Ухвала від 21.05.2025 по справі 947/13767/25

Номер провадження: 11-сс/813/916/25

Справа № 947/13767/25 1-кс/947/5384/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваної ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисникаОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, в рамках кримінального провадження№ 72025161000000027, внесеного до ЄРДР 10 квітня 2025 року,-

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Оскаржуваною ухвалою було частково задоволено клопотання детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , та застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 0028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком до 08.06.2025 року.

Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною інкримінованого кримінального правопорушення, наявністю ризика, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків. Крім того, характер інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, розмір ймовірних збитків нанесених державі в умовах воєнного стану, а також майновий стан підозрюваної та її родини, свідчить про виключний випадок, що дозволяє при визначенні розміру застави вийти за межі її розміру, передбаченого законом для осіб, підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

На вказану ухвалузахисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій вказують на те, що оскаржена ухвала є незаконною та такою, підлягає скасуванню, виходячи з наступного:

- пред`явлене повідомлення про підозру є необґрунтованим, оскільки, детективом було штучно (шляхом надання аналітику та експерту документів вибірково, а не у їх сукупності) створено обставини, за яких аналітиком і експертом за відсутності інших, не наданих детективом документів, було складено недостовірні висновки (так як вони не ґрунтуються на всіх документах у сукупності). При цьому, у своєму клопотанні детектив посилається на суму 5 021 245,96 грн., що є математично менше, ніж 7 570 000 грн., і таким чином кваліфікація ним гіпотетичного злочину повинна бути за ч. 1 ст. 212 ККУ. Натомість, детективом було штучно застосовано другу частину статті з приводу попередньої змови групою осіб, а саме посилання на те, що ОСОБА_7 , діючі умисно за попередньою змовою та вказівкою чоловіка Махно нібито здійснила порушення податкового законодавства. Але жодних доказів на підтвердження доводів щодо попередньої змови, не додано до клопотання;

- наявність ризику, передбачено п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не ґрунтується на конкретних доказах, є лише припущенням сторони обвинувачення. ОСОБА_7 проживає за кордоном з липня 2024 року у зв`язку з воєнним станом, а також реальною загрозою для її життя та здоров`я. Крім того, ОСОБА_7 неодноразово направляла до БЕБ листи, у яких повідомила про це та виразила свою готовність співпрацювати зі слідством у дистанційному форматі, а до суду - заяву про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, що унеможливлює посилання на можливість її спроб переховуватися від органів досудового слідства або суду;

- слідчий суддя залишив поза увагою міцність соціальні зв`язки підозрюваної. Так, ОСОБА_7 є звичайною людиною, офіційно одружена, має вищу юридичну освіту та працює адвокатом, ніколи не мала відносин з кримінальним світом, ніколи не притягалась до кримінальної відповідальності, до адміністративної відповідальності, до дисциплінарної відповідальності. На сьогодні, із-за реальної загрози для її життя та здоров`я через війну в рф ОСОБА_7 перебуває за кордоном, це її право вільно переміщуватись світом та обирати для свого мешкання безпечні місця;

- ОСОБА_7 має середній дохід та визначення розміру застави у 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028000,00 грн. (три мільйони двадцять вісім тисяч гривень 00 коп.), не відповідає спроможності оплати такої великої суми. ОСОБА_10 також не мають такої суми для здійснення оплати застави.

Посилаючись на викладене, захисник просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Позиції учасників судового розгляду.

У судовому захисник та підозрювана підтримали доводи та вимоги поданої апеляційної скарги, просили ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Мотиви апеляційного суду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Як убачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали.

Під час апеляційного розгляду встановлено, щоТериторіальним управлінням БЕБ в Одеській області за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72025161000000027, внесеному до ЄРДР 10 квітня 2025 року.

За версією органу досудового розслідування, яка викладена у клопотанні, у ОСОБА_11 на початку 2016 року (більш точну дату органом досудового розслідування встановити не виявилось за можливе) виник злочинний умисел направлений на здійснення протиправної діяльності, пов`язаний із наданням підприємствам реального сектору економіки послуг щодо штучного завищення податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з метою умисного ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки та подальшої легалізації грошових коштів, шляхом незаконного переводу безготівкових коштів у готівку, використовуючи реквізити підконтрольних «фіктивних» підприємств.

