАДІЯ» на користь ОСОБА_1 40000 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 03 квітня 2025 року клопотання представника ФГ «КУМЕЧКО» - Кумечко І.В. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з СФГ «НАДІЯ» на користь ФГ «Кумечко» 120000 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 03 квітня 2025 року клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з СФГ «НАДІЯ» на користь ОСОБА_2 75000 грн. витрат на правничу допомогу.

З вказаними ухвалами суду не погодилась Приліпко І.Л. яка діє в інтересах СФГ «Надія» та подала на них апеляційні скарги, в яких прохає скасувати ухвали та відмовити в задоволенні клопотань про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

В обгрунтування апеляційних скарг вказує, що відповідачами не доведено факт недобросовісних дій позивача спрямованих на затягування розгляду справи, а тому відсутні підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу.

До суду апеляційної інстанції надійшов відзив від представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на апеляційну скаргу скарги, в яких представник відповідач просить апеляційну скаргу СФГ « Надія» залишити без задоволення, а ухвалу про стягнення витрат на правничу допомогу н користь ОСОБА_2 без змін.

Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі. На момент розгляду справи сторони та інші учасники по справі будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з`явилися.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першоюстатті 4 ЦПК України, частиною першоюстатті 55 Конституції України, пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч.5ст.142 ЦПК Україниу разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом ч.9ст.141 ЦПК Україниу випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» в інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08.11.2021 було відкрито провадження у справі за позовом Селянського (Фермерського) господарства «Надія», в особі голови господарства Білогубова В.В., за участі представника позивача адвоката Новицького В.В. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховода К.В., Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області, Фермерського господарства «Кумечко», за участі третіх осіб: Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Сокирченко Т.П., Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області про скасування рішення про державну реєстрацію речового права, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та скасування його запису про державну реєстрацію речового права, витребування з чужого незаконного володіння будівельних матеріалів.

До закриття підготовчого провадження у справі позивачем неодноразово заявлялись клопотання про витребування доказів та призначення експертизи, які судом першої інстанції були задоволені.

Окрім того, позивачем було заявлено неодноразові клопотання про відкладення розгляду справи та допущено не виконання ухвали про витребування доказів, внаслідок чого розгляд справи тривав більше трьох років, що свідчить про недобросовісність поведінки позивача та затягування судового розгляду.

Також, подача позивачем заяви про залишення позову без розгляду перед розглядом справи по суті, не містить будь-яких поважних і обґрунтованих підстав для подання вказаної заяви, що в свою чергу свідчить про недобросовісність дії позивача та зловживання своїми процесуальними правами.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що внаслідок необґрунтованих дій позивача розгляд справи тривав більше трьох років, який в подальшому за заявою позивача було залишено без розгляду, що свідчить про зловживання своїми процесуальними права з боку позивача, а тому наявні підстави для стягнення з останнього витрат на правничу допомогу на користь відповідачів.

Разом з тим, колегія суддів не може в повній мірі погодитись із розміром стягнутих витрат на правничу допомогу з огляду на наступне.

Згідно з пунктами 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з тим, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом,

та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі КГС від 03.10.2019 р у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28.05.2021 р у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02.12.2020 р у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 р у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 р у справі № 753/1203/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19 та від 26 квітня 2022 року у постанові № 289/1560/20.

Із матеріалів справи вбачається, що звертаючись із клопотанням про ухвалення додаткового рішення представник ОСОБА_1 просив стягнути з позивача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 54900 грн.

В обгрунтування клопотання посилався на докази понесених витрат, а саме: копію акту виконаних робіт №05/25 від 21.03.2025 до договору про надання правової допомоги від 17.11.2023 та додаткової угоди № 1 від 28.12.2023 року, у якому зазначено, що вартість послуг складає 54 900,00 грн; копію квитанції № 4 від 17.11.2023, відповідно до якої адвокат Тереховський Д. О. прийняв від ОСОБА_1 кошти в сумі 25 000 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 17.11.2023 та копію квитанції № 9 від 21.03.2025, відповідно до якої адвокат Тереховський Д. О. прийняв від громадянина ОСОБА_1 кошти в сумі 29 900 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 17.11.2023, додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 17.11.2023 укладеної 28.12.2023 року та акту виконаних робіт від 21.03.2025 року.

