Рішення від 09.06.2025 по справі 910/502/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.06.2025Справа № 910/502/25Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Столиця" ;

до Приватного підприємства "Самтекс 2000";

про стягнення 65 559, 35 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Столиця" звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства "Самтекс 2000" з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 65 559, 35 грн., з яких: 57 207, 36 грн. - основний борг, 4 825, 01 грн. - пеня, 2 976, 39 грн. - інфляційні втрати, 550, 59 грн. - 3% річних, за договором купівлі-продажу № 14 від 23.02.2024 та протоколом узгодження розбіжностей до договору купівлі-продажу № 14 від 23.02.2024.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.01.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

26.02.2025 засобами системи "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (клопотання) до якої долучені докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/502/25.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 21.01.2025 в електронному вигляді отримано ним в його електронному кабінеті 22.01.2025 о 10:50 год., що підтверджується повідомленням про доставляння процесуального документа до електронного кабінету особи.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» та Приватним підприємством «Самтекс-2000» було укладено договір купівлі-продажу № l4 та протокол узгодження розбіжностей до договору купівлі-продажу N°14 від 23.02.2024р.

Відповідно до п.1.1. цього договору Продавець (ТОВ «Ласка Столиця», позивач) зобов?язується передати товар (морозиво, заморожені напівфабрикати) Покупцю (ПП «Самтекс-2000», відповідач), а останній зобов?язується прийняти його і оплатити в строк і на умовах, передбачених цим договором.

3гідно п.2.2. договору купівлі-продажу № l4 від 23.02.2024р. ціна на товар встановлюється на підставі специфікацій продавця, що є невід?ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.2.6. договору купівлі-продажу № 14 від 23.02.2024 р. встановлено, що продавець разом з товаром зобов`язаний передати супровідні документи до накладної, передбачені законодавством України.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3. продавець передає товар покупцю товар в строк до трьох діб з моменту узгодження сторонами асортименту, ціни та кількості товару. Поставка товару здійснюється силами, коштами та за рахунок продавця.

Пунктом 4.1. договору купівлі-продажу №14 від 23.02.2024 р. встановлено, що у випадку якщо продавець поставляє покупцю товар своїми силами і коштами, то момент переходу права власності на товар настає після передачі товару на склад покупця, про що робиться відмітка у накладній на товар. У випадку, якщо покупець своїми силами / коштами забирає товар зі складу продавця, то момент переходу права власності на товар настає після передачі товару покупцю, про що робиться відмітка в накладній на товар. Ризик випадкової загибелі товару несе власник.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було передано у власність відповідача наступний товар:

- згідно видаткової накладної № ЛС-0005521 від 08.05.2024р. на загальну суму 4550,76 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0005586 від 08.05.2024р. на загальну суму 3814.56 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0006839 від 25.05.2024р. на загальну суму 3050,28 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0006885 від 28.05.2024р. на загальну суму 4285,20 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0007878 від 07.06.2024р. на загальну суму 6249,00 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0008155 від 11.06.2024р. на загальну суму 2166.24 грн.:

- згідно видаткової накладної № ЛС-0008163 від 11.06.2024р. на загальну суму 2892,00 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0008166 від 11.06.2024р. на загальну суму 10420,20 грн.

- згідно видаткової накладної № ЛС-0010779 від 06.07.2024р. на загальну суму 7835,88 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0011692 від 17.07.2024р. на загальну суму 3228,24 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0011694 від 17.07.2024р. на загальну суму 3133,44 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0011695 від 17.07.2024р. на загальну суму 5074,04 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0012850 від 31.07.2024р. на загальну суму 2638,08 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0014502 від 23.08.2024р. на загальну суму 2862,00 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0014515 від 23.08.2024р. на загальну суму 4462,68 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0014516 від 23.08.2024р. на загальну суму 3033,48 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0014517 від 23.08.2024р. на загальну суму 1753,20 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0014518 від 23.08.2024р. на загальну суму 8969,28 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0014916 від 30.08.2024р. на загальну суму 1608,24 грн.;

- згідно видаткової накладної № ЛС-0014917 від 30.08.2024р. на загальну суму 2390,16 грн.

Обставини щодо передачі товару відповідачу підтверджуються також копіями товарно -

транспортних накладних, які наявні в матеріалах справи.

Загальна вартість товару, який було передано Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» за договором купівлі-продажу № 14 від 23.02.2024р. відповідачу, складає: 84 417, 96 грн.