Для реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_11 , у період часу 2016-2024 років, з корисливих мотивів, організував створення та функціонування суб`єктів господарської діяльності, а саме: ТОВ «ІМПЕРА» (код ЄДРПОУ 42244248), БК «НАДІЯ-89»(код ЄДРПОУ 20990909), ТОВ «ФІРМА КОМПАС» (код ЄДРПОУ 20662192), ТОВ «НІКА» (код ЄДРПОУ 23219480), ТОВ «АГРОФІТ ЛОГІСТІК» (код ЄДРПОУ 41030361), ТОВ «НВП «ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 30259848), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ФОРТУНА» (код ЄДРПОУ 31924981), ТОВ «АРТПРОЕКТСТРОЙ» (код ЄДРПОУ 36453740), ТОВ «МІДАЛІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 37008230), ТОВ «ФАРВЕСТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37421829), ТОВ «КАЛИОН» (код ЄДРПОУ 38479341), ТОВ «СПЕКТРА РЕНТ» (попередня назва ТОВ «НДІ ІТЕК») (код ЄДРПОУ 38514176), ТОВ «ІМПЛАНТ ЕНД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39204488), ТОВ «ДДФ» (код ЄДРПОУ 39941234), ТОВ «ТЕННЕСІ ФАЄР» (код ЄДРПОУ 41113971), ТОВ «СВІТ ВІДПОЧИНКУ» (код ЄДРПОУ 40368735) ТОВ «МЕД ЕКСПО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41611947), ТОВ «МЕДЕКСТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41708936), ТОВ «МЕДІАМ» (код ЄДРПОУ 42071477), ТОВ «НЕЙТЕЛС» (код ЄДРПОУ 42169433), ТОВ «АНФАКС» (код ЄДРПОУ 42171201), ТОВ «КРЕЙТС» (код ЄДРПОУ 42176896), ТОВ «ІНТЕР БІЗНЕС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42698594), ТОВ «ІМПЕРА КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ 42775156), ТОВ «МЕДТОРГ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 42779201), ТОВ «ІМПЕРА БУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 42779510), ТОВ «ІМПЕРА МОНТАЖБУД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 42826518), ТОВ «ОДІЛОН ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42962757), ТОВ «ХЕЗЕР ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 4328049), ТОВ «АЛАНС ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 43272145), ТОВ «ТРЕНТО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 43505446), ТОВ «СТАРТ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 43729104), ТОВ «РЕНОКС ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43984834), ТОВ «Буд станд-арт» (код ЄДРПОУ 44020309), ТОВ «РЕТАЙР КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ 44140484), ТОВ «БУДАРТ ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ 44154277), ТОВ «МЕРІТАЙМ СТАФФ ЕЙДЖЕНСІ» (код ЄДРПОУ 44610218), ТОВ «МОРІОН КЕПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 45493800), ТОВ «СЕРВІС ОРГ» (код ЄДРПОУ 41307489), ТОВ «МЕДІКАЛ СОЛЮШНС» (код ЄДРПОУ 41443226), ТОВ «АЛЬТЕРА ІНВЕСТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 40675816), ТОВ «СІМПЛ ГРУПС» (код ЄДРПОУ 40679213) ТОВ «ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ» (код ЄДРПОУ 40675239), ТОВ «ЛАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 40692352), ТОВ «КАРС ЛОДЖИСТІК» (код ЄДРПОУ 40676296), ТОВ «АНТАРС» (код ЄДРПОУ 42166893), ТОВ «ІНТЕЛ ТРЕЙД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 42474543), ТОВ «АСТОНАР» (код ЄДРПОУ 42177030), ТОВ «ІВ РОСТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38722856), ТОВ «ФЕНТЕРС ГРУП» (код ЄДРПОУ 43079021), ТОВ «ЛЮКСІАН ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 43098369), ТОВ «ЛІДЕР МЕРІТАЙМ» (код ЄДРПОУ 44440139), ТОВ «ІМПЕРА ЛТД» (код ЄДРПОУ 42777754), ТОВ «ФУЛКС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42971614), ФГ «АГРОПРОМТОРГ-ПІВДЕНЬ» (код ЄДРПОУ 42970747), ТОВ «ЛАММЕРТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 43098861), ТОВ «ІМПЕКССЕРВІС» (ЄДРПОУ 40391979), ТОВ «РСК ПАРУС» (ЄДРПОУ 41149945), ТОВ «АЛЬФА МЕРІТАЙМ» (ЄДРПОУ 44571017), ТОВ «ЮГАС ТЛК» (ЄДРПОУ 44513793).

