Рішення від 22.05.2025 по справі 914/3281/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2025 Справа № 914/3281/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Львівської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайтон Буд Україна"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради

про стягнення збитків в розмірі 11880,00 грн

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

від третьої особи не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Львівською міською радою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Крайтон Буд Україна" за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про стягнення збитків в розмірі 11880,00 грн.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судових засідань.

Сторони та третя особа явку представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки представників не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Явка сторін та третьої особи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

Між Виконавчим комітетом Винниківської міської ради (Замовник) та ТзОВ «Будівельний - Регіон», яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Крайтон Буд Україна" (Виконавець) укладено Договір від 17.04.2020 року № 160420-3 на виконання підрядних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт побутової каналізації по вул. Гагаріна у м. Винники».

Відповідно до пункту 1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язуються здійснити «Капітальний ремонт побутової каналізації по вул. Гагаріна у м. Винники» в обумовлений строк у відповідності до технічних вимог, кошторисної документацій та будівельних норм.

Згідно пункту 2.1. Договору загальна вартість робіт становить 1340998,40 грн з ПДВ.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що склад та обсяги робіт можуть бути зменшені в залежності від фактичного фінансування видатків міським бюджетом.

Згідно із пунктом 2.4. Договору, якщо під час робіт виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих раніше, Виконавець зобов`язаний протягом 2-ох денного строку повідомити Замовника про обставини, що призвели до виконання таких робіт та подати Замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник протягом 5-ти денного строку розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього Виконавця. Виконавець зобов`язаний зупинити виконання додаткових робіт у разі неодержання у 5-ти денний строк відповіді на своє повідомлення. Завдані Виконавцю збитки, пов`язані із зупиненням додаткових робіт, Замовником не відшкодовуються. Якщо Виконавець не повідомив Замовника в установленому порядку про необхідність виконання додаткових робіт та не отримав на це згоди, він не може вимагати від Замовника оплати виконаних додаткових робіт.

Внаслідок підписання додаткових угод та приєднання Винниківської міської ради до територіальної громади м. Львова, змінено замовника з Виконавчого комітету Винниківської міської ради на Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт КБ №-2в за грудень 2023 року по договору №160420-3 від 17.04.2020 відповідачем виконано роботи на загальну суму 1330535,29 грн, які Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради прийнято та, як зазначив позивач, оплачено в повному обсязі. Акт приймання виконаних будівельних робіт КБ підписаний 15.12.2023.

На підставі наказу директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 01.04.2024 №143 «Про проведення та контрольних обмірів виконаних ремонтно-будівельних робіт» проведено обстеження виконаних робіт по об`єкту "Капітальний ремонт побутової каналізації по вул. Гагаріна у м. Винники".

В ході проведення контрольного обстеження виконаних робіт встановлено, що відповідачем під час складання акту приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2в за грудень 2023 року включено зайві обсяги з улаштування «Сходи сталеві, типу C1-01, довжина 900 мм, ширина 550 мм» (C121-781-C1-1) в кількості 8 шт., «Сходи сталеві, типу C1-02, довжина 1200 мм, ширина 550 мм» (C121-781-C1-2) в кількості 1 шт., «Сходи сталеві, типу C1-02, довжина 1500 мм, ширина 550 мм» (С121-781-C1-3) в кількості 3 шт. та в подальшому виконання робіт з фарбування сталевих балок, труб діаметром більше 50 мм, тощо суриком за 2 рази (PHl2-55-3) в загальній кількості 6,39 кв.м.

Крім цього встановлено, що відповідачем під час складання вищевказаного акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в за грудень 2023 року зайво враховано роботу екскаваторів одноковшевих дизельних на пневмоколісному ходу, місткість ковша 0,5 куб.м (CH206-339) в кількості 1,224444 маш-годин, так як вказана робота екскаватора згідно технології передбачається під час виконання робіт з улаштування монолітного лотка, що знаходиться в каналізаційному колодязі (на дні колодязя, навколо труби), що унеможливлює сам факт виконання робіт екскаватором.

