Вирок від 11.06.2025 по справі 606/729/25

Справа № 606/729/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2025 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 42025210000000022, внесеного 04.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Різдвяни Тернопільського району Тернопільської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, на час інкримінованого кримінального правопорушення обіймав посаду поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП НП України,на час постановлення вироку не працює, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля вказане кримінальне провадження з угодою про визнання винуватості від 13 травня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 обвинувачується в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за таких обставин.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1289 о/с від 26.09.2023 ОСОБА_3 призначено на посаду поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - УПП в Тернопільській області ДПП НП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів, крім інших, відносяться органи Національної поліції та інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно зі ст. ст. 1, 8, 19 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Поліція діє виключно на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальні, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_3 , як службовій особі, заборонялося використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язаний невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який у подальшому було неодноразово продовжено.

Відповідно до п.1.2 глави І розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - ВЛК), затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 (далі - Положення) ВЛК визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико- соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з п. 3.8 глави 3 розділу II Положення інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках. Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)» не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП.

Пунктом 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 передбачено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Водночас, ОСОБА_3 , перебуваючи на вищевказаній посаді, незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватися зазначених норм, усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою протиправного особистого збагачення вчинив корисливий корупційний злочин за наступних обставин.

Так, 03.02.2025 ОСОБА_6 звернувся до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП НП України ОСОБА_3 , як до працівника правоохоронного органу, з метою отримання інформації щодо законного перетину держаного кордону України в умовах воєнного стану.

Того ж дня о 09 год. 30 хв. під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 у заздалегідь обумовленому місці на автозаправній станції «Шел», що розташована за адресою: вул. Микулинецька, 46, м. Тернопіль, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на особисте збагачення.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 03.02.2025 у вищевказаному місці під час зустрічі з ОСОБА_6 висловив останньому прохання надати йому неправомірну вигоду в сумі 16 000 доларів США за вплив на прийняття рішення членами військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) щодо видачі довідки про тимчасову непридатність ОСОБА_6 до військової служби, що надасть останньому право виїзду за межі території України в умовах воєнного стану.

В свою чергу ОСОБА_6 розуміючи, що дії, які просить здійснити ОСОБА_3 , є незаконними, звернувся до правоохоронних органів для фіксації такої діяльності та в подальшому діяв під їх контролем.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 у двадцятих числах лютого 2025 року (точного часу та дати досудовим розслідуванням не встановлено), під час телефонної розмови із ОСОБА_6 підтвердив, що у разі надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в розмірі 16 000 доларів США він вплине на прийняття рішення членами військово-лікарської комісії щодо видачі довідки про тимчасову непридатність до військової служби останнього та з метою переконання ОСОБА_6 у виконанні взятих на себе зобов`язань повідомив останньому, що грошові кошти йому необхідно надати в присутності їх спільного знайомого ОСОБА_7 .

Надалі, 26.02.2025 близько 19 год. 45 хв. під час особистої зустрічі неподалік готелю «Golden Ring», що розташований за адресою: вул. 15 Квітня, 1Е, м. Тернопіль, ОСОБА_3 в черговий раз запевнив ОСОБА_7 , що зможе вплинути на прийняття рішення членами військово-лікарської комісії щодо видачі ОСОБА_6 довідки про тимчасову непридатність до військової служби.

В подальшому, ОСОБА_3 19.03.2025 під час зустрічі з ОСОБА_7 на автомобільній стоянці поблизу супермаркету «АТБ», що розташований за адресою: вул. Тарнавського, 36, м. Тернопіль, повідомив ОСОБА_7 , що ОСОБА_6 необхідно надати неправомірну вигоду в більшому розмірі, а саме вже в сумі 17 500 доларів США, за вплив ОСОБА_3 на прийняття рішення членами військово-лікарської комісії щодо видачі довідки про тимчасову непридатність до військової служби та зазначив перелік необхідних документів, які повинен надати ОСОБА_6 з цією метою.

Надалі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, переслідуючи мету незаконного збагачення, ОСОБА_3 20.03.2025 близько 20 год. 30 хв. під час попередньо домовленої зустрічі із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи на асфальтній дорозі при в`їзді до села Різдвяни Тернопільського району за координатами: 49.3231087, 25.5966868, одержав від ОСОБА_6 раніше обумовлену неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 17 500 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного Банку України станом на 20.03.2025 становило 727 527,50 гривень, для себе за вплив на прийняття рішення членами військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , як уповноваженими особами на виконання функцій держави згідно з приміткою до ст. 369-2 КК України, щодо видачі довідки про тимчасову непридатність до військової служби ОСОБА_6 , що надасть йому право виїзду за межі території України в умовах воєнного стану.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2ст.369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

13 травня 2025 року в м. Тернопіль прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_9 уклали угоду про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні. Угода погоджена заступником керівника Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_10 .

В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.2ст.369-2 Кримінального кодексу України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно з угодою ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні та зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення з врахуванням беззастережного визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме: за ч.2ст.369-2 КК Україниу виді штрафу в розмірі 44118 (сорок чотири тисячі сто вісімнадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 750 006 (сімсот п`ятдесят тисяч шість) гривень. Крім того, сторони погодили призначення ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленіст. 473 КПК Українита наслідки їх невиконання, передбаченіст. 476 КПК Українита отримана згода ОСОБА_3 на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при її укладенні були дотримані вимогиКримінального процесуального кодексу УкраїнитаКримінального кодексу України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 також просить вказану угоду затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Пояснив, що угода укладена добровільно, він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченіст.473 КПК України, характер обвинувачення, норми ч.4ст.474 КПК України, беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 369-2 КК України.

Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав зазначену угоду про визнання винуватості, просить її затвердити, зазначивши, що угода відповідає вимогам, встановленим нормамиКримінального процесуального кодексу України.

Розглядаючи, в порядку п.1 ч.3ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.2 ч. 1ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до правил ст. ст.468,469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано), може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Судом з`ясовано, що обвинувачений повністю розуміє свої права, передбачені п.1 ч. 4ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ч.2ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також суд, у відповідності до вимог ч.6ст.474 КПК України, встановив та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогамКримінального процесуального кодексу УкраїнитаКримінального кодексу Українисудом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам законодавства, дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.2ст.369-2 КК України, а саме: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч.2ст.369-2 КК України.

Так, суд вважає, що покарання визначене ОСОБА_3 в угоді про визнання винуватості за ч.2 ст. 369-2 КК України, у виді штрафу в розмірі 44118 (сорок чотири тисячі сто вісімнадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 750 006 (сімсот п`ятдесят тисяч шість) гривень, відповідає вимогам ст. 53 КК України, тобто не є меншим за розмір неправомірної вигоди, отриманої ОСОБА_3 . Призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки, відповідає вимогам ст. 55 КК України.

Також, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогамст.472 КПК України.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що укладена 13 травня 2025 року між прокурором та обвинуваченим угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.5ст.12 КК Україниє нетяжким злочином та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Як обставини, які пом`якшують покарання, відповідно дост. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно достатті 67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно дост.50 КК Українинеобхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, є призначення йому покарання, узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості від 13 травня 2025 року.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення: судової технічної експертизи документів №СЕ-19/120-25/4008-ДД від 07.04.2025 в сумі 3183,60 грн, які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_3 в користь держави, оскільки вони виникли у зв`язку із проведенням експертизи в межах даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, а тому суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.04.2025.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогамист.100 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.03.2025 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із правом внесення застави. 24.03.2025 було внесено заставу та ОСОБА_3 був звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Застава за обвинуваченого в розмірі 211960 гривень була внесена заставодавцем ОСОБА_11 .

З урахуванням вимог ч. 11 ст. 182 КПК України застава підлягає поверненню заставодавцю.

Керуючись статтями100, 124, 174, 314,373,374,473,474,475,476 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 13 травня 2025 року, укладену в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025210000000022 від 04.02.2025, між прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_9 .

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.369-2 КК Українита призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 13 травня 2025 року покарання у виді штрафу в розмірі 44118 (сорок чотири тисячі сто вісімнадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 750 006 (сімсот п`ятдесят тисяч шість) гривень з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді застави з покладеними обов`язками до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді застави з покладеними обов`язками - скасувати.

Заставу, визначену ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонногосуду Тернопільськоїобласті від21.03.2025 у справі №607/5859/25 у розмірі 211960 (двісті одинадцять дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., внесену за обвинуваченого ОСОБА_3 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Тернопільській області - повернути заставодавцю ОСОБА_11 відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком суду законної сили.

Процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи документів в сумі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп. стягнути з ОСОБА_3 в користь держави.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.04.2025, а саме:

-телефон марки «Samsung Galaxy A52s» IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , з сім-картою з номером телефону: НОМЕР_3 ;

-предмети, схожі на грошові купюри банкноти доларів США, у кількості 175 штук, номіналом по 100 доларів США кожна, на загальну суму 17500 доларів США, із наступними серіями та номерами: CB 77924463 F 1 шт.; CB 60591510 D 1 шт.; DG 10101765 A 1 шт.; HE 81883748 C 1 шт.; KB 75117777K 171 шт.;

-копії наступних документів: тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 від 26.07.2021, виданого ОСОБА_6 ; довідки №1928 від 11.02.2016 про реєстрацію місця проживання/перебування особи ОСОБА_6 ; паспорта громадянина України ОСОБА_6 № 000004474 від 02.02.2016; картки фізичної-особи платника податків ОСОБА_6 від 13.10.2006.

Речові докази:

телефон марки «Samsung Galaxy A52s» IMEI 1 НОМЕР_1 , IMEI 2 НОМЕР_2 , з сім-картою з номером телефону: НОМЕР_3 , які зберігаються в четвертому СВ (з дислокацією у м.Тернополі) ТУ ДБР - повернути ОСОБА_3 ;

імітаційні купюри номіналом по 100 доларів США в кількості 171 штука кожна з однаковими серійними номерами KB 75117777K, які зберігаються у Західному макрорегіональному управлінні АТ КБ "ПриватБанк" в Тернопільській області - знищити;

грошові купюри номіналом по 100 доларів США в кількості 4 штуки із серійними номерами: CB 77924463 F; CB 60591510 D; DG 10101765 A; HE 81883748 C, які зберігаються у Західному макрорегіональному управлінні АТ КБ "ПриватБанк" в Тернопільській області - повернути Тернопільському управлінню ДВБ НП України;

копії наступних документів: тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 від 26.07.2021, виданого ОСОБА_6 ; довідки №1928 від 11.02.2016 про реєстрацію місця проживання/перебування особи ОСОБА_6 ; паспорта громадянина України ОСОБА_6 № 000004474 від 02.02.2016; картки фізичної-особи платника податків ОСОБА_6 від 13.10.2006, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження №42025210000000022.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ч. 4ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а в разі її подання - після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1