Ухвала від 10.06.2025 по справі 908/1194/25

номер провадження справи 5/62/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.06.2025 Справа № 908/1194/25

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (електронна пошта: ngt@naftogaztrading.com.ua; vkemin@ukr.net; вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 42399676)

До відповідача: Мирненського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів "Інтелект" Мирненської селищної ради (електронна пошта: school.myrne@gmail.com; вул. Фанатська, буд. 10, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 26372992)

про стягнення 523 498,20 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

30.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Мирненського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів "Інтелект" Мирненської селищної ради про стягнення 523 498,20 грн.

30.04.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 30.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1194/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, присвоєно справі номер провадження - 5/62/25 та розгляд справи по суті розпочати з 29.05.2025.

23.05.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якому вказано, що відповідач не отримував від позивача природний газ в період лютий 2022 по квітень 2022, оскільки територія Мирненської селищної ради з 25.02.2022 є тимчасово окупованою територією, а отже положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на такі території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України. Таким чином з огляду на приписи статті 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" його дія розповсюджується на спірні правовідносини у цій справі, а тому є правомірним застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 цього Закону. Виходячи з наведених норм, Позивач з 25.02.2022 по квітень 2022 року не мав права постачати природний газ Відповідачу. Сформовані акти приймання-передачі природного газу за лютий-квітень 2022 року є нікчемними, що не мають жодних правових наслідків. На підставі викладеного, просить суд в задоволенні позову відмовити.

26.05.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки 25.02.2022 року Мирненська селищна територіальна громада є тимчасово окупованою територією рф відповідно до наказу Мінреінтеграції від 22.12.2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Мирненська селищна територіальна громада входила до переліку окупованих. Проте, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 не є рішенням Кабінету Міністрів України. Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024 вирішено передати справу № 908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка мотивована тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України. На підставі викладеного, посилаючись на п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України позивач просить суд зупинити провадження у справі №908/1194/24 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши вказане клопотання позивача суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог у цій справі позивач посилається на те, що 25.11.2021 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Мирненським опорним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів "Інтелект" Мирненської селищної ради укладено договір постачання природного газу №07-1169/21-БО-Т. На виконання умов вказаного договору протягом листопада-грудня 2021 року - січня-квiтня 2022 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 694 584,71 грн. згідно актів приймання - передачі природного газу. За поставлений газ відповідач здійснював оплату лише частково на суму 382 689,79 грн., а отже відповідач не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови пункту 5.1 Договору. Отже, сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 311 894,92 грн. У зв`язку з простроченням відповідачем строків остаточного розрахунку, позивачем на підставі п. 7.2. договору нараховано пеню в сумі 71 463,21грн., 3% річних в сумі 27 498,87 грн. та інфляційні втрати в сумі 112 641,20 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 1-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Суд зазначає, що відповідно до розрахунку основної заборгованості, наданого до позову заборгованість утворилась за постачання природного газу у період лютий 2022 - квітень 2022.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває дотепер.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 "Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022 року" Мирненська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області внесена до даного переліку як тимчасово окупована територія.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" Мирненська селищна територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області віднесена до Тимчасово окупованої Російською Федерацією території України з 25.02.2022.

За приписами ст. 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до статті 3 вказаного закону, для цілей Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1- 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

За частиною четвертою статті 4 цього ж Закону в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Правовий режим тимчасово окупованої території може бути визначено, змінено чи скасовано законами України. В умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" "Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території" передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

За частиною першою цієї ж статті положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.

В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.

Аналогічні положення містить і частина перша статті 13 Закону України Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" "Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території".

Отже, територія Мирненської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області визнана тимчасово окупованою в умовах воєнного стану.

Відповідно до роздруківки з офіційного сайту Опендатабот: https://opendatabot.ua/ було змінено місцезнаходженням Мирненського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів "Інтелект" Мирненської селищної ради (код ЄДРПОУ 26372992) з: смт.Мирне, вул. Шкільна, буд. 1, Мелітопольський район, Запорізька область, 72350, на: вул.Фанатська, буд. 10, м. Запоріжжя, 69006.

Зі змісту умов договору №07-1169/21-БО-Т постачання природного газу від 25.11.2021, вбачається, що на час його укладання місцезнаходженням відповідача було: смт. Мирне, вул. Шкільна, буд. 1, Мелітопольський район, Запорізька область, 72350.

Таким чином, предметом дослідження в цій справі є факт постачання позивачем та споживання в спірний період відповідачем природного газу на об`єктах, що розташовані на тимчасово окупованій території: смт. Мирне, вул. Шкільна, буд. 1, Мелітопольський район, Запорізька область з 25.02.2022 року.

У провадженні Верховного Суду перебуває господарська справа № 908/1162/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" до Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення 1 593 623,84 грн. основного боргу за спожитий у листопаді-грудні 2022 року обсяг електроенергії на підставі договору від 31.12.2021 №2273/1 про постачання електричної енергії з касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 908/1162/23 справу передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, щодо того, що достатнім для застосування ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи ст. 2 Закону. Колегія суддів вважала, що положення ст.ст. 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме: за рішенням Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.01.2025 справу № 908/1162/23 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила про існування виключної правової проблеми щодо застосування норм ст.ст. 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, які виникли та існували на тимчасово окупованих після 24 лютого 2022 року територіях України, у питанні надання/оплати послуг, зокрема електропостачання, та питання про співвідношення положень пунктів 1 та 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо визначення тимчасово окупованих територій для цілей застосування особливостей здійснення економічної діяльності та переміщення товарів, передбачених ст.ст. 13 та 13-1 цього Закону.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2025 справу № 908/1162/23 повернуто об`єднаній палаті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду з посиланням на те, що окреслені правові проблеми не мають невизначеного законодавчого регулювання, оскільки регламентуються саме тими нормами Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", на які покликається об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. При цьому питання застосування норм матеріального права вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень.

Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.05.2025 у справі № 908/1162/23 призначено судове засідання з розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на 06.06.2025 року об 10 год. 45 хв.

Із загального змісту судового рішення по справі № 908/1162/23 вбачається, що ця справа є подібною до справи №908/1194/25 за предметом спору та правовим регулюванням спірних правовідносин.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п. 7 ч. 1, ч. 3 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється, у випадку встановленому п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Отже, враховуючи, що спірні правовідносини як у справі № 908/1194/25 так і у справі №908/1162/23 є подібними оскільки йдеться про діяльність, що підпадає під ознаки, наведені у частині другій статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; також в обох справах йдеться про території, окуповані з лютого 2022 року, за відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року, то суд вважає за можливе клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від 23.05.2025 про зупинення провадження у справі задовольнити та відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі № 908/1194/25 зупинити до закінчення перегляду перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23.

Керуючись ст. 182, п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 234, 235, ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від 23.05.2025 про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі № 908/1194/25 до закінчення перегляду перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23.

3. Зобов`язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у цій справі.

4. Ухвалу суду направити до електронних кабінетів підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС учасників справи.

5. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції: про зупинення провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.