Враховуючи вищенаведене позивач у позовній заяві зазначив, що відповідачем завищено вартість виконаних робіт на суму 11880,00 грн (з ПДВ), чим недотримано вимог п. 1.1. Договору та порушено п. 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Департаменту та відповідно міському бюджету на вказану суму.

Як зазначає позивач, Акт приймання виконаних будівельних робіт №КБ-2в підписані директором Департаменту Тимчишиним О.С., інженером технічного нагляду Гелем В.Ф., заступником начальника управління-начальником відділу капітального ремонту управління інженерного господарства Матківським І.П. та головним спеціалістом відділу капітального ремонту управління інженерного господарства Хитра Н.Я. Від імені виконавця відписано І.Крайнім.

Відповідно до п.1.2.4.7 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на II квартал 2024 року, на підставі направлень від 29.05.2024 №458, 459 заступником начальника відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв`язку Білинською-Баранчук І.М. та головним державним аудитором Дусиком Р.М. та від 31.05.2024 року № 465, 466 директором Департаменту ЖКГ, інфраструктури та зв`язку Держаудитслужби України Жаруком О.Л. (з 03.06.2024 року по 07.06.2024 року) та заступником директора Департаменту взаємодії з правоохоронними органами та забезпечення безпеки діяльності працівників Держаудитслужби - начальником відділу контролю діяльності суб`єктів господарювання та фінансових установ Держаудитслужби України Оріховською Т.В. (з 03.06.2024 по 07.06.2024) проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради за період з 01.02.2021 по 31.03.2024.

В ході проведення вказаної вище ревізії складено акт окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради за період з 01.02.2021 року по 31.03.2024 року від 12.07.2024 №131306-24/5, де було зафіксовано вказані вище порушення та скеровано на адресу Львівської міської ради для відповідного реагування.

Відповідно до акту перерахунку вартості робіт, підписаного головним державним аудитором Західного офісу Держаудитслужби України, в акті виконаних робіт КБ-2в за грудень 2023 року на суму 1330535,29 грн включено 11880,00 грн вартості невідповідних обсягів робіт.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 11880,00 грн.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами на підставі статті 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судом, між Виконавчим комітетом Винниківської міської ради (Замовник) та ТзОВ «Будівельний - Регіон», яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Крайтон Буд Україна" (Виконавець) укладено Договір від 17.04.2020 №160420-3 на виконання підрядних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт побутової каналізації по вул. Гагаріна у м. Винники», відповідно до п. 2.1. якого загальна вартість робіт становить 1340998,40 грн з ПДВ.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт КБ №-2в за грудень 2023 року по договору №160420-3 від 17.04.2020 відповідачем виконано роботи на загальну суму 1330535,29 грн, які прийнято Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради без зауважень, однак позивач, посилаючись на акт обстеження, що складений комісією в складі представників Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради після прийняття виконаних будівельних робіт і підписання акту приймання виконаних будівельних робіт КБ №-2в, а також на акт ревізії та акт перерахунку Західного офісу Держаудитслужби України, стверджує про те, що у вказаний акт виконаних робіт на суму 1330535,29 грн включено 11880,00 грн вартості невідповідних обсягів робіт.

Перш за все необхідно зазначити, що відповідно до частини 1 статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Водночас пунктом 4.1.1. Договору від 17.04.2020 №160420-3 на виконання підрядних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт побутової каналізації по вул. Гагаріна у м. Винники» (надалі Договір) сторони обумовили, що замовник має право здійснювати контроль та технічний нагляд, зокрема, за якістю, обсягами та вартістю виконаних робіт.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із частиною 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Слід зазначити, що Договором сторони визначили обов`язки замовника (позивача) на стадії приймання виконаних будівельних робіт.

Так, пунктом 4.2.4. Договору передбачено, що замовник зобов`язується приймати від виконавця акти виконаних робіт, перевіряти їх і підписувати на протязі 5-ти робочих днів або повертати в цей же строк виконавцеві для виправлення.

Пунктом 4.2.5. Договору передбачено, що замовник зобов`язується призначити робочу комісію або уповноважених осіб з приймання виконаних робіт на протязі 5-ти днів після одержання офіційного повідомлення виконавця про повне виконання умов договору.

