Рішення

від 21.12.2006 по справі 19391-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

19391-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 404

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2006Справа №2-26/19391-2006

За позовом Міжнародного альянсу християнських коледжів та університетів, інк. (США, Кентуккі, 41143, Грейсон, Академік Пакрвей, 100)

До відповідачів:  1) Кримсько-амеріканського коледжу (95034, м. Сімферополь, вул. Московська, 12, код ЗКПО 20712257)

2) Сімферопольського МБРТІ (95000, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11, ЗКПО 03347537)

Про визнання дійсним договору та визнання права власності, спонукання провести державну реєстрацію права власності.

Суддя О. Л. Проніна

                                        За участю представників:

Від позивача –  Писоцька Н. Г., довіреність у  справі

Від відповідачів – 1) Ларіна Г. В., довіреність у  справі; 2) Шипко В. В., довіреність від 10.04.2006р. №12503/1

        Сутність справи:

         Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою та просить визнати дійсним договір купівлі-продажу від 17.07.2006р. №77/07-2006  нежитлового приміщення, розташованого у м. Сімферополі по вул. Московська, 12 загальною площею 1499,3 кв.м., укладений між Міжнародним альянсом християнських коледжів та університетів, інк. та Кримсько-амеріканським коледжем, визнати право власності за позивачем на зазначене майно  та зобов'язати Сімферопольське МБРТІ провести державну реєстрацію права власності на зазначене майно за позивачем з дійсного спору.

       Позивач у судовому засіданні  позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

       Перший відповідач на позовних вимогах не заперечує та у відзиві на позов зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

       Другий відповідач відзиву на позов суду не надав. У судовому засіданні надав усні пояснення, згідно яких по суті позовних вимог на заперечує.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

17.07.2006р. між Міжнародним альянсом християнських коледжів (Покупець) та університетів, інк. та Кримсько-амеріканським коледжем (Продавець) був укладений договір купівлі-продажу №77/07-2006, за яким був переданий у власність об'єкт нерухомості – будівля загальною площею 1499,3 кв.м., розташована у м. Сімферополі по вул. Московська, 12 на земельній ділянці площею 0,37 га, який належав Продавцю на підставі договору купівлі-продажу №1 від 30.01.1998р. (Реєстраційний номер Сімферопольського МБРТІ №3181 від 06.03.1998р.).

Відповідно п. 1.3 Договору право власності переходить до Покупцю з часу оформлення акту прийому-передачі.

Договір підлягає нотаріальному оформлення згідно п. 1.4 Договору протягом 3 днів з часу сплати вартості відчуженого об'єкту у розмірі 378 000 грн., які покупець зобов'язаний перерахувати до 02.12.2006р.

02.08.2006р. об'єкт нерухомості був переданий Покупцю за актом прийому-передачі.

За змістом ст. 204 ЦК України, договір є дійсним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом.

Слід зазначити, що діюче законодавство пов'язує недійсність договору, зокрема, із недотриманням форми договору, перевищенням повноважень представників при укладенні договору, тощо.

Проте, як було вищенаведено, при укладенні договору купівлі-продажу від 08.09.2006р., сторонами були виконані вимоги ст. 203 ЦК України, як саме й зобов'язання за договором купівлі-продажу.

Слід зазначити, що відповідно п.2 ст. 220 ЦК України,  якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але нотаріального посвідчення договору не відбулося з об'єктивних підстав, які не залежали від волевиявлення сторін за договором, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору   не вимагається.  

Суд вважає за необхідне зауважити, що дії сторін, направлені на виконання умов договору купівлі-продажу свідчать про їх волю виконати умови договору у повному обсязі, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що нотаріальне посвідчення договору не відбулося не за виною сторін, у зв'язку з чим, позовні вимоги щодо визнання дійсним договору купівлі-продажу від 17.07.2006р. підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що діюче законодавство пов'язує недійсність договору, зокрема, із недотриманням форми договору, перевищенням повноважень представників при укладенні договору, тощо.

Проте, як було вищенаведено, при укладенні договору купівлі-продажу від 17.07.2006р., сторонами були виконані вимоги ст. 203 ЦК України, як саме й зобов'язання за договором купівлі-продажу.

Покупцем була сплачена сума договору на підставі платіжного доручення від 01.12.2006р. №4 у розмірі 378 000 грн.

Слід зазначити, що відповідно п.2 ст. 220 ЦК України,  якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося повне або часткове виконання договору, але нотаріального посвідчення договору не відбулося з об'єктивних підстав, які не залежали від волевиявлення сторін за договором, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому  разі  наступне  нотаріальне  посвідчення   договору   не вимагається.  