Також із клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу звернувся представник ФГ «Кумечко» - Кумечко І.В., в якому просив стягнути з СФГ « Надія» на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 174500 грн.

В обгрунтування клопотання посилався на докази понесених витрат, а саме: копію акту виконаних робіт №1 від 31.12.2021 до договору про надання правової допомоги від 16.11.2021, у якому зазначено, що вартість послуг складає 23 000,00 грн; копію квитанції № 13 від 31.12.2021, відповідно до якої адвокат Гиря А. В. прийняла від ФГ «Кумечко» кошти в сумі 23 000 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 16.11.2021 та акту виконаних робіт від 31.12.2021, копію звіту про використання коштів ФГ «Кумечко» та копію видаткового касового ордера від 31.12.2021 року; копію акту виконаних робіт №2 від 11.04.2022 до договору про надання правової допомоги від 16.11.2021, у якому зазначено, що загальна сума послуг складає 30 000,00 грн; копію квитанції № 4 від 11.04.2022, відповідно до якої адвокат Гиря А. В. прийняла від ФГ «Кумечко» кошти в сумі 30 000 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 16.11.2021 та акту виконаних робіт від 11.04.2022, копію звіту про використання коштів ФГ «Кумечко» та копію видаткового касового ордера від 11.04.2022 року; копію акту виконаних робіт №3 від 15.07.2022 до договору про надання правової допомоги від 16.11.2021, у якому зазначено, що вартість послуг складає 13000,00 грн; копію квитанції № 7 від 15.07.2022, відповідно до якої адвокат Гиря А. В. прийняла від ФГ «Кумечко» кошти в сумі 13000,00 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 16.11.2021 та акту виконаних робіт від 15.07.2022, копію звіту про використання коштів ФГ «Кумечко» та копію видаткового касового ордера від 11.04.2022 року; копію акту виконаних робіт №4 від 30.04.2024 до договору про надання правової допомоги від 16.11.2021, у якому зазначено, що загальна сума до сплати складає 42500,00 грн; копію квитанції № 4 від 30.04.2024, відповідно до якої адвокат Гиря А. В. прийняла від ФГ «Кумечко» кошти в сумі 42500,00 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 16.11.2021 та акту виконаних робіт від 30.04.2024, копію звіту про використання коштів ФГ «Кумечко» та копію видаткового касового ордера від 11.04.2022 року; копію акту виконаних робіт №5 від 01.07.2024 до договору про надання правової допомоги від 16.11.2021, у якому зазначено, що вартість послуг складає 44 000,00 грн; копію квитанції № 7 від 01.07.2024, відповідно до якої адвокат Гиря А. В. прийняла від ФГ «Кумечко» кошти в сумі 44000,00 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 16.11.2021 та акту виконаних робіт від 01.07.2024, копію звіту про використання коштів ФГ «Кумечко» та копію видаткового касового ордера від 01.07.2024 року; копію акту виконаних робіт №6 від 25.03.2025 до договору про надання правової допомоги від 16.11.2021, у якому зазначено, що вартість послуг складає 22 000,00 грн; копію квитанції № 3 від 25.03.2025, відповідно до якої адвокат Гиря А. В. прийняла від ФГ «Кумечко» кошти в сумі 22000,00 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 16.11.2021 та акту виконаних робіт від 25.03.2025, копію звіту про використання коштів ФГ «Кумечко» та копію видаткового касового ордера від 25.03.2025 року.

Окрім того, із клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу звернулась представник ОСОБА_2 Кумечко М.С., в якій просила стягнути на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмір 99000 грн.

