Постанова

від 03.06.2025 по справі 916/5778/23

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/5778/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Щербань Г.Д.,

від Одеської міської ради: не з`явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА": Васильєв Ю.Ю.,

від Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси": Руснак С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА"

на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 року, суддя в І інстанції Літвінова С.В., повний текст якого складено 24.02.2025, в м. Одесі

у справі №916/5778/23

за позовом: керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі: Одеської міської ради

до відповідачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА";

2.Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси"

про визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення 247 000 грн штрафу

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2023 року керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА", в якій з урахуванням заяви про залучення співвідповідача просив суд;

- визнати недійсними додаткові угоди №1 від 28.07.2023 та №2 від 30.08.2023 до укладеного між відповідачами Договору №140 від 11.07.2023 про постачання модулів швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МИРАДИМА на користь Одеської міської ради до місцевого бюджету штрафні санкції у сумі 247 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що відповідачами за відсутності об`єктивних та законних підстав було укладено додаткові угоди, якими продовжено строк виконання зобов`язань щодо передачі товару, що стало підставою для не нарахування замовником штрафних санкцій за порушення умов договору, передбачених п.7.2. договору щодо поставки Товару (Модулі швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту), за ціною 3 800 000,00 грн у строк до 31.07.2023.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 у справі №916/5778/23 позов задоволено повністю. Визнано недійсними додаткові угоди №1 від 28.07.2023 та №2 від 30.08.2023 до укладеного між відповідачами Договору №140 від 11.07.2023 про постачання модулів швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю МИРАДИМА на користь Одеської міської ради до місцевого бюджету штрафні санкції у сумі 247 000 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Мирадима на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 6389грн. Стягнуто з Комунальної установи Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2684 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних обставин, на які посилався відповідач, ініціюючи укладення додаткових угод до Договору № 140. Всупереч п. 11.4.4. Договору, листи ТОВ МИРАДИМА, на підставі яких продовжено строк дії договору, не містять належного обгрунтування неможливості виконання зобов`язання щодо поставки модулей швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту у визначені Договором строки, а листи постачальника бетону ТОВ Сіб Бетон та ТОВ Морський будівельний комплекс не є документальним підтвердженням об`єктивних обставин, що надають можливість ТОВ МИРАДИМА продовжити строк виконання зобов`язання за Договором, що є підставою для визнання угод недійсними.

Щодо стягнення штрафних санкцій, суд зазначив, що відповідачем допущено прострочення поставки товару на 61 день (період з 01.08.2023 по 30.09.2023), у зв`язку з чим йому правомірно нараховано пеню у сумі 231 000 грн та штраф у сумі 16 226 грн, а разом на загальну суму 247 000 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА", в якій останнє просить рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 у справі №916/5778/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідач-1 здійснив поставку товару у відповідності до Договору № 140 та виконав свої зобов`язання у повному обсязі. Про обставини, що робили неможливим своєчасне виконання умов Договору № 140, апелянт своєчасно повідомляв Комунальну установу шляхом направлення відповідних листів із додатками від контрагентів на їх підтвердження, що і стало підставою для укладання додаткових угод № 1 та № 2. До того ж, судом за клопотанням Прокуратури у постачальника бетону ТОВ «Сіб Бетон» було витребувано інформація на підтвердження виходу з ладу обладнання для виготовлення бетону. На виконання ухвали Суду ТОВ «Сіб Бетон» було підтверджено інформацію щодо виходу з ладу обладнання та неможливості поставки бетонної суміші Апелянту.

Вказує, що Комунальна установа реалізувала своє право на внесення змін до основного договору поставки, яке жодним чином не порушує інтереси суспільства чи норму закону, а Прокуратура не надала достатніх та належних доказів, які б підтверджували існування підстав для визнання недійсності укладених додаткових угод. Прокуратурою та Позивачем до Суду не надано будь-яких належних і допустимих доказів, які б підтверджували та беззаперечно доводили наявність порушеного права або охоронюваного законом інтересу Позивача у справі, які підлягали б захисту.

