Вирок від 11.06.2025 по справі 557/2055/24

Провадження № 1-кп/557/46/2025

Справа № 557/2055/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

номер кримінального провадження 12024181080000290 від 20 грудня 2024 року,

про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Київ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, із базовою середньою освітою, неодруженого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродження м. Ірпінь Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, непрацюючого, із базовою середньою освітою, неодруженого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення

ОСОБА_4 19 грудня2024року приблизно о 23 годині 40 хвилин спільно з ОСОБА_5 , перебували на АДРЕСА_4 , поблизу приміщення дитячого гуртожитку державного навчального закладу «Бахмутський центр професійно-технічної освіти» (далі - ДНЗ «Бахмутський ЦПТО»), де маючи умисел на вчинення хуліганства, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яке проявилось у нахабному та зневажливому ставленні до норм громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, усвідомлюючи своє перебування у громадському місці, шляхом вибиття вхідних дверей аварійного виходу, проникли у середину гуртожитку, чим перешкодили нормальній роботі даного закладу, в якому після його закриття о 20 годині знаходились учні та робітники навчального закладу, та заподіяли ДНЗ «Бахмутський ЦПТО» майнову шкоду на суму 10 500 гривень.

Під час цього ОСОБА_7 , який обіймає посаду сторожа дитячого гуртожитку ДНЗ «Бахмутський ЦПТО», почав в активній формі фізично та словесно припиняти хуліганські дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з метою недопущення сторонніх осіб до приміщення, шляхом утримання дверей з середини будівлі, однак останні на вказані зауваження не реагували, чинили активний фізичний опір для сторожа, в ході чого ОСОБА_11 завдав не менше двох ударів кулаком в обличчя потерпілого, в результаті чого заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів: в лівій навколоочній ділянці; в лівій скроневій ділянці; в ділянці лівої вилиці, які згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6, як кожне окремо так і в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень. А ОСОБА_4 , не припиняючи свої хуліганські дії, діючи умисно, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності, добропристойності, діючи з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючись нецензурною лайкою та криками, з хуліганських спонукань почав відкривати двері кімнат, де відпочивали діти.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було грубо порушено громадський порядок, а саме суспільні відносини, які забезпечують нормальні умови життя людей, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в побуті, а також заподіяно шкоду особистим інтересам потерпілого ОСОБА_7 , наданих йому Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість, а також пошкоджено майно ДНЗ «Бахмутський ЦПТО».

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, яке пов`язане з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 296 КК України.

ОСОБА_5 19 грудня2024року приблизно о 23 годині 40 хвилин спільно з ОСОБА_4 , перебували на вул. Застав`я, 22 в с-щі Гоща Рівненського району Рівненської області, поблизу приміщення дитячого гуртожитку ДНЗ «Бахмутський ЦПТО», де маючи умисел на вчинення хуліганства, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яке проявилось у нахабному та зневажливому ставленні до норм громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, усвідомлюючи своє перебування у громадському місці, шляхом вибиття вхідних дверей аварійного виходу, проникли у середину гуртожитку, чим перешкодили нормальній роботі даного закладу, в якому після його закриття о 20 годині знаходились учні та робітники навчального закладу, та заподіяли ДНЗ «Бахмутський ЦПТО» майнову шкоду на суму 10 500 гривень.

Під час цього ОСОБА_7 , який обіймає посаду сторожа дитячого гуртожитку ДНЗ «Бахмутський ЦПТО», почав в активній формі фізично та словесно припиняти хуліганські дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з метою недопущення сторонніх осіб до приміщення, шляхом утримання дверей з середини будівлі, однак останні на вказані зауваження не реагували, чинили активний фізичний опір для сторожа, в ході чого ОСОБА_11 завдав не менше двох ударів кулаком в обличчя потерпілого, в результаті чого заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів: в лівій навколоочній ділянці; в лівій скроневій ділянці; в ділянці лівої вилиці, які згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6, як кожне окремо так і в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень. А ОСОБА_4 , не припиняючи свої хуліганські дії, діючи умисно, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності, добропристойності, діючи з особливою зухвалістю, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючись нецензурною лайкою та криками, з хуліганських спонукань почав відкривати двері кімнат, де відпочивали діти.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було грубо порушено громадський порядок, а саме суспільні відносини, які забезпечують нормальні умови життя людей, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в побуті, а також заподіяно шкоду особистим інтересам потерпілого ОСОБА_7 , наданих йому Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість, а також пошкоджено майно ДНЗ «Бахмутський ЦПТО».

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, яке пов`язане з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 296 КК України.

Показання обвинувачених та обґрунтування недоцільності дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ствердили, що в повному обсязі розуміють характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, зазначеним в обвинувальному акті, беззастережно визнають свою вину у вчинені інкримінованого їм кримінального правопорушення за ч. 3ст. 296 КК України. Також зазначили, що вони цілком розуміють, що мають право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення, просили не досліджувати докази обвинувачення, оскільки не оспорюють фактичних обставин, встановлених стороною обвинувачення. Таку ж позицію у судовому засідання зайняв і захисник ОСОБА_10 .

