Ухвала від 12.05.2025 по справі 761/16975/25

Справа № 761/16975/25

Провадження № 2-з/761/163/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Яцишина А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гребенюк Ірини Сергіївни про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будоранж»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тоцька Ольга Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будоранж»</a>, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріальної округу Тоцька Ольга Володимирівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Романа Олеговича, про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП, відповідно до якої позивачка просить суд: витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДОРАНЖ»</a> на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2917384780000).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

Одночасно з позовною заяву, представником позивачки подано заяву про забезпечення позову, у якій він вона просила суд: вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДОРАНЖ»</a> відчужувати, користуватися, розпоряджатися квартирою АДРЕСА_1 , до ухвалення рішення у справі по суті.

У поданій заяві вказано, що позивач, ОСОБА_1 , звертається до суду з позовною заявою про витребування на свою користь на квартири АДРЕСА_1 . Підставами для звернення до суду є те, що 16 березня 2010 року позивач уклала договір з ПАТ «АРТЕМ-БАНК» (управитель) про участь у фонді фінансування будівництва, за яким позивач стала власником квартири АДРЕСА_1 . Вартість квартири була повністю сплачена позивачем, що підтверджується відповідною довідкою ПАТ «АРТЕМ-БАНК». 06 червня 2012 року позивач підписала акт прийому-передачі квартири, що підтверджує передачу їй права власності на вказану квартиру. У грудні 2024 року позивач виявила, що замок на вхідних дверях її квартири був замінений, а в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано нове право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «БУДОРАНЖ». Ця реєстрація була здійснена на підставі акта прийому-передачі, що не має жодного стосунку до позивача і є підставою для порушення її прав.

Також, у заяві зазначено, що Враховуючи, що квартира АДРЕСА_1 є єдиним житлом для позивачки і знаходиться у незаконному володінні іншої особи, існує реальна загроза подальшого її відчуження та втрати позивачем права на житло. Таке відчуження квартири відбулось всупереч положенням Закону України «Про фінансування будівництва житла з використанням фондів фінансування будівництва», чинного на момент укладення договору №495, положенням Договору №1 від 14.12.2007 про організацію будівництва, та рішенню Господарського суду Київської області у справі №911/1041/19 (910/4281/23), яке набрало законної сили та в якому встановлено, що передача майнових прав на об`єкти інвестування можлива виключно через ФФБ.

Заява мотивована тим, що з метою недопущення відчуження спірної квартири третім особам, а також унеможливлення змін у реєстрах та виконання рішення суду в майбутньому, є необхідність накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до положень п.п. 1-2 ч. 1 ст.150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову є: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та заборона вчиняти певні дії.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову». Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Крім того, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предметом позову по даній справі є: витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДОРАНЖ»</a> на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2917384780000).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У Постанові КЦС ВС від 12.01.2022 року у справі № 568/525/21 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у т.ч. задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи предмет позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, а також беручи до уваги те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву частково в порядку забезпечення позову заборонити всім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь - які реєстраційні дії, приймати будь - які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2917384780000).

Також, слід зазначити, що згідно роз`яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

В іншій частині заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки з огляду на предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, види забезпечення позову, який просить застосувати особа, та запропоновані позивачем види забезпечення позову, не відповідає змісту позовних вимог з огляду на предмет і підстави позову, а тому суд прийшов до висновку, що заявлений вид забезпечення не є співмірним із зазначеними позовними вимогами, не відповідає заявленим позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149 -153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Гребенюк Ірини Сергіївни про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будоранж»</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тоцька Ольга Володимирівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Падалка Роман Олегович про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, - задовольнити частково.

Заборонити всім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь - які реєстраційні дії, приймати будь - які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2917384780000).

Дані про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Дані про боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будоранж»</a>, код ЄДРПОУ 45409786, адреса місцезнаходження: 04111, м. Київ, вул. Данила Щербаківського, б. 52, кв.315.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: