Рішення від 10.06.2025 по справі 910/3740/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2025Справа № 910/3740/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНД ЕНЕРДЖІ" (01135, місто Київ, вул. Чорновола В`ячеслава, будинок 41Д, офіс 13)

про стягнення 151 882,58 грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНД ЕНЕРДЖІ" про стягнення 151 882,58 грн, з яких основний борг - 150 491,50 грн, 3 % річних - 713,34 грн інфляційні витрати - 677,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 залишено позовну заяву Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" без руху.

03.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України.

Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як вбачається з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позивач та відповідач мають зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 про відкриття провадження у справі №910/3740/25 надіслана до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.

З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді "ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) по справі №910/3740/25 (суддя Літвінова М.Є.) було надіслано позивачу та відповідачу до електронного кабінету, дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони: 10.04.2025.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, у відповідності до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 10.04.2025.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК Укренерго/відповідач/ОСП) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019, як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017№829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».

НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802, п. 3.2 статуту НЕК «Укренерго».

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператором системи передачі є суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.

Згідно з п. 5 р. XVII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного вище закону до початку діяльності сертифікованого оператора системи передачі функції, права та обов?язки оператора системи передачі відповідно до цього Закону виконує державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України, або акціонерне товариство, утворене в процесі перетворення державного підприємства, яке має ліцензію на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами.

Акціонерним товариством, утвореним в процесі перетворення державного підприємства, що здійснювало централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України та має відповідну ліцензію, є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Отже, оператором системи передачі, тобто юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії є НЕК «Укренерго».

Відносини на ринку електричної енергії регулюються нормами чинного законодавства, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон), Кодексом системи передачі (далі - КСП), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №309 (зі змінами), Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (зі змінами),

Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (зі змінами), Кодексом системи розподілу, Кодексом комерційного обліку, ліцензій.

Згідно зі п. 8. ч. 1 ст. 4 Закону №2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Відповідно до п. 1.1. договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, що є додатком №5 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №309 (далі - КСП) цей договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - договір) є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі (далі - користувач). Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Наказом від 03.10.2023 №550 затверджено умови Договору надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, із подальшими змінами в редакції наказу НЕК «Укренерго» від 22.12.2023 №742 та від 07.06.2024 №344.

Відповідно до пп. 6.7. - 6.8. КСП договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладається шляхом приєднання Користувача до умов договору згідно з наданою ним заявою-приєднання із зазначенням реквізитів Користувача, енергетичного ідентифікаційного коду (EIC-коду типу X), ECRB коду (унікального ідентифікатору учасника оптового енергетичного ринку, за наявності) та даних обраного ним ППКО, до якої додаються:

- копія документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), завірена копія довіреності, виданої в установленому законодавством порядку тощо);

- підписаний зі сторони Користувача акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності Сторін (додаток 3 до Договору) (для ОСР, виробників, ОУЗЕ та споживачів (в тому числі ОМСР), приєднаних до системи передачі) - у двох примірниках;

- копії договорів виробника/споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з додатками (для виробників, розміщених за місцем провадження ліцензованої діяльності відповідного ОСР);

- підписана зі сторони Користувача однолінійна схема об?єкта (для виробників, ОУЗЕ та споживачів (в тому числі ОМСР), приєднаних до системи передачі) (додаток 2 до договору).

- Бланк заяви-приєднання повинен бути оприлюднений на офіційному веб-сайті ОСП.

Заява-приєднання може бути надана до ОСП як в паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи, так і в електронній формі з використанням електронного підпису.

Для укладення договору про надання послуг з диспетчерского (оперативно- технологічного) управління для ОУЗЕ та Виробника з генеруючими одиницями типу В, С і D, Користувач має надати ОСП довідку про підключення до шлюзу інформаційного обміну технологічною інформацією в режимі реального часу з ОСП для УЗЕ та генеруючих одиниць типу В, С і D відповідно до форми та Порядку організації інформаційного обміну технологічною інформацією в режимі реального часу, оприлюднених на офіційному веб-сайті ОСП.

