Постанова від 22.05.2025 по справі 947/25387/23

Номер провадження: 22-ц/813/2091/25

Справа № 947/25387/23

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.05.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Куруюча компанія «Мариніст»,

відповідач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 липня 2024 року,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 да Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» про визнання договору укладеним та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги тим, що між ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст», в якості виконавця, та ОСОБА_1 , в якості споживача, який є власником житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладено договір № 32/МР26 від 30 червня 2021 року про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, відповідно до якого виконавець забезпечує надання послуг споживачу з обслуговування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: утримання будинку і споруд та прибудинкової території, а споживач забезпечує своєчасну оплату послуг за встановленими тарифами у строк та на умовах, що передбачені цим договором. Крім цього, між позивачем, в якості виконавця, та відповідачем, в якості споживача, укладено договір 32/МР26 від 30 червня 2021 року про відшкодування комунальних витрат, відповідно до якого споживач зобов`язується щомісячно відшкодовувати на користь виконавця комунальні витрати по забезпеченню постачання електроенергії, холодної води та водовідведення, технічного обслуговування мереж газопроводу об`єкта. Однак, відповідач, в порушення умов договору про надання послуг та договору про відшкодування комунальних витрат, свої зобов`язання зі сплати за надані послуги не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за особовим рахунком НОМЕР_1 . У зв`язку з цим, ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка становить 55 852,01 грн та судові витрати.

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» про захист прав споживачів, визнання договору укладеним, зобов`язання надати інформацію, зобов`язання перерахувати заборгованість та стягнення моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням від 24 листопада 2021 року державним реєстратором здійснено первинну державну реєстрацію прав та зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 (№45324061) - загальна площа квартири 57.5 кв.м, житлова площа 14.9 кв.м; рішенням від 24 листопада 2021 року державним реєстратором здійснено первинну державну реєстрацію прав та зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на парко місце № 169 (№45323287) - загальна площа 13.6 кв.м; рішенням від 24 листопада 2021 року державним реєстратором здійснено первинну державну реєстрацію прав та зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на підсобку (№45323615) - загальна площа приміщення 7.1 кв.м. ОСОБА_1 зазначає, що ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст», 11 січня 2022 року письмово повідомило його про розірвання з 12 листопада 2022 року договору № 32/МП26 про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території від 30 червня 2021 року внаслідок не оформлення, в якості нового покупця квартири АДРЕСА_4 , акту приймання-передачі із забудовником.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що заборгованість була створена штучно самим ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» із застосуванням агресивної нечесної підприємницької практики попри те, що ОСОБА_1 був готовий сплачувати товариству плату за його послуги за умови перерахунку заборгованості відповідно до фактичних площ приміщень згідно технічних паспортів на приміщення та з часу підписання актів прийому-передачі приміщень і фактичного користування приміщеннями, що підтверджується його діями та письмовим зверненням до товариства від 06 грудня 2021 року.

З огляду на викладене позивач за зустрічним позовом просить суд:

- зобов`язати ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» надати інформацію про перелік та ціну послуг ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 , загальну вартість місячного платежу, структуру ціни (тарифу) та порядок надання послуг;

- про обов`язковий перелік робіт, витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 , а також періодичність виконання (надання) таких робіт (послуг);

- належним чином посвідчену копію рішення співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 , про узгодження вартості послуг з управління, а також наказ (розпорядження) товариства про встановлення (затвердження) діючого тарифу на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території;

- чи створювався товариством накопичувальний фонд коштів на реконструкцію, реставрацію, проведення поточного або капітального ремонту, технічного переоснащення будинку, а також інформацію про залишок коштів на вказаному накопичувальному рахунку;

- належним чином засвідченні копії план-графіку технічного огляду будинку, графіку прибирання прибудинкової території, графіку проведення дезінфекції та дератизації, графіку прибирання місць загального користування, план-графіку поточного ремонту, план-графіку оглядів вентиляційних каналів щодо будинку;

- визнати укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» з ОСОБА_1 ;

- зобов`язати товариство перерахувати заборгованість за особистим рахунком за квартиру АДРЕСА_3 , починаючи нарахування з 05 жовтня 2021 року, виходячи зі площі квартири - 57,5 кв.м, парко місце № 169 - 13,6 кв.м, підсобка № 61 - 7,1 кв.м, відповідно до технічного паспорту;

- перерахувати заборгованість ОСОБА_1 , за особистим рахунком АДРЕСА_3 за «опалення м/з», «відшкодування витрат на холодне постачання», «розподіл газу», виходячи зі площі квартири - 57,7 кв.м., відповідно до технічного паспорту;

- списати заборгованість на загальну суму 4911,53 грн, із яких заборгованість за послугу «відшкодування витрат на постачання електроенергії» - 2674,42 грн, «тепло за лічильником» - 2237,11 грн;

- стягнути з товариства на користь ОСОБА_1 компенсацію заподіяної моральної шкоди у розмірі 62868,08 грн та судові витрати.

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд вимоги зустрічного прозову до ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» частині:

- зобов`язання товариство здійснити перерахунок заборгованості за особистим рахунком за квартиру АДРЕСА_3 , починаючи нарахування з 05 жовтня 2021 року, виходячи зі площі квартири - 57,5 кв.м, парко місце № 169 - 13,6 кв.м, підсобка № 61 - 7,1 кв.м, відповідно до технічного паспорту;

- перерахувати заборгованість ОСОБА_1 за особистим рахунком № НОМЕР_2 в буд. АДРЕСА_2 за «опалення м/з», «відшкодування витрат на холодне постачання», « розподіл газу», виходячи зі площі квартири - 57,7 кв.м., відповідно до технічного паспорту;

- списання заборгованості на загальну суму 4911,53 грн, із яких заборгованість за послугу «відшкодування витрат на постачання електроенергії» - 2674,42 грн, «тепло за лічильником» - 2237,11 грн - залишити без розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 про залишення частини зустрічних позовних вимог задоволено.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 липня 2024 року позовні вимоги ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 47516,80 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» сплачений судовий збір у сумі 2283,44 гривень; в решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач свої обов`язки щодо оплати отриманих послуг виконував неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості, тому позовна заява ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги підлягає частковому задоволенню, враховуючи, що первісний розрахунок заборгованості був складений позивачем з урахуванням площі належної відповідачеві квартири - 59,8 кв.м, а згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу до 01 травня 2023 року належала квартира площею 57, 5 кв.м, яка за договором дарування від 01 травня 2023 року відчужена на користь ОСОБА_3 , а саме у розмірі 47516,80 гривень.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» про визнання договору укладеним та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що, звертаючись до суду із зустрічною позовною заявою 07 вересня 2023 року, ОСОБА_1 вже не був власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , тому які саме права та охоронювані законом інтереси позивач за зустрічним позовом бажав захистити, залишилось не зрозумілим.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 липня 2024 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» про стягнення заборгованості та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати та ухвалити нове, яким:

- зобов`язати товариство надати іформацію про перелік та ціну послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 , загальну вартість місячного платежу, структуру ціни (тарифу) та порядок надання послуг;

- про обов`язковий перелік робіт, витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку т прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 , а також періодичність виконання (надання) таких робіт (послуг);

- належним чином засвідчену копію рішення співвласників багатоквартирного будинку про АДРЕСА_2 , про узгодження вартості послуг з управління багатоквартирним будинком, а також наказ (розпорядження) товариства про встановлення (затвердження) діючого тарифу на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території;

- чи створювався у товаристві накопичувальний фонд коштів на реконструкцію, реставрацію, проведення поточного або капітального ремонту, технічного переоснащення будинку, а також інформацію про залишок коштів на вказаному накопичувальному рахунку;

- належним чином посвідчення копії план-графіку технічного огляду будинку, графіку прибирання прибудинкової території, графік проведення дезінфекції та дератизації, графіку прибирання місця загального користування, план-графіку поточного ремонту, план-графіку оглядів вентиляційних каналів щодо будинку;

- визнати укладеним з моменту набрання даним рішенням законної сили договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком між товариством та ОСОБА_1 ;

- стягнутий з товариства на користь ОСОБА_1 компенсацію заподіяної моральної шкоди у розмірі 62868,08 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне встановлення судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно рахунків на оплату за період з липня 2021 року по квітень 2023 року платежі нараховувалися товариством відповідно до площі квартири № 26 - 61,7 кв.м, підсобка - 7,21 кв.м, парко місце - 13,75 кв.м, однак будь-яких технічних паспортів на підтвердження вказаних площ товариством до позову надано не було та матеріали справи не містить. З огляду на вказане, скаржник стверджує, що товариством нараховувалися платежі не з дати підписання актів прийому-передачі приміщень та не по характеристикам об`єктів, вказаних у технічних паспортах, у зв`язку із чим 06 грудня 2021 року він звернувся до товариства з письмовою заявою, а саме щодо ознайомлення з вартістю та структурою тарифів на послуги по утримання будинку і споруд та прибудинкової території, з проханням здійснити перерахунок платежів, виходячи із площі відповідно до технічного паспорту, що було проігноровано позивачем.

Також зауважує, що 05 червня 2023 року повторно звернувся до товариства із заявою про ознайомлення із вартість послуг та зобов`язання здійснити перерахунок, виходячи зі площі відповідно до технічного паспорту, яку прийнято менеджером по управлінню товариства Любарською Еліною. Натомість, товариство звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, а після відмови у видачі, в порядку позовного провадження, при цьому будь-якої відповіді на вказане звернення товариством надано не було.

Окрім наведено, скаржник зазначає, що договір № 32/МП 26 про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території від 30 червня 2021 року укладався із застосуванням нечесної підприємницької практики, а тому є нікчемним, відповідно й пункти даного довгому, в тому числі й в частині узгодження сторонами випадків зміни розмірів тарифів, також.

Разом з тим, скаржник стверджує, що судом першої інстанції під час розгляду справи проігноровано заяву позивач за зустрічним позовом про виклик та допит свідка, директора товариства - ОСОБА_4 , та в подальшому ухвалою від 26 липня 2024 року безпідставно відмовлено у задоволенні даного клопотання.

Щодо зустрічних позовних вимог, скаржник також зазначає, що ОСОБА_1 як співвласник багатоквартирного будинку має право на інформацію запитувану у заявах від 06 грудня 2021 року та 05 червня 2023 року у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про інформацію», а також у відповідності до п. 2.2.1.5, 2.3.2.4 договору № 32/МР26 про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території від 30 червня 2021 року.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» його право на подання відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України.

Копію ухвали про відкриття провадження ОСОБА_1 та ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» отримали 24 серпня 2024 року в особистих кабінетах Електронного Суду, що підтверджується довідками.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2024 року справу призначено до розгляду.

Учасники процесу 19 березня 2025 року повідомлені щодо дати та часу судового засідання в особистих кабінетах Електронного Суду, що підтверджується довідками.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 22 травня 2025 року апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» в судове засідання не з`явилося, причини нявки суду не повідомлено. Будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи чи розгляду за відсутності на адресу суду не надходило.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків

В судовому засіданні 22.05.2025 року протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання скаржника щодо залучення в якості третьої особи на стороні позивача за первісним позовом - Товариство з обережною відповідальінстб «Маячний», оскільки наведені в клопотанні обставини виникли після ухвалення рішення суду та не стосуються фактичних обставин справи.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.05.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задовленні клопотання щодо виклику свідка - ОСОБА_4 , оскільки вказаний свідок, як зазначається безпосередньо скаржником, знаходиться за кордоном та місце перебування такого невідоме.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.05.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено ОСОБА_1 в долученні додаткових пояснень, які за змістом є доповненнями до апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Статтею 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскаржуване рішення ухвалено 26.07.2024 року. Останнім днем строку на подання апеляційної скарги є 25.08.2024 року.

Строк на подачу доповнень до апеляційної скарги у відповідності до положень ч. 1 ст. 364 та ст. 354 ЦПК України сплив 25.08.2024 року.

Скаржником доповнення до апеляційної скарги подані 20.05.2025 року, тобто після спливу встановленого діючим цивільним процесуальним законодавством строку на подання доповнень до апеляційної скарги.

Апеляційний суд зазначає, що як ст. 354 ЦПК України, так і ст. 364 ЦПК України не передбачено право суду апеляційної інстанції вирішувати питання поновлення пропущеного строку на подання доповнень до апеляційної скарги, який є преклюзивним.

Аналогічні за змістом висновки містяться в постанові Верховного суду від 10 грудня 2020 року у цивільній справі № 538/1182/18.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст», суд першої інстанції виходив із того, що відповідач свої обов`язки щодо оплати отриманих послуг виконував неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості, тому позовна заява ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги підлягає частковому задоволенню, враховуючи, що первісний розрахунок заборгованості був складений позивачем з урахуванням площі належної відповідачеві квартири - 59,8 кв.м, а згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу до 01 травня 2023 року належала квартира площею 57, 5 кв.м, яка за договором дарування від 01 травня 2023 року відчужена на користь ОСОБА_3 , а саме у розмірі 47516,80 гривень.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 6, 13 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (п. 5 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений статтею 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором.

Згідно ст. 68 ЖК України, споживачі повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 319, 322ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, обов`язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг покладається на власника квартири.

Згідно витягу з державного реєстру речових права на нерухоме майно, рішенням державного реєстратора від 29 листопада 2021 року зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі акту прийому-передачі майнових прав виданий 05 жовтня 2021 року ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «Даліз-Фінанс».

02 листопада 2021 року складено акт прийому-передачі ОСОБА_1 машино-місця № 169 та нежитлове приміщення (комору) № НОМЕР_3 в багатоповерховому житловому комплексі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_2 . 29 листопада 2021 року, згідно витягу, здійснено державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення № 61 та машино-місце № НОМЕР_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, з моменту складення акту прийому-передачі та державної реєстрації права власності у власника виникає зобов`язання щодо внесення плати за надання житлово-комунальних послуг, в даному випадку з листопада 2021 року щодо машино-місця № НОМЕР_4 та нежитлового приміщення № 61, з жовтня 2021 року відносно квартири АДРЕСА_4 , що в свою чергу підтверджує доводи апеляційної скарги в цій частині. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач - ОСОБА_1 користувався наданими йому житлово-комунальними послугами, що в свою чергу й підтверджується останніми, а тому як споживач зобов`язаний оплачувати за фактично надані йому житлово-комунальні послуги.

При цьому, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відповідні правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року по справі № 7128916/17; постановах Верховного Суду від 15 березня 2018 року по справі № 401/710/15, від 18 вересня 2019 року по справі № 369/3682/16, від 7 лютого 2024 року по справі № 372/2236/21.

Матеріалами справи встановлено, що 30 червня 2021 року між ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» та ОСОБА_1 укладено договір № 32/МР26 про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, згідно умов якого товариство забезпечує надання послуг споживачу з обслуговування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: утримання будинку і споруд та прибудинкової території, а споживач забезпечує своєчасну оплату послуг за встановленими тарифами у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Пунктом 2.2.2.1 визначено, що споживач зобов`язується вносити плату за послуги не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим. Ціна договору визначається як сума плати споживачем за послуги, які є предметом цього договору. (п. 3.1). З моменту підписання сторонами цього договору споживач вносить попередню оплату за послуги в рахунок майбутніх нарахувань, в розмірі, який дорівнює загальній вартості послуг за перші три місяці надання послуг за цим договором, відповідно до встановленого щомісячного розміру плати (тарифу), згідно додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно додатку № 1 до договору № 32/МР26 від 30 червня 2021 року, ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» встановлено та наведено перелік послуг і тарифів на утримання будинку і споруд та прибудинкової території, а саме: утримання будинку та прибудинкової території - 15,76 грн; послуги з управління - 4,84 грн; тариф на сміття - 0,56 грн; утримання газової котельні - 3,30 грн; комора - 5,68 грн; паркінг - 18,21 грн; витрати на утримання місця загального користування (електроенергія та вода) - згідно лічильників. Вказаний додаток засвідчений підписами сторін укладеного договору № 32/МР26 від 30 червня 2021 року, що свідчить про обізнаність споживача щодо тарифів на утримання будинку і споруд та прибудинкової території.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.05.2023 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Атамчук О.Г. зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 01.05.2023 року.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 30.04. 2023 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за наданні комунальні послуги по обслуговуванню будинку у розмірі 62868,08 грн. Доказів на підтвердження сплати наявної заборгованості відповідачем за надані житлово-комунальні послуги матеріали справи не містять.

Також позивачем долучено рахунки на оплату наданих ОСОБА_1 послуг, в тому числі за послуги з управління багатоквартирним будинком, обслуговування парко місця, підсобки тощо. З даних рахунків вбачається, що розмір суми, яка підлягає стягненню вирахувано за обумовленими сторонами договору тарифами, наведеними у додатку № 1 до договору, натомість, виходячи із розміру площі квартири АДРЕСА_3 - 61,70 кв.м., паркомісця - 13,75 кв.м., підсобки - 7,21 кв.м. Наведене також вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, зважаючи на вказані в даному розрахунку суми за наданні послуги.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 стверджує, що даний розмір площі за яким позивач здійснював обрахунок розміру наданих послуг не відповідає технічному паспорту та жодного документального підтвердження визначеної товариством площі об`єктів матеріали справи також не містять, у зв`язку із чим апеляційний суд вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.