Для досягнення вказаної злочинної мети ОСОБА_11 залучив мешканців міста Одеси та Одеської області: свою дружину ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (матеріали щодо яких виділено в окремі провадження № 72024161000000050, № 72024161000000052, № 72024161000000051), а також інших осіб, які під його керівництвом виконували відведені ним ролі за наступних обставин.

Так, 15.06.2018 ОСОБА_11 , перебуваючи на посаді директора «Комерц Лайт Сервіс» (код ЄДРПОУ 41634304) прийняв рішення про створення ТОВ «Імпера» (далі ТОВ «Імпера»).

15.06.2018 ТОВ «Імпера» за № 155118137638 взято на податковий облік в органах Державної податкової служби, перебуває на обліку в Київській ДПІ ГУ ДПС в Одеській області, основним видом діяльності ТОВ «Імпера» є неспеціалізована оптова торгівля (код ВЕД 4690).

З метою отримання контролю над господарською діяльністю підприємства ОСОБА_11 , у червні 2018 року, більш точного часу розслідуванням не встановлено, запропонував своїй дружині ОСОБА_7 , зайняти посаду директора ТОВ «Імпера», на що ОСОБА_7 , будучи обізнаною про злочинні наміри чоловіка, направлені на ухилення від сплати податків, погодилась.

08.10.2018 ОСОБА_7 , знаходячись в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_15 , за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 3, діючи за вказівкою чоловіка ОСОБА_16 , підписала довіреність на ім`я ОСОБА_17 , який є довіреною особою ОСОБА_16 , щодо представлення її інтересів та вчинення від її імені дій, в т.ч. проведення державної реєстрації юридичних осіб та державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, учасником яких вона є або буде.

11.12.2018 наказом №3/2018 від 11.12.2018, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Імпера» №2 від 10.12.2018, ОСОБА_7 призначено на посаду директора підприємства.

11.12.2018 ОСОБА_17 , діючи на підставі довіреності, підписав акт прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Імпера», згідно з якимого ТОВ «Комерц Лайт Сервіс» передало, а ОСОБА_7 прийняла частку у статутному капіталі ТОВ «Імпера» у розмірі 5000,00 грн., що складає 100%.

Надалі, у грудні 2018 року, більш точного часу розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , діючи за вказівкою чоловіка ОСОБА_16 , надала до АТ КБ «ПриватБанк» копії реєстраційних документів ТОВ «Імпера», а саме: акт прийому-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Імпера» від 11.12.2018, наказ №3/2018 від 11.12.2018 про призначення на посаду директора підприємства, та отримала доступ до розпорядження розрахунковими рахунками ТОВ «Імпера».

27.01.2022 ОСОБА_7 , діючи за вказівкою чоловіка ОСОБА_16 , відкрила розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 підприємства ТОВ «Імпера» у АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299).

Згідно з Статутом ТОВ «Імпера», ОСОБА_7 , будучи директором підприємства, має право:

- без доручення (довіреності) діяти від імені Підприємства;

- представляти його інтереси у вітчизняних і іноземних підприємствах та організаціях, установах, органах державної влади і місцевого самоврядування;

- здійснювати добір працівників Підприємства в порядку, визначеному законодавством України;

- видавати довіреності, відкривати рахунки в банківських установах;

- самостійно укладати договори, трудові контракти, приймати і звільняти працівників відповідно до штатного розпису, приймати рішення у формі наказів з оперативних питань діяльності Підприємства.

Відповідно до ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 65 Господарського кодексу України встановлено, що керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її творення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.

У відповідності до вимого ч. 6 ст. 128 Господарського кодексу України (далі ГКУ) на директора ТОВ «Імпера» ОСОБА_7 покладено обов`язок вести облік результатів своєї діяльності відповідно до вимог законодавства, своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи та інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов`язкових платежів, сплачувати податки, збори та інші обов`язкові платежів у порядку і розмірах, встановлених Законом.

Частиною 7 ст. 128 ГКУ України ОСОБА_7 , як директор ТОВ «Імпера», зобов`язана додержуватись вимог, передбачених ст. 46 і 49 цього Кодексу, а також іншими законодавчими актами, і несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність за завдані ним шкоду і збитки.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України керівник підприємства зобов`язаний:

-вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків і зборів;

-подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

-сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами.

Згідно з п. 137.3 ст. 137 Податкового кодексу України відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пунктах 57.11 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Відповідно до ст. ст. 8 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства:

- несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві;

- забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років;

- створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

- відображає в облікових регістрах господарських операцій у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені;

- несе відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних.

Відповідно до п. 181.1. ст. 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Відповідно до п. 183.10. ст. 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 183.1. ст. 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до п. 183.2. ст. 183 Податкового кодексу України, у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Податок на додану вартість встановлений Податковим кодексом України, є введеним у встановленому законом порядку та входить в систему оподаткування.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування по податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Положенням підпункту «а» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, ставка податку на додану вартість встановлюється від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Також, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, «датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку».

Згідно з ч. 6 гл. 3 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Імпера», яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, діючи як службова особа підприємства, відповідала за правильність нарахування і своєчасність сплати податків і обов`язкових платежів, як це передбачено чинним законодавством України.

Зі свого боку, ОСОБА_7 , будучи директором ТОВ «Імпера», фінансово-господарська діяльність якого повністю знаходилась під контролем ОСОБА_11 , достовірно знаючи про вказані вимоги законодавства, діючи за попередньою змовою з останнім, в їх порушення, усвідомлюючи покладену на неї відповідальність і бажаючи уникнути виконання обов`язків перед бюджетом у вигляді сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства, за звітні (податкові) період з 01.01.2022 по 28.02.2024, ухилилась від сплати податку на додану вартість у розмірі 5 021 245,96 грн при наступних обставинах.

Так, у період з 14.02.2022 року по 30.06.2022 року в ході здійснення фінансово-господарської діяльності, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_7 , отримала на банківський рахунок у АТ КБ «ПриватБанк» ТОВ «Імпера», яке не є платником ПДВ, кошти на загальну суму 1 310 216,14 грн, що є перевищенням для ТОВ «Імпера» ліміту оподатковуваних операцій у 1 млн грн, та діючи умисно, за попередньою змовою та вказівкою ОСОБА_11 , в порушення вимог ст. 181 Податкового кодексу України, не подала реєстраційну заяву до контролюючого органу для обов`язкової реєстрації ТОВ «Імпера», як платника податку на додану вартість.

У подальшому, ОСОБА_7 , усвідомлюючи наслідки своїх дій у вигляді виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у період з 01.07.2022 року по 28.02.2024 року, діючи умисно за попередньою змовою та вказівкою ОСОБА_11 , після отримання на розрахункові рахунки підприємства грошових коштів у сумі 30 127 475,76 грн, як оплата за товари, роботи (послуги), маючи доступ та фактично розпоряджаючись такими коштами, не зареєструвала податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних по таким операціям на зазначену суму, не сформувала податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 5 021 245,96 грн.

Крім того, ОСОБА_7 , діючи умисно за попередньою змовою та вказівкою ОСОБА_11 , після отримання на розрахункові рахунки підприємства грошових коштів у сумі 30 127 475,76 грн, як оплату за товари (без зазначення найменувань таких товарів) та послуги (консультаційні, інформаційні, юридичні), перерахувала такі кошти в т.ч. в адресу створених та підконтрольних ОСОБА_11 суб`єктів господарської діяльності, як оплату за товари (без зазначення найменувань таких товарів).

У подальшому, ОСОБА_7 , достовірно знаючи про необхідність сплати податків на додану вартість, діючи умисно, в період з 01.07.2022 року по 28.02.2024 року, не подавала до податкових органів будь якої податкової звітності.

Зазначена сума податків, які не надійшли до державного бюджету підтверджується судово-економічною експертизою № 24-4686 від 31.10.2024 року.

Враховуючи викладене, директор ТОВ «Імпера» ОСОБА_7 в порушення вимог в порушення вимог п. 181.1. ст. 181, п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди 01.01.2022 року по 28.02.2024 року на загальну суму 5 021 245,96 грн.

За викладених обставин, ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах, за попередньою змовою групою осіб.

Посилаючись на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого їй тяжкого злочину, яким завдано шкоду у розмірі 5 021 245,96 грн., в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, детектив за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 5 021 245,96 (п`ять мільйонів двадцять одна тисяча двісті сорок п`ять гривень дев`яносто шість копійок).

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, за викладених у клопотанні обставин.

В свою чергу сторона захисту не погоджується із такими висновками слідчого судді, вважаючи підозру необґрунтованою, а надані детективом документи не підтверджують жодну із наведених у клопотанні обставин.