ОСП протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви-приєднання та необхідної для укладення договору інформації направляє Користувачу повідомлення, в якому вказує дату акцептування заяви-приєднання. Разом з листом-повідомленням про приєднання до договору ОСП направляє Користувачу оформлений перелік об?єктів електроенергетики (додаток 10 до договору (виробникам/ОУЗЕ/Споживачам)), а також повертає підписаний зі свого боку примірник акта розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності Сторін (для ОСР, виробників та споживачів, приєднаних до системи передачі) (додаток 3 до Договору).

Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління вважається укладеним з дати акцепту, зазначеної у повідомленні ОСП.

19.10.2023 НЕК «Укренерго» листом №01/53951 повідомлено відповідача про приєднання останнього до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (ідентифікатор договору №1085-03015-ПД, дата акцептування - 01.01.2024), на підставі заяви-приєднання ТОВ «Вінд Енерджи»

Отже, 01.01.2024 ТОВ «Вінд Енерджи», як користувачем укладено з позивачем договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1085-03015-ПД (далі - договір), шляхом подання відповідної заяви про приєднання до такого договору та акцептуванням позивачем вказаної заяви відповідача.

Відповідно до пп. 2.1., 2.2., 2.4 договору (в редакції чинній на час існування спірного періоду) Цей Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об?єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв?язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).

Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.

Користувач зобов?язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.

Цей Договір встановлює права та обов?язки Сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією.

За змістом пп. 3.1-3.4. (в редакції чинній на час існування спірного періоду) ціна цього Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік.

Розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.

Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП.

Планова та/або фактична вартість Послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Відповідно до пп. 3.5.-3.8. договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.

Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість фактично наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості фактично наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді Виконавець ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники Акта надання Послуги та/або акта коригування до актів надання Послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Користувач здійснює підписання актів надання Послуги та актів коригування до актів надання Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.

У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті надання Послуги вартість та/або фактичний обсяг Послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта.

Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов?язання у встановлений цим Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

У разі підтвердження розбіжностей ППКО Користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.

Згідно з пп. 11.3.-11.7. договору акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків наданої Послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятися однією Стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур??єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі.

Податкові накладні отримуються Користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному податковим законодавством.

Будь-які документи, що створюються/укладаються Сторонами під час виконання цього Договору (у тому числі акт надання Послуги або акт коригування до акта наданої Послуги), можуть бути підписані Сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов?язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома Сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документу).

Рахунки, акти надання Послуги, акти коригування до актів надання Послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими Стороною:

у день їх доставки кур?єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником;

у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється Стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою Стороною з моменту набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов?язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Для забезпечення електронного документообігу Сторони зобов?язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені.

Згідно з п. 4.3.2. договору ОСП має право отримувати своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу. Відповідне право кореспондується із установленим в п. 4.2.1. договору обов?язком користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим договором.

Враховуючи вказані вище умови договору, можна дійти висновку, що оплата за договором здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період (календарний місяць) 3-ма платежами протягом розрахункового місяця, а за наслідком завершення відповідного розрахункового періоду здійснюється остаточний розрахунок на підставі акта надання послуги.

Тобто, застосована у договорі правова конструкція передбачає три грошові зобов?язання користувача щодо поетапної попередньої оплати планової вартості послуги, що перетворюється на одне грошове зобов?язання за актом надання послуги, що становить різницю між вартістю фактично наданої послуги визначеної в акті та сумою попередньо сплаченої вартості послуги відповідного розрахункового періоду.

Водночас якщо сума здійснених попередніх оплат є меншою від вартості наданої послуги згідно з актом надання послуги, у користувача, на підставі відповідного останнього, виникає обов?язок сплатити грошове зобов?язання на вказану суму.

