Постанова від 03.06.2025 по справі 380/3302/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/3302/25 пров. № А/857/17194/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Волчанського А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року (суддя Карп`як О.О., м. Львів) у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у лютому 2025 року звернулося до суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просило скасувати постанову від 13.02.2025 року ВП № 76254570. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки при винесенні постанови про накладення штрафу від 13.02.2025 не враховані обставини, а саме, перерахунок пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі №380/3066/24 здійснено 30.07.2024 до відкриття виконавчого провадження, тобто Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області у добровільному порядку виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі №380/3066/24 в межах покладених судом зобов`язань. Також проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Вказують, що після перерахунку пенсії основний її розмір (з надбавками) з 01.08.2024 становив 14459,72 грн. Суму доплати за період з 01.07.2021 по 31.07.2024 нараховано в розмірі 34133,07 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судовим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що рішення суду виконано відповідно до норм чинного законодавства. Зазначає, що виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, буде здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить від ГУПФУ у Львівській області.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 року у справі №380/3066/24, позов задоволено, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

27.07.2024 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі.

З примусового виконання вказаного виконавчого листа відділом примусового виконання рішень відкрито виконавче провадження ВП №76254570.

Щодо виконання судового рішення ГУ ПФУ у Львівській області, листом від 24.10.2024 року №1300-5308-5/178145 повідомило Головного державного виконавця примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зокрема про наступне.

«…Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 380/3066/24 виконано: проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн., відповідно до постанови КМУ від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з 01.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум. з 01.08.2024 загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 становить 14459,72 грн.

Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.07.2021 по 31.07.2024 становить 34133,07 грн.

Щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2024, у справі №380/3066/24 в частині здійснення виплати доплати за період з 01.07.2021 по 31.07.2024 в сумі 34133,07 грн. повідомляємо наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України від 09.04.92 Nє2262-ХII пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановленим законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно статті 23, пункту 20, 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюється лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Таким чином, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Станом на сьогодні в Головному управлінні проведено виплату заборгованості, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили до 19.11.2020…».

13.02.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зайцем О.А., прийнято постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн., оскільки станом на 13.02.2025 вимог виконавчого державного виконавця не надано та не підтверджено перерахунок пенсії та нарахування доплати 2000 грн. до пенсії та виплати її по сьогодні.

Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки органу державної виконавчої служби не надано доказів вжиття заходів зі сторони боржника для повного і своєчасного виконання рішення суду у спосіб, встановлений судом, тому доводи позивача про повне фактичне виконання рішення суду, зокрема, до прийняття постанови від 13.02.2025 ВП №76254570 про накладення штрафу, не знаходять підтвердження.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон України «Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених вказаним Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до вказаного Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

У частинах четвертій, п`ятій статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

В абзаці першому частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята), за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Правилами частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII окреслено: за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

За змістом частини третьої статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Згідно з матеріалами справи, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2024 №76254570 виконавець вказав про необхідність виконання позивачем рішення суду протягом 10 робочих днів.

Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Отже, накладення штрафу можливе лише у разі невиконання боржником без поважних причин рішення суду.

Згідно з матеріалами справи, на виконання рішення суду позивач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Згідно перерахунку пенсії (пенсійна справа № 1301011912- Міноборони) пенсія в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , судом встановлено, що щомісячна доплата до 2000 відповідно до Постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду), виплачено у розмірі 1000 грн.

Листом від 24.10.2024 року №1300-5308-5/178145 позивач повідомив Головного державного виконавця примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зокрема про наступне.

«…Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 380/3066/24 виконано: проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000 грн., відповідно до постанови КМУ від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з 01.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум. з 01.08.2024 загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 становить 14459,72 грн.

Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.07.2021 по 31.07.2024 становить 34133,07 грн.

Щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2024, у справі №380/3066/24 в частині здійснення виплати доплати за період з 01.07.2021 по 31.07.2024 в сумі 34133,07 грн. повідомляємо наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України від 09.04.92 Nє2262-ХII пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановленим законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно статті 23, пункту 20, 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюється лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Таким чином, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Станом на сьогодні в Головному управлінні проведено виплату заборгованості, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили до 19.11.2020…».

Апеляційний суд погоджується, що з наданих доказів слідує, що на момент прийняття постанови про накладення штрафу ГУ ПФУ у Львівській області неналежно виконало судове рішення. При цьому позивач не надав доказів, які б підтверджували відсутність у нього фактичної можливості (у тому числі фінансової) виконати рішення суду у встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.

Суд звертає увагу на те, що положення Закону України «Про виконавче провадження» пов`язують можливість виконавця накласти штраф на боржника саме за невиконання без поважних причин рішення, але не за неповідомлення про виконання такого рішення.

Оскільки органу державної виконавчої служби не надано доказів вжиття заходів зі сторони боржника для повного і своєчасного виконання рішення суду, тому доводи позивача про повне фактичне виконання рішення суду, зокрема, до прийняття постанови від 13.02.2025 року ВП № 76254570 про накладення штрафу, не знаходять підтвердження.

Суд наголошує, що невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк є підставою відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VIII для накладення на боржника штрафу (на юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи постанову про накладення штрафу від 13.02.2025, відповідач виходив з того, що станом на 13.02.2025 вимог виконавчого державного виконавця не надано та не підтверджено перерахунок пенсії та нарахування доплати 2000 грн. до пенсії, що суперечить рішенню суду.

З матеріалів справи встановлено, що на момент прийняття постанови про накладення штрафу (13.02.2025) ГУ ПФУ у Львівській області неналежно виконало судове рішення.

Апеляційний суд погоджується, що органу державної виконавчої служби не надано доказів вжиття заходів зі сторони боржника для повного і своєчасного виконання рішення суду у спосіб, встановлений судом.

Апеляційний суд резюмує, що постановою про накладення штрафу від 13.02.2025 року ВП № 76254570боржника ГУ ПФУ у Львівській області правомірно притягнуто до відповідальності за невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі № 380/3066/24 без поважних причин.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року в справі №380/3302/25 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. Б. Заверуха З. М. Матковська Повне судове рішення складено 10.06.25