Додатково зазначає, що твердження прокурора про недоотримання штрафних санкцій Позивачем не ґрунтуються на умовах Договору № 140, адже у відповідності до його положень штрафні санкції можуть бути сплачені лише на користь Комунальної установи, яку Прокуратура визначила у якості Відповідача, але ж ніяк не на користь Позивача.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор зазначає, що несплачені відповідачем штрафні санкції є недоотриманими доходами Одеської міської ради, адже Одеська міська рада є органом, уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів в даному випадку. Місцевий бюджет Одеської міської ради недоотримав кошти, у вигляді штрафних санкцій внаслідок невиконання укладеного розпорядником бюджетних коштів договору з суб`єктом господарювання на придбання товарів за рахунок коштів бюджету Одеської міської ради. Окрім цього, викладені обставини негативно вплинули на забезпечення освітнього процесу в безпечних умовах.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 у справі №916/5778/23; призначено справу до розгляду на 20.05.2025 о 10:30 та в подальшому оголошено перерву до 03.06.2025 об 11:20.

В судовому засіданні 03.06.2025 брали участь прокурор та представники Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" та Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси". Від Одеської міської ради не з`явилися, про день, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представника Одеської міської ради за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель Prozorro - публічні закупівлі (далі - веб-портал Prozorro) Комунальною установою Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси 12.06.2023 оголошено про проведення відкритих торгів з особливостями (у порядку проведення процедури відкритих торгів з особливостями, визначеними постановою КМУ від 12.10.2022 №1178), ідентифікаційний номер закупівлі №UА-2023-06-12-009566-а за предметом ДК 021:2015:44210000-5: Конструкції та їх частини (Модулі швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту), джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.

За результатами проведеної закупівлі між КУ Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси та ТОВ МИРАДИМА укладено Договір № 140 від 11.07.2023 щодо поставки Товару за визначеним предметом закупівлі ДК 021:2015-44210000-5: Конструкції та їх частини (Модулі швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту), за ціною 3 800 000,00 грн у строк до 31.07.2023.

Відповідно до п. 11.4.4. Договору № 140 від 11.07.2023 продовження строку дії Договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язання щодо передачі Товару в разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю. Строк дії Договору та/або виконання зобов`язань може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі. Форма документального підтвердження об`єктивних обставин визначатиметься Замовником у момент виникнення об`єктивних обставин (з огляду на їхні особливості) з дотриманням чинного законодавства.

27.07.2023 на адресу КУ Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси надійшов лист ТОВ МИРАДИМА від 25.07.2023 в якому Постачальник через затримку поставки виробником бетонної суміші С32/40 (М500) у період з 19 по 27 липня поточного року, не має змоги своєчасно (до 31.07.2023) в повному обсязі виконати свої зобов`язання за укладеним Договором № 140 від 11.07.2023. На підтвердження об`єктивних обставин неможливості виконати зобов`язання за Договором, надано лист постачальника бетонної суміші ТОВ Сіб Бетон від 19.07.2023, в якому зазначено, що у зв`язку з ремонтом технологічного обладнання на підприємстві, відвантаження бетонної суміші С32/40 (М500) не буде здійснюватися з 19 по 27 липня 2023 року.

28.07.2023 до Договору № 140 від 11.07.2023 між КУ Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси та ТОВ МИРАДИМА укладено додаткову угоду № 1 якою продовжено строк виконання зобов`язання щодо передачі товару на 31 календарний день та внесено зміни до п. 5.1 Договору, згідно якого: 5.1. Поставка Товару Постачальником Замовникові здійснюється до 31 серпня 2023 року.

29.08.2023 на адресу КУ Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси від ТОВ МИРАДИМА надійшов лист, згідно якого через затримку поставки виробником бетону відповідної марки та необхідної для виробництва укриття арматури, Постачальник не має змоги своєчасно (до 31.08.2023) в повному обсязі виконати свої зобов`язання за укладеним Договором № 140 від 11.07.2023. Документальним підтвердженням об`єктивних обставин став лист ТОВ Сіб Бетон № 23/08-1 від 23.08.2023, згідно якого у зв`язку з ремонтом технологічного обладнання на підприємстві, відвантаження бетонної суміші С32/40 (М500) не буде здійснюватися з 23 по 31 серпня 2023 року та лист-повідомлення ТОВ Морський будівельний комплекс № 3 від 24.08.2023, згідно якого через велику логістичну завантаженість, викликану обмеженням пересування великогабаритної техніки, у зв`язку з високою температурою повітря, очікувана поставка арматури М/Д:10:А500С; ДСТУ3760, Клас А500С та арматури М/Д:16;А500С;ДСТУ3760, Клас А500С буде здійснюватися не раніше 04.09.2023 (при цьому дата з якої така поставка перестає здійснюватися не вказано).

