Рішення від 10.06.2025 по справі 922/1255/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1255/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ВІДДІЛУ ОСВІТИ СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ЧУГУЇВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (63460, Україна, Чугуївський р-н, Харківська обл., селище міського типу Слобожанське, вулиця Миру, будинок, 7, ідентифікаційний код особи 43956241) до 1) Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (61024, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сковороди Григорія, будинок, 61, ідентифікаційний код особи 07923280) 2) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області звернулося ВІДДІЛ ОСВІТИ СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ЧУГУЇВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків та Військової частини НОМЕР_1 і просить суд:

1. Стягнути з Відповідача 1 - Харківського квартирно-експлуатаційного управління - на користь Позивача - Відділу освіти Слобожанської селищної ради - суму заборгованості в розмірі 160 960,44 грн. (сто шістдесят тисяч дев`ятсот шістдесят гривень 44 копійки), а саме:

- за послуги з постачання електричної енергії 159 795,95 грн.

- за послуги з перетікання реактивної електричної енергії 1 164,49 грн.

2. Стягнути з Відповідача 1 судові витрати у встановленому законом порядку.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідачі не виконали своїх зобов`язань щодо компенсації витрат за електропостачання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 160 960,44 грн.

Ухвалою від 10.04.2025 було відкрито провадження, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

17.04.2025 за вх. 9582 від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків надійшов відзив із запереченнями на позовну заяву.

21.04.2025 за вх. 9788 від позивача надійшли письмові пояснення по справі щодо споживання електроенергії військовою частиною.

Другий відповідач відзив на позовну заяву не подав, про розгляд справи був повідомлений належним чином шляхом доставки ухвали в електронний кабінет учасника справи, що підтверджується довідкою КП «Діловодство спеціалізованого суду».

Враховуючи викладене, другий відповідач не скористався правом на надання відзиву на позовну заяву в установлені строки.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15 листопада 2023 року між Позивачем (Відділом освіти Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області «Балансоутримувачем»), Відповідачем 1 (Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням - «Платником») та Відповідачем 2 (Військовою частиною НОМЕР_1 - «Користувачем») був укладений Договір № 420 про спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном та компенсацію витрат за спожиті комунальні послуги (далі - Договір).

За укладеним договором позивач передав Відповідачу 2 у тимчасове спільне користування нежитлові приміщення, що перебувають на балансі Позивача та визначені в п.1.1 Договору. Відповідач 1 зобов`язався відшкодовувати витрати за комунальні послуги, зокрема за спожиту електричну енергію (п. 3.2 Договору).

Відшкодування за спожиті комунальні послуги Стороною 2 сплачуються Стороною 3, на підставі укладених договорів на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг (електричної енергії, водовідведення, водопостачання, теплової енергії або природного газу, вивіз ТБО) за відповідним актом про спожиті комунальні послуги.

Згідно п. 3.3 Договору відшкодування за спожиті комунальні послуги Стороною 2 сплачуються Стороною 3, на підставі укладених договорів на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг (електричної енергії, водовідведення, водопостачання, теплової енергії або природного газу, вивіз ТБО) за відповідним актом про спожиті комунальні послуги.

08.08.2024 сторонами також було укладено договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії № 1093.

Позивач вказував, що відповідач 2 фактично користувався переданими приміщеннями та споживав електричну енергію, згідно з обліковими документами Позивача, за період з 01.11.2024 р. по 30.11.2024 р. загальна сума витрат за постачання електричної енергії та сплату за послуги з перетікання реактивної електричної енергії склала 160 960,44 грн.

До позовної заяви позивачем надано звіт про покази засобів обліку за листопад 2024 року та також копію підписаного Військовою частиною акту виконаних робіт до Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії № 1093 на загальну суму 160 960,44 грн.

Також, до позовної заяви надано відповідь Військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2024, в якому зазначається, що платежі за листопад 2024 року не проводяться у зв`язку із закінченням фінансового року та про те, що здійснення оплати можливе лише за рішенням суду.

У відзиві на позовну заяву перший відповідач вказував, що КЕВ м. Харків на заперечує, проти того, що укладало зазначений вище Договір але відповідно до п.3.3 підставою для відшкодування Відповідачем за В/Ч комунальних послуг є відповідний Акт за спожиті комунальні послуги. Позивач договір про відшкодування та Акт за спожиті комунальні за листопад 2024, на оплату не надавав чим сам позбавив себе можливості вчасно отримати відшкодування за отримані військовою частиною комунальні послуги.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1ст. 628 вказаного Кодексузміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

Відповідно дост. 525 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност. 193 Господарського кодексу України таст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч.1ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було встановлено судом, що 15.11.2023 було укладено Договір № 420 про спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном та компенсацію витрат за спожиті комунальні послуг, за яким Відповідач 1 зобов`язався відшкодовувати витрати за комунальні послуги, зокрема за спожиту електричну енергію (п. 3.2 Договору). 08.08.2024 сторонами було укладено договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії № 1093.

Відшкодування за спожиті комунальні послуги Стороною 2 сплачуються Стороною 3, на підставі укладених договорів на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг (електричної енергії, водовідведення, водопостачання, теплової енергії або природного газу, вивіз ТБО) за відповідним актом про спожиті комунальні послуги.

Матеріали справи містять звіт про покази засобів обліку за листопад 2024 року та також копію підписаного Військовою частиною акту виконаних робіт до Договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії № 1093 на загальну суму 160 960,44 грн.

Також, до позовної заяви надано відповідь Військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2024, в якому зазначається, що платежі за листопад 2024 року не проводяться у зв`язку із закінченням фінансового року та про те, що здійснення оплати можливе лише за рішенням суду.

Враховуючи досліджені докази, суд визнає доведеним факт та обсяг споживання Військовою частиною електричної енергії на загальну суму 160 960,44 грн, яка у відповідності до укладених сторонами договорів підлягає відшкодуванню Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харків.

Оскільки умовами укладених сторонами договорів обов`язок з відшкодування вартості за спожиті комунальні послуги було покладено на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків, Військова частина НОМЕР_1 є неналежним відповідачем у справі.

Враховуючи встановлені обставини, зазначені положення діючого законодавства України і умови укладених сторонами Договорів, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги ВІДДІЛУ ОСВІТИ СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ЧУГУЇВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ в частині стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків заборгованості за спожиті комунальні послуги.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на першого відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги ВІДДІЛУ ОСВІТИ СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ЧУГУЇВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сковороди Григорія, будинок, 61, ідентифікаційний код особи 07923280) на користь ВІДДІЛУ ОСВІТИ СЛОБОЖАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ЧУГУЇВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (63460, Україна, Чугуївський р-н, Харківська обл., селище міського типу Слобожанське, вулиця Миру, будинок, 7, ідентифікаційний код особи 43956241) заборгованість в розмірі 160 960,44 грн та 3 028,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позову до Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяЛ.С. Лаврова