Частина переданого товару за договором купівлі-продажу № l4 від 23.02.2024р. була повернута відповідачем, а саме:

- згідно накладної на повернення № ЛС-001178 від 23.09.2024р. повернуто товар на 909,

грн.;

- згідно накладної на повернення № ЛС-0000003 від 08.01.2025 р. повернуто товар на 180,12 грн.

Загальна вартість повернутого товару склала 1 089,60 грн.

Відповідно до п.п.3.3. купівлі-продажу № 14 від 23.02.2024р. умови оплати товару передбачали відстрочку платежу у 21 календарний день з моменту передачі товару покупцю.

За твердженням позивача, відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товару.

Так, відповідачем було сплачено 01.06.2024р. - 3 050, 28 грн., 01.06.2024р. - 4 285,20 грн., 01.06.2024р. - 4550, 76 грн., 02.06.2024р. - 3 814, 56 грн., 16.07.2024р. - 10420, 20 грн.

Всього відповідачем здійснено оплату за договором в розмірі 26 121, 00 грн.

Зазначені обставини підтверджуються фільтрованою випискою АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2024р. по 31.12.2024р.

Таким чином, сума заборгованості відповідача зі сплати вартості переданого товару перед позивачем складає 57 207, 36 грн.

Доказів здійснення оплати відповідно до умов договору відповідачем - не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за відсутності доказів оплати за договором 57 207, 36 грн. у визначений угодою строк, вимоги про стягнення 57 207, 36 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.1. договору купівлі-продажу № l4 від 23.02.2024 року у разі затримки оплати покупець зобов?язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченого платежу за кожний день прострочення.

Розмір пені за порушення строків оплати, згідно розрахунку позивача - складає 4 825,01 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За прострочення виконання зобов`язання із оплати товару позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 976, 39 грн. - інфляційних втрат та 550, 59 грн. - 3% річних, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення позивачем сум, судом задовольняються вказані вимоги в межах поданого розрахунку, оскільки вказані розрахунки є вірними.

Одночасно, у прохальній частині позовної заяви, представником позивача заявлена вимога щодо зазначення про нарахування на суму заборгованості пені, інфляційних втрат та 3% річних до моменту виконання судового рішення, оскільки правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем у зв?язку з укладенням та виконанням договору купівлі-продажу № l4 від 23.02.2024р., передбачають відповідальність за порушення термінів оплати у вигляді пені, а також за неналежне виконання грошового зобов?язання у вигляді трьох відсотків річних та інфляційних втрат (ч.2 ст.625 ЦК України).

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви зазначає, що відповідно до ч. 10 ст.238 ГПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відтак, заявлена позивачем вимога підлягає задоволенню.

Крім того, клопотанням від 26.02.2025 представник позивача просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесених судових витрат позивач долучив до матеріалів справи:

- Копію акту від 25.02.2023р. прийому-передачі наданих послуг за договором N°14/09-20 про надання правової допомоги від 14.09.2020р. (Додаткова угода № 9 від 13.01.2025р.);

- Копію договору № 14/09-20 про надання правової допомоги від 14 вересня 2020р;

- Копію додаткової угоди № 9 від 13.01.2025р., ордер адвоката серія АІ 1793175 від 14.01.2025р., та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (долучені до позовної заяви)

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 10 000 грн., судом враховано, що вартість послуг визначена за погодженням адвокатом з клієнтом, послуги адвоката були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень юридичної кваліфікації правовідносин у справі.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не подав суду заяву про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи, і розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, наявні підстави для покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Самтекс-2000» (01024, м. Київ, вул.Гетьмана Павла Скоропадського, б.11/61, нежитлове приміщення 69 (в літері А), ідентифікаційний код 45102413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Столиця» (м.Київ, вул.Леніна, буд.31, оф.2, ідентифікаційний код 38567233) 57 207 (п`ятдесят сім тисяч двісті сім) грн 36 коп. - основного боргу, 4 825 (чотири тисячі вісімсот двадцять п`ять) грн 01 коп. - пені, 2 976 ( дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість) грн 39 коп. - інфляційних втрат, 550 (п`ятсот п`ятдесят) грн. 59 коп. - 3% річних, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору, 10 000 (двадцять тисяч) грн. - витрат на професійну правову допомогу.

3. Здійснювати нарахування на суму заборгованості пені, інфляційних втрат та 3% річних - до моменту виконання судового рішення.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак