Рішення від 03.06.2025 по справі 920/26/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.2025м. СумиСправа № 920/26/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Левченко А.С.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/26/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М (вул. Академіка Богомольця, буд. 7/14, приміщ. 182, м. Київ, 01024)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес ТСК (вул. Миру, буд. 105, с. Сакуниха, Роменський район, Сумська область, 42142)

про стягнення 1 054 314 грн 20 коп.,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес ТСК (вул. Миру, буд. 105, с. Сакуниха, Роменський район, Сумська область, 42142)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М (вул. Академіка Богомольця, буд. 7/14, приміщ. 182, м. Київ, 01024)

про стягнення 341 354 грн 06 коп.

представники учасників справи:

від позивача Алфімов В.В.;

від відповідача Матрьонін Є.О.;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 497 510 грн 30 коп. попередньої оплати за непоставлений товар відповідно до договору поставки № 03/06/24 від 03.06.2024, укладеного між сторонами.

Ухвалою від 20.01.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/26/25; задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.01.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 20.01.2025, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.

30.01.2025 відповідач подав зустрічну позовну заяву (вх. № 443 від 30.01.2025), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М 72 576 грн 21 коп. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору поставки № 30/01/24 від 30.01.2024, 268 777 грн 85 коп. штрафу відповідно до договорів поставки № 30/01/24 від 30.01.2024, № 01/04/24 від 01.04.2024, № 03/06/24 від 03.06.2024, укладених між сторонами.

04.02.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 493 від 04.02.2025), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що протягом 2024 року між сторонами укладені договори №30/01/24 від 30.01.2024, №01/04/24 від 01.04.2024, №03/06/24 від 03.06.2024. Під час господарських взаємовідносин позивачем постійно порушувались умови укладених договорів. За договором поставки №30/01/24 від 30.01.2024 позивач не оплатив отриманий товар в сумі 72 576,21 грн. та порушив п.3.1. договору щодо строку отримання товару, у зв`язку з чим позивачу нарахований штраф у розмірі 52 726,94 грн.; за договором поставки 01/04/24 від 01.04.2024 позивач порушив п.3.1. укладеного договору щодо строку отримання товару, у зв`язку з чим позивачу нарахований штраф у розмірі 36 299,91 грн.; за договором поставки №03/06/24 від 03.06.2024 позивач порушив п.3.1. укладеного договору щодо строку отримання товару, у зв`язку з чим позивачу нарахований штраф у розмірі 179 751,00 грн. Позивач фактично в односторонньому порядку відмовився від виконання договору №03/06/24 від 03.06.2024, а саме від отримання товару в установлений строк, чим завдав відповідачу збитків у вигляді упущеної вигоди.

11.02.2025 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 568 від 11.02.2025), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги. Позивач зазначає, що між сторонами були укладені три договори поставки. Відповідачем було відвантажено, а позивачем прийнято товар на всю суму попередньої оплати за договором поставки №30/01/24 від 30.01.2024, що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи. На виконання умов договору поставки №01/04/24 від 01.04.2024 відповідачем було відвантажено, а позивачем прийнято товар майже на всю суму попередньої оплати, що підтверджується видатковими накладними №186 від 18.05.2024, №189 від 31.05.2024, №211 від 08.06.2024 та №212 від 12.06.2024. На виконання умов договору поставки №03/06/24 від 03.06.2024 позивачем було здійснено передплату за товар на загальну суму 650 000,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2880 від 05.06.2024. Однак відповідач поставку товару за договором №03/06/24 від 03.06.2024 здійснив частково на суму 152 490,10 грн., що підтверджується видатковою накладною №213 від 14.06.2024. Останні три партії товару, відвантажені 08.06.2024, 12.06.2024 та 14.06.2024, не відповідали якісним показникам, передбаченим договором. У зв`язку з невідповідністю товару якісним показникам підприємство, якому товар був експортований, відмовилось від його прийняття. Після отримання інформації про якість товару, з метою врегулювання спору, позивачем було повідомлено відповідача про недоліки товару та запропоновано пропорційно зменшити ціну отриманого 08.06.2024, 12.06.2024 та 14.06.2024 товару та повернути частину сплачених коштів. Оскільки жодних домовленостей з відповідачем досягнуто не було, 16.07.2024 на адресу відповідача було надіслано претензії №13/24 від 12.07.2024 та № 12/24 від 16.07.2024 з проханням прийняти відвантажений 08.06.2024, 12.06.2024 та 14.06.2024 товар та повернути позивачу сплачені кошти. 18.07.2024 відповідачем було надіслано листи №252 та №253 з вимогами невідкладно отримати товар з зерноскладу в строк до 18.07.2024, а в разі неотримання сплатити на користь ТОВ Агробізнес ТСК втрачену вигоду, збитки та штрафні санкції. 19.07.2024 позивач надіслав на електронну адресу відповідачу відповідь на вимогу №19/24, в якій повідомив, що партії відвантаженого товару не відповідають якісним показникам, тому позивача позбавлено можливості отримати вже оплачений товар. Також позивач просив надати можливість відібрати зразки товару для проведення експертизи та забезпечити присутність представника відповідача для належного оформлення документів. Відповідачем не було вжито жодних дій щодо усунення порушень умов договору. 02.08.2024 на електронну адресу відповідача було надіслано повідомлення №02/24 про те, що представники позивача прибудуть для відібрання зразків товару та направлення їх до лабораторії. Відповідач не допустив до товару та повідомив, що товар вже проданий. В подальшому позивач звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області з проханням здійснити відібрання зразків та провести фітосанітарну експертизу. 12.08.2024 відповідачу було надіслано повідомлення №12/24 про те, що представники позивача та Управління Держпродспоживслужби прибудуть для відібрання зразків товару та направлення їх до лабораторії. Відповідач повторно не допустив позивача та фітосанітарного експерта для відібрання зразків, що підтверджується листом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області. Позивач зазначає, що він не відмовлявся від договору та був готовий забрати вже оплачений ним товар, за умови, що його якісні показники відповідатимуть показникам, передбаченим договором. Спір у даній справі не стосується якості товару та його повернення. Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та повернення попередньої оплати, оскільки товар так і не був поставлений, незважаючи на неодноразові звернення. Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач не заперечує, що товар відвантажений не був та що представників позивача два рази не було допущено до вже оплаченого товару. Відповідач ніяким чином не обґрунтував нараховані суми та не підтвердив їх належними доказами.

Ухвалою від 14.02.2025 господарський суд прийняв зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес ТСК (вх. № 443 від 30.01.2025) до спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об`єднав в одне провадження з первісним позовом; перейшов до розгляду справи № 920/26/25 за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 13.03.2025, 10:30; надав Товариству з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на зустрічну позовну заяву; надав Товариству з обмеженою відповідальністю Агробізнес ТСК семиденний строк з дня отримання відзиву на зустрічну позовну заяву для подання відповіді на відзив.

03.03.2025 позивач подав відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 854 від 03.03.2025), в якому просить суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви. Позивач зазначає, що належим чином виконував свої зобов`язання за договорами. Позивач не заперечує, що за договором №30/01/24 від 30.01.2024 відповідачем було відвантажено приблизно на 10 тон більше товару, ніж фактично оплачено. Різниця становить 72 576,21 грн. При цьому, оскільки пунктом 1.3. всіх договорів передбачено, що кількість товару складає n тон +- 10 % та визначається за фактичною вагою товару, отриманою покупцем, між сторонами було досягнуто домовленостей, що по закінченню терміну дії останнього договору буде проведено взаємозалік недоплачених/переплачених сум по всім договорам. 13.01.2025 на адресу відповідача було надіслано відповідь на вимогу №13/25, в якій позивач підрахував загальну суму заборгованості по всім договорам, не заперечувалось щодо отримання товару по договору №30/01/24 від 30.01.2024 та запропоновано вирішити питання заборгованості шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог. Однак, відповідачем не взято пропозиції до уваги та подано до суду зустрічний позов. Позивач зазначає, що останні три партії товару не відповідали якісним показникам; позивач не відмовлявся від отримання товару та подальшого виконання своїх зобов`язань, а тільки вчиняв дії щодо перевірки якості вже оплаченого ним товару. Застосування до позивача штрафних санкцій можливе виключно у випадку порушень ним умов договору, які в даних правовідносинах відсутні. Відповідно до п. 4.9. договору поставки №03/06/24 від 03.06.2024 у випадку, якщо покупець не вивозить товар зі складу постачальника у строки зазначені в цьому договорі, а саме: до 20.03.2024, то покупець сплачує штраф на користь постачальника у розмірі 10% вартості не забраного в строк товару. Водночас договір між сторонами був укладений тільки 03.06.2024. Тобто пунктом 4.9 договору поставки №03/06/24 від 03.06.2024 передбачено умову, яку вочевидь не можливо виконати та яка є нікчемною, а тому застосування до позивача штрафу у розмірі 10% з даних підстав є незаконним. Укладені між позивачем і відповідачем договори поставки не містять чітких, конкретних та однозначних умов поставки товару, його наявності на складі відповідача, технічної можливості відвантаження товару, а також умов щодо строків повідомлення продавця про прибуття транспортного засобу під завантаження та часу протягом якого таке повідомлення виконується постачальником. Саме тому всі домовленості щодо дат поставки вирішувались між уповноваженими підприємствами особами виключно в телефонному режимі. З моменту укладення договору поставки №30/01/24 від 30.01.2024 відповідачем жодного разу не заявлялося та не надсилалося претензій щодо порушення строків вивезення товару з боку позивача, оскільки автомобілі приїжджали за першої домовленості, яка безпосередньо пов`язана з можливістю саме відповідача відвантажити товар. Оскільки відповідач не був готовий поставити вчасно товар на виконання договорів від 30.01.2024 та від 01.04.2024, позивач відвантажував товар на декілька днів пізніше, ніж було встановлено договорами. Штрафними санкціями позивач почав маніпулювати відразу після отримання претензій щодо неналежної якості товару.

07.03.2025 відповідач подав відповідь на відзив (вх. № 977 від 07.03.2025), в якій зазначає, що положеннями укладених між сторонами договорів поставки чітко визначені строки дії договорів та строки вивезення товару, зокрема відповідно до п.3.1. договору поставки №30/01/24 від 30.01.2024 товар передається на умовах самовивозу покупцем до 01.05.2024; відповідно до п.3.1. договору поставки №01/04/24 від 01.04.2024 до 01.06.2024; відповідно до п.3.1. договору поставки №03/06/24 від 03.06.2024 до 18.07.2024. Договорами поставки чітко передбачена сплата покупцем штрафу у разі не вивезення товару зі складу постачальника у строки, встановлені договорами поставок. При цьому договорами не передбачено будь-яких інших додаткових умов, пов`язаних із можливістю застосування штрафних санкцій. З аналізу укладених договорів вбачається, що єдиною умовою сплати штрафу є порушення покупцем строків вивезення товару, тобто невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за договором, а саме не вивезення товару зі складу постачальника в строк, встановлений договором. Положеннями договорів поставки не передбачено зобов`язання постачальника інформувати продавця про наявність товару на складі, технічну можливість відвантаження товару, день та час завантаження тощо. Оскільки товар передавався на умовах самовивозу, то у покупця виникло зобов`язання здійснити вивезення товару у строки, встановлені договорами, для чого останній повинен був узгодити з постачальником дату, час завантаження, кількість автомобілів тощо. Саме від позивача залежала дата поставки та кількість товару. Відповідач, укладаючи договори поставки та розраховуючи на добропорядність контрагента, мав достатню кількість товару належної якості на складі та був готовий поставити його в будь-який час. Щодо строку вивезення товару (20.03.2024) у пункті п.4.9. договорів, це є технічною помилкою. Посилання позивача на нікчемність цього пункту договору є безпідставним, оскільки ані договір, ані окремі його пункти не є нікчемними в силу закону та не визнавались такими в судовому порядку. Щодо посилання позивача на невідповідність товару якісним показникам, згідно з аналітичним звітом №508469-752986/2 від 18.06.2024 зразки на дослідження отримано 11.06.2024. Поставки товару відбувалися вже після дати отримання зразків, що спростовує твердження позивача про невідповідність отриманого товару якісним показникам. Позивачем не надано жодного доказу про те, що просо, яке було об`єктом дослідження, є товаром за договорами поставки. У зв`язку з відмовою позивача отримати товар та закінченням строку дії договорів поставки, договірні відносини між позивачем та відповідачем припинились. Внаслідок цього, у відповідача були відсутні підстави для задоволення інтересів позивача в частині надання можливості для відібрання зразків.