30.08.2023 до Договору № 140 від 11.07.2023 між КУ Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси та ТОВ МИРАДИМА укладено додаткову угоду № 2 якою знову продовжено строк виконання зобов`язання щодо передачі товару на 30 календарних днів та внесено зміни до п. 5.1 Договору, згідно якого: 5.1. Поставка Товару Постачальником Замовникові здійснюється до 30 вересня 2023 року.

В подальшому, листом від 06.09.2023 за № 01-29-2/1196 КУ ЦФГДЗУСО Київського району м. Одеси повідомило ТОВ МИРАДИМА про необхідність уточнення місця доставки та порядку приймання товару за Договором № 140 від 11.07.2023 зазначивши адресу доставки товару - 6503 8, м. Одеса, пров. Дачний, 1 та передбачивши приймання товару та підписання видаткової накладної безпосередньо уповноваженим представником закладу освіти Київського району м. Одеси.

На підставі вищезазначеного листа, між КУ Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси та ТОВ МИРАДИМА укладено додаткову угоду № 3 від 14.09.2023 до Договору № 140 від 11.07.2023, якою внесено зміни до п. 4.5 Договору та зазначено, що приймання товару здійснюється в присутності уповноважених представників Постачальника та відповідальної особи закладу освіти Київського району м. Одеси, шляхом підписання видаткової накладної, оформленої належним чином, представниками Постачальника та відповідальної особи закладу освіти Київського району м. Одеси. Датою поставки Товару вважається дата доставки Постачальником Товару до закладів освіти Київського району м.Одеси та підписання видаткової накладної відповідальними особами Постачальника та закладу освіти Київського району м. Одеси (п.5.4 Договору №140 в новій редакції).

Зобов`язання Постачальника щодо поставки Товару вважається виконаними у повному обсязі з моменту підписання видаткової накладної відповідальними особами Постачальника та закладів освіти Київського району м. Одеси (п.5.4 Договору № 140 в новій редакції).

Відповідно до видаткової накладної № 24 від 30.09.2023 ТОВ МИРАДИИА поставило Товар, а саме: технічний модуль ШСЗСЦЗ з боковим вхідним отвором та дверима посиленими, герметичними для укриття - 1 шт; модуль ШСЗСЦЗ прохідний з торцевими отворами - 2 шт; модуль ШСЗСЦЗ прохідний з торцевими та боковим отвором - 2 шт; модуль ШСЗСЦЗ прохідний з торцевими та боковим отворами - 1 шт; модуль ШСЗСЦЗ вхідний з торцевим отвором та дверима посиленими, герметичними для укриття - 1 шт на загальну суму 3 325тис. грн.

Вказана накладна підписана директором ТОВ МИРАДИМА Войтко О.В. та представником Одеського ліцею Фонтанський Одеської міської ради.

Згідно видаткової накладної № 25 від 30.09.2023 ТОВ МИРАДИМА поставило Товар, а саме: модуль ШСЗСЦЗ глухий з торцевим отвором - 1 шт, вартістю 475 тис. грн. Видаткова накладна № 25 підписана директором ТОВ МИРАДИМА Войтко О.В. та представником Одеського ліцею Фонтанський Одеської міської ради.

Прокурор у позові, з чим погодився суд першої інстанції, зазначив, що всупереч п.11.4.4. Договору № 140 від 11.07.2023, листи ТОВ Сіб Бетон за вих №19/07-1 від 19.07.2023 та № 23/08-01 від 23.08.2023, ТОВ Морський будівельний комплекс № 3 від 24.08.2023, на підставі яких продовжено строк виконання зобов`язання щодо поставки Товару, не є документальним підтвердженням об`єктивних обставин неспроможності виконання ТОВ МИРАДИМА взятих на себе зобов`язань щодо поставки Модулів швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту. Сторонами за відсутності об`єктивних та законних підстав для укладення додаткових угод № 1 від 28.07.2023 та № 2 від 30.08.2023, вказані угоди були укладені, що стало підставою для ненарахування Замовником штрафних санкцій за порушення умов Договору з боку Постачальника ТОВ МИРАДИМА передбачених п. 7.2. Договору у розмірі 247 000 грн. Станом на 01.11.2023 на базі Одеського ліцею Фонтанський Одеської міської ради відсутнє укриття, а для 844 (з 982) учнів з метою проведення очних занять, використовується база Одеського ліцею Олімпієць на підставі Договору № 1 від 25.08.2023, що є доказом неефективного та нераціонального витрачання бюджетних коштів Одеської міської територіальної громади.