         Згідно п. 9 Прикінцевих та Перехідних  положень ЦК України від 2003р. до договорів,  що були укладені до 1  січня  2004  року  і продовжують  діяти  після  набрання  чинності  Цивільним  кодексом України,  застосовуються  правила  цього  Кодексу  виключно щодо   підстав, порядку  і  наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

           При цьому, з системного аналізу ст. ст. 202-209 ЦК України від 2003р. договір за своїм змістом та формою має відповідати законодавству, яке діяло на час укладення договору.

            На підставі викладеного, відповідно умовам договору, норм ст. 328 Цивільного кодексу України у позивача виникло право власності на придбане майно.

           Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України захист  порушеного права може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав.

     Відповідно ст. 49 Закону України «Про власність» володіння майном визнається правомірним, якщо інше не встановлене судом.

Таким чином, позовні вимоги із визнання дійсним договору купівлі-продажу від 17.07.2006р. та позовні вимоги щодо визнання права власності  підлягають задоволенню.

     Щодо позовних вимог в частині зобов'язання  Сімферопольського МБРТІ провести державну реєстрацію права власності, суд вважає за необхідне зауважити наступне.  

          Предметом дійсного позову є визнання права власності на певні об'єкти нерухомого майна. Відповідно діючого законодавства органом, що здійснює державну реєстрацію права власності є органи бюро технічної інвентаризації, які крім того, здійснюють технічну реєстрації об'єктів нерухомості, складають відповідні реєстри технічного стану таких об'єктів тощо. Крім того, слід зауважити, що відповідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/537 від 19.05.2003 відповідно  до  статті  1  Закону  України "Про державну реєстрацію речових  прав  на  нерухоме  майно  та   їх   обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення,  переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень,  що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру  речових  прав  на  нерухоме майно та їх обмежень. Отже, названі у  цьому  Законі  органи  єдиної системи  реєстрації  відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про визнання права власності на об'єкт нерухомого  майна, пред'явленими згідно  зі  статтею  392  Цивільного кодексу України. Проте, оскільки відповідно   до   пункту  5  розділу  V  "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме  майно  та  їх  обмежень"  до створення єдиної системи органів реєстрації прав,  а також до формування Державного реєстру  прав  у  складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться відповідними бюро технічної  інвентаризації,  останні  можуть  бути  відповідачами у таких справах.

             Отже, реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, здійснюється відповідно Тимчасовому положенню про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, що затверджене наказом Міністерства  юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5

              Відповідно до пункту 1.5 вказаного положення право власності на нерухоме майно підлягає обов'язкової реєстрації.

            Реєстрацію права власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (п. 1.3 положення), для чого до БТІ надаються правовстановолюючі документи (п. 2.1 положення).

     Відповідно  п. 9 Переліку правовстанавлюючих   документів,  на підставі яких здійснюється реєстрація права власності  на об'єкти нерухомого майна (Додаток 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно), такими правоустанавлюючими документами є договори відчуження нерухомого майна.

Згідно ст. 338  ЦК України встановлено, що право володіння  виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також з інших підстав, встановлених Законом.

Відповідно ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у випадку визнання відповідачем позову, господарський  суд приймає рішення про задоволення позову за умовою, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав та охороняємих законом інтересів інших осіб.

 За такими обставинами, суд вважає за можливе позов задовольнити повністю.

   На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  75, 78, 82-84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати  дійсним купівлі-продажу від 17.07.2006р. №77/07-2006  нежитлових приміщень літери «А», «Г», літери «Б», «Д», «В», «Е», «Ж», «З», «И», «К», «Л», розташованого у м. Сімферополі по вул. Московська/ вул.. Репіна,12/101 загальною площею 1499,3 кв.м., укладений між Міжнародним альянсом християнських коледжів та університетів, інк. (США, Кентуккі, 41143, Грейсон, Академік Пакрвей, 100, і.р. 26003000140009) та Кримсько-амеріканським коледжем (95034, м. Сімферополь, вул. Московська, 12, код ЗКПО 20712257).

3.          Визнати право власності за Міжнародним альянсом християнських коледжів та університетів, інк. (США, Кентуккі, 41143, Грейсон, Академік Пакрвей, 100, і.р. 26003000140009) на  нежитлові приміщення літери «А», «Г», літери «Б», «Д», «В», «Е», «Ж», «З», «И», «К», «Л», розташовані в м. Сімферополі по вул. Московська/ вул.. Репіна,12/101 загальною площею 1499,3 кв.м.  

4.          Зобов'язати Сімферопольське МБРТІ  (95000, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11, ЗКПО 03347537) провести державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення літери «А», «Г», літери «Б», «Д», «В», «Е», «Ж», «З», «И», «К», «Л», розташовані в м. Сімферополі по вул. Московська/ вул.. Репіна,12/101 загальною площею 1499,3 кв.м., за Міжнародним альянсом християнських коледжів та університетів, інк. (США, Кентуккі, 41143, Грейсон, Академік Пакрвей, 100, і.р. 26003000140009).

                 Видати наказ після вступу рішення у чинність.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Проніна О.Л.