Рішення

від 10.01.2008 по справі 12730-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

12730-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

10.01.2008Справа №2-2/12730-2007

За позовом : ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг» (01023, м.Київ, вул..Мечникова, 16-а)

До відповідача: ТОВ «Айбари» (96343, Першотравневий район, с. Войково, вул..Леніна, 8)

Про стягнення 7 217грн17коп                                                        

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача:  Рудой, ю/к, дов. у справі.

Від  відповідача : Бабіч, предст., дов. у справі.

     Суть спору:  

     Позивач - ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг» звернувся  до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - ТОВ «Айбари» про  стягнення 7 217грн17коп., у тому числі: сума основного боргу у розмірі 6690грн21коп, 239грн.57коп пені, 44 грн.54коп 3 % річних, 242грн85коп індексу інфляції.

    Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір №1-02-437 фл від 21.10.2002р., відповідно до якого позивачем було передано відповідачу у користування на визначений строк сівалку зернову СЗПЦ – 12. У порушення умов договору розрахунки по лізингових платежах відповідачем не проводилися в результаті чого станом на 10.8.2007р. за ним склалася заборгованість по сплаті лізингових платежів у розмірі 6690грн21коп. На суму боргу відповідачу були нараховані 239грн.57коп пені, 44 грн.54коп 3 % річних, 242грн85коп індексу інфляції. Сума боргу відповідачем  сплачена не була, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

    12 жовтня 2007р. до ГС АРК надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач повідомляє суду що сплатив позивачу 9545грн.45коп. лізингових платежів, а наступний платіж повинен здійснити тільки 20.11.2007р., у зв'язку із чим відповідач вважає, що у нього відсутня заборгованість перед позивачем, у зв'язку із чим він просить суд позивачу у позові відмовити.

    У засідання суду, яке відбулося 16.10.2007р, позивач надав заяву про зміну банківських реквізитів позивача. Також позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з тим, що після звернення з позовом до суду відповідачем був частково погашений борг, а саме була сплачена сума основного боргу у розмірі 6 690грн21коп, та просить стягнути з відповідача пеню, індексацію та річні у розмірі 526грн96коп.

   Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив:

  21.10.2002р. між сторонами було укладено договір фінансового лізингу №1-02-437фл.

 Відповідно до п.1.1 наведеного договору, позивач зобов'язався передати відповідачу у платне користування, за замовленням відповідача, об'єкт лізингу, що є власністю позивача, на умовах визначених наведеним договором. Перелік майна, назва заводів – виробників, кількість, ціна і вартість майна, що передається в лізинг, наведені у Додатку до договору «Кількість, ціна і вартість майна, що передається у лізинг».     Строк лізингу складає 5,5років з дати, що вказана в Акті приймання – передачі (п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.1 наведеного договору, відповідач за користування  майном сплачувати позивачу періодичні лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям з дати отримання майна.

Розмір лізингових платежів, їх склад та строки оплати встановлюються додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів» (п.3.3 договору).

   Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

  Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

   Свої зобов'язання по передачі відповідачу майна, позивач виконав належним чином, передавши відповідачеві майно, а саме: Сіялку СЗПЦ-12 з у кількості одна штука, вартістю 105000грн., що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 16 від 20.11.2002р.

       Відповідач же у свою чергу лізингові платежі проводив несвоєчасно та не у повному обсязі, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість. На момент звернення позивача з позовом у суд заборгованість за користування технікою склала 6690грн.21коп.

     Але, на момент розгляду справи заборгованість за лізинговими платежами погашена, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі банківською випискою від 10.10.2007р. та не заперечується сторонами. Таким чином, суд вважає, що у частині стягнення заборгованості у розмірі 6690грн.21коп. провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.   

  Окрім вимоги про стягнення кредитної заборгованості заявлена вимога про стягнення 239грн.57коп. пені. (за період з 21.5.2007р. по 09.8.2007р.), 44 грн.54коп річних (за період з 21.5.2007р. по 09.8.2007р.), 242грн85коп. інфляції (за період червень 2007р. - липень2007р.).

Відповідно до ст.  625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Стаття 549 ЦК України визначє наступне: 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

    2. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

    3. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання..

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

 Пунктом 8.4 вищенаведеного договору встановлена відповідальність відповідача за несвоєчасну сплату лізингових платежів у вигляді пені в розмірі 0,5% за кожний день прострочення, але не більше пені, що передбачена діючим законодавством.

 Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

    Враховуючи п.8.4 договору, позивач нараховує пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

    Розглядаючи матеріали справи судом встановлено, що відповідно до двостороннього акту звірки від 06.11.2007р., відповідач мав заборгованість по лізинговим платежам за травень 2007р. та кінцеві розрахунки по лізинговим платежам  відповідач здійснив лише 10.10.2007р., що підтверджується матеріалами справи.

У зв'язку із вищенаведеним, суд вважає що позивач обґрунтовано нараховує пеню та річні за період з 21.5.2007р. по 09.8.2007р.

    Таким чином, суд прийшов до висновку, що у частині стягнення 239грн.57коп. пені, 44 грн.54коп річних, 242грн85коп. інфляції позов обґрунтований та підлягає задоволенню.            

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу з суми 7217грн.17коп. відносяться на відповідача, тому що 6690грн.21коп. відповідачем сплачено 10.10.2007р., тобто після звернення позивача з позовом у суд.         

За згодою представників сторін у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 15.01.2007р.

Керуючись ст.ст.49,п.1-1ст.80, ст..ст.82,84,85 ГПК України, суд   

В И Р І Ш И В :

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВ «Айбари» (96343, Першотравневий район, с. Войково, вул..Леніна, 8, ЄДРПОУ 31338490, р/р 26009301336105 у Севастопольському відділенні ПІБ, МФО 324515, код ЄДРПОУ 31338490) на користь ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізінг» (01023, м.Київ. вул..Мечникова, 16-а, р/р 2600726319 в ВАТ АБ «Укргазбанк», м. Київ, МФО 320478, код ЄДРПОУ 30401456) 239грн.57коп. пені, 44грн.54коп. річних, 242грн85коп. інфляції, 102грн. держмита, 118грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. У частині стягнення заборгованості у розмірі 6690грн.21коп. провадження у справі припинити у зв'язку із відсутністю предмету спору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.