Предметом розгляду даної справи є вимоги прокурора про:

- визнання недійсним додаткових угод №1 від 28.07.2023 та №2 від 30.08.2023 до укладеного між відповідачами (Товариством з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" та Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси") Договору №140 від 11.07.2023 про постачання модулів швидкоспоруджуваної захисної споруди цивільного захисту;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю МИРАДИМА на користь Одеської міської ради до місцевого бюджету штрафних санкцій у розмірі 247 000 грн.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.41 ГПК у господарських справах можуть брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 та від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначається, що прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Так, за змістом ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4 ст.23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави; 2) необхідність їх захисту; 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

В судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

У п.55 постанови від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.

У п.76 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала свій попередній висновок, зазначивши, що відповідно до ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Таким чином, за умови дотримання порядку, передбаченого ст.23 Закону "Про прокуратуру", а також за наявності обставин, про які зазначається вище, виникають підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Судова колегія зазначає, що відповідач-2 у спірних правовідносинах щодо закупівлі за договором діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів), є замовником предмета закупівлі в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, яким є орган місцевого самоврядування, що заснував комунальну організацію.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, де вирішувалося питання щодо можливості / неможливості звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та комунального закладу з вимогою про визнання правочину щодо публічних закупівель недійсним та стягнення коштів.

У справі №905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній має застосовуватися з урахуванням положень Закону "Про прокуратуру", які передбачають, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення ч.2 ст.19 Конституції України відсутність у Законі "Про прокуратуру" інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені Законом "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

У справі №905/1907/21 прокурор подав позов, зокрема, в інтересах Комунального закладу "Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради". Водночас Велика Палата Верховного Суду наголосила, що у відносинах щодо розрахунків з постачальником природного газу за договором комунальний заклад, який є розпорядником бюджетних коштів, виступає не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона у зобов`язальних правовідносинах. Велика Палата Верховного Суду звернулася mutatis mutandis до власних висновків, викладених у пунктах 6.27-6.29 постанови від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 та пунктах 6.30-6.32 постанови від 23.10.2019 у справі №922/3013/18.

З огляду на це Велика Палата Верховного Суду зазначила про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі школи; погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність залишення позову, поданого прокурором в інтересах держави в особі школи, без розгляду відповідно до положень п.2 ч.1 ст.226 ГПК.

На підставі викладеного вище Суд констатує, що Комунальна установа "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" не є головним розпорядником бюджетних коштів, виступає у спірних правовідносинах не як суб`єкт владних повноважень, а як суб`єкт господарювання - сторона у зобов`язальних відносинах.

Комунальна організація, як юридична особа, що наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем у суді та спроможна самостійно захищати свої права та законні інтереси в разі їх порушення.

У даній справі прокурор визначив орган, уповноважений на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах Одеську міську раду.

Рішенням Одеської міської ради від 07.12.2016 №1414-VII затверджено статут КУ «ЦФГДЗУСО Київського району м. Одеси» відповідно до пункту 1.1. якого Установа є комунальною установою, заснованою на власності територіальної громади міста Одеси.

Пунктом 1.4. Статуту передбачено, що засновником Установи є Одеська міська рада. Координацію діяльності та контроль за виконанням статутних завдань Установи здійснює уповноважений орган - департамент освіти та науки Одеської міської ради.

Згідно п.п.2.2. пункту 2 Статуту основними напрямами діяльності та Функціями Установи є організація матеріально-технічного і фінансового забезпечення закладів і установ освіти; виконання функцій централізованої бухгалтерії, ведення бухгалтерського обліку закладів і установ освіти; укладення договорів на постачання товарів, робіт та послуг для утримання закладів і установ освіти. Проведення закупівлі товарів, робіт та послуг відповідно до законодавства України.

Згідно п.п.6.1. п.б Статуту джерелами фінансування Установи є у тому числі та у першу чергу кошти міського бюджету.