Поряд з цим, пунктом 4.2.6. Договору сторони визначили обов`язок замовника повідомити виконавця про виявлені недоліки у роботі шляхом складання акта з наданням строку на усунення недоліків.

У випадку виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищенням їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участі виконавця скоригувати суму, що підлягає оплаті (пункт 5.3. Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, замовник при прийнятті виконаних робіт не заявив підряднику про відступи від умов договору чи виявлені недоліки, а акт виконаних робіт на суму 1330535,29 грн, в якому відображено весь перелік виконаних робіт та їх вартість, підписаний обома сторонами без зауважень.

Частинами 2, 3 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

У мотивах даного позову позивач посилається на завищення вартості виконаних робіт шляхом включення зайвих обсягів виконаних робіт, внаслідок чого позивачу заподіяно збитки в сумі 11880,00 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

Проте виходячи із наведених умов договору, судом встановлено, що в порядку, визначеному вимогами чинного законодавства та вищенаведеними умовами Договору виконавець (відповідач) передав замовнику (позивачу) виконані роботи, а позивач прийняв ці роботи без зауважень, що підтверджується складеним, підписаним та скріпленим печаткою сторін Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, копія якого наявна в матеріалах справи.

Доказів на підтвердження того, що такі роботи не були прийняті позивачем, або прийняті із зауваженнями, позивачем суду не надано. Крім того, матеріали справи не містять доказів коригування сум за участю виконавця.

Отже, оскільки роботи за Договором прийняті без зауважень, то відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України позивач втратив право у подальшому посилатися на будь-які відступи від умов Договору або недоліки у виконаній роботі.

Щодо акту ревізії Західного офісу Держаудитслужби України, яким встановлено, що до акту виконаних робіт включено 11880,00 грн вартості невідповідних обсягів робіт, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Згідно з частиною 1 статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 3 листопада 2015 року, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого, контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; усуненням виявлених недоліків і порушень (підпункт 4 пункту 4 Положення N 43).

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, інспектування (ревізії).

Відповідно до підпункту 23 пункту 6 Положення, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором.

Акт ревізії складається з приводу наявності відповідних порушень підприємства та містить лише думку органу, який його склав, він не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені у акті висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто Акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Встановлені Державною аудиторською службою України факти підлягають доказуванню позивачем та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, сам лише Акт ревізії Державної аудиторської служби України не є підставою для стягнення з відповідача визначених у вказаному акті сум та не звільняє сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція щодо оцінки актів ревізії у подібних правових відносинах викладена у постановах Верховного Суду від від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16, 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 26.12.2019 у справі № 908/2711/18.

Зазначений висновок також стосується і складених працівниками Держаудитслужби актів перерахунку вартості робіт.

З огляду на викладене, суд відхиляє Акт ревізії як належний та допустимий доказ на підтвердження завищення вартості виконаних за Договором робіт на суму 11880,00 грн, оскільки встановлені у Акті ревізії факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України, у сукупності з іншими доказами.

Щодо заявлених позовних вимог які позивач кваліфікував як збитки, заподіяних позивачу, слід зазначити таке.

Питання стягнення збитків у господарській діяльності врегульовано статтями 22, 224, 225 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1). Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3). Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (ч. 3). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо) (ч. 4).

Господарський кодекс України збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, відповідно до вимог частини 2 статті 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного із перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань здійснюється у порядку статті 623 Цивільного кодексу України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи з наведеного та в силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

На підставі вищевикладеного, позивачем не доведено порушення відповідачем умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору, причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та понесеними позивачем збитками у розмірі 11880,00 грн, оскільки не доведено саме вини відповідача у їх понесенні позивачем, як і не доведено, що позивачем вчинялись дії на їх уникнення. Тобто, жодного із вищевказаних елементів, позивачем суду належними та допустимими доказами не доведено.

Відтак, з огляду на наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, враховуючи те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору, положень законодавства та прав позивача, встановивши, що перераховані (у спірній сумі) кошти не являються збитками, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору покласти на позивача, оскільки у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.06.2025

Суддя Петрашко М.М.