Ухвалою від 10.03.2025 господарський суд задовольнив заяви представників позивача (вх. № 1154 від 07.03.2025) та відповідача (вх. № 1157 від 07.03.2025) про участь у судовому засіданні у справі № 920/26/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

13.03.2025 позивач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 1087 від 13.03.2025), в якому зазначає, що у червні місяці 2024 року позивач експортував товар, який був придбаний у відповідача. Відповідно до ст. 42 Митного кодексу України у разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару. У разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/ або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом. Отже, при замитненні товару та подальшому вивезенні з країни, позивач зобов`язаний надати документи, які підтверджують походження товару. При цьому, у випадку виникнення сумнівів у походженні товару, митний орган має повноваження для перевірки цієї інформації. Виробником товару за договорами поставки є ТОВ Агробізнес ТСК, що підтверджується митними деклараціями (24UA209140016621U6 від 08.06.2024). Після отримання інформації про якість товару, з метою врегулювання спору, позивач повідомив відповідача про недоліки товару та запропонував пропорційно зменшити ціну отриманого 08.06.2024, 12.06.2024 та 14.06.2024 товару та повернути частину сплачених коштів. Жодних домовленостей з відповідачем досягнуто не було. Інші заперечення проти зустрічного позову були викладені у відзиві.

13.03.2025 позивач подав заяву про зміну предмета позову (вх. № 1229 від 13.03.2025), в якій просить суд стягнути з відповідача 1 054 314 грн. 20 коп., в тому числі: 21 309 грн 46 коп. пені за несвоєчасну поставку товару відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 30/01/24 від 30.01.2024; 11 200 грн 28 коп. попередньої оплати за непоставлений товар, 28 777 грн 02 коп. пені відповідно укладеного між сторонами до договору поставки № 01/04/24 від 01.04.2024; 497 510 грн 30 коп. попередньої оплати за непоставлений товар, 47 578 грн 25 коп. інфляційних втрат, 9346 грн 45 коп. 3% річних, 438 592 грн 44 коп. штрафу відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 03/06/2024 від 03.06.2024.

Судове засідання 13.03.2025 по справі № 920/26/25 не відбулось, у зв`язку з призупиненням роботи суду через повідомлення про мінування приміщення.

Ухвалою від 13.03.2025 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 27.03.2025, 11:30; забезпечив участь представників позивача та відповідача у судовому засіданні 27.03.2025 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У судовому засіданні 27.03.2025, за участю представників позивача та відповідача, розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову, суд постановив протокольну ухвалу про прийняття відповідної заяви позивача про зміну предмету позову до розгляду, враховуючи положення ст. 46, 182 ГПК України, а також правову позицію Верховного Суду щодо можливості зміни предмету позову шляхом доповнення позовних вимог новими вимогами; протокольну ухвалу про встановлення відповідачу строку для подання пояснень на заяву про зміну предмету позову до 04.04.2025 включно.

У судовому засіданні 27.03.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08.04.2025, 14:30; протокольну ухвалу про забезпечення участі представникам позивача та відповідача у судовому засіданні 08.04.2025 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

03.04.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву з урахуванням зміни предмету позову (вх. № 1450 від 03.04.2025), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви. Відповідач зазначає, що договорами чітко визначені умови та строки поставки. Обов`язками покупця є надання транспортних засобів у місце відгрузки під завантаження у встановлений договорами строк; отримання та вивезення товару у встановлений строк. Обов`язками постачальника є передача товару в місці завантаження, здійснення завантаження товару в транспортні засоби, надані покупцем. Будь-яких інших обов`язків постачальника, в тому числі щодо повідомлення покупця про готовність товару до завантаження, договорами не передбачено. Отже, своєчасність отримання та вивезення товару у строки, передбачені договорами, є обов`язком покупця. Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних відповідач зазначає, за своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 ЦК України. Щодо штрафу відповідач зазначає, що єдиною умовою для його застосування є неможливість відповідача відвантажити товар. Товар у відповідача був в наявності, в необхідній кількості та належної якості.

07.04.2025 позивач подав додаткові пояснення (вх. № 1524 від 07.04.2025), в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначає, що між сторонами виник спір щодо повернення попередньої оплати за недопоставлений відповідачем товар. Останні три партії товару, відвантажені 08.06.2024, 12.06.2024 та 14.06.2024, не відповідали якісним показникам, передбаченим договором. Позивачем вживалися всі можливі заходи щодо врегулювання ситуації, а саме заявлялася пропозиція щодо зменшення вартості товару, повідомлялося про необхідність відібрання зразків та декілька разів представники позивача разом з фітосанітарним інспектором приїжджали, щоб їх відібрати. Позивач жодним чином не відмовлявся виконувати умови договору та приймати товар належної якості. Відповідач не бажав відбирати зразки товару, грубо проігнорував всі звернення позивача та не поставив товар належної якості. Тільки 18.07.2024 року (тобто в останній день, коли позивач мав забрати якісний товар) відповідач заявив вимогу про необхідність негайно забрати товар та повідомив, що у випадку невиконання цих умов, договір вважається розірваним, а попередня оплата буде повернута за вирахуванням штрафних санкцій та упущеної вигоди. Оскільки відповідачем не було вчасно відвантажено товар, що було його обов`язком згідно з умовами договору, з відповідача підлягає стягненню пеня. Щодо стягнення штрафу, позивач зазначає, що згідно з п. 4.5. договору поставки №03/06/24 від 03.06.2024 у випадку неповернення коштів (за листом покупця) протягом 2-х банківських днів постачальник сплачує штраф на користь покупця в розмірі 1% від суми непоставленого товару. У випадку несплати коштів за непоставлений товар за кожні наступні 10 днів прострочення додатково сплачується штраф в розмірі 1% від суми непоставленого товару. Позивач неодноразово звертався з вимогою до відповідача про повернення попередньої оплати за товар або поставити товар. Тобто позивач має право на стягнення з відповідача штрафу, відповідно до умов договору. Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних позивач зазначає, що відповідачем не заперечується обов`язок щодо повернення попередньої оплати, не оскаржується сума та період нарахування річних відсотків та інфляційних втрат; контррозрахунок відповідачем не наданий. У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

Ухвалою від 08.04.2025 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 01.05.2025, 14:30; забезпечив участь представників позивача та відповідача у судовому засіданні 01.05.2025 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

01.05.2025 відповідач подав додаткові пояснення (вх. № 2011) в обґрунтування своєї позиції по справі.

