Постанова від 10.06.2025 по справі 452/1568/25

Справа № 452/1568/25

3/458/267/2025

ПОСТАНОВА

10.06.2025 м. Турка

Суддя Турківського районного суду Львівської області ФеренцР.І., розглянувши матеріали, які надійшли від ГУДПС у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Рекшин Бережанський район Тернопільська область, громадянство України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , керівник ТзОВ«ОртСолюшн», за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025року у провадження судді Турківського районного суду Львівської області ФеренцР.І. передана справа №452/1568/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2КУпАП.

Згідно вимог ст.278 КУпАП справа про адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів та підприємницькій діяльності підвідомча Турківському районному суду Львівської області. Відповідно до ст.221КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів та підприємницькій діяльності, передбачені ст.163-2 КУпАП.

Опис обставин, установлених судом під час розгляду справи.

Згідно супровідного листа ГУДПС у Львівській області за вихідним №5475/5/13-10-04-06 від 15.05.2025року на адресу Турківського районного суду Львівської області було скеровано матеріали на 10арк про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, які надійшли в Турківський районний суд Львівської області 21.05.2025року за вхідним №2373/25.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ГУЛВ№007289 №Ж13/271/13-01-04-06 від 30.04.2025року, складеного головним державним інспектором відділу податківі зборівюридичних осібГУДПС уЛьвівській областіГуральІ.Б. вбачається, що ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 вчинила правопорушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання єдиного податку, яке виявлено 23.04.2025року, чим порушила пункт 295.3 статті 295 Податкового кодексу, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП.

Відповідно до Акту неявки №1954/13-01-04-06 від 30.04.2025року ОСОБА_1 не прибула згідно надісланого запрошення від 23.04.2025 №14868/13-01-04-06.

Посадова особа податкового органу, складаючи відносно згаданої особи протокол про адміністративне правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів та підприємницькій діяльності, вбачала в діях такої особи порушення.

За приписами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правоможним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

За приписами ст.268 КУпАПсправа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а за відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані щодо своєчасного повідомлення особи про місце і час розгляду справи та якщо не надійшло клопотання про відкладення цього розгляду.

Враховуючи обмежені законом строки розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачені ч.1 ст.163-2 КУпАП, на час поступлення адміністративних матеріалів в суд і на момент їх розгляду судом, зважаючи на присутність особи відносно якої розглядаються адміністративні матеріали, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду адміністративних матеріалів.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що з метою вжиття заходів щодо повідомлення особи про судове засідання ОСОБА_1 сповіщено про час, дату і місце розгляду справи в передбачений і дозволений спосіб.

Судові засідання по справі призначалися 03.06.2025року, 05.06.2025року, 10.06.2025року.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, що підтверджується судовою повісткою, надісланою на її адресу, та рекомендованим повідомленням про вручення поштового підправлення. Подала заяву про розгляд справи без її участі.

Заяви (клопотання) учасників справи.

06.06.2025року засобами підсистеми «Електронний суд» в Турківський районний суд Львівської області надійшло клопотання ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

09.06.2025року засобами підсистеми «Електронний суд» в Турківський районний суд Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про закриття провадження у справі.

10.06.2025року засобами підсистеми «Електронний суд» в Турківський районний суд Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи у її відсутність.

З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N 18986/06; п.57) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.)

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п.35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п.27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п.34 постанови від 12.03.2019року по справі №910/9836/18 де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Дослідивши матеріали адміністративної справи стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред`явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст.129 Конституції України.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст.1 КУпАП завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011року, заява №16347/02, "Малофєєва проти Росії" (заява №36673/04), "Карелін проти Росії" (заява №926/08, рішення від 20.09.2016року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.

Відповідно до ст.16 ПК України визначено обов`язки платника податків, серед яких стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи .

У відповідності до ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 вчинила правопорушення термінів сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання єдиного податку, яке виявлено 23.04.2025року, чим порушила пункт 295.3 статті 295 Податкового кодексу. Як вбачається із акту про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 23.04.2025року №17882/13-01-04-06/43245787, надісланого ГУДПС у Львівській області супровідним листом за вихідним №5475/5/13-10-04-06 від 15.05.2025року разом з іншими матеріалами справи, податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за 2024 рік №9424710867 від 08.02.2025 узгоджено суму податку/грошового зобов`язання із граничним терміном сплати 19.02.2025року, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання - 20.02.2025року, кількість днів прострочення - 1.

Відповідно до ст.111.5 ПК України, триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.

З цього приводу слід зазначити, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП, не є триваючим.

Дана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі N 804/401/17, постанові КАС ВС від 11 грудня 2018 року у справі N242/924/17 (провадження N К/9901/38815/18).

Згідно з ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Враховуючи те, що правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 таке правопорушення виявлено тільки 23.04.2025року, таке не є триваючим, ОСОБА_1 здійснила фактичну оплату з простроченням в 1 день - 20.02.2025 року, на момент розгляду справи судом закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2 ст. 38 КУпАП.

Вчинене правопорушення не характеризується безперервним здійсненням єдиного діяння, а тому правопорушення не є триваючим. Точкою відліку строку накладення адміністративного стягнення за вчинене правопорушення є день його вчинення.

З часу вчинення правопорушення пройшло більше трьох місяців, тобто закінчився строк накладення адміністративного стягнення, визначений ст.38 КУпАП.

Оскільки судом встановлено, що на час розгляду справи закінчились строки, передбачені ч.2 ст.38 КУпАП, відтак провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Зазначеними положеннями КУпАП передбачено, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.

Суддя звертає увагу, що п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин адміністративного правопорушення чи наявності вини особи у разі закриття провадження.

Таким чином, на день розгляду даної справи про адміністративне правопорушення минув встановлений ч.2 ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення, а тому на підставі п.7 ст.247 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Суд, приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи судом закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП, дотримуючись вимог законодавця, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП (п.7 ч.1 ст.247 КУпАП), приходить до переконання про вирішення адміністративних матеріалів з врахуванням норм процесуального закону.

З урахуванням наведеного, суддя вважає, що протокол про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Відшкодування шкоди. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у п.п.1-4 ст.213 КУпАП одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. В даній справі суд не вирішує питання про відшкодування винним майнової шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування, оскільки така шкода не заподіяна.

Вирішення питання про вилучені речі і документи. Судом не вирішується питання стосовно вилучених речей і документів, оскільки такі не вилучалися.

Стосовно стягнення судового збору. Згідно із ст.40-1КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір і порядок сплати встановлюється Законом. Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарногороку. Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX від 19 листопада 2024 року, який набрав чинності з 01.01.2025року, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025року становить 3028 гривень.

У зв`язку з чим з 01.01.2025року розмір судового збору за накладене адміністративне стягнення становить 605,60грн (3028?0,2=605,60).

Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до приписів ст.40-1КУпАП не сплачується.

Керуючись ст.ст.38, 40-1, 163-2, 221, 247, 280, 283, 284КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження поадміністративній справі, порушеній на підставі протоколу серіїГУЛВ№007289 №Ж13/271/13-01-04-06 від 30.04.2025року, складеного головним державним інспектором відділу податківі зборівюридичних осібГУДПС уЛьвівській областіГуральІ.Б.,про притягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Р.І.Ференц