В обгрунтування клопотання посилався на докази понесених витрат, а саме копію акту виконаних робіт №1 від 30.12.2021 до договору про надання правової допомоги від 08.12.2021, у якому зазначено, що вартість послуг складає 10 000,00 грн; копію квитанції № 110 від 30.12.2021, відповідно до якої адвокат Кумечко М.С. прийняла від ОСОБА_2 кошти в сумі 10 000 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 08.12.2021 та акту виконаних робіт від 30.12.2021; копію акту виконаних робіт №2 від 30.12.2022 до договору про надання правової допомоги від 08.12.2021, у якому зазначено, що загальна сума послуг складає 10 000,00 грн; копію квитанції № 59 від 30.12.2022, відповідно до якої адвокат Кумечко М.С. прийняла від ОСОБА_2 кошти в сумі 10 000 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 08.12.2021 та акту виконаних робіт від 30.12.2022; копію акту виконаних робіт №3 від 29.12.2023 до договору про надання правової допомоги від 08.12.2021, у якому зазначено, що вартість послуг складає 2 500,00 грн; копію квитанції № 86 від 29.12.2023, відповідно до якої адвокат Кумечко М.С. прийняла від ОСОБА_2 кошти в сумі 2 500 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 08.12.2021 та акту виконаних робіт від 29.12.2023; копію акту виконаних робіт №4 від 27.12.2024 до договору про надання правової допомоги від 08.12.2021, у якому зазначено, що загальна сума до сплати складає 68 500,00 грн; копію квитанції № 59 від 27.12.2024, відповідно до якої адвокат Кумечко М.С. прийняла від ОСОБА_2 кошти в сумі 68500 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 08.12.2021 та акту виконаних робіт від 27.12.2024; копію акту виконаних робіт №5 від 24.03.2025 до договору про надання правової допомоги від 08.12.2021, у якому зазначено, що вартість послуг складає 8 000,00 грн; копію квитанції № 10 від 24.03.2025, відповідно до якої адвокат Кумечко М.С. прийняла від ОСОБА_2 кошти в сумі 8000,00 грн. за надані юридичні послуги відповідно до Договору про надання правової допомоги від 08.12.2021 та акту виконаних робіт від 24.03.2025.

Враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу та складність даної справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатами роботи та обсяг фактично витраченого часу за надані послуги, тривалість розгляду справи, критерію реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи апеляційний суд дійшов до висновку, що заявлені представниками відповідачів витрати не відповідають критерію розумності, не зовсім є співрозмірними із складністю виконаної роботи, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, зменшивши суму відшкодування витрат на правничу допомогу яка підлягає стягненню з СФГ «Надія» на користь ОСОБА_1 з 40000 грн. до 27450 грн.; з СФГ «Надія» на користь ФГ « Кумечко» з 120000 до 87250 грн.; з СФГ «Надія» на користь ОСОБА_2 з 75000 до 49500 грн., що на думку, колегії суддів, відповідають критерію розумності та реальності адвокатських послуг.

Керуючись ст.ст. 137, 367, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги представника Приліпко Ірини Леонідівни, яка діє в інтересах Селянського (Фермерського) господарства «Надія» задовольнити частково.

Ухвалу Карлівськогорайонного судуПолтавської областівід 03квітня 2025року змінити, зменшивши відшкодування витрат на правову допомогу з Селянського (Фермерського) господарства «Надія» на користь ОСОБА_1 з 40000 до 27450 тисяч грн.

Ухвалу Карлівськогорайонного судуПолтавської областівід 03квітня 2025року змінити, зменшивши відшкодування витрат на правову допомогу з Селянського (Фермерського) господарства «Надія» на користь Фермерського господарства «Кумечко» з 120000 до 87250 тисяч грн.

Ухвалу Карлівськогорайонного судуПолтавської областівід 03квітня 2025року змінити, зменшивши відшкодування витрат на правову допомогу з Селянського (Фермерського) господарства «Надія» на користь ОСОБА_2 з 75000 до 49500 тисяч грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 09 червня 2025 року.

Головуючий суддя :

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

Л.І. Пилипчук

---

О.О. Панченко