Колегія суддів, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, дослідила наявні матеріали апеляційного провадження, зокрема ті, які можуть свідчити про ймовірність існування події кримінального правопорушення, такими доказами є зокрема: рішення загальних зборів учасників ТОВ «Імпера» №2 від 10.12.2018; податкова звітністю ТОВ «ІМПЕРА» (код ЄДРПОУ 42244248) за період з 01.01.2022 по 28.02.2024; виписка про рух грошових коштів по рахунку ТОВ «ІМПЕРА» (код ЄДРПОУ 42244248), який відкрито в АТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299); аналітичний продукт від 23.07.2024 №71/0/23.13-02-29-24, яким встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість ТОВ «ІМПЕРА» (код ЄДРПОУ 42244248) за період з 01.01.2022 по 28.02.2024 на суму 5 021 245,96 грн; висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 24-4686 від 31.10.2024, згідно якої, встановлене аналітичним продуктом від 23.07.2024 №71/0/23.13-02-29-24 заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість ТОВ «ІМПЕРА» (код ЄДРПОУ 42244248) за період з 01.01.2022 по 28.02.2024 підтверджується на суму 5 021 245,96 грн.

Дослідивши наведені матеріали в порядку ч. 3 ст. 404 КПК та у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що сукупність наявних документальних доказів із високою вірогідністю пояснює саме таку версію подій, що викладена у письмовому повідомлені про підозру ОСОБА_7 , та є достатньою для переконання стороннього об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 могла вчинити кримінальне правопорушення, щодо якого їй повідомлено про підозру, а зібрані слідством матеріали на цьому етапі з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрювану з обставинами, викладеними у повідомленні про підозру та свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.212 КПК України.

В той же час, на спростування висновків слідчого судді щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, захисник посилається на помилковість кваліфікації її дій, оскільки сума, яка інкримінується ОСОБА_7 становить 5 021 245,96 грн., що є математично менше, ніж великим розміром - 7 570 000 грн, втім для правильної кваліфікації за відповідною частиною статті 212 КК України потрібно враховувати податкову соціальну пільгу, яка дорівнює передбаченому у диспозиції статті неоподатковуваний мінімум доходів громадян (НМДГ), що становить половину прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року вчинення кримінального правопорушення, проте, захисник використовує розмір НМДГ встановлений на 2025 рік (1514 гривень), а ОСОБА_7 інкримінованого період з 01.01.2022 року по 28.02.2024 року.

Разом із тим,колегія суддів вважає, що зазначені твердження сторони захисту підлягають ретельній перевірці та відповідній оцінці у процесі подальшого здійснення досудового розслідування кримінального провадження з урахуванням інкримінованого періоду та розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у відповідні роки.

А тому доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_7 відхиляються судом апеляційної інстанції.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії (ч.2 ст.177 КПК України).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Перевіряючи обґрунтування слідчого судді щодо наявності ризика, передбаченого пунктами 1 ч.1 ст. 177 КПК України, які встановлені слідчим суддею, а саме того, що підозрювана ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування, колегія суддів встановила належне та детальне обґрунтування слідчим суддею наявності вказаного ризику в оскаржуваній ухвалі, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою, характеру та ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється остання, фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваної, у тому числі про його сімейний, майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та непомірності розміру застави, визначеного слідчим суддею, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню обставин у кримінальному провадженні.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку для суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди. Сума застави, на думку колегії суддів, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.

Отже, оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчим суддею при визначенні розміру застави враховано дані про особу підозрюваної ОСОБА_7 , сімейний та майновий стан, інші характеризуючи відомості, надані сторонами, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється. Вищевказані обставини, як вірно встановив слідчий суддя, дають підстави при визначені розміру застави вийти за межі, встановлені п. 2 ч.1 ст. 182 КПК України, тобто застосувати виключний випадок.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що з огляду на наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, специфіку та суспільну небезпеку інкримінованого злочину та відомості про матеріальне становище ОСОБА_7 , яка тривалий час перебуває за кордоном, досліджене вище, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється,застава у розмірі1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 0028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, є достатньою для забезпечення виконання підозрюваною покладених процесуальних обов`язків і не є непомірною для неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала є законною, достатньо мотивованою та обґрунтованою, зроблені висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статями 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, в рамках кримінального провадження № 72025161000000027, внесеного до ЄРДР 10 квітня 2025 року,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4