Рішення

від 07.12.2007 по справі 15763-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

15763-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 120

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2007Справа №2-28/15763-2007

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кречет»,  м. Київ,

до відповідача – Приватного підприємства «Вояж Інтернаціональ Продакшн», м. Ялта,

про стягнення 23 003,12 грн.

                                                                                   Суддя С.М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Рубаник Ю.В. – представник по довіреності № 8 від 28.08.2007 р. (довіреність у справі)

Від відповідача – Ганоцький Є.А. – представник по довіреності від 09.11.2007 р. (довіреність у справі)

Суть спору:  

         Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кречет», м. Київ, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Приватного підприємства «Вояж Інтернаціональ Продакшн», м. Ялта, про стягнення 23 003,12 грн. заборгованості.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 8 000,00 грн. витрат по оплаті юридичних послуг адвокатів в якості судових витрат.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду надав суду письмовий відзив на позовну заяву № 461 від 06.12.2007 р., в якому відповідач з вимогами про стягнення 23 003,12 грн. заборгованості погодився, вказавши, що у зв'язку з тяжким матеріальним становищем просить відстрочити виконання рішення до 10.03.2008 р.

Представник позивача у судовому засіданні проти надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення заперечував (про що зазначено в протоколі судового засідання).

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання та для надання сторонами додаткових документів і доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  суд       

В С Т А Н О В И В :

31 липня 2007 року між сторонами був укладений договір постачання.

Відповідно до Розділу 1 даного договору постачальник (позивач) зобов'язувався протягом строку дії цього договору поставляти у власність покупця (відповідача) замовлений товар, а покупець (відповідач) – приймати цей товар та сплачувати за нього встановлену грошову суму.

Згідно з п. 3.3. цього договору оплата за товар мала здійснюватись покупцем (відповідачем) безготівковим розрахунком, шляхом перерахування грошових коштів (у розмірі конкретної суми, зазначеної в накладній на кожну партію Товару) на поточний рахунок постачальника (позивача). Оплата за товар вважається виконаною з моменту надходження грошових коштів на рахунок постачальника (позивача).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог даного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 47 846,81 грн., що підтверджено належно завіреними копіями накладних № кр2820 від 31.07.2007 р. на суму 9 844,05 грн.,   № кр2896 від 13.08.2007 р. на суму 8 661,82 грн. та № кр2974 від 29.08.2007 р. на суму 29 340,94 грн.

Однак, у порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав.

Так, за даними позивача, відповідачем було частково погашено заборгованість, у зв'язку з чим решта заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар склала 23 003,12 грн., що підтверджено сторонами в акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2007 р. по 17.10.2007 р., підписаному обома сторонами без заперечень.

За таких обставин, заборгованість відповідача по сплаті за отриманий товар склала 23 003,12 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання відповідача перед позивачем.

Згідно з ч. 1  ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 23 003,12 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а визнаний ним у відзиві на позовну заяву  № 461 від 06.12.2007 р. та вищевказаному акті  звірки взаєморозрахунків, підписаному обома сторонами, зокрема, відповідачем, без заперечень.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 461 від 06.12.2007 р. просив суд надати Приватному підприємству «Вояж Інтернаціональ Продакшн», м. Ялта, відстрочку виконання судового рішення до 10.03.2008 р.

Однак, оскільки, як було зазначено вище, представник позивача у судовому засіданні заперечував проти надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення, та у зв'язку з тим, що рішення суду не набрало законної сили, то суд не знаходить законних підстав для задоволення клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання рішення суду.

Проте, відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять  його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за  поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора  чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин   справи,  може  відстрочити  або  розстрочити  виконання рішення,   ухвали,  постанови,  змінити  спосіб  та  порядок  їх виконання.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також, як було зазначено вище, позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача 8 000,00 грн. витрат по оплаті юридичних послуг адвокатів в якості судових витрат.

Пунктом 10 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»  № 02-5/78 від 04.03.1998 р. передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших  адвокатських  об'єднань  з  надання  правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах,  визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.  

В обґрунтування понесених витрат з оплати послуг адвоката позивачем додана до позову копія договору № 96/28-ю на надання юридичних послуг від 08.10.2007 р., укладеного між позивачем та Юридичним агентством «Рєгєнт», м. Севастополь.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак, позивачем не надано суду доказів того, що Рубаник Ю.В., якій було видано довіреність на представлення інтересів позивача в суді та яка була присутня в судовому засідання в якості представника позивача, є адвокатом, оскільки у матеріалах справи відсутнє відповідне Свідоцтво на право зайняття нею адвокатською діяльністю, відсутній ордер, який має бути виданий Юридичним агентством «Рєгєнт»,  м. Севастополь, з яким укладений вищевказаний договір № 96/28-ю на надання юридичних послуг від 08.10.2007 р., та має бути скріплений його печаткою.

Також, у матеріалах справи відсутні акти виконаних робіт, які б підтверджували виконання робіт на вказану позивачем суму у розмірі 8 000,00 грн. та докази фактичного здійснення оплати цих послуг (відповідне платіжне доручення).

За таких обставин вищезазначена сума витрат по оплаті юридичних послуг адвокатів у розмірі 8 000,00 грн. стягненню в якості судових витрат не підлягає.

Також, позивачем при подачі позовної заяви було сплачено 333,47 грн. державного мита, тоді як потрібно було сплатити 230,03 грн., у зв'язку  чим, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» державне мито, внесене в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, підлягає поверненню.

Таким чином, надмірно сплачене державне мито у розмірі 103,44 грн. підлягає поверненню позивачу.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України,  у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане      07.12.2007 року.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд –        

ВИРІШИВ:

1).  Позов задовольнити.   

2). Стягнути з Приватного підприємства «Вояж Інтернаціональ Продакшн» (юридична адреса: 98650, АР Крим, м. Ялта, смт. Масандра, вул. Мухіна, б. 30, корп. 2, фактична адреса: 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Курчатова, 2а, п/р 26002003012001 у Південному Міжрегіональному Управлінні Філії ВАТ КБ «Надра» Кримському РУ, МФО 384823, ідентифікаційний код 31872944) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кречет» (03115, м. Київ, Святошинський район, пр.-т. Перемоги, 136, прим. 34, п/р 26000031620 у ВАТ «Банк Український капітал», МФО 320371, ідентифікаційний код 32854439) 23 003,12 грн. заборгованості, а також 230,03 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кречет» (03115, м. Київ, Святошинський район, пр.-т. Перемоги, 136, прим. 34, п/р 26000031620 у ВАТ «Банк Український капітал», МФО 320371, ідентифікаційний код 32854439) з Державного бюджету м. Сімферополя (р/р № 31115095700002 у банку одержувача – Головному Управлінні Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь,  МФО 824026, код ЗКПО 34740405) зайве сплачене державне мито в сумі 103,44 грн., перераховане за платіжним дорученням № 1059 від 18.10.2007 р.

Видати накази після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.