Київською окружною прокуратурою м. Одеси 06.10.2023 за №7447вих-23 направлено лист до КУ «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси» з повідомленням про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі, зокрема про неналежне виконання господарських зобов?язань ТОВ «МИРАДИМА» за договором №140 від 11.07.2023, а саме несплаті штрафних санкцій за прострочення строку поставки товару. Тобто прокурором повідомлено Установу про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів для захисту законних інтересів держави.

Аналогічного за змістом листа щодо виявлених порушень за Договором №140 від 11.07.2023, Київською окружною прокуратурою м. Одеси скеровано на адресу Одеської міської ради.

На виконання резолюції заступника Одеського міського голови від 12.10.2023 №02.2-13/1854 лист прокуратури направлено на розгляд Департаменту освіти та науки Одеської міської ради, який 17.10.2023 за №01-19-1/4201/4286 інформував окружну прокуратуру що не є стороною договірних відносин та не має зобов`язань за Договором №140 від 11.07.2023, долучивши відповідь з цього питання КУ «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси».

Листом від 10.10.2023 за №01-29-5/1434 КУ «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси» повідомив окружну прокуратуру, що не вбачає за доцільне стягувати штрафні санкції з ТОВ «МИРАДИМА» та правомірно прийняла рішення про продовження строку дії Договору базуючись на достатності наданих постачальником доказів про об?єктивність обставин для продовження строку Договору.

Отже, Одеською міською радою, як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, дій, спрямованих на здійснення захисту інтересів держави, не вжито.

Згідно зі ст.172 ЦК територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За висновками Верховного Суду, що викладені в постанові від 22.12.2022 у справі №904/123/22, органам місцевого самоврядування надані широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами 1, 2 ст.143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Отже, Одеська міська рада є засновником КУ «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси», управляє закріпленим за нею майном, затверджує місцевий бюджет, з якого фінансується цей комунальний заклад, і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету. КУ «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси» підпорядкована ОМР (засновнику).

З урахуванням викладеного вище наразі можливо змістовно проаналізувати матеріально-правову вимогу Прокурора, щодо якої він просить ухвалити відповідне судове рішення, а також спрямованість цієї вимоги на відновлення інтересів територіальної громади.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, прокурор просить визнати недійсними укладені між відповідачами додаткові угоди №1 від 28.07.2023 та №2 від 30.08.2023 до договору та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МИРАДИМА на користь Одеської міської ради до місцевого бюджету штрафних санкцій у розмірі 247000грн.

Ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3 , 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію ( див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 р. у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 ст. 2 ГПК України. Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5- 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 р. у справі № 908/976/19.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судова колегія зазначає, що Договір №140 від 11.07.2023 та спірні додаткові угоди до нього укладені між відповідачами у даній справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" та Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси".

Спірні додаткові угоди №1 від 28.07.2023 та №2 від 30.08.2023 до договору про постачання модулів швидко-споруджуваної захисної споруди цивільного захисту, як і сам договір - не є тристоронніми.

Судом першої інстанції встановлено, що сторонами Договору № 140 досягнуто згоди по всіх істотних умовах письмового, двостороннього, строкового, консенсуального та оплатного Договору поставки №140.

30 вересня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «МИРАДИМА» товар згідно Договору №140 було поставлено, роботи виконано у повному обсязі, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін без жодних зауважень видатковими накладними №25 від 30.09.2023 та №24 від 30.09.2023 (т.1 а.с.38).

Кошти за товар сплачено Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" після фактичного виконання зобов`язань, 06 листопада 2023 року, що підтверджується платіжними інструкціями та витягом виписки з рахунку за 06.11.2023 (т.1 а.с.57-59).

Вказане свідчить про те, що істотні умови договору поставки були виконані, кінцева мета договору поставки була реалізована.

Слід наголосити, що жодних доказів понесення збитків Комунальною установою або Одеською міською радою у зв`язку з укладанням спірних додаткових угод щодо продовження строків виконання робіт, матеріали справи не містять, адже грошове зобов`язання за договором не змінювалось та не збільшувалось.

Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Ризики підприємницької діяльності несе суб`єкт господарювання, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Судова колегія наголошує, що згідно п.7.2-7.3. договору №140 від 11.07.2023 за не поставку, несвоєчасну поставку або недопоставку Товару, або порушення строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якісний (відповідний), Постачальник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0.1% від вартості непоставленого, несвоєчасно поставленого або недопоставленого Товару за кожний день прострочення поставки, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної суми. За порушення умов Договору щодо якості Товару з Постачальника стягується штраф у розмірі 20 % від вартості неякісного Товару.

Договір не містить обов`язку перерахування неустойки на користь третіх осіб, що не є сторонами Договору, зокрема Одеській міській раді.

Відповідно до умов Договору №140 від 11.07.2023 зобов`язання щодо сплати неустойки виникає між суб`єктами Договору, а саме між Товариством з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" та Комунальною установою "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси".

Суд апеляційної інстанції зауважує, що питання чи є неустойка фінансами, що повертаються в бюджет, тобто контролюються міською радою, та чи призведе її стягнення на користь комунальної організації до відновлення інтересів територіальної громади неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду.

Так, у п.10.3 постанови від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що оскільки засновником комунального підприємства (закладу) та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, яка фінансує і контролює діяльність свого комунального підприємства (закладу), а також зобов`язана контролювати виконання міського (обласного) бюджету за договорами про закупівлю товарів, то орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів, тому є належним позивачем у справах про стягнення бюджетних коштів.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду зауважила, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Черкаської області. Аналогічний висновок викладений у п.60 постанови Верховного Суду від 29.08.2024 у справі №912/1107/23.

За обставин цієї справи вбачається, що предметом спору є не повернення бюджетних коштів, адже відповідачем-1 виконано у повному обсязі свої зобов`язання, які прийняті без жодних зауважень чи заперечень відповідачем-2, а стягнення саме неустойки - пені та штрафу у зв`язку з порушенням ТОВ "МИРАДИМА" зобов`язань щодо своєчасної поставки товару.

Верховний Суд в п. 17 постанови від 02.08.2023 р. у справі № 908/2335/22 зауважив, що стягнення неустойки в разі порушення контрагентом комунальної організації своїх зобов`язань за договором відбувається на користь такої організації; неустойка не є тими фінансами, що повертаються в бюджет, тобто контролюються міською радою.

Вказана правова позиція була підтримана також у постанові Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 911/826/23.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, позовна заява Прокурора в особі Одеської міської ради про визнання недійсним додаткових угод до договору та про стягнення з ТОВ "МИРАДИМА" на користь Одеської міської ради до місцевого бюджету штрафних санкцій у сумі 247 000 грн, зважаючи на формулювання позовної вимоги у співвідношенні з фактичними обставинами цієї справи, підлягає залишенню без задоволення, оскільки спірний договір та додаткові угоди є двосторонніми правочинами, сторонами яких є зазначене товариство та комунальна установа; Одеська міська рада не є стороною зазначених правовідносин, тому, навіть у випадку порушення умов договору, стягнення неустойки має здійснюватися на користь саме комунальної установи, а не органу місцевого самоврядування, адже неустойка не є коштами, які повертаються до бюджету та не контролюються міською радою, а стягується на користь комунальної організації як сторони господарського договору.

Як вже зазначалося вище, Комунальна установа "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" виступає у спірних правовідносинах як суб`єкт господарювання - сторона у зобов`язальних відносинах; Комунальна установа, як юридична особа, що наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем у суді та спроможна самостійно захищати свої права та законні інтереси в разі їх порушення. В свою чергу Одеська міська рада у своєму листі від 17.10.2023 інформувала окружну прокуратуру, що не є стороною договірних відносин та не має зобов`язань за Договором №140 від 11.07.2023.

З урахуванням викладеного, прокурор не довів наявності порушеного, оспорюваного права чи охоронюваного інтересу Одеської міської ради, що є самостійною підставою для відмови у позові.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог .

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 у справі №916/5778/23 не відповідає вказаним вище вимогам у зв`язку з невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 129 ГПК України покладаються на прокурора.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 у справі №916/5778/23 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.02.2025 у справі №916/5778/23 скасувати.

В задоволенні позову керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" та Комунальної установи "Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси" про визнання додаткових угод до договору недійсними та стягнення 247 000 грн штрафу відмовити.

Стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИРАДИМА" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 13 609,50 грн.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 10.06.2025.

Головуючий суддяА.І. Ярош

суддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська