Рішення від 22.05.2025 по справі 910/14990/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2025Справа № 910/14990/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Панасюк Ю.М. розглянувши матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_1»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2»

третя особа Акціонерне товариство «ІНФОРМАЦІЯ_3»

про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_4

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_1.

від відповідача - ОСОБА_2.

від третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ІНФОРМАЦІЯ_1» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Контракту від 19.12.2022 в частині своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_5

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що з моменту підписання сторонами Додаткової угоди №2, з 16.10.2023, пункт 3.3. Контракту було змінено і строк поставки «передбачений цим Контрактом» (45 робочих днів) почав обчислюватися з дня отримання відповідачем заявки позивача на поставку партії товару. До внесення змін Додатковою угодою № 2 у пункт 3.3. Контракту, позивач не пред`являв відповідачу вимоги про сплату пені і штрафу за прострочення поставки. Відповідач зазначає, що оскільки пункти 3.3. і відповідно 9.1. контракту було змінено, то підстави для застосування до відповідача пені і штрафу за порушення строку поставки у позивача відсутні.

Третя особа у своїх поясненнях підтримала подану позову заяву, вказавши, зокрема, що відповідач порушив строки поставки товару, які визначені в п. 3.3 Контракту до підписання та набрання чинності Додатковою угодою № 2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 22.05.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позову, просив суд відмовити.

Третя особа уповноваженого представника у судове засідання не направила.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.12.2022 між ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі - Постачальник) та Державним підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі - Покупець) укладено Контракт НОМЕР_1 (далі - Контракт) відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити, на умовах ІНФОРМАЦІЯ_9 - склад Покупця, відповідно до «ІНФОРМАЦІЯ_7», Покупцю вироби, в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені у Специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною Контракту, а Покупець прийняти вказаний товар і вчасно сплатити за нього згідно умов Контракту. (п.1.1. Контракту)

Загальна вартість Контракту становить ІНФОРМАЦІЯ_8. Ціна товару є фіксованою, незміною на весь період виконання та строку дії даного Контракту. (п.2.1. Контракту)

За умовами п. 2.4 Контракту покупець здійснює платіж у розмірі 100% вартості даного Контракту, банківським переказом на рахунок постачальника протягом 10 робочих днів після отримання товару від постачальника та проходження вхідного контролю.

Валютою Контракту є долар США (п. 2.6 Контракту).

Умови поставки ІНФОРМАЦІЯ_9 - склад покупця, ІНФОРМАЦІЯ_10, відповідно до «ІНФОРМАЦІЯ_7». Момент переходу права власності на товар відповідає даті переходу ризиків згідно з «ІНФОРМАЦІЯ_7». (п.3.1. Контракту)

Ризик, пов`язаний з випадковою втратою або пошкодженням товару несе постачальник до моменту отримання товару покупцем. (п.3.2. Контракту)

Згідно з п.3.3. Контракту строк поставки товару складає 45 робочих днів з моменту підписання даного Контракту.

Пунктами 5.1, 5.2. Контракту погоджено, що постачальник письмово повідомляє покупця про готовність товару до відвантаження за 5 робочих днів до запланованої дати відвантаження та після відвантаження постачальник відправляє покупцю на email: ІНФОРМАЦІЯ_11 письмове повідомлення про деталі відвантаження.

Даний Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023. В частині гарантійних зобов`язань Контракт діє до повного виконання гарантійних зобов`язань на товар. (п.12.1. Контракту)

Специфікацією до Контракту визначено найменування товарів, їх кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товарів, зокрема, №1 - ІНФОРМАЦІЯ_12.

13.06.2023 між Державним підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_1», ІНФОРМАЦІЯ_6, як первісним постачальником та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2», як новим постачальником укладено Додаткову угоду №1 до Контракту (далі - Додаткова угода №1), за умовами якої:

- сторони погодились замінити одну із сторін Контракту, а саме передати Новому постачальнику усі права та обов`язки Первісного постачальника за Контрактом. (п.1.)

- після підписання сторонами цієї угоди Новий постачальник стає стороною Контракту і є повним правонаступником Первісного постачальника відносно його прав та обов`язків за Контрактом. (п.2.)

- первісний постачальник зобов`язується протягом 5 робочих днів з дати укладення цієї Угоди передати Новому постачальнику оригінал Контракту, а також інші документи та інформацію, які є важливими для його виконання. (п.3)

- сторони домовились, що умови оплати за Контрактом - покупець здійснює платіж у розмірі 100% вартості Контракту, банківським переказом на рахунок Нового постачальника протягом 10 робочих днів після отримання товару від нового постачальника та проходження вхідного контролю, відповідно до виставленого рахунку Новим постачальником. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в гривні. Перерахунок та визначення суми ПДВ здійснюється на момент виставлення рахунку. (п.4.)- на кожну поставку Товар Новий постачальник додає наступні документи: рахунок-фактура, видаткова накладна, паспорт (сертифікат) на кожну одиницю товару. (п.5)

- інші умови Контракту залишаються без змін. (п.6.)

Крім того, між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) укладено Додаткову угоду №2 від 01.09.2023 до Контракту (далі - Додаткова угода №2) про наступне:

- пункт 3.3. Контракту читати в наступній редакції «Строк поставки товару складає 45 робочих днів з моменту отримання заявки від покупця. Поставка товару відбувається погодженими партіями. Покупець має право на зменшення обсягу закупівлі згідно до реального фінансування». (п.1. Додаткової угоди №2)

- пункт 2.3. Контракту читати в наступній редакції: «Оплата відбувається шляхом перерахунку грошових коштів банківським переводом на рахунок Постачальника за кожну окрему погоджену партію товару згідно заявки Покупця». (п.2. Додаткової угоди №2)

- главу 7 Контракту «Арбітраж» змінено на «Вирішення спорів» зі змістом - всі спори та суперечки, що можуть виникнути з цього Контракту або в зв`язку з ним, підлягають рішенню шляхом переговорів між сторонами. У випадку, якщо розбіжності не можуть бути вирішені в ході переговорів, вони підлягають передачі на розгляд і остаточне рішення в господарський суд за місцем знаходження відповідача». (п.3. Додаткової угоди №3)

- інші умови Контракту, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по ним свої зобов`язання. (п.4. Додаткової угоди №2)

- ця Додаткова угода набуває чинності з моменту підписання її сторонами і становить невід`ємну частину Контракту. (п.6. Додаткової угоди №2)

Як вбачається з матеріалів справи, вказану Додаткову угоду №2 від 01.09.2023 підписано відповідачем 16.10.2023, а отже з огляду на вищевикладене, вказана додаткова угода №2 набула чинності з 16.10.2023.

Суд зазначає, що з урахуванням пункту 3.3. Контракту, до набрання чинності Додаткової угоди №2, тобто до 16.10.2023, останнім днем виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товарів було 20.02.2023.

Відтак, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем вказаного зобов`язання з поставки товарів за Контрактом є таким, що настав.

В той же час, судом встановлено, що відповідачем в порушення умов Контракту та вимог законодавства України, поставка товару здійснювалась із порушення встановленого строку, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема, видатковою накладною №УАГ-000001 від 07.07.2023 на суму 3157698,61 грн (прибутковий ордер №3752) та видатковою накладною №УАГ-000006 від 28.08.2023 на суму 3789383,40 грн (акт №400.98.1810.152 ДЗ, видаткова накладна (зворотня) №169-205-44 від 20.10.2023, акт №160/147 від 27.10.2023 приймання-передачі виробів для заміни або доопрацювання).

Також в матеріалах справи наявні платіжна інструкція №4428 від 02.08.2023 на суму 3157698,61 грн та виставлені відповідачем рахунки фактури №УГА-014 від 07.07.2023 на суму 3157698,61 грн, №УАГ-014 від 28.08.2023 на суму 3789383,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 16.09.2024 звертався до відповідача з вимогою №126/13119-24 від 13.09.2024 про необхідність сплати пені та штрафу за порушення строків виконання зобов`язань.

Вказану вимогу отримано відповідачем 17.09.2024, проте залишено без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 9.1 Контракту передбачено, що у разі порушення строку поставки товару, передбаченого цим Контрактом, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день затримання поставки товару, а за затримку більш ніж 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.

Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_13, суд встановив їх правильність, відповідність умовам Договору та арифметичну вірність.

Посилання відповідача на внесення змін до Контракту Додатковою угодою №2 та твердження відповідача про те, що оскільки пункти 3.3. і відповідно 9.1. Контракту було змінено, то підстави для застосування до відповідача пені і штрафу за порушення строку поставки у позивача відсутні, судом відхиляються, оскільки, передбачений п.3.3. Контракту строк поставки товарів сплив ще до набрання чинності Додаткової угоди №2.

Вимогу позивача від 13.09.2024 щодо сплати нарахованих пені та штрафу також було направлено та отримано відповідачем ще до моменту укладення Додаткової угоди №2.

Крім того, згідно ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

В той же час, укладеною Додатковою угодою №2 такого не передбачено, і відповідачем не доведено, що сторони встановили такі правовідносини.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_2» (АДРЕСА_1) на користь Акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_1» (АДРЕСА_2) пеню у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_14.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 10.06.2025.

Суддя Я.В. Маринченко