Рішення від 29.05.2025 по справі 914/680/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2025 Справа № 914/680/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг"

до відповідача Державного навчального закладу "Погірцівське вище професійне училище"

про стягнення 38799,86 грн

за участю представників:

від позивача: Франкевич А.О.

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" до відповідача Державного навчального закладу "Погірцівське вище професійне училище" про стягнення 38799,86 грн заборгованості за поставлену електричну енергію.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Явка відповідача в судове засідання не визнавалась обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив таке.

01.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" (постачальник) та Державним навчальним закладом "Погірцівське вище професійне училище" (споживач) було укладено договір №01 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. договору постачальник зобов`язується постачати споживачу у 2024 році електричну енергію, код 09310000-5 Електрична енергія за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі електрична енергія/товар/електроенергія), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору. Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором становлять 397000 кВт*год та визначені в додатку 1 до договору.

Згідно з пунктом 6.2.1. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Споживач бере зобов`язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки, передбачені цим договором. Оплата за електричну енергію здійснюється споживачем виключно в грошовій формі. Оплата по цьому договору буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів. Розрахунки за спожиту електроенергію проводяться відповідно до вимог Бюджетного кодексу України (пункти 5.3., 5.4., 5.5. договору).

Відповідно до пунктів 5.6., 5.7., 5.8. договору загальна вартість договору складається з місячних сум вартості очікуваних договірних обсягів постачання електричної енергії споживачу. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника за умови надання постачальником у строк до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим, акта приймання-передачі (акт прийняття-передавання/акт прийому передачі) та рахунку, у тому числі в особистому кабінеті споживача, розміщеному на офіційному вебсайті постачальника. Вартість спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт*год, визначену згідно з додатком 2 до договору.

Фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається на підставі даних комерційного обліку та фіксується в акті приймання-передачі (акті прийняття-передавання/акті прийому-передачі). Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання товару споживачем здійснюється відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі Кодекс комерційного обліку), та інших нормативно-правових актів (п. 5.9. договору).

Оплата проводиться за умови наявності бюджетного фінансування протягом 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку та надання акта приймання-передачі (акта прийняття-передавання/акта прийому-передачі), але не пізніше 20-го дня місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем) (п. 5.10. договору).

Відповідно до пункту 5.11. договору заборгованість у споживача перед постачальником виникає лише в разі несвоєчасної оплати за спожиту електричну енергію.

Пунктом 4.12. ПРРЕЕ встановлено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Обсяг спожитої відповідачем електричної енергії за жовтень 2024 року становить 19747 кВт/год на загальну суму 146646,12 грн, що підтверджується актом приймання-передачі електричної енергії від 31.10.2024 №УГТ00003683. Факт споживання відповідачем електричної енергії в зазначеному позивачем обсягах та період підтверджується Оператором системи розподілу ПрАТ "Львівобленерго".

Як вказує позивач у позовній заяві, на виконання умов договору позивач направив на адресу відповідача цінним листом з описом два примірники акту приймання-передачі електричної енергії від 31.10.2024 №УГТ00003683 та рахунок на оплату від 31.10.2024 №3716.

Проте, як зазначає позивач, відповідач, отримавши вказані документи, не повернув позивачу погоджений та підписаний його екземпляр акту приймання-передачі електричної енергії від 31.10.2024 №УГТ00003683 та не надав позивачу письмової обґрунтованої відмови від його підписання.

Як зауважує позивач, згідно з платіжною інструкцією від 18.12.2024 №293 відповідач перерахував позивачу 107846,26 грн, відтак відповідачем не здійснено повної оплати за спожиту ним електричну енергію за жовтень 2024 року згідно з отриманим рахунком від 31.10.2024 №3716.

Таким чином, як стверджує позивач, станом на дату подання позову у відповідача перед позивачем існує прострочена основна заборгованість за спожиту електричну енергію в жовтні 2024 року у розмірі 38799,86 грн.

З огляду на вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 38799,86 грн основного боргу.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач на виконання умов договору від 01.01.2024 №01 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу за жовтень 2024 року поставив відповідачу електричну енергію в кількості 19747 кВт/год на суму 146646,12 грн.

Позивач направив на адресу відповідача цінним листом з описом два примірники акту приймання-передачі електричної енергії від 31.10.2024 №УГТ00003683 та рахунок на оплату від 31.10.2024 №3716, однак відповідач акту не підписав.

Проте відповідач здійснив часткову оплату за електричну енергію за жовтень 2024 року відповідно до акта приймання-передачі електричної енергії №УГТ00003683 на суму 107846,26 грн. Дана оплата підтверджується платіжною інструкцією від 18.12.2024 №293.

Часткова оплата по акту приймання-передачі електричної енергії від 31.10.2024 №УГТ00003683 розцінюється судом як визнання боргу відповідачем.

Доказів, які б свідчили про оплату відповідачем спожитої електричної енергії за жовтень 2024 року в розмірі 38799,86 грн в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований, підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем, з огляду на що підлягає задоволенню.

При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.03.2025 №466147.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що позовну заяву подано в електронній формі, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо стягнення з відповідача 10500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається із попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, розмір витрат на професійну правову допомогу адвоката складає 10500,00 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як вбачається із поданих матеріалів, 17.02.2024 між адвокатом Невструєвим Леонідом Борисовичем та клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" укладено договір №2/24 про надання правничої допомоги, відповідно до пункту 1.1. адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту.

Відповідно до пункту 1.2. договору про надання правничої допомоги адвокат надає правову допомогу у вигляді:

- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у зазначеному в п. 1.1. договору статусі; особи.

- Надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

- Представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами;

- Представництво інтересів Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктами 4.2., 4.6., 4.7. договору гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами. Фактнаданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг. Клієнт сплачує гонорар протягом 30 днів з моменту підписання акту наданих послуг.

03.03.2025 адвокат Невструєв Леонід Борисович та клієнт Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" уклали додаткову угоду №11/25 до договору від 17.02.2024 про надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 1.3. додаткової угоди до договору адвокат надає правову допомогу у вигляді:

- Забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у зазначеному в п. 1.1. господарському провадженні.

- Ознайомлення адвокатом із документами щодо несплати ДНЗ «Погірцівське вище професійне училище» заборгованості яка утворилась на дату укладання цієї додаткової угоди.

- Підготовка позовної заяви до Господарського суду Львівської області та всіх інших необхідних документів і матеріалів, що будуть необхідними під час розгляду господарської справи.

- Надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

- Представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з пунктом 2.1. додаткової угоди до договору сторони погоджують розмір погодинної ставки адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 3 000,00 грн. за 1 (одну) годину.

11.03.2025 адвокат Невструєв Леонід Борисович та клієнт Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" підписали акт №1/11/25 прийняття-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокат надав клієнту професійну правничу допомогу у господарському спорі про стягнення з ДНЗ «Погірцівське вище професійне училище» заборгованості за поставлену електричну енергію, а клієнт прийняв її у повному розмірі. Адвокатом були надані наступні послуги:

1. Ознайомлення адвокатом Невструєвим Л.Б. із документами щодо несплати ДНЗ «Погірцівське вище професійне училище» заборгованості за природний газ, а саме:

-Копія Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №01 від 01.01.2024р.;

-Копія Акту приймання-передачі електричної енергії №УГТ00003683 від 31.10.2024р.;

-Копія Рахунку на оплату №3716 від 31.10.2024р.;

-Докази направлення Рахунку та Акту приймання-передачі електричної енергії цінним листом з описом;

-Копія платіжної інструкції №293 від 18.12.2024р. (кількість годин 1; ціна 3000,00 грн);

2. Підготовка та направлення адвокатського запиту. Аналіз відповіді на адвокатський запит (кількість годин 0,5; ціна 1500,00 грн);

3. Підготовка позовної заяви до Господарського суду Львівської області адвокатом Невструєвим Л.Б. (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання позову та оформлення усіх додатків до позову) (кількість годин 2; ціна 6000,00 грн).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом з тим, згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката від відповідача не надходило.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду (постанова КГС ВС від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 30.07.2019 у справі № 902/519/18), у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 10.10.2019 у справі № 909/116/19, від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, додаткова ухвала ВС від 21.07.2020 справі №915/1654/19, постанова ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, постанова ВС від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Пунктом 3.2. рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Проте, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі N 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Водночас, як вказано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2023 у справі №910/7032/17, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Поряд з цим не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Як встановлено судом, на виконання Договору про надання правової допомоги №2/24 від 17.02.2024 та Додаткової угоди №11/25 від 03.03.2025 11.03.2025 Невструєв Леонід Борисович (адвокат) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" (клієнт) підписали акт №1/11/25 про прийняття-передачі наданих послуг, у якому обумовили вартість наданих юридичних послуг із зазначенням назви кожної послуги та кількість годин, витрачених на її виконання.

Відповідно до пункту 3 акта від 11.03.2025 №1/11/25 про прийняття-передачі наданих послуг загальна вартість послуг професійної правничої допомоги наданій в рамках справи про стягнення з ДНЗ «Погірцівське вище професійне училище» заборгованості становить 10500,00 гривень.

Згідно з пунктом 2.1. додаткової угоди №11/25 від 03.03.2025 до договору про надання правничої допомоги сторони погодили розмір погодинної ставки адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 3 000,00 грн. за 1 (одну) годину.

Оцінюючи заявлені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в контексті розумності їхнього розміру з урахування складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціни позову, суд дійшов висновку, що достатньо обґрунтованим розміром вартості наданих послуг адвоката є 5250,00 грн. При цьому суд виходить з того, що достатньо обгрунтованим та розумним розміром однієї години роботи адвоката у даній справі, враховуючи її категорію та складність, є 1500 грн.

Отже, зважаючи на вказане, беручи до уваги те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення, враховуючи при цьому критерії реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку задовольнити частково вимогу позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнути на його користь з відповідача 5250,00 грн. Зважаючи на категорію та складність справи, характер спірних правовідносин та вид наданих адвокатом послуг, суд вважає, що саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є достатньо обґрунтованим в даному випадку.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного навчального закладу "Погірцівське вище професійне училище" (81445, Львівська обл., Самбірський р-н, село Погірці, вул. Центральна, будинок 2, ідентифікаційний код 05537169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтрейдинг" (04070, місто Київ, вул. Сагайдачного Петра, будинок 25-Б, приміщення 1, ідентифікаційний код 44544025) заборгованість в розмірі 38799,86 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5250,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 10.06.2025.

СуддяПетрашко М.М.