Положеннями договору № 32/МР26 від 30 червня 2021 року визначено, що об`єктом договору є квартира АДРЕСА_3 . Пунктом 1.3 договору № 32/МР26 від 30 червня 2021 року визначено, що характеристика об`єкта вказується в технічному паспорті об`єкта.

Згідно витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 листопада 2021 року, загальна площа квартира АДРЕСА_3 становить 57,5 кв.м (загальна площа), 14.9 кв.м (житлова площа); машино-місце № НОМЕР_4 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_1 становить 13,6 кв.м; нежитлове приміщення, об`єкт житлової нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 становить 7,1 кв.м.; Зазначена площа також підтверджується актами прийому-передачі від 02 листопада 2021 року машино-місця та нежитлового приміщення.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарг в цій частині знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що заявлені ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підлягають частковому задоволення, зважаючи на дійсну площу об`єктів відповідно до технічної документації та наданих відповідачем витягів. Окрім того, слід враховувати той факт, що згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 01 травня 2023 року на підставі договору дарування № 162, здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 , а тому, зважаючи при цьому на дату здійснення державної реєстрації права власності за відповідачем, відповідно період за який підлягає стягненню заборгованість за наданні житлово-комунальні послуги становить з листопада 2021 року щодо машино-місця № НОМЕР_4 та нежитлового приміщення № 61, з жовтня 2021 року відносно квартири АДРЕСА_4 , по травень 2023 року (дата реєстрації права власності за ОСОБА_3 ).

Відповідно розмір заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком становить 26722,25 грн (1406,45*19), з яких 1406,45 грн - сума з урахуванням площі квартири, яка становить 57,5 кв.м.; 19 - кількість місяців.

Розмір заборгованості за обслуговування парко місця становить 2724,26 грн (247,66*11), з яких 247,66 - сума з урахуванням площі парко місця, яка становить 13,6 кв.м.; 11 - кількість місяців в періоді.

Розмір заборгованості за обслуговування підсобки - 887,26 грн (40,33*22), з яких 40,33грн -сума з урахуванням площі, яка становить 7,1 кв.м.; 22 - кількість місяців в періоді.

Враховуючи наведене в своїй сукупності, розмір заборгованості за надання житлово-комунальні послуги, яка підлягає стягненню з відповідача становить 41307, 68 грн ((62868,08 (загальний розмір заборгованості, згідно розрахунку) - 13198,77 грн (внесенні відповідачем грошові кошти в рахунок погашення заборгованості) - 5570,05 грн (сума за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з липня 2021 року по жовтень 2021 року) - 1995,54 грн (різниця суми, яка нарахована, враховуючи невірні площі об`єктів) - 616,04 грн (вартість інших послуг нарахованих за період з липня 2021 року по жовтень 2021 року)). З огляду на викладене, судом першої інстанції зароблено вірний висновок щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, однак зазначений в оскаржуваному рішенні розмір заборгованості підлягає зменшенню, з урахуванням доводів апеляційної скарги та встановлених судом обставин справи.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), є проявом принципу доброї совісті та базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 450/2286/16-ц (провадження № 61-2032св19)).

Колегія суддів зауважує, що 05.06.2023 року ОСОБА_1 звертався до ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» із заявою в якій просив товариство перерахувати платежі на квартиру АДРЕСА_4 , починаючи нарахування з 05 жовтня 2021 року, виходячи із площі кватири відповідно до технічного паспорту - 57,5 кв.м; платежі на парко місце № 169, починаючи нарахування з 01 листопада 2021 року, виходячи із площі приміщення відповідно до технічного паспорту - 13,6 кв.м; платежі на підсобку № 61, починаючи нарахування з 01 листопада 2021 року, виходячи із площі приміщення відповідно до технічного паспорту 7,1 кв.м.

Не врахування ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» обставини щодо площ характеристик об`єктів та початку періоду нарахування ОСОБА_1 зазначав і в зустрічній позовній заяві.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в повному обсязі, що свідчить про суперечливу поведінку.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції одночасно змінено підставу та предмет позову не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін.

Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представником ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» позовні вимоги підтримано частково, врахувавши зменшення площі квартири та припинення його права власності, просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у сумі 47516,80 грн.

Отже позивачем за первісним позовом зменшено розмір позовних вимог, і вказані обставини не свідчать про зміну ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» одночасно підстав та предмету позову, як зазначає скаржник.

Посилання скаржника на не виконання ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» ухвали суду від 15.01.2024 року в частині не надання відповіді на питання позивача за зустрічним позовом, викладені в зустрічній позовній заяві в порядку ст. 93 ЦПК України, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 93 ЦПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.

Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: 1) з підстав, визначених статтями 70, 71 цього Кодексу; 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань (ч. 6 ст. 93 ЦПК України).

Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 15.01.2024 року зобов`язав ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» надати відповіді на питання позивача за зустрічним позовом, поставлені в зустрічній позовній заяві.

21.02.2024 року ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» на виконання ухвали суду від 15.01.2024 року щодо поставлених директору товариства в порядку ст. 93 ЦПК України питань надало заяву в якій, посилаючись на положення ч. 6 ст. 93 ЦПК України зазначило, що більшість питань, поставлених ОСОБА_1 не мають відношення до предметів первісного та зустрічного позовів, з огляду на що відповідати на них в рамках цієї справи позивач вважав безпідставним. Щодо питань, на які позивач вважав за можливе відповісти, які можуть стосуватися предмету спору, то надав письмові докази.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 22.05.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зобов`язання надати відповідь на питання позивача за зустрічним позовом, поставлені у зустрічній позовній заяві в порядку статті 93 ЦПК України відмовив з урахуванням зазначених вище підстав.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині зустрічних позовних вимог, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, скаржник стверджує, що як співвласник багатоквартирного будинку має право на інформацію запитувану у заявах від 06 грудня 2021 року та 05 червня 2023 року у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про інформацію», а також у відповідності до п. 2.2.1.5, 2.3.2.4 договору № 32/МР26 про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території від 30 червня 2021 року.

В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 від 06 грудня 2021 року згідно якої останній звертається до ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» із проханням ознайомлення його з вартістю та структурою тарифів на послуги по утриманню будинку, споруд та прибудинкової території, в тому числі й з проханням здійснити перерахунок платежів за квартиру, парко місце та підсобку, мотивуючи дану заяви здійсненням нарахування плати за послуги за невірними розмірами площі об`єктів та відключенням квартири від електропостачання без будь-якого повідомлення про наявність підстав для такого відключення. Заяву направлено на адресу позивача 06 грудня 2021 року, що підтверджується матеріалами справи. Проте в матеріалах справи відсутні докази отримання ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» вказаної заяви.

Разом з тим, з матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 05 червня 2023 року повторно звертався до ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» із заявою про надання інформації відносно вартості та структури тарифів на послуги по утриманню будинку, споруд та прибудинкової території та здійснення перерахування, яка була прийнята менеджером по управлінню КК «Мариніст», ОСОБА_5 , що підтверджується відповідною відміткою на вказаній заяві із зазначенням вхідного номеру № 27 та дати прийняття заяви - 05 червня 2023 року.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Статтею 14 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Відповідно до положень частини першої, третьої, четвертої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У статті 20 Закону України «Про звернення громадян» зазначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Тобто строк на надання відповіді на звернення починає обраховуватись із дня його надходження (отримання).

Відповідач - ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг, а тому з огляду на вищенаведені положення, наділений правом на звернення до товариства із даними заявами.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, оскільки відповідна інформація наведена у заяві ОСОБА_1 від 05.06.2023 року останньому надана не була, будь-яких відомостей щодо надання товариством відповіді на зазначені звернення споживача матеріали справи не містять, позовні вимог в частині зобов`язання ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» надати інформацію про: перелік та ціну послуг товариства з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 ; обов`язковий перелік робіт, витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 підлягають задоволенню.

Відносно інших зустрічних позовних вимог в частині зобов`язання надання інформації, апеляційний суд приходить до висновку, що вказані вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на відсутність в матеріалам справи доказів на підтвердження направлення ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» відповідних запитів із проханням надати таку інформацію.Виходячи з вищевикладеного та враховуючи те, що позивач не надав належних доказів направлення та отримання відповідачем його запиту, відсутні підстави стверджувати, що відповідач за зустрічним позов цілеспрямовано ухилявся від надання відповіді на звернення та вирішення порушеного позивачем питання, а також діяв усупереч вимог вказаних норм Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію».

Окрім того, слід зазначити, що за клопотанням безпосередньо ОСОБА_1 про витребування доказів, яке ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15 січня 2024 року задоволено, ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» долучено до матеріалів справи відповідні копії витребуваних документів, вимога про надання яких міститься в прохальній частині зустрічного позову.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, апеляційний суд приходить до висновку про їх необґрунтованість, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховується вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (п.3) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 5 цієї Постанови, відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зважаючи на викладене, враховуючи наявні матеріали справи, позивачам за зустрічним позовом не обґрунтовано наявність моральних чи фізичних страждань та не надано на адресу суду належних та достатніх доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди діями ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст».

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом про визнання укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» з ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 01.05.2023 року, на підставі договору дарування, власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 .

Посилання скаржника на довіреність від 26.05.2023 року, якою ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 (представник) розпоряджатися належним йому на праві особистої приватної власності нерухомим майном, а саме: квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ; крім того, уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси та вести справи в судових органах України будь-якої ланки, з усіма необхідними для того повноваженнями, не заслуговують на увагу, оскільки зазначеною довіреністю ОСОБА_3 уповноважив Комінарець Олега Анатолійовича діяти від імені та в інтересах довірителя. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах.

Із матеріалів справи вбачається, що 05.06.2021 року між ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» та ТОВ «Маячний» укладено договір № 1 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за умовами якого ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» (управитель) приймає на себе зобов`язання забезпечити співвласникам (мешканцям/споживачам) послуги: управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 , в розмірі визначеному встановленим Законом порядком за 1 кв.м займаної площі; вивезення твердих побутових відходів та додаткових платежів за зовнішню охорону території та розрахунків за послуги консьєржів, інших додаткових послуг, понесених відповідно до даного договору та додатків.

Належних та достовірних доказів звернення ОСОБА_1 до ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» з пропозицією укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та відмови останнім, скаржником суду не надано.

Відсутність в оскаржуваному рішенні суду оцінки наданих ОСОБА_1 до зустрічної позовної заяви відеозаписів не спростовують правильних висновків суду в частині відмови у задоволенні вимоги про визнання укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договору про надання послуг, оскільки у визначеному законом порядку скаржник клопотань щодо цих доказів в апеляційній скарзі не заявляв.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги вважає, що оскаржуване рішення Київського районного суду м. Одеси підлягає зміні в частині первісного позову, зменшивши розмір заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з 47516,80 грн до 41307,68 грн. В частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» сплачено судовий збір у розмірі 2415,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 838 від 10 серпня 2023 року. Згідно положень ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру для юридичних осіб становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, розмір судового збору, який підлягав сплаті ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» як юридичною особою становить 2684 грн (1 розмір прожиткового мінімуму станом на 2023 рік).

Оскільки за результати перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції апеляційним судом встановлено наявність підстав для зміни оскаржуваного рішення в частині заявленого позивачем та задоволеного судом першої інстанції розміру заборгованості, у відповідності до положень ч. 13 ст. 141 ЦПК України, апеляційним судом здійснюється розподіл судових витрат з урахуванням заявлених позовних вимог. Відповідно розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 становить - 1985,06 грн.

За подання апеляційної скарги скаржником сплачено судовий збір у розмірі 3220,80 грн, що підтверджується квитанцією № 8АС3-СХТ7-ОА7С-ОМВА від 20 серпня 2024 року.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, розмір судового збору, який підлягає стягненню з ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» становить - 420,87 грн (3220,80-2799,93).

Згідно ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Керуюча компанія «Мариніст» підлягає стягненню 1564,19 грн судового збору (1985,05-420,87).

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 липня 2024 року в частині позовних вимог за первісним позовом змінити, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» заборгованість за житлово-комунальні послуги з 47516,80 грн до 41307,68 грн.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 липня 2024 року в частині позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» про зобов`язання надати інформацію та стягнення судового збору скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги за зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» про зобов`язання надати інформацію задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст», код ЄДРПОУ 44402575 (адреса: 65038, місто Одеса, провулок Маячний, буд.7) надати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ( АДРЕСА_5 ) інформацію:

- про перелік та ціну послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 ;

- про обов`язковий перелік робіт витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мариніст» судовий збір в сумі 1564,19 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 05 червня 2025 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

М.В. Назарова