Окремо обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив обставини, встановлені органом досудового розслідування, пояснив що разом з ОСОБА_5 вчиняв хуліганські дії в приміщенні гуртожитку, куди прийшов до дівчат, заважав мешканцям гуртожитку відпочивати, нецензурно висловлювався. Таким їх діям перешкоджав сторож, якому ОСОБА_5 наніс один чи два удари. У вчиненому обвинувачений щиро розкаявся, просив вибачення у ОСОБА_7 , критично ставиться до вчинених дій та готовий відшкодувати заподіяну шкоду, як потерпілому ОСОБА_12 , так і ДНЗ «Бахмутський ЦПТО», яка на даний час ним не відшкодована.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 також підтвердив обставини, встановлені органом досудового розслідування та пояснив, що разом з ОСОБА_4 прийшов в приміщенні гуртожитку, де вибивали двері та він завдав один чи два удари сторожу. При цьому, ОСОБА_5 зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, у потерпілого просить вибачення та запевнив, що відшкодує завдану шкоду, яка на даний час ним не відшкодована.

Прокурор ОСОБА_6 , посилаючись на те, що обвинувачені повністю визнали свою винуватість в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні, фактичні обставини не оспорюють, запропонувала визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, потерпілого, представника потерпілого та письмових матеріалів, що характеризують особи обвинувачених.

Потерпілий ОСОБА_7 та представник ДНЗ «Бахмутський ЦПТО» ОСОБА_8 у судовому засіданні не оспорили фактичних обставин, встановлених стороною обвинувачення, вважала недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та достатнім обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілого,представника потерпілого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особи обвинувачених.

Також потерпілий ОСОБА_7 надав показання про те, що перешкоджав вчиненню хуліганський дій обвинуваченими в приміщенні гуртожитку, де він працює сторожем, в ході чого йому були нанесені удари, від яких він втратив свідомість. При призначенні покарання поклався на розсуд суду та повідомив про те, що обвинувачених вибачив та не має до них претензій ні матеріального, ні морального характеру.

Представник потерпілого ДНЗ «Бахмутський ЦПТО» ОСОБА_8 надав показання про те, що приблизно о 23 год 50 хв 19 грудня 2024 року від учнів училища дізнався про те, що невідомі вриваються в гуртожиток, коли приїхав на місце події, то виявив сторожа, який мав тілесні ушкодження, обвинувачених побачив вже у відділку поліції. Зазначив, що шкода на даний час обвинуваченими не відшкодована, при призначенні останнім покарання поклався на розсуд суду.

Після з`ясування чи правильно розуміють обвинувачені, потерпілий та представник потерпілого ДНЗ «Бахмутський ЦПТО» зміст фактичних обставин, враховуючи, що сумнівів у добровільності їх позицій немає та, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд розглянув справу відповідно до ч. 3ст. 349 КПК України, за правилами, передбаченими даною нормою.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинувачених та кваліфікація їх дій, з`ясувавши правильне розуміння змісту цих обставин, суд дійшов висновку, що обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_4 та ОСОБА_9 знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а їх дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч. 3 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, яке пов`язане з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_9 суд у відповідності до п. 1 ч. 1ст. 66 КК Українивизнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин, які таке покарання обтяжують, у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання суд зважає на положення ч. 2ст. 50 КК Українипро те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, та на положення ч. 1ст. 65 КК України, згідно з якою суд призначає покаранняу межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 (із змінами) «Про практику призначення судами кримінального покарання» серед іншого визначено, що суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 296 КК України, є нетяжким злочином.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 ,суд враховуєступінь тяжкостівчиненого злочину,конкретні обставиниданої справи,наслідки,що настали,особувинного,зокремате,що останнійраніше єнесудимим,на облікуу лікарівнарколога тапсихіатра неперебуває,відносно ньоговідсутні негативніхарактеристики замісцем йогопроживання,а такожйого критичнеставлення довчиненого,повне визнаннявини,наявність щирогокаяття,активне сприяннярозкриттю злочину,готовність відшкодуватизаподіяну шкоду,яка станомна часрозгляду справине відшкодована,думку потерпілого ОСОБА_7 ,який обвинуваченогопробачив тапри призначенніпокарання поклавсяна розсудсуду,думку представника ДНЗ «Бахмутський ЦПТО» ОСОБА_8 , який також при призначенні покарання поклався на розсуд суду,атакож позиціюпрокурора,яка просилазастосувати дообвинуваченого ст.75КК України, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 296 КК України, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 ,суд враховуєступінь тяжкостівчиненого злочину,конкретні обставиниданої справи,наслідки,що настали,особувинного,зокремате,що останнійраніше єнесудимим,на облікуу лікарівнарколога тапсихіатра неперебуває,відносно ньоговідсутні негативніхарактеристики замісцем йогопроживання,а такожйого критичнеставлення довчиненого,повне визнаннявини,наявність щирогокаяття,активне сприяннярозкриттю злочину,готовність відшкодуватизаподіяну шкоду,яка станомна часрозгляду справине відшкодована,думку потерпілого ОСОБА_7 ,який обвинуваченогопробачив тапри призначенніпокарання поклавсяна розсудсуду,думку представника ДНЗ «Бахмутський ЦПТО» ОСОБА_8 , який також при призначенні покарання поклався на розсуд суду,атакож позиціюпрокурора,яка просилазастосувати дообвинуваченого ст.75КК України, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та дійшов висновку, що ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 296 КК України, які наближені до мінімальних, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Прийшовши таких висновків, суд зауважує, що іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної міри покарання або реальне її відбування.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не встановив.

На переконання суду таке покарання повністю відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та даним про особи обвинувачених.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, запобіжний захід щодо обвинувачених не обирався, речові докази та процесуальні витрати - відсутні.

Керуючись ст.ст.368-371,373,374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку ОСОБА_4 обраховувати з дня ухвалення вироку - з 11 червня 2025 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку ОСОБА_5 обраховувати з дня ухвалення вироку з 11 червня 2025 року.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень ч. 3ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1