Судове засідання 01.05.2025 по справі № 920/26/25 не відбулось, у зв`язку з призупиненням роботи суду через повідомлення про мінування приміщення.

Ухвалою від 02.05.2025 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 20.05.2025, 14:30; забезпечив участь представників позивача та відповідача у судовому засіданні 20.05.2025 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

19.05.2025 позивач подав додаткові пояснення (вх. № 2312) в обґрунтування своєї позиції по справі.

У судовому засіданні 20.05.2025, за участю представників сторін, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 03.06.2025, 14-30, забезпечення участі представників позивача та відповідача у судовому засіданні 20.05.2025 о 14 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

30.01.2024 між сторонами укладений договір поставки № 30/01/24 за умовами якого відповідач зобов`язується передати у власність, а позивач оплатити й прийняти просо, урожаю 2023 року, надалі іменований «Товар».

Відповідно до договору продавець продає просо, що повинно відповідати наступним якісним показникам: вологість - не більше 13,5%; сміттєва домішка - не більше 2 %; відсутність залишків від гліфосатів та гербіцидів, запах, колір, зовнішні ознаки, шкідлива домішка Товару повинні відповідати стандартам просу не нижче ДСТУ 5026:2008. Зараженість живими шкідниками та радіоактивністю не допускається. Зернова домішка у вигляді соняха, сої чи інших олійних культур не допускається.

Кількість товару складає 200,00 т (двісті тонн) -+ 10% та визначається за фактичною вагою товару, отриманою покупцем (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 2.1., 2.2., 2.3. договору ціна товару за одну метричну тону складає 7 000,02 (сім тисяч гривень 02 копійки) грн. в т.ч. ПДВ -1166,67 грн. Загальна вартість договору складає 1400004,00 (один мільйон чотириста тисяч чотири гривні 60 коп.), в т.ч. ПДВ 233334,00 грн. Оплата здійснюється покупцем на підставі рахунку наданого постачальником в безготівковій формі, шляхом 100% передоплати вартості товару, зазначеному у рахунку, до моменту відвантаження товару у пункті відгрузки, що вказаний в п.3.1. договору.

Відповідно до п. 3.1. договору місцезнаходження та пункт відгрузки товару - зерносклад постачальника, який знаходиться за адресою: с.Велика Діброва, Недригайлівський р-н, Сумська обл. Товар передається на умовах самовивозу покупцем до 01.05.2024.

Договір вступає в силу від дати його підписання Сторонами та діє до 01.06.2024 року включно, але в будь-якому разі до його повного виконання (п. 7.2. договору).

01.04.2024 між сторонами укладений договір поставки № 01/04/24 за умовами якого відповідач зобов`язується передати у власність, а позивач оплатити й прийняти просо, урожаю 2023 року, надалі іменований «Товар».

Відповідно до договору продавець продає просо, що повинно відповідати наступним якісним показникам: вологість - не більше 13,5%; сміттєва домішка - не більше 2 %; відсутність залишків від гліфосатів та гербіцидів, запах, колір, зовнішні ознаки, шкідлива домішка Товару повинні відповідати стандартам просу не нижче ДСТУ 5026:2008. Зараженість живими шкідниками та радіоактивністю не допускається. Зернова домішка у вигляді соняха, сої чи інших олійних культур не допускається.

Кількість Товару складає 100,00 т (сто тонн)_+ 10% та визначається за фактичною вагою товару, отриманою покупцем (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 2.1., 2.2., 2.3. договору ціна товару за одну метричну тону складає 7 000,18 (сім тисяч гривень 18 копійок) грн. в т.ч. ПДВ -1166,70 грн. Загальна вартість договору складає 700 017,60 (сімсот тисяч сімнадцять гривень 60 коп.), в т.ч. ПДВ 116669,60 грн. Оплата здійснюється покупцем на підставі рахунку наданого постачальником в безготівковій формі шляхом 100% передоплати вартості товару, зазначеному у рахунку, до моменту відвантаження товару у пункті відгрузки, що вказаний в п.3.1. договору.

Відповідно до п. 3.1. договору місцезнаходження та пункт відгрузки товару - зерносклад постачальника, який знаходиться за адресою: с.Велика Діброва, Недригайлівський р-н, Сумська обл. Товар передається на умовах самовивозу покупцем до 01.06.2024.

Договір вступає в силу від дати його підписання Сторонами та діє до 01.06.2024 року включно, але в будь-якому разі до його повного виконання (п. 7.2. договору).

03.06.2024 між сторонами укладений договір поставки № 03/06/24 за умовами якого відповідач зобов`язується передати у власність, а позивач оплатити й прийняти просо, урожаю 2023 року, надалі іменований «Товар».

Відповідно до договору продавець продає просо, що повинно відповідати наступним якісним показникам: вологість - не більше 13,5%; сміттєва домішка - не більше 2 %; відсутність залишків від гліфосатів та гербіцидів, запах, колір, зовнішні ознаки, шкідлива домішка Товару повинні відповідати стандартам просу не нижче ДСТУ 5026:2008. Зараженість живими шкідниками та радіоактивністю не допускається. Зернова домішка у вигляді соняха, сої чи інших олійних культур не допускається.

Кількість Товару складає 300,00 т (триста тонн)+ 10% та визначається за фактичною вагою товару, отриманою покупцем (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 2.1., 2.2., 2.3. договору ціна товару за одну метричну тону складає 6 500,00 (шість тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) грн. в т.ч. ПДВ -1083,33 грн. Загальна вартість договору складає 1 950 001,20 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят тисяч одна гривень 20 коп.), в т.ч. ПДВ - 325 000,20 грн. Оплата здійснюється покупцем на підставі рахунку наданого постачальником в безготівковій формі, шляхом 100% передоплати вартості товару, зазначеному у рахунку, до моменту відвантаження товару у пункті відгрузки, що вказаний в п.3.1. договору.

Відповідно до п. 3.1. договору місцезнаходження та пункт відгрузки товару - зерносклад постачальника, який знаходиться за адресою: с.Велика Діброва, Недригайлівський р-н, Сумська обл. Товар передається на умовах самовивозу покупцем до 18.07.2024.

Договір вступає в силу від дати його підписання Сторонами та діє до 18.07.2024 року включно, але в будь-якому разі до його повного виконання (п. 7.2. договору).

За умовами п. 3.3., 3.4 договорів завантаження товару відбуватиметься в автомобілі євро зерновози (заднє чи верхнє завантаження), висота автомобілів 3,80-4,00 м, силами постачальника.

Товар, який не відповідає якісним показникам, зазначеним в п. 1.1. договору, може бути поверненим протягом 3-х робочих днів постачальнику, який останній зобов`язується прийняти. В такому випадку постачальник або підробляє просо до показників визначених в п. 1.1. договору або повертає кошти за нього та кошти за транспортування, або сплачує на користь покупця кошти за транспортування ячменю та його підробку. Варіант визначається за листом покупця (сканконією на ел. адресу вказану в даному договорі).

Відповідно до п. 3.5. договорів датою поставки товару вважається дата виписаної видаткової накладної на ім`я покупця, що видається продавцем.

Згідно з п. 4.3. договорів у випадку прострочення поставки товару постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі 0,5% від вартості непоставленого вчасно товару за кожний день прострочення поставки. У випадку прострочення оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення поставки.

За умовами п. 4.5. договору №03/06/24, у випадку відсутності можливості відвантажувати придбаний за даним договором товар, постачальник зобов`язаний протягом 2-х банківських днів повернути кошти в повному обсязі за непоставлений товар. Кошти повертаються виключно по листу покупця. Повернення коштів без листа покупця матиме своїм наслідком сплату постачальником штрафу 1 % від суми повернених коштів. У випадку неповернення коштів (за листом покупця) протягом 2-х банківських днів постачальник сплачує штраф на користь покупця в розмірі 1% від суми непоставленого товару. У випадку несплати коштів за непоставлений товар за кожні наступні 10 днів прострочення додатково сплачується штраф в розмірі 1% від суми непоставленого товару.

Відповідно до п. 4.8. договору №30/01/24, п. 4.9. договорів №01/04/24, 03/06/24, у випадку, якщо покупець не вивозить товар зі складу постачальника у строки зазначені в цьому договорі, а саме: до 20.03.2024 (договір № 30/01/24), до 01.06.2024 (договір № 01/04/24), до 20.03.2024 (договір №03/06/24), то покупець сплачує штраф на користь постачальника у розмірі 10% вартості не забраного в строк товару. У випадку не вивезення покупцем товару зі складу постачальника покупець сплачує штраф за кожні наступні 10 днів прострочення в розмірі 1 % від суми незабраного товару.

Згідно з платіжною інструкцією № 2354 від 01.02.2024 позивач перерахував відповідачу попередню оплату за товар за договором № 30/01/24 в сумі 1 400 004 грн.

Відповідно до видаткових накладних № 69 від 18.03.2024 (на суму 153 496 грн 44 коп.), № 86 від 27.03.2024 (на суму 171500 грн. 50 коп.), № 108 від 06.04.2024 (на суму 158200 грн. 45 коп.), № 109 від 08.04.2024 (на суму 170380 грн. 49 коп.), № 114 від 11.04.2024 (на суму 166180 грн. 48 коп.), № 127 від 17.04.2024 (на суму 159460 грн. 45 коп.), № 168 від 03.05.2024 (на суму 154280 грн. 44 коп.), № 185 від 16.05.2024 (на суму 172620 грн. 49 коп.), № 184 від 15.05.2024 (на суму 166460 грн. 47 коп.) відповідач поставив позивачу товар за договором № 30/01/24 загальною вартістю 1472580 грн. 21 коп.

Отриманий товар вартістю 72 576 грн 21 коп. позивачем не оплачений.

Згідно з платіжною інструкцією № 2613 від 01.04.2024 позивач перерахував відповідачу попередню оплату за товар за договором № 01/04/24 в сумі 700017 грн. 60 коп.

Відповідно до видаткових накладних № 186 від 18.05.2024 (на суму 172204 грн 33 коп.), № 189 від 31.05.2024 (на суму 170944 грн. 30 коп.), № 211 від 08.06.2024 (на суму 171364 грн. 31 коп.), № 212 від 12.06.2024 (на суму 174304 грн. 38 коп.) відповідач поставив позивачу товар за договором № 01/04/24 загальною вартістю 688817 грн. 32 коп.

Сума попередньої оплати, на яку товар не був поставлений, становить 11200 грн 28 коп.

Згідно з платіжною інструкцією № 2880 від 05.06.2024 позивач перерахував відповідачу попередню оплату за товар за договором № 03/06/24 в сумі 650000 грн. 40 коп.

Відповідно до видаткової накладної № 213 від 14.06.2024 відповідач поставив позивачу товар за договором № 03/06/24 вартістю 152490 грн. 10 коп.

Сума попередньої оплати, на яку товар не був поставлений, становить 497510 грн 30 коп.

12.07.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією щодо якості товару за договором №03/06/24, який не відповідає показникам передбаченим договором, що підтверджується повідомленням, надісланим Відділом контролю якості від 18.06.2024 та аналітичним звітом від 18.06.2024. Позивач просив прийняти відвантажений товар 14.06.2024 та повернути сплачені кошти. Претензія надіслана відповідачу на електронну адресу.

У листі від 18.07.2024 № 253 відповідач зазначив, що позивач в порушення умов договору №03/06/24 не отримав товар у кількості 76,54 т, зволікає з виконанням цього обов`язку. Відповідач просить належним чином виконати умови договору, отримати товар у строк до 18.07.2024, повідомляє, що не має можливості для подальшого зберігання товару, у разі неотримання товару у вказаний строк відповідач відмовляється від договору. Відповідач також зазначив, що попередня оплата буде повернута в розмірі за вирахуванням вартості отриманого товару, втраченої вигоди, збитків, штрафних санкцій.

16.07.2024 позивач звернувся до відповідача з претензією щодо якості товару, поставленого 08.06.2024 та 12.06.2024 за договором №01/04/24, який не відповідає показникам передбаченим договором. Позивач просив прийняти відвантажений товар 08.06.2024 та 12.06.2024, повернути сплачені кошти. Претензія надіслана відповідачу на електронну адресу.

У листі від 18.07.2024 № 252 відповідач зазначив, що позивач в порушення умов договору №01/04/24 не отримав товар у кількості 1,6 т у встановлений договором строк, у зв`язку з чим відповідач відмовляється від договору. Відповідач також зазначив, що попередня оплата буде повернута в розмірі за вирахуванням вартості отриманого товару, втраченої вигоди, збитків, штрафних санкцій.

У відповіді на вимогу № 19/24 від 19.07.2024 позивач вимагав в семиденний строк з дня отримання вимоги повернути суму попередньої оплати за неотриманий товар за договором № 03/06/24 в сумі 497 510 грн 30 коп.

02.08.2024 позивач звернувся до відповідача з листом №02/24, в якому зазначив, що відповідач не вжив заходів щодо усунення порушень якості товару, на вимогу позивача попередню оплату не повернув, у зв`язку з чим з метою підтвердження неналежної якості товару на замовлення позивача буде проведено експертизу. Позивач просив забезпечити доступ до товару, можливість відібрати зразки, забезпечити присутність представника продавця 05.08.2024. Лист надісланий відповідачу на електронну адресу.

12.08.2024 позивач звернувся до відповідача з листом №12/24, в якому зазначив, що відповідач не вжив заходів щодо усунення порушень якості товару, на вимогу позивача попередню оплату не повернув, у зв`язку з чим з метою підтвердження неналежної якості товару на замовлення позивача буде проведено експертизу. Позивач просив забезпечити доступ до товару позивачу та представникам Управління Держпродспоживслужби в Сумській області, можливість відібрати зразки, забезпечити присутність представника продавця 12.08.2024. Лист надісланий відповідачу на електронну адресу.

Відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області від 12.12.2024 інспектором був здійснений виїзд для проведення огляду та відбору зразків товару, однак відповідач дозволу для здійснення фотосанітарних процедур не надав. Станом на 11.12.2024 доступ не забезпечений.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.05.2025 підтвердив, що доступу до товару не було надано, оскільки це не передбачено умовами укладеного між сторонами договору № 03/06/24.

16.12.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути попередню оплату за договором № 03/06/24 в сумі, на яку товар не був поставлений 497 510 грн 30 коп. (надіслана поштою 18.12.2024).

16.12.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути попередню оплату за договором № 01/04/24 в сумі, на яку товар не був поставлений 11200 грн 28 коп. (надіслана поштою 18.12.2024).

30.12.2024 відповідач звернувся до позивача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 72576 грн 21 коп. та штрафу в сумі 52726 грн 94 коп. за договором № 30/01/24.

13.01.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 13/25 повернути попередню оплату за непоставлений товар за договором № 01/04/24 в сумі 11 200 грн. 28 коп. та за договором № 03/06/24 в сумі 497 510 грн 30 коп. за вирахуванням суми боргу за товар за договором № 30/01/2024 в сумі 72 576 грн 21 коп. Всього повернути 436 134 грн. 37 коп.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Загальними засадами цивільного законодавства відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України є, в тому числі, свобода договору; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Положеннями ст. 678 Цивільного кодексу України визначено, що перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

Відповідно до ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов`язку, встановлені частиною першою цієї статті.

За приписами ст. 690 Цивільного кодексу України якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов`язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця. Продавець зобов`язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві.

Якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За приписами ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до ст. 73, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Також суд зауважує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, зокрема платіжної інструкції про попередню оплату та видаткових накладних, суд встановив, що позивач має заборгованість за поставлений товар перед відповідачем за договором № 30/01/24 в сумі 72 576 грн. 21 коп. Позивач факту наявності боргу не заперечує.

За цих обставин суд задовольняє правомірні та обґрунтовані зустрічні позовні вимоги відповідача про стягнення з позивача заборгованості за поставлений товар за договором № 30/01/24 в сумі 72 576 грн. 21 коп.

Суд встановив, що відповідач не повернув на вимогу позивача суму попередньої оплати в розмірі 11 200 грн 28 коп. за договором № 01/04/24 та в розмірі 497 510 грн. 30 коп. за договором № 03/06/24.

Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо повернення попередньої оплати в сумі, на яку товар не поставлений, зокрема листами від 19.07.2024, від 16.12.2024, від 13.01.2025. Претензії та вимоги були надіслані відповідачу на електронну адресу та поштою. Більше того, на відповідні претензії та вимоги відповідач реагував.

Вимога позивача про повернення попередньої оплати, на яку товар не був поставлений, обумовлена поставкою раніше товару неналежної якості відповідно до висновку лабораторії контрагента від 18.06.2024, про що позивач повідомив відповідача, що свідчить у розрізі спору про не безпідставність подальшого неотримання товару позивачем у встановлені договорами строк. На підтвердження факту дослідження лабораторією товару, який позивач отримав від відповідача позивач подав митну декларацію № ЕК10АА24UA209140016621U6, а також інформацію з Єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» щодо походження товару та виробника, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю Агробізнес ТСК.

Суд враховує зауваження відповідача про те, що станом на 11.06.2024 не могло бути проведене дослідження товару, отриманого за договором №03/06/24, який був поставлений 14.06.2024.

Водночас суд зазначає, що між сторонами укладені три договори поставки товару, за двома з яких позивач отримував товар у червні 2024 року, зокрема за договором № 01/04/24 8 червня 2024 року в обсязі 24,48 т; такий самий обсяг товару згідно з відомостями про виробника постачався згідно з митною декларацію ЕК10АА24UA209140016621U6.

Суд також зазначає, що ні предметом первісного позову, ні предметом зустрічного позову не є стягнення сум за поставлений товар неналежної якості, тому суд не встановлює відповідні обставини щодо якості поставленого товару, надає оцінку вказаним доказам виключно в межах спірних питань, виходячи з предмету та підстав первісного та зустрічного позовів.

В межах спору суд враховує, що відповідач не спростував доказами твердження позивача, на підставі зазначених доказів, про невідповідність поставленого у червні 2024 року товару якісним характеристикам, внаслідок чого, відповідно, не підтвердив відсутності підстав у позивача в подальшому не отримувати товар до з`ясування відповідності його якості.

Після отримання вимоги щодо якості товару, відповідач звернувся до позивача з вимогою отримати товар у встановлений договором № 03/06/24 строк і повідомив про відмову від договору, якщо товар не буде отриманий, відмовився від договору № 01/04/24 у зв`язку з неотриманням всього обсягу товару у встановлений договором строк. При цьому не висловив своєї позиції щодо повідомлених позивачем обставин невідповідності товару якісним показникам за договорами. Більше того, в подальшому відмовив позивачу у доступі до товару для відбору зразків з метою встановлення відповідності якісним показникам товару, з посиланням на те, як зазначив представник відповідача у судовому засіданні, що це не передбачене договором.

Такі дії відповідача не відповідають засадам добросовісності, звичаям ділового обороту.

За цих обставин, з урахуванням критерію вірогідності доказів, враховуючи, що позивач мав право призупинити свій обов`язок з отримання товару до встановлення факту виконання відповідачем свого обов`язку щодо поставки товару належної якості за наявності відповідного висновку лабораторії контрагента від 18.06.2024 про протилежне, відповідач відмовився від договору після закінчення строку поставки товару, у доступі до товару для відбору зразків з метою встановлення відповідності якісним показникам відмовив, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 11 200 грн 28 коп. за договором № 01/04/24 та в розмірі 497 510 грн. 30 коп. за договором № 03/06/24.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Цією нормою визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Не є винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

У відповіді на вимогу № 19/24 від 19.07.2024, після відмови відповідача постачати товар, позивач вимагав в семиденний строк з дня отримання вимоги повернути суму попередньої оплати за не отриманий товар за договором № 03/06/24 в розмірі 497 510 грн 30 коп. Вимога надіслана позивачем відповідачу на електронну адресу 19.07.2024.

За прострочення виконання грошового зобов`язання з повернення грошових коштів в сумі 497 510 грн 30 коп. позивач нарахував відповідачу 47 578 грн 25 коп. інфляційних втрат, 9346 грн 45 коп. 3% річних за період з 27.07.2024 до 12.03.2025.

Враховуючи встановлений судом факт відмови відповідача постачати товар після закінчення строку для самовивозу, неповернення відповідачем попередньої оплати на вимогу позивача в семиденний строк з дня отримання вимоги, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 47 578 грн 25 коп. інфляційних втрат, 9346 грн 45 коп. 3% річних.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 21 309 грн 46 коп. пені за несвоєчасну поставку товару відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 30/01/24 від 30.01.2024; 28 777 грн 02 коп. пені за несвоєчасну поставку товару відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 01/04/24 від 01.04.2024 суд зазначає таке.

За умовами укладених договорів товар передається на умовах самовивозу покупцем, завантаження товару здійснюється в автомобілі силами постачальника.

Позивач не подав доказів того, що товар не був отриманий на умовах самовивозу у встановлені договорами строки через відсутність можливості у відповідача вчасно передати товар. Посилання позивача на домовленості сторін щодо дат отримання товару в телефонному режимі суд не приймає, оскільки відповідач ці обставини не підтверджує.

У зв`язку з цим, суд відмовляє у задоволенні первісного позову в частині стягнення пені за несвоєчасну поставку товару (всього 50086 грн 48 коп.) за договорами № 30/01/24, 01/04/24, за його необґрунтованістю.

Також суд відмовляє у задоволенні первісних позовних вимог щодо стягнення з відповідача 438 592 грн 44 коп. штрафу відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 03/06/2024 від 03.06.2024 на підставі п. 4.5. договору, оскільки за змістом цього пункту відповідальність у вигляді штрафу настає у разі відсутності можливості відвантажувати придбаний товар за договором та неповернення через ці обставини на вимогу позивача коштів. Як встановив суд, підставою для вимоги позивача про повернення попередньої оплати є не відсутність можливості відвантажувати придбаний товар, а невідповідність товару якісним показникам, що позбавляє позивача можливості отримати товар (зміст вимоги від 19.07.2024 № 19/24, в якій як на підставу повернення коштів позивач вказує на п. 3.4. договору).

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення штрафу.

За несвоєчасне отримання товару за договором № 30/01/24 від 30.01.2024 на підставі п. 3.1., 4.8. договору відповідач нарахував позивачу штраф в сумі 52 726 грн. 94 коп., в тому числі 49 336 грн. 14 коп. в розмірі 10 % від вартості товару отриманого за накладними № 168 від 03.05.2024 (на суму 154280 грн. 44 коп.), № 185 від 16.05.2024 (на суму 172620 грн. 49 коп.), № 184 від 15.05.2024 (на суму 166460 грн. 47 коп.) поза межами встановленого у договорі строку до 01.05.2024, а також в сумі 3390 грн 80 коп. в розмірі 1 % від вартості товару отриманого за накладними № 185 від 16.05.2024 (на суму 172620 грн. 49 коп.), № 184 від 15.05.2024 (на суму 166460 грн. 47 коп.) за кожні наступні 10 днів прострочення.

За несвоєчасне отримання товару за договором № 01/04/24 від 01.04.2024 на підставі п. 3.1., 4.9. договору відповідач нарахував позивачу штраф в сумі 36299 грн. 91 коп., в тому числі 34556 грн. 87 коп. в розмірі 10 % від вартості товару отриманого за накладними № 211 від 08.06.2024 (на суму 171364 грн. 31 коп.), № 212 від 12.06.2024 (на суму 174304 грн. 38 коп.) поза межами встановленого у договорі строку до 01.06.2024, а також в сумі 1743 грн 04 коп. в розмірі 1 % від вартості товару отриманого за накладною № 212 від 12.06.2024 (на суму 174304 грн. 38 коп.) за кожні наступні 10 днів прострочення.

Суд встановив, що факт вивезення позивачем частини товару за договорами № 30/01/04 та № 01/04/24 поза межами встановленого договорами строку (до 01.05.2024 та до 01.06.2024) підтверджується відповідними видатковими накладними № 168 від 03.05.2024 на суму 154280 грн. 44 коп., № 185 від 16.05.2024 на суму 172620 грн. 49 коп., № 184 від 15.05.2024 на суму 166460 грн. 47 коп. (за договором № 30/01/24) та № 211 від 08.06.2024 на суму 171364 грн. 31 коп., № 212 від 12.06.2024 на суму 174304 грн. 38 коп. (за договором № 01/04/24).

Як вже зазначив суд, за умовами п. 3.1. договорів товар передається на умовах самовивозу, і позивач не спростував своєї вини у несвоєчасному отриманні товару, не підтвердив доказами, що затримка сталася з вини продавця. Зазначення у п. 4.8. договору № 30/01/24 щодо відповідальності у вигляді штрафу строку вивезення товару до 20.03.2024, не є підставою для звільнення від відповідальності, оскільки строк самовивозу визначений сторонами у п. 3.1. договору до 01.05.2024.

За цих обставин, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги щодо стягнення з позивача 49 336 грн. 14 коп. штрафу в розмірі 10 % від вартості товару отриманого поза межами встановленого строку за договором № 30/01/24, 34556 грн. 87 коп. штрафу в розмірі 10 % від вартості товару отриманого поза межами встановленого строку за договором № 01/04/24.

Щодо вимог про стягнення штрафу в розмірі 1 % за кожні 10 днів суд зазначає таке.

Виходячи з приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання; б) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.

Кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов`язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов`язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Штраф не має триваючого характеру.

Законодавець визначив перераховані ознаки штрафу та пені імперативно, не надавши сторонам зобов`язання можливості їх змінювати.

За цих обставин, суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог в частині стягнення з позивача штрафу в розмірі 1 % за кожні 10 днів в сумі 3390 грн. 80 коп. за договором № 30/01/24, в сумі 1743 грн 04 коп. за договором № 01/04/24.

Також суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову щодо стягнення з позивача штрафу в сумі 179 751 грн. 00 коп. (10% від вартості товару у кількості 276,54 т за ціною 6500 грн за тонну) за договором № 03/06/24 на підставі п. 4.9., з урахуванням встановлених судом обставин щодо наявності у позивача права призупинити свій обов`язок з отримання товару до встановлення факту виконання відповідачем свого обов`язку щодо поставки товару належної якості за наявності відповідного висновку лабораторії контрагента від 18.06.2024 про протилежне, відмови відповідача від поставки товару після закінчення строку самовивозу, відмови у доступі до товару для відбору зразків з метою встановлення відповідності якісним показникам. Тобто, суд встановив відсутність вини позивача у неотриманні товару за договором № 03/06/24 у встановлений договором строк.

Таким чином суд задовольнив первісні позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес ТСК на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М 11 200 грн 28 коп. попередньої оплати за непоставлений товар відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 01/04/24 від 01.04.2024; 497 510 грн 30 коп. попередньої оплати за непоставлений товар, 47 578 грн 25 коп. інфляційних втрат, 9346 грн 45 коп. 3% річних відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 03/06/24 від 03.06.2024. У задоволенні первісного позову в іншій частині відмовив.

Суд задовольнив зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес ТСК 72 576 грн 21 коп. заборгованості за товар за договором поставки №30/01/24 від 30.01.2024; 49336 грн 14 коп. штрафу відповідно до договору поставки №30/01/24 від 30.01.2024; 34556 грн 87 коп. штрафу відповідно до договору поставки №01/04/24 від 01.04.2024. У задоволенні зустрічного позову в іншій частині відмовив.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача та відповідача по сплаті судового збору за подання первісного та зустрічного позовів покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 6787 грн 62 коп., на позивача покладаються витрати відповідача по сплаті судового збору в сумі 1877 грн 63 коп.

За приписами ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

З огляду на викладене суд проводить зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, стягує з Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес ТСК на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М 409166 грн 06 коп., 4909 грн 99 коп. судового збору.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес ТСК (вул. Миру, буд. 105, с. Сакуниха, Роменський район, Сумська область, 42142, код ЄДРПОУ 32807457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М (вул. Академіка Богомольця, буд. 7/14, приміщ. 182, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 37881886) 11 200 грн 28 коп. попередньої оплати за непоставлений товар відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 01/04/24 від 01.04.2024; 497 510 грн 30 коп. попередньої оплати за непоставлений товар, 47 578 грн 25 коп. інфляційних втрат, 9346 грн 45 коп. 3% річних відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 03/06/24 від 03.06.2024; 6787 грн 62 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.У задоволенні первісного позову в іншій частині відмовити.

4.Зустрічний позов задовольнити частково.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М (вул. Академіка Богомольця, буд. 7/14, приміщ. 182, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 37881886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес ТСК (вул. Миру, буд. 105, с. Сакуниха, Роменський район, Сумська область, 42142, код ЄДРПОУ 32807457) 72 576 грн 21 коп. заборгованості за товар за договором поставки №30/01/24 від 30.01.2024; 49336 грн 14 коп. штрафу відповідно до договору поставки №30/01/24 від 30.01.2024; 34556 грн 87 коп. штрафу відповідно до договору поставки №01/04/24 від 01.04.2024; 1877 грн 63 коп. витрат по сплаті судового збору.

6.У задоволенні зустрічного позову в іншій частині відмовити.

7.Відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України провести зустрічне зарахування грошових сум, що підлягають стягненню з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів.

8.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агробізнес ТСК (вул. Миру, буд. 105, с. Сакуниха, Роменський район, Сумська область, 42142, код ЄДРПОУ 32807457) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Антарес Інвест М (вул. Академіка Богомольця, буд. 7/14, приміщ. 182, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 37881886) 409166 грн 06 коп., 4909 грн 99 коп. судового збору.

9.Видати наказ на примусове виконання рішення суду (п. 8 резолютивної частини рішення) після набрання рішенням законної сили.

10.Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 11.06.2025.

СуддяД.В. Вдовенко