При цьому обов?язок сплатити відповідне грошове зобов?язання виникає на підставі, зокрема, акта надання послуги та строк його виконання становить до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно).

На виконання умов договору, з лютого 2024 по січень 2025 року, позивачем надано, а відповідачем отримано послуги на загальну суму 636 819,51 грн, що підтверджується рахунками-фактурами та актами надання послуг.

Позивач вказав, що відповідач неналежним чином виконав договірні зобов`язання в частині повної оплати за надані НЕК Укренерго послуги за спірний період, що підтверджується платіжними інструкціями, які долучені до матеріалів справи.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1085-03015-ПД від 01.01.2024 не у повному обсязі оплатив надані позивачем послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 150 491,50 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 713,34 грн 3% річних та 677,74 грн інфляційних втрат.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, доводів позивача не спростував.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №1085-03015-ПД від 01.01.2024 протягом періоду лютий 2024 - січень 2025, позивачем надано, а відповідачем отримано послугу на загальну суму 636 819,51 грн., що підтверджується наступними актам надання послуг № ДУА-0004324 від 31.01.2024 за січень 2024 на суму 126 617,24 грн, № ДУА-0005063 від 29.02.2024 за лютий 2024 на суму 124 802,62 грн, ДУА-0005833 від 31.03.2024 за березень 2024 на суму 64 649,35 грн, ДУА-0006612 від 30.04.2024 за квітень 2024 на суму 63 698,06 грн, ДУА-0007349 від 31.05.2024 за травень 2024 на суму 17 848,21 грн, ДУА-0008117 від 30.06.2024 за червень 2024 на суму 18 130,43 грн, ДУА-0008884 від 31.07.2024 за липень 2024 на суму 9 918,38 грн, ДУА-0009648 від 31.08.2024 за серпень 2024 на суму 3 973,32 грн, ДУА-0010420 від 30.092024 за вересень 2024 на суму 21 733,57 грн, ДУА-0011181 від 31.10.2024 за жовтень 2024 на суму 33 682,28 грн, ДУА-0011954 від 30.11.2024 за листопад 2024 на суму 57 375,05 грн, ДУА-0012745 від 31.12.2024 за лютий 2024 на суму 50 924,80 грн, ДУА-0013530 від 31.01.2024 за січень 2025 на суму 43 466,20 грн.

Також до матеріалів справи долучено рахунки-фактури, враховуючи вищевказані акти за спірний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пп. 3.5.-3.8. Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду. Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Враховуючи вказані вище умови договору, можна дійти висновку, що оплата за договором здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період (календарний місяць) 3-ма платежами протягом розрахункового місяця, а за наслідком завершення відповідного розрахункового періоду здійснюється остаточний розрахунок на підставі акта надання послуги.

Таким чином, відповідач свої зобов`язання перед позивачем прострочив, надану послугу в рамках спірного періоду оплатив лише частково на суму 486 328,01 грн, що підтверджується платіжними інструкціями платіжними інструкціями, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на наявні докази у матеріалах справи та відсутність будь-яких заперечень чи спростувань щодо заявлених позивачем вимог, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 713,34 грн та інфляційні втрати у розмірі 677,74 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, з урахуванням допущених помилок у визначенні бази нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме: 546,08 грн. - 3 % річних та 589,01 грн. - інфляційні витрати.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНД ЕНЕРДЖІ" (01135, місто Київ, вул.Чорновола Вячеслава, будинок 41Д, офіс 13, ідентифікаційний код: 39994967) на користь Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25, ідентифікаційний код: 00100227) основну суму боргу - 150 491 грн. (сто п`ятдесят тисяч чотириста дев`яносто один) 50 коп., 3 % річних - 546 грн. (п`ятсот сорок шість) 08 коп., інфляційні витрати - 589 грн. (п`ятсот вісімдесят дев`ять) 01 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 32 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано: 10.06.2025.

Суддя М.Є.Літвінова